Існують такі режими роботи транзистора: A, B, AB, C, D.
Режим роботи A забазпечує знаходження робочої точки на середині робочої ділянки. Цей режим не економічний через те, що при відсутності сигналу на вході в колі бази і колектора буде протікати струми

, яким відповідають напруги

, а це означає, що від джерела живлення ми будемо споживати потужність

, яка понижує коефіцієнт корисної дії каскаду.

. Зате такий режим дає малий коефіцієнт спотворень.
Режим роботи В характеризується відсутністю постійної напруги зміщення на базу транзистора. При подачі сигналу протікає лише половина періоду напруги сигналу. Тому виникають великі нелінійні спотворення сигналу

. Його недоліком є те, що виникають спотворення типу сходинка (зникання від’ємного півперіоду сигналу). Кутом відсічки називають половину періоду, на протязі якого протікає струм.

.
Режим АВ є проміжковий між А і В режимами. Кут відсічки

є від 0 до 90

,

. Використовується в підсилювачах, де коефіцієнт нелінійних спотворень не є вагомим фактором.
Режими роботи С і D використовуються в імпульсній техніці.
RC-каскади підсилення працюють в режимі роботи А (режим малого сигналу).
Ріст

приводить до значного спаду на ньому напруги

і як наслідок, до нераціонального зростання напруги

, а зменшення

- до зниження вхідного опору каскаду по змінному струму.
Опір навантаження транзистора по змінному струму визначається паралельним включенням резистора

і еквівалентного опору зовнішнього навантаження

.

Так як

то необхідне значення

повинно задовільняти наступну умову:

.
Паразитна ємність

, яка шунтує активне навантаження каскаду на верхніх частотах (згідно еквівалентних схем), визначається з формули:

, де ємність монтажу

. Я вибрала

. Тому

. Звідси

.

. Отже

.
Знаючи

ми можемо знайти

.

Точки на ВАХ, які відповідають вибраним постійним значенням струмів і напруг транзистора, називаються робочими точками БТ.
Положення навантажувальної прямої на вихідних ВАХ біполярного транзистора визначаються опором резистора

та напругою джерела живлення

, які потрібно вибрати так, щоб ця пряма проходила нижче від кривої, яка відповідає максимальній потужності транзистора

, та не перевищувала максимально допустимих значень напруги і струму колектора

. Виходячи з цього опір

повинен складати

, як в нас і вийшло.
В режимі роботи А координати робочої точки визначаються так:

. Звідси

.

повинно лежати в межах

.

можна визначити з співвідношення

,

. Звідси напруга живлення

,

,

. Так як розрахунок ведеться по третій схемі, то можна

знайти так:

. Звідси

.
В даній схемі вивід робочої точки на середину лінійної характеристики транзистора здійснюється за допогою джерела

. Визначимо ЕРС цього джерела. За схемою Тевеліна

[6, 106]. Для перевірки:

.

[6, 107].
Отже, виконується перша вимога для нормальної роботи транзистора.
Реактивні елементи RC-каскаду (розділова ємність і блокуюча емітерна ємність) великі і викликають зниження підсилення на нижніх частотах, тобто завал АЧХ в області нижніх частот.
Розділова ємність

погіршує передачу низькочастотного сигналу з колектора транзистора у навантаження

.
Ємність

, шунтуючи

, усуває ВЗЗ, послідовний по струму в межах робочого діапазону частот, але зі зменшенням частоти її шунтуючий вплив зменшується, і ВЗЗ, який при цьому виникає, знижує підсилення, тобто появляється додатковий завал АЧХ в області нижніх частот.
Виберемо наступні ємності:

[2, cт.115]

Звідси визначимо

;

;

.