Негативні наслідки нелегальної імміграції полягають в розширенні тіньової економіки, що ігнорує податкове і інше економічне законодавство, криміналізації бізнесу, у витісненні з ринку праці громадян Росії, посилення соціальної напруженості і загостренні міжнаціональних відносин. Але, з другого боку, дешеві товари, реалізовані українськими, китайськими, в'єтнамськими і іншими нелегалами, допомагають вижити багатьом росіянам з низьким рівнем достатку. Послуги з виконання, наприклад, ремонтних робіт в квартирах у нелегалів у декілька разів нижче, ніж у російських комерційних або державних фірм. Попит на такі товари і послуги у небагатого населення країни стимулює нелегальну імміграцію.
З подібними проблемами зіткнулася не тільки Росія, вони мають місце в багатьох країнах Західної і Східної Європи.
Трудова міграція - це переміщення населення, обумовлене пошуком місця роботи. До такого різновиду міграції відноситься сезонна і маятникова міграції. Це може бути і внутрішня і зовнішня міграція. В умовах щорічного природного скорочення чисельності населення Росії все більш актуальним стає питання подолання дефіциту працівників за рахунок притоки іммігрантів.
Міграція населення надає істотну дію на географію розміщення і густину населення, його чисельність і структурний склад, на соціально-економічне положення як регіону вибуття, так і регіону прибуття.
Рішення проблеми стійкого демографічного розвитку Росії є пріоритетним напрямом політики держави на всіх рівнях влади. Демографічна криза, скорочення чисельності населення обмежують соціально-економічний розвиток країни, створюють реальну загрозу національної безпеки держави.
Головними особливостями демографічної ситуації, що склалася в Російській Федерації, є:
1) низька народжуваність і масове розповсюдження такого явища, як однодітна сім'я, що є недостатнім для відтворювання населення країни;
2) високий показник смертності населення, перш за все серед чоловіків працездатного віку, а також високий показник смертності населення працездатного віку від неприродних (предотвратимих) причин;
3) скорочення міграційного приросту.
Державна демографічна політика є цілісною системою заходів у сфері регулювання демографічних процесів, направлених на досягнення в довгостроковій перспективі оптимального для розвитку країни відтворювання населення.
Особливістю демографічної політики є те, що її заходи носять опосередкований характер: створюються певні умови, які впливають на демографічну поведінку людей і ухвалення ними рішень про народження дітей, зміні місця проживання. Якість життя і стан здоров'я населення, рівень освіти, забезпеченість житлом і стабільною роботою є вирішальними чинниками демографічної поведінки людей, у зв'язку з цим ефективність демографічної політики залежить від ефективності соціально-економічної політики держави в цілому. Також важливу роль в демографічній поведінці людей грають національні традиції, соціокультурні і конфесійні особливості населення.
Державна демографічна політика в Челябінській області, будучи частиною регіональної соціально-економічної політики, є цілісною системою заходів правового, організаційно-управлінського, фінансово-економічного, інформаційного характеру, реалізовуваних органами державної влади Челябінської області і органами місцевого самоврядування муніципальних утворень Челябінської області, по подоланню негативних тенденцій в демографічному розвитку Челябінської області, забезпеченню демографічної і соціальної стабільності.
Концепція державної демографічної політики в Челябінській області на період до 2010 року конкретизує мету і задачі державної політики по зниженню смертності, стимулюванню народжуваності, підтримці материнства, батьківства і дитинства, зміцненню інституту сім'ї, регулюванню міграційних процесів, що проводиться в Російській Федерації, для Челябінської області з урахуванням специфіки регіону і визначає основні пріоритети і напрями діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування по її реалізації на території Челябінської області.
Реалізація Концепції передбачена на період до 2010 року за допомогою розробки і ухвалення законів, обласних цільових програм, інших нормативних правових актів Челябінської області і повинна забезпечити скорочення природного спаду населення Челябінської області, перехід до стійкого розширеного його відтворювання шляхом підвищення народжуваності, зниження смертності, стабільного міграційного приросту населення.
Демографічна ситуація в Челябінській області, як і в країні в цілому, з початку 90-х років XX століття характеризується поряд негативних тенденцій. З 1992 року чисельність населення Челябінської області скорочується. Так, в період 1997 - 2006 років вона зменшилася на 152,5 тис. людина, або 4,15%. При цьому спад сільського населення перевершує спад населення в містах.
