Íàçâà | Òåðèòîð³ÿ, íà ÿêó ïîøèðþâàëàñÿ âëàäà Ãåíåðàëüíîãî Ñåêðåòàð³àòó | ϳäïîðÿäêîâàí³ñòü. Ìåõàí³çì ðåàë³çàö³¿ ïîâíîâàæåíü | Êîìïåòåíö³¿ |
Тимча- сові інструкції | Київська, Волинська, Подільська, Полтавська, частина Чернігівської області | Генеральний Секретаріат — орган Тимчасового уряду, а не Центральної Ради | Зі сфери компетенції Генерального Секретаріату виключалися військові та продовольчі справи, пошта, телеграф, суд, право призначати на державні посади. Тимчасовий уряд міг здійснювати зв’язки з місцевими органами влади в Україні, минаючи Генеральний Секретаріат. Усі ініціативи Генерального Секретаріату мали затверджуватися в Петрограді, так само як і кандидати на посади генеральних секретарів, пропоновані УЦР |
Îñíîâí³ ñêëàäîâ³ |
• Прогресуюча розруха народного господарства • Зростаючі соціальні конфлікти • Загострення міжнаціональних конфліктів • Продовження війни • Безсилля державної влади • Некерованість влади на місцях |
Причини | |||||||
Наростання соціально-економічних проблем | Вимога заможних верств щодо встановлення влади «сильної руки» | Поразки на фронтах Першої світової війни | Бездіяльність Тимчасового уряду в розв’язанні нагальних потреб | ||||
Прихильники | |||||||
Л. Корнілова | Тимчасового уряду | ||||||
Промисловці, підприємці, поміщики, військові | Робітники, селянство, соціалістичні партії, національно-визвольні рухи | ||||||
Наслідки | |||||||
Поразка правих сил у боротьбі за владу в Росії | Утрата Тимчасовим урядом опори серед заможних верств суспільства, генералітету | Більшовизація рад. Формування загонів Червоної гвардії, підконтрольних більшовикам. Зміна більшовиками гасел: «Негайне припинення війни», «Земля — селянам!», «Уся влада Радам!», «Федералізація Росії!». Зростання загрози лівого перевороту | Наростання соціальноекономічних проблем. Поглиблення загальнонаціональної кризи. Вихід на передній план соціально-економічних питань, які потребували негайного розв’язання | Наростання революційної і національно-визвольної боротьби народів Росії |
З’їзд народів Росії (вересень 1917 р.)
Ó÷àñíèêè | гøåííÿ |
Українці, литовці, естонці, білоруси, молдавани, грузини, євреї, буряти, донські козаки | Всеросійські Установчі збори не повинні перешкоджати скликанню крайових Установчих зборів. Установчі збори повинні були розробити засади національно-територіальної автономії |
Позиція української делегації на засіданні Демократичної наради
(передпарламент) у Петрограді (вересень 1917 р.) Îñíîâí³ ïîëîæåííÿ |
• Передання всіх поміщицьких, монастирських і церковних земель у завідування земельних комітетів • Уведення державного і крайового контролю над продукцією та її розподілом • Оподаткування великого капіталу й майна та конфіскація воєнних прибутків на користь окремих країв і цілої держави • Запровадження рішучих заходів щодо укладення миру, для чого негайно випередити союзників у справі відкриття мирних переговорів • Скликання Установчих зборів у призначений час без подальших зволікань • Визнання за всіма націями права на самовизначення • Скликання кожною нацією та краєм, які того домагаються, національно-крайових суверенних Установчих зборів • Передача всієї повноти влади в Україні в руки Української Центральної Ради та її Генерального Секретаріату, складеного на основі статуту від 29 липня |
Результати виборів до Установчих зборів
Âñåðîñ³éñüê³ Óñòàíîâ÷³ çáîðè | Âñåðîñ³éñüê³ Óñòàíîâ÷³ çáîðè â Óêðà¿í³ | Âñåóêðà¿íñüê³ Óñòàíîâ÷³ çáîðè |
листопад 1917 р. | листопад 1917 р. | січень—лютий 1918 р. |
Російські есери здобули понад 40 % голосів, українські та близькі до них партії — 14 %, більшовики — 23 %, кадети — 5 %, меншовики — менше 3 % | Українські партії (УПСР та УСДРП) — 77 %, більшовики — 10 % | Відбулися у 7 з 13 виборчих округів. Був обраний 171 депутат із 301 кандидата. За більшовиків проголосувало 18 % виборців. Решта голосів дісталася переважно українським есерам і соціал-демократам |
Боротьба за владу в Києві (листопад (жовтень—листопад) 1917 р.)
9 листопада (27 жовтня) 1917 р. УЦР і Генеральний Секретаріат виступили з відозвою «До всіх гром адян України», у якій негативно оцінюва- | ли переворот у Петрограді й попереджали, що Рада рішуче боротиметься з будь-якими спробами підтримати більшовицький переворот в Україні. |
Основні сили, що вели боротьбу за владу в Києві в листопаді (жовтень—листопад) 1917 р.
Більшовики Прихильники поваленого Тимчасового уряду Українська
Росії Центральна Рада
Спиралися на ради Усі загальноросійські партії, крім більшовиків. Прибічники Центральної
робітничих та солдат- Спиралися на штаб Київського військового Ради, що спиралися на
ських депутатів округу (КВО) віддані їм сили
Результати • Виведення за межі Києва військ КВО, розформування добровольчих офіцерських дружин, звільнення заарештованих членів ревкому
• Визнання більшовиками УЦР крайовим органом влади в Україні
• Призначення члена Генерального військового комітету полковника В. Павленка командуючим КВО
•
Відповідно до телеграми В. Винниченка від 1 листопада 1917 р. на місця (в усі українські губернії, радам, армійським комітетам про перехід влади в краї до УЦР) влада Генерального Секретаріату поширювалася додатково на території, де більшість населення складали українці (Катеринославщина, Харківщина, материкова Таврія, Холмщина, частина Курської та Воронізької губерній)• Постанова УЦР, відповідно до якої поміщицькі та державні землі передавалися у розпорядження земельних комітетів
• Малій Раді доручалося затвердити закон про вибори до Українських Установчих зборів, а також їх провеcти
• Проголошення ІІІ Універсалу
ІІІ Універсал УЦР
Îñíîâí³ ïîëîæåííÿ |
• Україна проголошувалася Українською Народною Республікою. «Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів», «маючи силу й власть на рідній землі, ми тою силою і властю станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але й усеї Росії» • До Установчих Зборів вся влада в Україні переходила до УЦР і Генерального Секретаріату • Територія УНР визначалася у межах Київщини, Поділля, Волині, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму). Остаточні кордони УНР, а також прилучення частини Холмщини, Курської, Воронізької та суміжних областей, де більшість населення українське, «має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів» • Скасовувалося право власності на землю поміщиків та інших нетрудових господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні • Земля проголошувалася власністю народу і передавалася йому без викупу; негайне прийняття закону про порядок користування землею обраними Земельними комітетами до Українських Установчих зборів • Установлювався 8-годинний робочий день для робітників • Установлювався (разом з робітниками) державний контроль над продукцією в Україні, її виробництвом і розподілом • Уряд обіцяв негайно розпочати мирні переговори • Проголошувалося скасування смертної кари • Надання повної амністії всім політичним в’язням і засудженим • Декларувалася реформа судочинства, «привести його до згоди з правними поняттями народу» • «Вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого самоврядування» • Проголошувалися свобода слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканність помешкання, можливість вживання різних місцевих умов у зносинах з усіма установами |
Закінчення таблиці