НД История Украины 10-11 укр (стр. 23 из 44)

гê	Çì³íè
1939	• Закарпаття (Карпатська Україна) — окуповане й приєднане Угорщиною • Східна Галичина, Західна Волинь — увійшли до складу УРСР • Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина — було встановлено німецьку окупаційну владу (увійшли до складу Польського генерал-губернаторства)
1940	• Північна Буковина, Хотинщина, Придунайський край (Південна Бессарабія) — входження до складу УРСР

Радянізація західноукраїнських земель (1939—1941 рр.)

Радянізація — процес встановлення радянської влади, насадження в усіх сферах життя зразків, вироблених за роки радянської влади. Складові радянізації: юридичне оформлення входження до складу УРСР, зміна держапарату, формування радянських органів влади, націоналізація, аграрні перетворення,	початок колективізації, «культурна революція», обмеження впливу церкви, репресії проти незгодних з радянською владою і потенційних противників, індустріалізація. Рішення про радянізацію західноукраїнських земель було прийняте на засіданні політбюро ЦК ВКП(б) 1 жовтня 1939 р.
Äàòà	Çì³ñò
22 жовтня 1939 р.	Проведення під контролем нової влади виборів до Народних зборів, які наприкінці жовтня прийняли Декларацію про входження Західної України до складу СРСР і об’єднання її з УРСР. У листопаді 1939 р. сесії Верховної Ради СРСР і УРСР ухвалили відповідні закони
Грудень 1939 р.	Створення на території Західної України, офіційно включеної до складу УРСР, шести областей — Львівської, Станіславської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Дрогобицької. Менш ніж через рік відбулося законодавче оформлення і включення до складу УРСР територій Північної Буковини та придунайських земель (Південна Бессарабія)
2 серпня 1940 р.	За рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР було утворено Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку, а на території Північної Буковини та Хотинського повіту Бессарабії організовано Чернівецьку область й передано її до УРСР. До складу УРСР були включені також Аккерманський та Ізмаїльський райони, із яких у грудні 1940 р. було утворено Ізмаїльську область
Листопад 1940 р.	Установлення між Українською РСР і Молдавською РСР нових кордонів. Частина колишньої Молдавської автономної РСР, що перебувала у складі УРСР, була передана Молдавській РСР. У результаті цих дій від України було відчужено Придністров’я з етнічним українським населенням. Після включення до складу УРСР Західної України, Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії населення України збільшилося на 8,8 млн осіб і на середину 1941 р. становило понад 41,6 млн осіб, а її територія зросла до 565 тис. км2

Періоди радянізації

До весни 1940 р. Від весни 1940 р.

Режим зовнішні зберігав демо- Відбувається поглиблення соціалістичного змісту перетворень, кратичність, а реформи зустріча- що супроводжуються масовими репресіями, оскільки більшість ли підтримку з боку населення місцевого населення вважали неприйнятними ці перетворення

Ставлення населення західноукраїнських земель до радянізації

Çàõîäè, ÿê³ áóëè ï³äòðèìàí³ íàñåëåííÿì	Çàõîäè, ÿê³ âèêëèêàëè íåâäîâîëåííÿ íàñåëåííÿ
• Ліквідація польського і румунського органів влади • Конфіскація земель великих власників, націоналізація торгівлі та промисловості (ці галузі здебільшого знаходилися в руках поляків та євреїв)	• Заміна польських, румунських чиновників на місцевих комуністів та людей, надісланих зі сходу України • Насильницька колективізація (на червень 1941 р. в колгоспи було об’єднано 15 % господарств) • Тиск на церкву (як греко-католицьку, так і православну)

Закінчення таблиці

Çàõîäè, ÿê³ áóëè ï³äòðèìàí³ íàñåëåííÿì

Çàõîäè, ÿê³ âèêëèêàëè íåâäîâîëåííÿ íàñåëåííÿ

• Українізація та зміцнення системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис. з одночасним скороченням польських, румунських; у Львівському і Чернівецькому університетах, Політехнічному, Медичному, Ветеринарному інститутах, Вищій торговельній школі, консерваторії, Вищій школі образотворчого мистецтва, а також технікумах та училищах мовою викладання стала українська) • Розвиток системи соціального забезпечення, особливо охорони здоров’я