Скорочення чисельності населення відбувається в основному унаслідок природного спаду, тобто перевищення числа смертей над числом народжень. Показник смертності (число померлих на 1000 чоловік населення) збільшувався в Челябінській області вже з кінця 80-х років минулого століття, в 2006 році майже в півтора разу перевищував показник народжуваності і склав 16,3 померлих на 1000 чоловік населення, що вище за показник загальноросійського рівня, який складав 16,1 Челябінська область по рівню смертності займає третє місце в Уральському федеральному окрузі, де цей показник значно нижче і складає 14,8 померлих на 1000 чоловік населення.
Викликає тривогу структура народжуваності і смертності. При скороченні загального числа новонароджених росте позашлюбна народжуваність. Якщо в 1991 році в Челябінській області зовні зареєстрованого браку був народжений кожні п'ята і шоста дитина, то в 2005 році - вже кожний третій, в 54 суб'єктах Російської Федерації цей показник був дещо нижче. При цьому в сільській місцевості позашлюбні діти народжувалися частіше (38,7% від загального числа народилися), ніж в містах (31,5%). Також збільшується число дітей, народжених матерями-одинаками (в 1991 році - 9,5% від загального числа народилися, в 2005 році - 17,6%). Діти, що ростуть в неповних сім'ях, стикаються з великими труднощами при адаптації до умов сучасного життя, мають меншу економічну і психологічну захищеність.
Негативні явища спостерігаються у віковій і половою структурі смертності. З початку 90-х років XX століття частка працездатного населення в структурі смертності збільшилася в два рази і склала в 2006 році 32,1%. Переважну більшість в цій категорії складають чоловіки працездатного віку. Якщо серед всіх померлих чоловіки складали 53,7%, то серед померлих осіб працездатного віку - 79%.
Висока смертність чоловіків обумовлює диспропорцію в статевій структурі населення Челябінської області: частка жіночого населення помітно більше, ніж чоловічого (на початок 2007 року - на 278,9 тис. людина), співвідношення складає відповідно 53,9 і 46,1%.
Відбувається старіння населення Челябінської області. З початку 90-х років минулого століття чисельність дітей і підлітків до 15 років скоротилася на 315,7 тис. людина, або на 34,5%, при цьому осіб пенсійного віку стало більше на 3,9%.
На зміну чисельності населення в значній мірі впливає його міграція. Челябінська область є прикордонним регіоном, у зв'язку з цим міграція з країн СНГ (в переважаючій більшості - з Казахстану) залишається істотним чинником, що згладжує природний спад населення. За що пройшло десятиріччя скорочення чисельності населення могло бути майже в три рази великим, якби не його міграційна притока. До 2002 року Челябінська область характеризувалася прийнятними коефіцієнтами міграційного приросту населення порівняно із загальноросійськими, а також з територіями, що входять в Уральський федеральний округ. В кінці 90-х років минулого століття коефіцієнт міграційного приросту населення був вищим, ніж в інших областях Уральського регіону, і перевищував загальноросійський рівень більш ніж в два рази. З 2002 року міграційний приріст населення змінився міграційним спадом. В 2005 році міграційний потік знов став позитивним, тобто число приїжджають в Челябінську область перевищило число виїжджаючих за її межі (в 2006 році - на 2%). Проте ця позитивна динаміка недостатня для того, щоб повністю відшкодувати втрати природного спаду населення, як це було в середині 90-х років XX століття.
Разом з тим, зростання негативних тенденцій не є необоротним процесом. Позитивні зміни демографічних показників, спостережувані останніми роками в Челябінській області, свідчать про наявні передумови для зменшення масштабів скорочення населення і переходу до його розширеного відтворювання. З 2000 року в Челябінській області збільшилася народжуваність, а з 2002 року темпи зростання народжуваності перевищують темпи зростання смертності населення. В 2006 році, в порівнянні з попереднім роком, на 2,6%виросла народжуваність, смертність скоротилася на 6,1%, внаслідок чого природний спад населення знизився на 21,3%.
Позитивні тенденції останніх роки багато в чому визначені що проводиться органами державної влади і місцевого самоврядування політикою по подоланню демографічної кризи:
здійснюється контроль за реалізацією заходів, направлених на підвищення народжуваності і зниження смертності населення, перш за все по охороні здоров'я матері і дитини в рамках пріоритетного національного проекту у сфері охорони здоров'я;