Äàòà | Ñïðàâà |
1928 р. | «Шахтинська справа». Справа Велі Ібрагімова |
1930 р. | Процес над меншовиками |
1930 р. | Процес над «Спілкою визволення України (СВУ)» |
1930 р. | Справа Промпартії |
1931 р. | Справа «Українського національного центру (УНЦ)» |
1933 р. | Справа про некомплектне відвантаження комбайнів. Справа про шкідництво на електростанціях. Справа «Польської організації військової» |
1933 р. | Справа «Блоку українських націоналістичних партій» |
1933—1934 рр. | Справа «Української військової організації (УВО)» |
1935 р. | Викриття «Всеукраїнського боротьбистського центру» |
1936 р. | Справа «троцькістсько-зінов’євського терористичного центру» |
Соціальна структура суспільства 1930-х рр.
Розвиток української культури в 1930-ті рр. Історичні умови розвитку української культури | |||||||
Становлення тоталітарного режиму і культу особи Сталіна | Масові репресії | Ліквідація неписьменності. Запровадження загальної обов’язкової чотирічної освіти, перехід у містах до семирічної освіти | Згортання українізації. Ідеологічний тиск на митців. Партійний контроль. Русифікація | ||||
Наслідки | |||||||
Насадження єдиного творчого методу — соціалістичний реалізм | Завершення «культурної революції». Наприкінці 1930-х рр. неписьменні складали 15 % дорослого населення. Охоплення освітою дітей всіх вікових груп. Повний партійнодержавний контроль над освітою | «Розстріляне відродження» — нищення молодої порослі представників української культури, літераторів і митців. Загалом було репресовано понад 500 осіб. Руйнування інтелектуальної і моральної спадкоємності української інтелігенції | |||||
Основними рисами соціалістичного реалізму прийнято вважати: присутність нового героя — революціонера-пролетаря, комуніста; оспівування комуністичних ідеалів; відображення й оцінка життєвих ситуацій з точки зору марксизмуленінізму; багатогранність худож- | ніх форм і проявів. Найбільшого поширення соціалістичний реалізм набув у СРСР, де вважався частиною офіційної ідеології. Деякі дослідники відкидають існування соціалістичного реалізму, стверджуючи, що це різновид критичного реалізму. |
Розвиток культури в 1930-ті рр.
Ðèñè ðîçâèòêó |
• Жорсткий контроль з боку держави • Ідеологізація культури • Чітка визначеність форм, стилів і жанрів • Підпорядкованість поглядам вождя • Головна мета: показати велич і «вічність» режиму та зміцнити культ вождя • Репресії проти тих, хто своєю творчістю йшов наперекір існуючому режиму |
Видатні досягнення українських учених
Ïð³çâèùå | Ñôåðà ä³ÿëüíîñò³ | |
Н. Ахієзер, С. Бернштейн, М. Кравчук, М. Крейн, Г. Пфейффер | Математика | |
М. Боголюбов, М. Крилов | Фізика. Нелінійна механіка | |
О. Палладін | Біохімія | |
О. Богомолець | Медицина. У 1930 р. очолював Всеукраїнську академію наук (ВУАН) | |
Є. Патон | Фізика, електрозварювання | |
Ю. Кондратюк | Винахідник, розробник теорії космічних польотів | |
М. Стражеско | Медицина, кардіологія | |
Ïð³çâèùå | Ñôåðà ä³ÿëüíîñò³ | |
В. Філатов | Медицина, офтальмологія | |
М. Холодний, А. Сапєгін, В. Юр’єв, І. Агол | Генетика і селекція | |
Л. Ландау, Є. Ліфшиц | Теоретична, ядерна фізика | |
М. Грушевський, Д. Багалій, М. Василенко, М. Слабченко | Історія, джерелознавство | |
С. Єфремов, М. Возняк, М. Зеров, А. Кримський | Теорія та історія української літератури, мовознавство |
Ліквідація неписьменності
Ïåð³îä | Îõîïëåíî øê³ëüíèì íàâ÷àííÿì |
1927—1928 рр. | Більше ніж 65 % дітей шкільного віку |
1932—1933 рр. | 98 % дітей віком до 10 років |
На кінець 1939 р. в українських губерніях налічувалося лише 15 % неписьменних віком до 50 років (на початку століття — 72 % неписьменних) |
Äàòà | Ïîä³ÿ |
1 січня 1928 р. | Уведення в дію Адміністративного кодексу УСРР, який містив розділ «Правила про культи». Утрачав силу декрет уряду УСРР про свободу совісті |
1929 р. | Звинувачення УАПЦ в антирадянській діяльності (на початку 1930 р. самоліквідувалася) |
1930 р. | Арешт 2000 священиків, усіх ієрархів УАПЦ |
1932 р. | Оголошення Й. Сталіним другої п’ятирічки «безбожною», «п’ятирічкою знищення релігії» |
1934— 1935 рр. | Масове закриття церков, знищення культових споруд (залишилося лише 9 % діючих церков порівняно з 1913 р.) |
Äàòà | Ïîä³ÿ |
1921 р. | Постанова РНК УСРР про ліквідацію неписьменності в республіці |
1923 р. | Створення добровільного товариства «Геть неписьменність», яке очолив Г. Петровський |
1930 р. | Постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове початкове навчання», постанова ЦК ВКП(б) У «Про введення обов’язкового загального початкового навчання в Україні» |
Цими постановами було закріплено принцип обов’язковості навчання. Держава розглядала школу як один із найвагоміших ідеологічних інститутів. Розпочалася грандіозна кампанія — «всенародний похід за всеобуч». Термін «всеобуч» з’явився в 1930-ті рр. і являє собою скорочення від російських слів «всеобщее обучение» |
Релігійне життя
Çàõ³äíîóêðà¿íñüê³ çåìë³ â 1921—1939 ðð.
Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х рр.) Êðà¿íà | Çåìë³ | Òåðèòîð³ÿ, òèñ. êì2 | Íàñåëåííÿ, òèñ. îñ³á |
Польща | Східна Галичина, Західна Волинь, Холм щина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина | 132,2 | 8,9 |
Румунія | Північна Буковина, Хотинщина, Південна Бессарабія, Марморощина | 17,6 | 1240 |
Чехословаччина | Закарпатська Україна | 14,9 | 735 |
Р а з о м | 164,7 | 10 875 |
Становище українських земель у складі Польщі, Румунії,
Чехословаччини та СРСР
Ïèòàííÿ äëÿ ïîð³âíÿííÿ | Óêðà¿íñüê³ çåìë³ ó ñêëàä³ | |||
Ïîëüù³ | Ðóìóí³¿ | ×åõîñëîâà÷÷èíè | ÑÐÑÐ | |
Статус у складі держав | Східна Галичина — до 1923 р. автономія. Решта українських земель (Холмщина, Підляшшя, Лемківщина, Посяння) входили до складу польських воєводств | За Сен-Жерменським договором Буковина увійшла до складу Румунії. У 1920 р. посли Англії, Франції, Італії, Японії Бессарабським протоколом визнали і затвердили захоплення краю Румунією | Увійшли до складу ЧСР згідно із Сен-Жерменським договором на правах автономії, але реально статус автономії отримали лише в жовтні 1938 р. | УСРР (з 1937 р. УРСР) —формально суверенна респуб ліка у складі СРСР (з 1922 р.). До 1922 р. входила до воєнно-політичного союзу радянських республік |
Рівень економічного розвитку | Низький, існування окремих промислових центрів | Низький | Низький | Унаслідок індустріалізації УРСР стала промислово розвинутою республікою. Індустріально-аграрний характер розвитку |
Аграрна реформа | Обмежена, українські селяни зазнавали дискримінації. Заселення українських земель осадниками | Обмежена, українські селяни зазнавали дискримінації | Реформа супроводжувалася розвитком інфраструктури краю | Націоналізація землі. Передача землі селянам. Розвиток кооперації. З 1929 р. насильницька колективізація, голодомори 1921—1923, 1932—1933 рр. |
Суть урядової політики щодо українства | Репресивна | Репресивна | Лояльна | Репресивна |
Ïèòàííÿ äëÿ ïîð³âíÿííÿ | Óêðà¿íñüê³ çåìë³ ó ñêëàä³ | |||
Ïîëüù³ | Ðóìóí³¿ | ×åõîñëîâà÷÷èíè | ÑÐÑÐ | |
Український націо нальновизвольний рух | Розвинутий, масовий, організований | Слабко розвинутий, організований | Розвинутий, організований | Придушений і знищений |
Становище української церкви | Переслідування православної церкви. Навернення до католицизму. Права УГКЦ захищалися конкордатом Польщі з Папою Римським (1925 р.) і авторитетом А. Шептицького | Румунський патріархат підпорядкував собі православні єпархії Бессарабії і буковинську митрополію. Українські священики зазнавали дискримінації | Уряд ЧСР не втручався у релігійні справи | Знищена УАПЦ. Антирелігійні та антицерковні кампанії. Насадження атеїзму |
Розвиток української освіти | Гальмування розвитку української освіти, її полонізація. Обмеження щодо українців під час вступу до вузів | У 1934 р. остаточно ліквідована українська освіта | Динамічно розвивалася початкова, середня, спеціальна і вища освіта | Динамічно розвивалася початкова, середня, спеціальна і вища освіта. Боротьба з неписьменністю. Насаджувалася комуністична ідеологія |