· Демократична спілка угорців України;
· Сойм Підкарпатських русинов;
· Народна рада Русинов Закарпаття.
Діяльність Димитрія Сидора, Євгена Жупана, Міклоша Ковача, Іштвана Гайдоша.
2. Товариства об'єднані за професійною ознакою
· Спілка угорських журналістів;
· Спілка угорських бібліотекарів:
· У товариство працівників охорони здоров’я;
· Товариство музичної культури циган Закарпаття «Лаутарі» (Музикант);
· Союз русинських письменників.
3. Товариства наукового спрямування
· Угорськомовне наукове товариство;
· Русинське науково-освітнє товариство;
· Обласне науково-культурологічне товариство ім. О.Духновича.
4. Товариства освітнього спрямування
· Угорсько мовне педагогічне товариство.
5. Товариства інтелігенції
· товариство угорської інтелігенції;
· обласна громадська організація ромської інтелігенції «Нове Рома» (Нові Роми);
· товариство словацької інтелігенції.
6. Молодіжні товариства
· Угорсько мовне товариство студентів та молодих дослідників;
· Угорська асоціація скаутів;
· Демократична спілка угорської молоді «Гордіус»;
· Обласний молодіжний клуб «Романі черхень» (Ромська зірка);
· Молодіжне товариство ромів «Романі бахт» (Циганське щастя);
· Товариство румунської молоді «М. Емінеску».
7. Жіночі товариства
· обласне культурно-просвітнє товариство ромських жінок «Терне чая по нево дром» (Молоді жінки по новій дорозі);
· обласне культурно-просвітнє товариство словацьких жінок «Довіра»;
8. «Інтегровані» товариства
· три румунські товариства;
· Закарпатська асоціація ромських громадських організацій «Єкгіпе» (Єдність);
· Конгрес ромів «Пратіпе» (Братерство);
· Товариство ромів «Романі Яг»;
· «Матіца словенска» на Закарпатті;
· Товариство німців «Відродження», «Німці Закарпаття»;
· Товариство білорусів «Сябри»;
· Товариство вірменської культури «Арарат»;
· Товариство греків «Еллада»;
· Товариство польської культури Закарпаття;
· «Русский Дом»).
9. Мега-товариства національних меншин краю
· Форум угорських організацій Закарпаття;
· «Єкгіпе»;
· «Праліпе»;
· Сойм Підкарпатських Русинов;
· Народна рада Русинов Закарпаття.
Діяльність Йосипа Адама (депутат Ужгородської міської ради). Русинські лідери.
10.Угорськомовні товариства етнічно неугорських спільнот краю
· Товариство по захисту інтересів угорських ромів Закарпаття «Унг ромен»;
· Товариство угорськомовних євреїв.
Розглянемо детальніше деякі з них. У 2003 – 2004 рр. вагому роль в інтеграції конструктивних організацій угорської меншини Закарпаття і всієї країни відіграє Демократична спілка угорців України, очолювана депутатом Верховної Ради України, головою Ради представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України І. Гайдошом [12, с. 84].
Демократична Спілка угорців України (ДСУУ), м. Київ, нараховує близько 10 тис. членів. Статус всеукраїнський. Заснована у 1993 р., до неї входять 15 організацій з різних регіонів України. Очолює народний депутат України XV скликання Іштван Гайдош. В м. Берегові діє Регіональна організація Демократичної Спілки угорців України в Закарпатській області.
Серед розмаїття національно-культурних товариств Закарпаття яскраво виділяється створене в 1989 році Товариство угорської культури Закарпаття – одне з перших її області. Правління Товариства очолює народний депутат України М. Ковач, а почесним головою Правління є його фундатор Ш. Фодо. Сьогодні Товариство об'єднує понад 100 первинних осередків, у яких налічується близько 25 тисяч членів з усіх населених пунктів області, де компактно проживають угорці
Товариство з перших днів його виникнення постійно піклується про розвиток національної культури, освіти продовження історичних традицій угорців Закарпаття.
ТУКЗ є одним з ініціаторів створення Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства. відкриття у м. Берегові Закарпатського угорськомовного педагогічного інституту.
Товариство сприяє реалізації особистих і колективних прав угорців Закарпаття, вносить пропозиції до проектів законів України, що стосуються питань національних відносин, бере активну участь в організації та у відзначенні національних свят, а також історичних ювілеїв угорського народу. Воно є співзасновником обласної газети «Карпаті ігаз со» («Karpati igaz szo») та засновником власного журналу «Карпатський огляд» («Karpataljai szemle»), який виходить щомісяця, (членом Всесвітньої спілки угорців та Федеративної унії Європейських національних меншин.
Закарпатське угорськомовне наукове товариство. Створене з ініціативи Ужгородського Центру гунгарології 16 квітня 1993 року. Члени товариства – науковці-доктори та кандидати наук, які добре володіють угорською мовою і займаються питаннями гунгаристики. Від початку Товариство очолює директор Центру гунгарології, професор УжНУ П. Лизанець.
