НД История Украины 10-11 укр (стр. 24 из 44)
| Íàçâà | Äàòà | Ïåðåá³ã ïîä³é, ðåçóëüòàòè | ||
| Київська оборонна операція | Тим часом склалось загрозливе становище на флангах Південно-Західного фронту, що обороняв місто. Німецькі танкові частини обійшли захисників міста з півдня і півночі й замкнул и кільце оточення біля Лохвиці. Наказ про відступ радянських військ було віддано занадто пізно, і в оточення потрапило чотири радянські армії. 19 вересня німецькі війська вступили до Києва | |||
| Значення. Зірвала плани німецького командування швидко оволодіти містом. Примусила його змінити напрямок головного удару, що зрештою призвело до провалу плану «Барбаросса» | ||||
| Оборона Одеси | 5 серпня — 16 жовтня 1941 р. | Після поразки Південного фронту румуно-німецькі війська взяли в облогу Одесу. Проте швидко захопити місто ворогові не вдалося. Декілька штурмів міста було відбито з великими втратами для ворога. Перед тим як залишити місто, радянські війська провели вдалу десантну операцію в районі села Григорівка, захопивши важкі гармати, що обстрілювали місто. Рішення про припинення оборони міста було прийняте у зв’язку з проривом німецьких військ у Крим. Евакуація військ з Одеси відбулась без втрат і несподівано для ворога | ||
| Значення. Радянські війська, що протягом 72 днів здійснювали оборону міста, відволікали на себе значні сили ворога, завдавши йому великих втрат (понад 300 тис. осіб). Оборона міста створювала можливість Чорноморському флоту впродовж другої половини 1941 р. контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та нафтовим родовищам | ||||
| Оборона Севастополя | 30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р. | У жовтні 1941 р. німецькі війська увірвалися до Криму. 30 жовтня вони вийшли на далекі підступи до міста. Місто не було обладнане оборонними спорудами із суходолу, проте мало добре продуману оборону з моря. У короткий термін навколо нього було створено три лінії оборони. Хоча місто було відірване від тилових районів суходолом, Чорноморський флот упродовж 250 днів забезпечував оборону міста всім необхідним. Неодноразові штурми міста німецькими і румунськими військами були відбиті зі значними втратами для ворога (понад 300 тис. осіб). Проте поразка радянських військ Кримського фронту на Керченському п-ві дала змогу німецьким військам здійснити вирішальний наступ, прорвати оборону Севастополя. 3 липня 1942 р. Ставка дала наказ про евакуацію військ, проте вже було пізно. Евакуюватися змогла лише невелика частина захисників міста | ||
| Значення. На тривалий час оборона Севастополя прикувала значні сили німецьких військ, завдавши їм суттєвих втрат. Були зірвані плани щодо знищення Чорноморського флоту СРСР | ||||
| 22 липня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ Ворошиловоградської області, піс- | ля чого вся територія України опинилася в зоні окупації німецьких військ та їх союзників. | |||
Місця найбільших «котлів» і кількість радянських військовополонених (за німецькими даними)
| Äàòà | ̳ñòî | ʳëüê³ñòü ðàäÿíñüêèõ ïîëîíåíèõ, òèñ. îñ³á |
| Літо 19141 р. | Умань | 103 |
| Вересень 1941 р. | Київ | 665 |
| Осінь 1941 р. | Маріуполь | 50 |
| Весна 1942 р. | Харків | 227 |
Закінчення таблиці
| Äàòà | ̳ñòî | ʳëüê³ñòü ðàäÿíñüêèõ ïîëîíåíèõ, òèñ. îñ³á | |
| Весна 1942 р. | Керч | 180 | |
| Літо 1942 р. | Севастополь | 100 | |
| Загальна кількість радянських військовополонених склала 4,59 млн осіб. | Протягом 1941 р. у полон потрапило 2 млн осіб (49 % від загальної кількості). | ||
