НД История Украины 10-11 укр (стр. 26 из 44)
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| 15 березня — 10 квітня 1943 р. | До УПА приєдналося близько 5 тис. українців, що служили в допоміжній поліції, а також було захоплено значну кількість німецької зброї. Замість українців до допоміжної поліції фашисти набирали поляків, які відзначилися в боротьбі з українцями |
| Березень—квітень 1943 р. | Жертви серед мирного польського населення у Луцькому, Рівненському, Дубнівському та Здолбунівському повітах. Свої дії учасники операцій виправдовували відплатою за минулу кривду |
| Квітень—травень 1943 р. | Масові жертви серед польського населення Сарненського та Костопільського повітів |
| Квітень—травень 1943 р. | Перші «відплатні акції» поляків проти українського населення проводили загони польської поліції, польські бази самооборони, згодом їх проводили все частіше і за все більшої участі регулярних військових з’єднань |
| Червень 1943 р. | Масові напади українських загонів на польське населення у Дубнівському та Луцькому повітах |
| 5 червня 1943 р. | Делегат польського уряду видає наказ щодо координації заходів польського населення Волині з метою самооборони |
| 7 липня 1943 р. | Спроба делегатів польського уряду знайти порозуміння з українськими представниками |
| 11 липня 1943 р. | Акція деполонізації Волині, організована керівництвом ОУН(Б). У Володимирському повіті українські загони здійснили напад щонайменше як на 99 польських сіл (згідно з польськими джерелами, 167 населених пунктів) і масово винищили польське населення. У результаті акцій проти мирного населення на Волині від рук поліціянтів та українських націоналістів загинуло близько 40 тис. поляків (задокументовано втрати 36,7 тис. осіб, відомі імена та прізвища 19,4 тис. осіб), утрати української сторони на Волині визначають у декілька тисяч |
| Серпень 1943 р. | Ускладнення україно-польських відносин на Галичині |
| 21—25 серпня 1943 р. | ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН(Б). Підтверджено політику боротьби за Незалежну Соборну Україну. Головою проводу ОУН(Б) було призначено Р. Шухевича (Т. Чупринку) |
| Жовтень 1943 р. | Комюніке ОУН, у якому засуджувався україно-польський конфлікт на Волині |
| 27 жовтня 1943 р. | Наказ № 1/43 ОУН, який заборонив антипольські дії |
| Середина грудня 1943 р. | Напередодні католицького свята Різдва Христового на Волині прокотилася нова хвиля антипольських акцій |
| Січень 1944 р. | Прибуття на Волинь польського полковника К. Бомбінського. Починається процес створення нової польської дивізії, яка отримала назву 27-ї Волинської дивізії піхоти Армії Крайової. Згідно з планами польського підпілля, головний виступ проти українських збройних формувань мав відбутися з наближенням Червоної армії |
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| Кінець січня 1944 р. | 27-ма Волинська піхотна дивізія Армії Крайової, до складу якої увійшли партизанські загони, частина членів самооборони і підпілля, що діяли в містах (разом близько 7 тис. осіб), здійснила напад на УПА, захопивши території від Ковеля до Турії та р. Буг. Із цих територій було вигнано українське мирне населення |
| Початок 1944 р. | Переміщення центру антипольських акцій УПА з Волині в Галичину |
| 1 вересня 1944 р. | Офіційна відмова ОУН(Б) від антипольських акцій. ОУН(Б) почала шукати порозуміння з Армією Крайовою з метою спільної боротьби проти радянських військ. Головнокомандувач УПА у Східній Галичині В. Сидор (Шелест) видав наказ, який стримував масові антипольські акції «за винятком польського елементу, що співробітничає з НКВС» |
| Висновок. Український народ мав повне право прагнути до здобуття незалежності, проте методи і засоби, що застосовувалися ОУН і УПА проти польського населення, не можуть бути виправданими. Не мають виправдання і акції поляків проти українського населення | |
Рух Опору на території України (1941—1944 рр.) | Рух Опору — національно-визвольний рух народів, окупованих Німеччиною та її союзниками в роки | Другої світової війни. Боротьба набирала різних форм: від духовного опору до збройної боротьби. | ||||
| Причини | |||||
| Окупація батьківщини загарбниками | Жорстокість окупаційного режиму | Цілеспрямована діяльність радянського керівництва щодо організації руху Опору на окупованих територіях | Цілеспрямована діяльність ОУН щодо організації руху Опору | ||
 | |||||
| Форми опору | |||||
| Пасивні | Активні | ||||
| • Різноманітна допомога партизанам • Відмова співробітничати з окупаційною владою • Саботаж заходів, що проводила окупаційна влада • Випуск бракованої продукції • Зрив поставок продовольства для окупаційної армії • Ухиляння від примусових робіт тощо | • Партизанський рух • Діяльність підпілля • Диверсійна діяльність • Пропагандистська діяльність | ||||
| | |||||
| Джерела формування партизанських загонів | |||||
| • Залишення в тилу ворога спеціально сформованих загонів • Окремі солдати і підрозділи, що опинилися в оточенні й не мали змоги прорватися для з’єднання з фронтовими частинами • Окремі громадяни, які не були призвані до армії, але здатні були носити зброю і за своїми переконаннями і бажанням готові були вести партизанську боротьбу • Цілеспрямована організація підпілля і збройних формувань ОУН • Самоорганізація населення з метою створення самооборони проти мародерів | |||||
Течії руху Опору в Україні* (1941—1944 рр.) | Õàðàêòåðèñòèêà | Òå÷³ÿ | ||
| Ðàäÿíñüêà | Íàö³îíàë³ñòè÷íà | Ïîëüñüêà | |
| Мета | Визволення від загарбників | ||
| Відновлення радянської влади | Відновлення української держави | Відновлення польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі | |
| Організаційне оформлення | 1941—1942 рр. Партизанські загони, з’єднання; радянське підпілля (3500 підпільних організацій і груп) | Похідні групи (1941 р.), Поліська Січ (1941 р.), УПА (листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН | 1941—1942 рр. Армія Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські |
| Кількість, тис. осіб | 200—600 | 50—200 (похідні групи— 5) | 10—20 |
| Командири | С. Ковпак, О. Сабуров, О. Федоров, М. Наумов. Штаб партизанського руху в Україні очолював Т. Строкач | Командир Поліської Січі — Тарас Бульба (Боровець). Командуючі УПА: Д. Клячківський (К. Савур), Р. Шухевич (Т. Чупринка) | Командуючий Армії Крайової — Т. Бур-Комаровський |
| Основні райони дій | Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина | Волинь, Галичина, українське Полісся | Волинь, Полісся |
| Специфіка бойових дій | Діяльність партизанів як правило підпорядковувалася й узгоджувалася з потребами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об’єктах, розвідка, допомога в переправі через річки тощо. Найбільші координовані операції партизанів: «Рейкова війна» і «Концерт» по зриву перевезень воєнних вантажів на залізницях, а також рейди великих партизанських з’єднань по тилах ворога | Переважно діяла як самооборона населення — витіснення окупаційної адміністрації, створення української, захист населення від сваволі влади, зрив спроби вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, проведення оборонних боїв з карателями по периметру і в середині контрольованої території. Напади на воєнні об’єкти здійснювалися в основному з метою оволодіння зброєю | Діяла як самооборона польського населення. Засвідчувала претензії Польщі на західноукраїнські землі |
Колабораціонізм на території України в роки Другої світової війни