з дисципліни:
“Бухгалтерський облік в бюджетних установах”
Суми-2008
Зміст
Завдання №10. Організація складського обліку запасів в установах.
Завдання №14. Облік спеціальних коштів
Практичне завдання № 4
Список використаної літератури
Завдання № 10
Організація складського обліку запасів в установах
Вузлові питання обліку запасів (визначення, оцінка, первинний і поточний облік) регламентуються відповідними нормативними актами Державного казначейства України. Так, згідно з “Інструкцією з обліку запасів” затвердженою ДКУ від 8.12.00 № 125, запаси – це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (чи знаходяться в процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, на протязі одного року. Термін очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасів.
Порівнюючи це визначення запасів з їх визначеннями, які приведені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” і Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку для державного сектору, слід відмітити відсутність в останніх такого параметру як термін корисної експлуатації (на протязі одного року).
Є певні відмінності і в складі запасів. В бюджетних установах до них відносяться слідуючі активи:
- виробничі запаси;
- тварини на вирощуванні та відгодівлі;
- матеріали і продукти харчування;
- малоцінні і швидкозношувані предмети;
- готова продукція;
- продукція сільськогосподарського виробництва.
Специфічними об’єктами в складі запасів бюджетних установ є продукти харчування, медикаменти, перев’язувальні засоби та вироби медичного призначення, спеціальне обладнання для науково-дослідних робіт за договорами з замовниками, матеріали довгострокового використання тощо.
В бухгалтерському обліку запаси, в тому числі одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну, справедливу та відновлювану.
Балансова вартість – це вартість запасів, за якою вони відображаються в балансі.
Первісна вартість – це вартість придбання, отримання, виготовлення запасів.
Справедлива вартість – це вартість запасів, отриманих установою безкоштовно.
Відновлювальна вартість – це змінена первісна вартість запасів після їх переоцінки.
Сума податку на додану вартість щодо придбаних запасів, а також видатки на транспортування вказаних предметів, заготівлю, мито не збільшують їх первісну вартість, а відносяться на фактичні видатки бюджетної установи за відповідними кодами економічної класифікації. Має особливості також методика визначення первісної вартості молодняка тварин, одержаних від приплоду в своєму господарстві; продукції виробничих (навчальних) майстерень; продукції підсобних (навчальних) сільських господарств; тари.
Розуміння суті відновлювальної вартості пов’язане з переоцінкою запасів, яка провадиться на виконання нормативно-правових актів України або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застаріли та тривалий час перебували на збереженні в установі і первісна вартість цих запасів значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше). Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом бюджетної установи.
Запаси бюджетних установ обліковують за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії. Складський облік запасів та його зв’язок із обліком у бухгалтерії здійснюють у регістрах (книзі чи картках складського обліку запасів форми № 3—9; 3—9а, книзі чи картках кількісно-сумарною обліку форми № 3—6; 3—6а, 3—7) одним із методів сортового обліку запасів:
¾ кількісно-сумовим (паралельним) (рис. 1);
¾ оперативно-бухгалтерським (сальдовим) (рис. 2.);
¾ методом машинної картотеки.
Рис. 1. Схема кількісно-сумарного (паралельного) методу обліку запасів
Кожен з них має переваги і недоліки, з якими треба ознайомитися.
За умови застосування ПЕОМ трудомісткість облікових робіт втрачає свою актуальність, а тому на машинах отримують машинограми — регістри аналітичного обліку, оборотні відомості в розрізі кожного первинного документа, зведені оборотні відомості в розрізі номенклатурних номерів. Є досвід використання ЕОМ, за яким уся інформація про складський і бухгалтерський облік запасів зосереджується в пам’яті машин, а бухгалтерія і місця зберігання запасів обладнані термінальними пристроями, до яких мають доступ матеріально відповідальні особи з індивідуальними ключами (паролями).