Евакуація | У короткий термін до східних районів СРСР було евакуйовано понад 550 великих підприємств тридцяти галузей промисловості (після визволення повернулося лише кілька), 30 тисяч тракторів, 125 млн пудів | зерна та іншого продовольства, 6 млн голів худоби, установи Академії наук УРСР, 70 вузів, 50 театрів. Виїхало 3,5 млн осіб. Те, що не підлягало евакуації, передбачалось знищити. |
Поразки радянських військ у перші місяці війни | Ïðè÷èíè ïîðàçîê |
| • Радянське керівництво на чолі з Й. Сталіним не вжило необхідних заходів для належної підготовки радянських військ до відсічі ворога; постійне зважання на тезу, що пакт про ненапад є гарантією мирних відносин з гітлерівською Німеччиною, дезорієнтувало армію і народ (заява ТАРС від 14 червня 1941 р., у якій версія про підготовку Німеччини до нападу на СРСР називалася провокаційною) • Й. Сталін і Генеральний штаб припустився серйозних прорахунків у визначенні напрямку головного удару ворога. Радянське командування головним помилково вважало наступ на Україну, тоді як згідно з планом «Барбаросса» головний удар мала здійснити група армій «Центр» • Значний військовий досвід німецького командування і бойових частин у веденні сучасних мобільних бойових дій із застосуванням значної кількості танків і літаків • Невдале розташування радянських військ для ведення оборонних боїв — вони розміщувалися трьома ешелонами один за одним (57, 52 і 62 дивізії), у результаті чого військові з’єднання вступали в бій по черзі, і це давало можливість розбити їх частинами • Радянські війська не готувалися до оборонних боїв. Війну передбачалося вести «малою кров’ю і на території ворога». Склади боєприпасів та іншого воєнного майна розташовувалися занадто близько до кордонів і вже в перші дні опинились у руках ворога • Оборонні споруди на новому кордоні на початку бойових дій не були збудовані. До того ж, вони були невдало розташовані (лінія Молотова). Оборонні споруди на старому кордоні були роззброєні • Масові репресії в армії 1937—1938 рр. і в подальші роки призвели до винищення кращих кадр ів Червоної армії (було знищено понад 37 тис. осіб командного складу всіх рівнів, був репресований весь командний склад КОВО). Нові командири не мали достатнього бойового і життєвого досвіду • Війська не були вчасно приведені в бойову готовність (за окремим виключенням), щоб дати належну відсіч ворогові, незважаючи на те що сталінське керівництво було вчасно попереджене про можливий напад • Авіація була зосереджена на основних аеродромах, а не розкидана по польових, що призвело до величезних утрат на початку війни (у перші години війни на 66 аеродромах було знищено 579 літаків) • Зброя знаходилась у незадовільному стані. Значна частина танків старого зразка потребувала ремонту. Не вистачало засобів зв’язку, транспорту тощо. Низький рівень технічної підготовки бійців • Незавершеність переозброєння і реорганізації Червоної армії, що почалась 1939 р. і мала завершитися 1942 р. Недостатнє володіння особовим складом новими зразками зброї |
Окупація України Німеччиною та її союзниками (1941—1944 рр.)
| Ñêëàäîâ³ «íîâîãî ïîðÿäêó» | |||||||
| Система масового знищення людей | Система пограбування | Система експлуатації людських і матеріальних ресурсів | |||||
| Суть окупаційного режиму полягала в тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей, зламати їх опір і перетворити на покірних рабів. | Військово-поліцейський апарат проводив організоване пограбування населення, створював нестерпні умови, прирікав на голодне вимирання. | ||||||
Нацистський «новий порядок»
| Çàãàëüí³ ðèñè |
| • Ліквідація суверенітету або державності завойованих держав (територій) • Економічне пограбування і використання всіх ресурсів в інтересах ІІІ рейху • Расова дискримінація, геноцид, антисемітизм • Терор, репресії, масові вбивства невинних людей |
План «Ост» (план окупаційної політики на території СРСР)