НД История Украины 10-11 укр (стр. 28 из 44)

Ìåòà ä³ÿëüíîñò³

• Сприяти Радянській армії у визволенні України • Засвідчувати присутність представників радянської влади на ще окупованій території • Вести роз’яснювально-агітаційну роботу • У міру визволення території Україні поширювати свою діяльність на територію Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі

Етапи діяльності УПА

Ðîêè	Õàðàêòåðèñòèêà
1942—1944	Формування, поширення мережі загонів, накопичення зброї, проведення окремих операцій проти німецьких військ, радянських і польських партизанів
1944—1946	Згортання боротьби проти Німеччини та її союзників; визначення мети подальшої боротьби: головну увагу було зосереджено на боротьбі за відновлення радянської влади на західноукраїнських землях
1946—1950	Широкомасштабна партизанська боротьба проти органів радянської влади на західноукраїнських землях; рейди в Польщу, Чехословаччину, Австрію, Німеччину, Румунію для виведення основних сил з-під удару радянських каральних органів і з метою широкої пропаганди
1950-ті	Бойові дії розрізнених загонів за виживання, затухання збройної боротьби

Боротьба радянської влади з УПА (1944—1950-ті рр.)

Період, дата	Зміст
І період. Грудень 1944 — червень 1945 рр.	Три широкомасштабні антиповстанські операції із залученням великої кількості регулярних військ, військ НКВС, бійців партизанських загонів, каральних загонів (понад 200 тис. з важким озброєнням і авіацією). Здійснено 40 тис. малих операцій
ІІ період. 1946 р.	«Велика блокада». Для проведення операції залучалось понад 60 тис. бійців регулярної армії, НКВС
ІІІ період. 1947—1950-ті рр.	Систематичні операції по знищенню, витісненню за межі УРСР бойових загонів УПА
У боротьбі з УПА загинуло 30 тис. цивільних (партійні, державні функціонери, голови колгоспів, керівники підприємств, учителі, лікарі тощо), понад 25 тис. військових, міліціонерів, прикордонників
Методи боротьби
• Військові операції. Проведення масових мобілізацій до лав Радянської армії, що підривало соціальну базу повстанського руху • Облави і арешти тих, хто підозрювався у співробітництві з повстанцями • Арешт і депортація у східні райони СРСР підозрілих у зв’язках з повстанцями, членів їхніх сімей і близьких. Акції тривали до 1949 р. Загалом було депортовано понад 200 тис. осіб • Агітація, пропаганда, ідеологічний тиск на мирне населення • Дія перевдягнутих у повстанців загонів НКВС, які влаштовували терор над місцевим населенням • Створення загонів самооборони • Здійснення політики радянізації • Амністія учасникам повстанського руху (першу було оголошено у травні 1945 р. Амністовано 41 тис. повстанців, дезертирів і тих, хто ховався від призову до Радянської армії. Із них 17 тис. осіб було заарештовано. До 1949 р. було об’явлено ще чотири амністії, але вони вже не мали такого успіху)

Çàõîäè

• Підтвердження виконання обов’язкового мінімуму трудоднів (за невиконання колгоспників відправляли у заслання) • Укрупнення колгоспів • Колгоспникам рекомендовано здавати дрібну домашню худобу (забито 2 млн голів худоби) • Збільшення податків на селян з продажу продукції на ринку • Скорочення присадибних ділянок колгоспників • Зменшення натуральної оплати, збільшення податків на присадибне господарство

Офіційні радянські дані про втрати України під час війни (1945 р.)