Сьогодні ЗУНТ нараховує 79 членів 36 докторів та 43 кандидати наук. Завдання ЗУНТ (крім іншого) – активізація наукового співробітництва і розширення міжнародних наукових зв'язків між Україною і Угорщиною організація та проведення наукових конференцій, симпозіумів, нарад і наукових поїздок, а також видавнича діяльність Щомісяця, першої середи засідає наукове товариство, на якому один-два члени товариства виступають з доповідями про досягнуті результати в галузі відповідної науки. Після доповідей відбуваються дискусії Доповіді та дискусії ведуться угорської 11 мовою. Друкованим органом ЗУНТ є «Вісник», чотири номери якого вже вийшли у світ.
У 1997 році створено Закарпатське угорськомовне наукове товариство студентів та молодих науковців (голова Г. Феєр), яке діє під патронатом ЗУНТ [18, с. 129].
Товариство угорської інтелігенції Закарпаття. У 1993 році майже 1,5 тисячі творчих людей угорської національності області об'єдналися і створили Товариство угорської інтелігенції Закарпаття. Його очолив директор видавництва «Інтермікс» та Центру розвитку підприємництва Д. Дупко. Товариство поставило перед собою першочергові завдання – сприяти створенню умов для творчої праці кваліфікованих кадрів та підвищенню загальноосвітнього, культурного та економічного рівня населення краю, підтримувати здібну молодь.
З цією метою успішно функціонують Агентство підтримки підприємництва, Прикордонне об'єднання органів самоврядування Закарпаття, курси підвищення кваліфікації фахівців різних галузей, що мають назву Ужгородської економічної академії. Вони діють у тісній співпраці з Фондом «Нове рукостискання» (Угорщина), сільськогосподарським інститутом м. Ніредьгаза та економічним факультетом Ужгородського національного університету. Товариство систематично проводить зустрічі населення з митцями як нашого краю, так і Угорщини, організовує виставки, конференції, семінари, виступає членом міжнародного фонду «Три кордони» та і засновником Спілки прикордонного економічного розвитку «Карпати» (Україна, Словаччина, Угорщина)
Товариство угорських бібліотекарів Закарпаття. Зареєстроване в грудні 1994 році, об'єднує понад 120 бібліотекарів Берегівського, Ужгородського, Виноградівського та Тячівського районів. Головною метою Товариства є захист правових, соціальних та професійних інтересів своїх членів, надання їм консультативно-правової допомоги, їх інформаційне забезпечення. Його діяльність перш за все спрямована на збереження і пропаганду угорськомовної літератури, сприяння підготовці та перепідготовці бібліотечних працівників, розвиткові співробітництва бібліотек України і зарубіжних країн, з цією метою товариство систематично проводить місцеві та міжнародні конференції і семінари з обімну досвідом роботи, тісно співпрацює із Спілкою бібліотекарів Угорщини.
Очолює товариство директор Берегівської районної бібліотеки Л. Ливрінц [18, с. 142].
Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство. Засновано у грудні 1991 році. Головою товариства обрано директора угорськомовного педінституту в м. Берегові І. Орос. Членами товариства є понад 1100 чоловік, переважно педагогічні працівники навчальних закладів з угорською мовою навчання.
Товариство щорічно проводить предметні олімпіади, конкурси шкільних драматичних гуртків, конференції па тему «Проблеми й перспективи угорськомовної освіти на Закарпатті», організовує літні табори відпочинку, гуртки рідної мови «Ірка» для дітей, які факультативно вивчають угорську та англійську мови, народні танці та пісні, «Абакус» – для обдарованих дітей з математики, курси підвищення кваліфікації вчителів інформатики, свято «День дитини». Товариство видає періодичний журнал для вчителів «Kozoktatas» (Освіта), дитячий журнал «Іrkа» (Зошит).
Отже, розглянувши типологію національно-культурних товариств угорців Закарпатті, ми можемо зробити висновок, що пробудження національної самосвідомості етнічних спільнот зумовило їх рух до самоорганізації, створення своїх товариств та об'єднань. З початку 90-х років вони стали генераторами етнічного і культурного відродження, засобом самопізнання, взаємодопомоги, соціального захисту представників національних меншин. На даний час, як ми бачимо, культурні та національні потреби представлені у багатьох організаціях, які сприяють збереженню національної культури та самосвідомості угорців краю.
Діяльність національно-культурних товариств сприяє подальшому утвердженню гарантованих Конституцією, іншими законодавчими актами держави прав та свобод представників етнонаціональних спільнот, задоволенню їх культурних інтересів, духовних потреб. У своїй роботі національно-культурні товариства спираються також на міжнародні правові документи, до яких приєдналася наша країна
Характерною рисою діяльності національно-культурних товариств Закарпаття і України взагалі – формування толерантності в міжнаціональних відносинах, особливо в галузях освіти та інформації, розробка та реалізація спеціальних цільових програм. Організація літніх таборів толерантності для дітей та юнацтва, проведення всеукраїнських уроків толерантності в навчальних закладах усіх рівнів, круглих столів, семінарів, присвячених проблемам журналістської етики у висвітленні цієї делікатної теми, підготовка та надання пропозицій в органи державної влади щодо вдосконалення нормативно-правової бази регулювання міжетнічних відносин та забезпечення прав національних меншин.