Класова теорія Карла Маркса (стр. 1 из 4)

1. Класи і верстви в соціологічній теорії.

У науковій літературі тривалий час співіснують дві традиції. По одній з них основними елементами суспільстває класи. Ця лінія звичайно зв'язується з марксизмом. Однак її понятійний апарат використовується і поза марксистським напрямком. Прихильники класової теорії підкреслюють, що соціальна структура не охоплює усі важливі аспекти громадського життя. На їхню думку цінності, культурні традиції, суспільні інститути, що превалюють у суспільстві не є частинами соціальної структури. Остання зв'язана лише з диференціацією між людьми. При цьому увага дослідників спрямована не на рід занять індивідів, а на розходження в їхніх професійних позиціях; не на доходи індивідів, а на розподіл доходів у суспільстві, що відраджує нерівність між людьми. Теоретичною метою при цьому з'являється - потреба пояснення форм і ступеня соціальної диференціації і їхнє значення для соціальної інтеграції і соціальних змін.

Розглянемо більш ґрунтовне співвідношення понять "клас" і "верства". У сучасній соціологічній літературі одночасно співіснують обидві ці категорії. Широко поширена точка зору, що суспільство складається з груп чи безлічі індивідів, що мають чи носять визначені характеристики. Ці характеристики беруться як критерій класифікації, який може бути одномірним чи, частіше, багатомірним. Відповідно, процедура класифікації дозволяє виділити більше чи менше число соціальних шарів. При цьому центр уваги найчастіше зміщений з виробництва на розподіл, без осмислення об'єктивних відносин між ними.

Описана вище ситуація означає також, що в значній частині досліджень ті самі ознаки застосовуються для виділення і класів, і верств. Імовірно, тому в роботах багатьох соціологів "... концепція "класу" є відкритої для декількох інтерпретацій - як статусна група, як професійна група, як група по доходу і група влади", тобто поняттям класу охоплюються неоднорідні соціальні об'єкти в залежності від того теоретичного контексту, що вкладають у цей термін різні автори.

Розбіжним є зміст, вкладений різними авторами в термін "соціальна верства". Більшість соціологів позначає цим терміном суспільну диференціацію в рамках ієрархічно організованого суспільства. Найчастіше зміст цього терміна нічим не відрізняється від змісту, вкладеного в термін "клас". У тих же випадках, коли ці поняття розрізняють, терміном "страта" позначають групи усередині "класів", виділені за тими же підставами, що і самі "класи".

П.Сорокін якось помітив: "Клас наробив своїм теоретикам не менше турбот, чим національність. І в цьому випадку спроби "схопити цього Протея" виявлялися не більш успішними: "клас" або вислизав і вислизає з пальців своїх теоретиків, або, пійманий, перетворюється в щось настільки невизначене і неясне, що стає неможливим відрізнити його від ряду інших кумулятивних груп, або, нарешті, зливається з однією з елементарних угруповань". Ці слова, написані більше семидесяти років тому, зовсім не застаріли і сьогодні.

Найбільш цікаві автори прагнули не ігнорувати ні ідеї прихильників класових теорій, ні ідеї їхніх опонентів. У цьому відношенні є плідним підхід німецького соціолога Ральфа Дарендорфа. Він підкреслював, що страти утворюють ієрархічну систему (ієрархічний континуум), відрізняючись один від одного поступовими розходженнями, тоді як "клас - це завжди категорія для цілей аналізу динаміки соціального конфлікту і його структурних коренів, і тому може бути чітко відділений від страти як категорії для опису ієрархічних систем у даний момент часу..." Інший німецький автор Вернер Хофман відзначав: "Соціальні класи детермінуються фундаментальними соціальними відносинами праці і присвоєння; очевидна система стратифікації (професія, престиж і т.д.)... належить до зовнішньої форми соціального життя".

Однак, помітимо, що проведені дослідження стратифікації також не були обмежені ні поверхнею суспільства, ні його статикою і претендували на те, щоб пояснити сутність громадського життя. Лише за допомогою фундаментальних законів функціонування і розвитку соціальних організмів може бути даний аналіз і класів з їх конфліктами, і стратов з їх взаємодіями і протиріччями.