На території УРСР німецькофашистські загарбники знищили і замучили 4,4 млн радянських громадян, у тому числі 3,1 млн мирних жителів, 1,3 млн військовополонених, 2 млн радянс ьких громадян потрапили в німецьке рабство. Зруйнували і спалили 714 міст і робітничих містечок, більше 28 тис. сіл, спалили і зруйнували більше 2 млн будівель, більше 540 тис. надвірних будівель, залишили без притулку близько10 млн осіб… Німецько-фашистські загарбники зруйнували 16,1 тис. промислових підприємств; знищили чи вивезли 127,8 тис. електромоторів, 81,6 тис. металорізальних верстатів, зруйнували 29,8 тис. км залізничних коліїй, у тому числі 28,7 тис. км колій магістральних за-

лізниць, 1916 будівель залізничних станцій, 14 тис. поштово-телеграфних закладів, знищили 18 тис. лікувальних закладів, 32,9 тис. шкіл, технікумів, вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів, 19,2 тис. бібліотек. Зруйнували і розграбували 27,9 тис. колгоспів, 872 радгоспи і 1,3 тис. МТС. Відібрали і вивезли до Німеччини 7594 тис. голів великої рогатої худоби, 3311 тис. коней, 9333 тис. голів свиней, 7317 тис. голів овець і кіз, 59 297 тис. шт. домашньої птиці. Німецько-фашистські загарбники завдали майнових збитків громадянам і народному господарству УРСР на суму 285 млрд крб (у державних цінах 1941 р.).

Óêðà¿íà â ïåðøîìó ïîâîºííîìó äåñÿòèë³òò³ (1945—1955 ðð.)

Стан промисловості та сільського господарства УРСР на 1945 р.

Ïðîìèñëîâ³ñòü

ѳëüñüêå ãîñïîäàðñòâî

• Виробництво складало третину довоєнного рівня (протягом 1943—1945 рр. було відновлено 3 тис. великих промислових підприємств) • Протягом 1943—1945 рр. було відновлено 20 тис. км залізничних колій і 68 % ліній зв’язку • Кількість робітників на 1945 р. складала 60 % від довоєнних показників (3,7 млн осіб) • Нестача кваліфікованої робочої сили (залишилося лише 17 % від довоєнного рівня) • Необхідність надати роботу і професію демобілізованим із лав Радянської армії (2,2 млн осіб) та репатріантам (800 тис. осіб) • Хронічна нестача житла для робітників

• Скорочення працездатного населення у 2,5 разу; 80 % колгоспників складали жінки • Скорочення посівних площ, поголів’я худоби • Зношуваність техніки • Валова продукція землеробства в 1945 р. складала 51,5 %, тваринни цтва — 39,8 % • Посуха 1946 р.

Політика уряду в сільському господарстві наприкінці 1940 — на початку 1950-х рр.

Відбудова в УРСР

Відбудова — період в історії УРСР та СРСР після визволення окупованих у роки Другої світової війни районів до початку 1950-х рр.	Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя.
Åòàïè	Õàðàêòåðèñòèêà
1943—1945 рр.	Відбудова найбільш життєво важливих об’єктів у міру визволення тириторії
1946—1950 рр.	Широкомасштабна відбудова згідно з четвертим п’ятирічним планом

Особливості відбудови в Україні

Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà

• Значні масштаби відбудовчих робіт (більше ніж у будь-якій іншій країні Європи) • Розрахунок лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу, а не на зовнішню допомогу. «Холодна війна» робила неможливим використання західної, перш за все американської фінансової та технічної допомоги. Широке використання для відновлення потужностей промисловості, залучення техніки та обладнання, що отримував СРСР як репарації • Під час відбудови ставка робилась на важку промисловість та енергетику (80 % капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнє відводилось лише 7 % капіталовкладень) • Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом • Економіка України відбудовувалася і добудовувалася не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи. Крім того, завдяки розвитку нових промислових центрів за Уралом та Казахстані доля України в загальносоюзному виробництві знизилась з 18 % у довоєнний період до 7 % у 1945 р. • Вагома роль адміністративно-командної системи. Саме вона давала змогу в короткий термін мобілізувати і зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певних об’єктах • Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій вияв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах: соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів; • Ускладнення процесу відбудови голодом 1946—1947 рр. • Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій • Широке використання під час відбудовчого періоду праці в’язнів ГУЛАГу і військовополонених (222 тис. осіб, що утримувалися у 23 таборах)

Результати і наслідки відбудови