Рис. 2. Схема оперативно-бухгалтерського (сальдового) обліку запасів
Для синтетичного обліку наявності та руху запасів призначені активні рахунки та субрахунки класу 2 Плану рахунків;
- № 20 “Виробничі запаси”;
- № 21 “Тварини на вирощуванні і відгодівлі”;
- № 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;
- № 23 “Матеріали і продукти харчування”;
- № 24 “Готова продукція”;
- № 25 “Продукція сільськогосподарського виробництва”.
Докладно номенклатуру субрахунків за приведеними синтетичними рахунками наведено в Плані рахунків. Основні бухгалтерські проведення з руху запасів наведено в табл.1. Облік надходження запасів ведеться в меморіальних ордерах № 4, 6, 7, 8. Синтетичні показники обліку витрачання запасів фіксуються в меморіальному ордері № 13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» ф.№39(бюджет).
Розглядаючи питання обліку запасів в умовах їх централізованого постачання, слід враховувати те, що централізоване постачання запасів здійснюється установою вищого рівня або окремо уповноваженим органом, створеним установою вищого рівня.
Таблиця 1. Основні бухгалтерські проведення з обліку запасів
№ опер. | Зміст операцій | Кореспонденція рахунків | |
Дебет | Кредит | ||
1. | Отримано матеріалів (вартість без ПДВ): - що сплачені шляхом попередньої оплати - що сплачені після отримання матеріалів Сума ПДВ з матеріалів, придбаних за рахунок коштів загального фонду Сума ПДВ з матеріалів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду: - якщо ПДВ включено до податкового кредиту - якщо ПДВ не включено до податкового кредиту | 231-239 231-239 801 641 811-813 | 361,362,364 675 361,362,364,675 361,362,364,675 361,362,364,675 |
2. | Списано використані матеріали на підставі підтвердних документів | 801, 811-813 | 231-236, 238,239 |
3. | Отримано матеріали, що надійшли до установи в порядку гуманітарної допомоги | 231-239 | 364 |
4. | Оприбутковано тварини для відгодівлі, що надійшли від постачальника | 212 | 364 |
5. | Оприбутковано приріст і приплід молодняку | 211 | 711, 822 |
Механізм придбання матеріальних цінностей шляхом централізованого постачання може здійснюватися за трьома варіантами:
- за рахунок кошторису головного розпорядника коштів;
- за рахунок кошторису установи, для якої здійснюються централізовані закупки (установи – замовника);
- за рахунок кошторису установи, що фактично здійснює централізовані закупки (установи-закупника).
Специфічним об’єктом в складі запасів бюджетних установ є продукти харчування, облік яких має ряд особливостей:
- розрахунки за продукти харчування здійснюються, як правило, в порядку планових платежів;
- при надходженні продуктів харчування враховуються не тільки кількісні, але й якісні їх параметри;
- зберігання продуктів харчування потребує особливих умов (дотримання температурного режиму, термінів придатності тощо);
- облік продуктів харчування ведеться в коморах (на складах), харчоблоках і в бухгалтерії;
- окремо організується облік тари;
- ведеться контроль за закладкою продуктів в процесі приготування їжі та виходом готових блюд згідно з діючими нормами;
- для відпуску продуктів харчування застосовуються специфічні документи (меню-вимога, меню-розкладка);
- для синтетичного обліку наявності та руху продуктів харчування призначений субрахунок № 232 “Продукти харчування”.
Мають особливості побудова і порядок ведення меморіальні ордери №11 “Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. № 398 (бюджет) і № 12 “Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування” ф. № 411 (бюджет). Схема обліку продуктів харчування приведена на рис.3.
запис звірка
Рис.3 Схема обліку продуктів харчування
Предметно-кількісний облік лікувальних засобів ведеться в розрізі їх найменувань, фасування, лікувальних форм, дозування (рис.4). Забезпечується суворий контроль за зберіганням цих препаратів та їх відпуском у відділення. Бухгалтерський облік лікувальних засобів ведеться на активному субрахунку № 233 “Медикаменти і перев’язувальні засоби”. Основні бухгалтерські проведення з обліку лікувальних засобів наведено в табл.2. Схема обліку лікувальних засобів наведена на рис.4.