• Розгром політичних партій і громадських об’єднань, у тому числі таких шанованих у народі, як Наукове товариство ім. Т. Шевченка, «Просвіта», «Сільський господар», «Масло союз» та ін. • Масові репресії (розпочалися практично відразу після захоплення краю Червоною армією) • Серед українців раніше за інших зазнали репресій активісти політичних партій. Єдиною організованою силою Опору залишалась Організація Українських Націоналістів (ОУН). Навесні 1940 р. режим розпочав широкомасштабні репресії: з осені 1939 р. до осені 1940 р. у Західній Україні було репресовано за політичними ознаками і депортовано близько 10 % населення (318 тис. сімей, близько 1,2 млн осіб). Смерт ність серед депортованих склала 16 % (депортовано в Сибір і Казахстан 400 тис. осіб) • Людей переслідували без суду і слідства, але з метою залякування населення інколи проводилися показові процеси (Львівський процес над 59 членами ОУН, січень 1941 р.)

Частка УРСР у загальносоюзному виробництві

На кінець 1940 р. в Україні видобуток вугілля становив 50,5 % загальносоюзного, вироблялося 64,7 % чав уну, 48,8 % сталі, 67,6 %

залізної руди, 25,7 % електр оенергії, 20 % товарного хліба, 73 % цукр у, 20 % м’яс а.

Співвідношення сил сторін напередодні нападу Німеччини на СРСР (червень 1941 р.)

Співвідношення сил на ділянці головного удару групи армій «Південь»

Мобілізаційні заходи в Україні

22 червня 1941 р. німецькі війська о 3 годині 45 хвилин розпочали бомбардування великих міст і стратегічних об’єктів, а о 4 годині перейшли кордон. Радянські прикордонні війська чинили опір. Протягом перших місяців війни в 16 областях України до лав

Червоної армії було мобілізовано 2,515 млн осіб (у західних областях мобілізацію було зірвано). До кінця 1941 р. до народного ополчення вступило 1,300 млн осіб. У липні 1941 р. понад 158 тис. осіб налічувалось у винищувальних загонах.

Основні битви в Україні на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.

Íàçâà	Äàòà	Ïåðåá³ã ïîä³é, ðåçóëüòàòè
Танкова битва в районі Рівне— Дубно— Луцьк— Броди	23—29 червня 1941 р.	Перша велика танкова битва Другої світової війни, у якій з обох боків брало участь понад 5 тис. танків. Радянські механізовані корпуси, отримавши наказ негайно відкинути передові танкові частини ворога, що прорвалися, перейшли в наступ без належної підготовки й авіаційного прикриття. Зустрічний танковий бій завершився майже повним розгромом радянських механізованих корпусів
Значення. Хоча просування ворога й було затримано на тиждень, це було досягнуто дорогою ціною: із 4,2 тис. танків Південно-Західного фронту залишилося лише 737. Ворог утратив декілька сотень танків. Удар механізованих корпусів зірвав спробу ворога з ходу оволодіти Києвом і дав можливість підготувати оборонні рубежі на підступах до міста, примусив ворога передчасно ввести в бій резерви
Київська оборонна операція	7 липня — 26 вересня 1941 р.	5 липня 1941 р. німецькі війська зуміли прорвати оборону між 5-ю і 6-ю радянськими арміями і вийшли до оборонних споруд міста. Ця подія вважається початком Київської стратегічної оборонної операції, що тривала 83 дні. Німецьке командування оцінило прорив як вирішальну перемогу, і падіння Києва вважалося справою найближчого часу. Але німецькі частини, що підійшли до першої смуги оборони, не змогли її подолати. Перший штурм Києва 11—14 липня виявився для ворога невдалим. Ці події поклали початок героїчній обороні міста, що тривала 71 день. Невдалими для ворога були і наступні спроби оволодіти містом. Героїзм захисників міста (понад 120 тис. бійців, із яких 33 тис. складало народне ополчення) стійко тримали оборону. 21 серпня А. Гітлер прийняв рішення припинити лобові атаки міста

Закінчення таблиці