Смекни!
smekni.com

Предмет соціологічного знання (стр. 7 из 7)

Так, основоположник соціології французький мислитель О.Конт вважав, що соціологія – це позитивна наука про суспільство. Видатний французький
соціолог Е.Дюркгейм називав предметом соціології соціальні факти. При цьому соціальне, по Дюркгейму, означає колективне. Тому предметом
соціології, на його думку, є колективне у всіх його проявах. З погляду знаменитого німецького соціолога М.Вебера, соціологія –це наука про соціальну поведінку, яку вона прагне зрозуміти і тлумачити. Соціальна поведінка за М.Вебером, - це відношення людини, інакше кажучи, внутрішня або така, що зовні проявляється позиція, орієнтована на вчинок або стриманість його. Це відношення є поведінкою, коли суб'єкт пов'язує її з певним сенсом. Поведінка вважається за соціальну, коли по сенсу, який йому додає суб'єкт, воно співвіднесене з поведінкою інших індивідів. У марксизмі предметом соціологічного дослідження є наукове вивчення суспільства як соціальної системи і складових його структурних елементів – осіб, соціальних общностей, соціальних інститутів.

Третій етап утворює зрілатеоретико-методологічнакласика. Вона представленав праці П. Сорокіна, Т. Парсонса, Р.Мертона,французьких, англійських, німецьких соціологів, що працювали в період від першої світової війни до 70-х років XX ст.ст.

Період з 80-х років до теперішнього часу можна охарактеризувати як четвертий, класичний для поста або сучасний етап. Науковість соціології забезпечується наявністю у неї особливого предмету, реальним існуванням її об'єктів і сукупністю кількісних і якісних методів отриманняемпіричних даних, систем соціальних фактів, характеризуючої властивості і відношенняцих об'єктів. На початок XXI століттясоціологія досягла зрілості і виконує пізнавальну, освітню і прикладну функції в суспільстві.

Проблема предмету соціології впершегостро встала в XIX ст ст., коли наукастворювалася і відособлялася. Точне визначення предмету було основнимумовою існування і обгрунтуванням її претензій на самостійність. На сучасному етапі вже ніхто не сумнівається в тому, що соціологія відстояла право на самостійне існування як наука, що вона має свій предмет дослідження і характерний лише їй метод постановки проблем. Зараз швидшепереважає тенденція не відособлення, а інтеграції різних соціологічних шкіл і напрямів, зближення суспільнихнаук і появи на їх стику цікавих досліджень. Алеце не виключає необхідності визначення предмету соціології.

Більшість учених вважають, що предметом соціології є з'являється сукупність проблем соціальної сфери суспільногожиття.У західній літературі соціологія розуміється частіше як наука про соціальні спільнотиабо соціальні системи. Інші соціологи вважають головнимпредметом дослідження соціальні стосунки.Уявлення про предмет соціології було б не повним, якбими невраховували, що початковоюклітинкою дослідження суспільстває з'являється людина.Проблема особистостіне може не хвилювати соціолога, оскільки тому що саме людинає з'являється суб'єктом соціальних стосунків і соціальної поведінки. Соціологія йде від аналізу особидо дослідження закономірностей функціонування суспільстваі соціальних спільнот.Узагальнюючи питання про предмет соціології, хочеться відзначити, що різноманітніпідходи до цієї проблеми не стільки протиставляютьсяодин одному, скільки взаємно доповнюють один одного, складаючи таким чином цілісне уявлення про предмет соціології.

Широке розповсюдження в нашій вітчизняній літературі має наступне визначення соціології. Соціологія – це наука про суспільство як соціальну систему в цілому, функціонування і розвиток цієї системи через її складові елементи: особи, соціальні спільності, інститути.

Зазвичайпредмет науки є результат теоретичного абстрагування, що дозволяє виділити цілкомпевні закономірності функціонування і розвитку об'єкту, що вивчається.

Можна дати таке визначення соціології: це наука про закономірності розвитку і функціонування соціальних систем як глобальних (суспільствов цілому), так і приватних (соціальних груп, інститутів і так далі), а також закономірностях соціальної поведінки людей.


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аберкромби Н., Хилл С., Тернер Б.С., Социологический словарь/ пер. с англ. Казань: изд-во Казанского университета, 2002.-528с.

2. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. М.: Прогресс: Универс, 2003.-462с.

3. Баньковская С.П. Роберт Парк; Эрнст Бёрджесс / Современная американская социология.- М: Изд-во МГУ, 1994.-С.3-32.

4. Беккер Г., Босков А. Современная социологическая теория. -М., 2005.-219с.

5. Вебер М. Понятие социологии и «смысла» социального действия // Избранные произведения. -М., 1990.-С.13-40.

6. Гидденс Э. Развитие социологической теории // Социология.- М., 1999.- Гл. 22.

7. Громов И. А., Воронцов А. В., Мацкевич А. Ю. Социология: XIX-XX вв.: Учебное пособие. -М., 1997. -385с.

8. Громов И. А., Мацкевич А. Ю, Семенов В. А. Западная теоретическая социология.- М., 1996. -386с.

9. Давыдов Ю.Н. Исторический горизонт теоретической социологии // История теоретической социологии.- М., 1997. -340с.

10. ДобренькоВ В. И., Кравченко А.И. Социология. -Т. 1. Методология и история. М., 2000. –С.20-42.

11. Дюркгейм Э. Что такое социальный факт? // О разделении общественного труда. Метод социологии (гл. 1). -М., 1991.

12. Зиммель Г. Проблема социологии // Западно-европейская социология XIX - начала XX века. Тексты /Под ред. В.И.Добренькова. -М., 1996. –С.12-27.

13. Иванов Д.В. Эволюция концепций глобализации // Телескоп.-2002.- № 4.-С.2-7.

14. Конт О. Курс положительной философии // Западно-европейская социология XIX века. Тексты. /Под ред. В.И.Добренькова.- М., 1996.-С.3-12.

15. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // Сочинения, Т. 13. -С.36-51.

16. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура// Социологические исследования.-1992.- №2-4.-С.19-22.

17. Новые направления в социологической теории. –М., 2001.-124с.

18. Осипов Г. В. Предмет и структура социологического знания // Социология. Основы общей теории. -М., 1999. -Гл. 2.

19. Очерки по истории теоретической социологии ХХ столетия (от М.Вебера к Ю.Хабермасу, от Г.Зиммеля к постмодернизму. -М.: Наука, 1994.-424с.

20. Парсонс Т. О структуре социального действия. -М., 2000.-186с.

21. Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. СПб: Питер, 2002.-380с.

22. Сорокин П. Человек. Прогресс. Общество. -М., 1992.-С.34-55.

23. Сорокин ПА. Предмет социологии // Система социологии. -1993. -М., Т. 1.- гл. 1.

24. Соціологія. Навч. посіб /За ред. С.О. Макеєва. - 3-тє вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2005. - 455 с.

25. Спенсер Г. Общество есть организм / Основания социологии // Западно-европейская социология XIX века. Тексты. Под ред. В.И.Добренькова.- М., 1996.-С.30-39.

26. Тернер Дж. Структура социологической теории. — М., 1985.-193с.

27. ЭфендиевА.Г. Социология как наука //Общая социология. -М., 2000.- Гл. 1.

28. Ядов В.А. Некоторые проблемы теории и методологии социологических исследований //Стратегия социологического исследования.-М., 1998. -Гл. 1.