Проблема розмежування теорій стратифікації і класової структури цікаво інтерпретована И.Краусом. "Стратифікація і класовий розподіл, пише він, - різні структури відносин. Стратифікація - поняття описове, що припускає "деяку упорядкованість членів суспільства на основі якого-небудь придатного критерію, начебто доходу, освіти, способу життя, етнічного походження... Класи... є конфліктними групами, які, поєднуючись, заперечують існуючий розподіл влади, переваг і інших можливостей... класи формуються, коли сукупність індивідів визначає свої інтереси як подібні з інтересами інших з тієї ж сукупності і як ці, що відрізняються і протистоять інтересам іншої сукупності осіб...". Краус підкреслює важливу роль у процесі формування класу власної ідеології і створення класової організації. У цьому явно відчуваються відгомони знайомства з марксистськими поняттями "клас у собі" і "клас для себе", виробленими для характеристики процесу формування пролетаріату і визначаючими величезну роль у цьому процесі суб'єктивного фактора.

Краус інакше, чим Маркс, уявляє собі об'єктивні фактори, що обумовлюють існування класів. У марксистській теорії це насамперед місце в історично визначеній системі суспільного виробництва, у Крауса - відношення до яких-небудь соціальних благ; тому будь-яка страта, виділена по довільно обраній ознаці, є потенційним класом (свого роду "класом у собі"), а будь-яка спільнота своїх інтересів і страта, що організаційно оформилася перетворюється в дійсний клас (тобто "клас для себе"). Основне питання, з погляду Крауса, як "ці, що належать до страти стають представниками класу".

Зіставимо класи в марксистській теорії і страти у функціональній теорії. У чому тут різниця? Визнання класу означає визнання антагонізму, протилежності інтересів великих суспільних груп. Визнання ж стратов означає визнання деяких розходжень між людьми по якихось ознаках, розходжень, що приводять до шарового розміщення індивідів у суспільстві при просуванні їх знизу нагору.

Марксиська теорія класів займається поділом суспільства, виявленням суспільних протилежностей, а теорія стратифікації займається суспільною диференціацією. Мова йде не про розбіжності в термінології. У першому випадку виділяються елементи дезинтеграцї, внутрішніх антагонізмів, тоді як диференціація припускає цілісність суспільства, його функціональну нероздільність. Теорія класів проводить поділ суспільства по альтернативних ознаках на експлуататорів і експлуатованих, на власників засобів виробництва і на позбавлених їх, тоді як теорії стратифікації розділяють суспільство на основі однієї чи декількох рис, що маються в наявності в кожній із груп, але в різному ступені (так, наприклад, усі мають якийсь прибуток, але тільки різних розмірів, і усі в суспільстві мають якийсь престиж, але неоднаковий).

У теорії класів специфічні економічні, політичні і культурні інтереси є саме тим, що відокремлює один від одного класи, а в теорії стратифікації категорія "інтереси" взагалі відсутня, а якщо у виняткових випадках і є присутня, то не є обов'язковим атрибутом для соціальних верств.

Для тих авторів, хто є прихильником концепції К.Маркса, класи існують незалежно від свідомості і уявлень як їхніх членів, так і зовнішніх спостерігачів. Свідомість класового відчуження марксистами розглядається не як критерій для виділення класу, а як висока ступінь у розвитку самого класу (перехід від класу в собі до класу для себе). У більшості ж стратифікаційних підходів свідомість чи самих членів виділених верств чи зовнішніх спостерігачів грає головну чи істотну роль у диференціації суспільства.

Багато сучасних прихильників марксистської теорії класів відмовилися від тези про зростаючу суспільну поляризацію; їхні класові схеми, зберігаючи економічний детермінізм, все в більше відображають зростаюче ускладнення суспільних структур і ріст значення середніх шарів (класів). Одночасно послідовники стратифікаційних підходів усе частіше беруть до уваги конфликтологичні аспекти класового підходу.

У цьому відношенні характерні узагальнюючі роботи британських соціологів. Родовим поняттям виступає "стратифікація", а класи - як видове поняття, окремий випадок стратифікації. Розглядаючи проблеми стратифікації і нерівності в сучасних західних суспільствах, соціологи іменують основні соціальні групи класами, але описують їх не у взаємному протистоянні, а як ранжировані спільності ("вищий клас", "середній клас", "нижчий клас").

Варто мати на увазі кілька важливих обставин, що приводять до висновку про те, що класи і класовий розподіл є частковий випадок стратифікації.По-перше, в історії, крім класів, нерівність існувала у формі кастової і станової систем. Крім того, у етакратичних (державно-соціалістичних) суспільствах функціонувала шарова система, заснована на владних відносинах. По-друге, у суспільствах класового типу завжди значна (а найчастіше і переважна) частина населення не входила до складу основних класів, утворюючи мозаїку верств, станів і інших соціальних одиниць. По-третє, у сучасних суспільствах усі спроби виділення контрастних класів все частіше виявляються безуспішними в силу ієрархічно-верствової будівлі соціуму. По-четверте, крім основних соціальних груп у суспільстві завжди існує гендерна, етнорасова, культурно-статусна стратифікація.