НД История Украины 10-11 укр (стр. 30 из 44)
| Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà |
| • Українці стали частіше висуватися на керівні посади в республіці, а також у Союзі. Так, через кілька місяців після смерті Й. Сталіна за звинуваченням у русифікації вищої освіти на Західній Україні та дискримінації місцевих кадрів було усунуто з посади першого секретаря КПУ Л. Мельникова. На його місце було призначено О. Кириченка, першого на цій посаді українця (із того часу призначалися лише українці). Після цього розпочалася широка хвиля висувань на керівні посади представників місцевих кадрів. Так, на 1 червня 1954 р. до складу ЦК КПУ входило 72 % українців (вісім членів політбюро ЦК КПУ були українцями), до Верховної Ради — 75 %, а серед директорів великих підприємств — 51 %. У 1958 р. українці становили 60 % членів КПУ. Високі урядові посади зайняли драматург О. Корнійчук, С. Стефаник (син письменника В. Стефаника). Профспілки очолив українець К. Москалець замість росіянина А. Клебанова. Вихідці з України зайняли провідні посади і в союзному керівництві. Так, до всесоюзного уряду увійшло 10 міністрів, що раніше працювали в Україні. Р. Малиновський, А. Гречко та К. Москаленко досягли високого рангу Маршала Радянського Союзу, а два перші згодом навіть були міністрами оборони СРСР. В. Семичасний обійняв пост голови союзного КДБ, а чотири українці — О. Кириченко, М. Підгорний, Д. Полянський та П. Шелест — увійшли до складу Політбюро ЦК КПРС. Такі успіхи українців в радянській ієрархічній системі можна пояснити їх тісними зв’язками з М. Хрущовим, їхніми особистими якостями, як лояльних виконавців волі системи, та тим місцем, яке посіла Україна в Радянському Союзі • Розширилися функції і підвищилась відповідальність КПУ • Активізувалася діяльність УРСР на міжнародній арені. Так, якщо в 1953 р. республіка була членом 14 міжнародних організацій, то в 1955 р. — 29 організацій. До 1959 р. УРСР підписала або приєдналася до 65 міжнародних договорів та інших актів. У 1954 р. Україну відвідало 69 закордонних офіційних делегацій, у 1956 р. — 145, 1958 р. — 305. До України приїздили й закордонні туристи. Так, якщо в 1953 р. їх було лише 805 осіб, то вже в 1958 р. — 23 тис. осіб. Зросла участь України в зовнішньоекономічних зв’язках СРСР • Унаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль Ради Міністрів УРСР, зокрема рад народного господарства і місцевих рад депутатів трудящих, перейшло 97 % підприємств проти 34 % у 1953 р. • Розширилися права республіки у формуванні свого бюджету, у питаннях матеріально-технічного постачання, збуту продукції, будівництва, використання капіталовкладень • До підпорядкування республіки передавалися питання обласного адміністративно-територіального устрою, районування, віднесення міст до обласного та республіканського підпорядкування • До компетенції УРСР належало питання прийняття кримінального, цивільного і процесуальних кодексів, установлення основ законодавства про судоустрій та судочинство |
| Висновок. Усі ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції |
Причини обмеженості десталінізації
| Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà |
| • Реабілітація не поширювалася на засуджених за «контрреволюційну діяльність», не ставилася під сумнів законність депортації періоду колективізації • Відмова від масових репресій означала лише позбавлення від найбільш одіозних проявів тоталітарної суті режиму • Збереглася монополія КПРС на владу • Послаблення ідеологічного контролю над суспільними науками, мистецтвом супроводжувалося тяжкими рецидивами • Демократизація саботувалася партапаратом • Боротьба з бюрократією була схожа швидше на «кавалерійську атаку», аніж на добре продуману політику • Замість культу особи Сталіна нав’язувався новий культ — М. Хрущова |
Хрущовські «надпрограми» та Україна | Íàçâà | Ðåçóëüòàòè |
| Освоєння цілини | • Утрата українським селом 90 тис. спеціалістів • Міграція молоді в цілинні райони • Більшість нової сільгосптехніки, що вироблялася в Україні, відправлялася у Казахстан, Сибір та на Північний Кавказ |
| Кукурудзяна кампанія | • Із 1958 р. до 1963 р. посівні площі кукурудзи зросли більш як у 2 рази (із 2075,1 тис. га до 4528,5 тис. га), а валовий збір зерна збільшився із 52 308 тис. до 68 155 тис. ц. За цей же період урожайність культури знизилася з 25,2 ц/га до 15 ц/га |
| Наздогнати і перегнати США у виробництві молока та м’яса | • Провал усіх планів «наздогнати і перегнати...» • Окозамилювання, масові приписки показників • У 1963 р. республіка, як і весь СРСР, зіткнулася з продовольчими труднощами. СРСР вперше закупив зерно за кордоном |
Політика М. Підгорного (1957—1963 рр.)
| Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà |
| • «Палко схвалював» і реалізовував усі заходи М. Хрущова в його реформаторській діяльності • У всіх деталях відтворював Хрущова, багато їздив по областях та районах, виступав на активах, зборах робітників, мобілізовував їх, закликав, проголошував гасла і давав детальні рекомендації. У той же час не намагався увійти в суть справи, у реальні проблеми, що виникали • Безперервні кадрові зміни. Пошук винуватців у зриві й провалі планів та надпрограм • Під час усунення М. Хрущова в 1964 р. від влади, усупереч сподіванням останнього, підтримав Л. Брежнєва, його кандидатуру навіть було запропоновано на посаду першого секретаря КПРС, але він відмовився. Слід зауважити, що М. Хрущов презирливо ставився до М. Підгорного, убачаючи в ньому лише слухняного виконавця своєї волі • У 1965 р. підтримав пропозицію П. Шелеста про надання УРСР можливості самостійно налагоджувати зовнішньоекономічні зв’язки, за що був підданий критиці. Як людина, що відповідає за УРСР у ЦК КПРС, М. Підгорний також був підданий критиці за те, що в Україні всі офіційні промови, теле- і радіопередачі проводяться українською мовою • Виступив категорично проти святкування 90-річчя з дня народження Й. Сталіна • Разом із П. Шелестом запропонував у партійних білетах нового зразка зазначати і членство в КПУ, що було категорично заперечено Л. Брежнєвим • Намагався підняти авторитет Президії ВР СРСР. Але зустрів опір і зрештою був усунений від влади |
Політика П. Шелеста (1963—1972 рр.)