НД История Украины 10-11 укр (стр. 2 из 44)
Головна Українська Рада
Союз Визволення України (СВУ)
| Допомога військовополоненим українцям | Створення окремих таборів для українських військовополонених у Німеччині (Раштат, Вецлер, Зальцведель) та Австрії (Фрайштадт). Формування двох українських дивізій у складі німецької («синьожупанна») та австрійської («сірожупанна») дивізій |
| Адміністративно-організаційний | Формування з українців органів місцевої влади на окупованих Австрією та Німеччиною українських землях. Заснування українських установ, організацій, шкіл на Волині, Поліссі, Підляшші (134 школи) |
Загальна Українська Рада (ЗУР)
Представники Галичини Представники Буковини
(21 делегат) (7 делегатів)
Загальна Українська Рада (ЗУР)
(5 травня 1915 — листопад 1916 р.) . Голова К. Левицький
Мета діяльності
• Привернути увагу урядових кіл Австро-Угорщини до ідеї української державності
•
Національно-територіальне розмежування Галичини на Західну із центром у Кракові та Східну із центром у Львові• Об’єднання всіх українських земель у межах Австро-Угорщини в єдиний коронний край з правами територіальної автономії та наданням культурно-національної автономії всім іншим національностям
ЗУР саморозпустилася на знак протесту проти проголошеного кайзером Німеччини та імператором Австро-Угорщини маніфесту 5 листопада 1916 р. про відновлення Польської держави на польських землях, що були відібрані в Росії. У Варшаві виникла Регентська рада, яка повинна була утворити польський уряд і армію. Австро-Угорщина проголосила автономію ГаличиниСтавлення основних представників українського національно-визвольного руху до війни
| Ïðåäñòàâíèêè | Ïðîãðàìíèé äîêóìåíò | Ñòàâëåííÿ äî â³éíè |
| Головна Українська Рада (ГУР) | Серпень 1914 р. «Маніфест…» | «Ненаситність царської імперії загрожує також нашому національному життю… яке знайшло захист у конституційному ладі австрійської держави… Нехай українське громадянство віддасть усі свої матеріальні й моральні сили на те, щоб історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!» |
| Союз Визволення України (СВУ) | Жовтень 1914 р. «Наша платформа» | Головна мета Союзу полягала у створенні самостійної Української держави з конституційно-монархічною формою правління. СВУ головну ставку робив на Австро-Угорщину, німецьку армію, жадав поразки Росії у війні |
| Товариство українських поступовців (ТУП) | Грудень 1916 р. Декларація «Наша позиція» | Еволюція поглядів: від підтримки Росії до нейтралітету |
Закінчення таблиці
| Ïðåäñòàâíèêè | Ïðîãðàìíèé äîêóìåíò | Ñòàâëåííÿ äî â³éíè |
| С. Петлюра | 30 липня 1914 р. Статті в часописі «Украинская жизнь», «Війна і українці» | Стверджував, що «українці виконають свій обов’язок перед Російською державою у війні». Тобто він закликав підтримати воєнні зусилля Росії у війні |
| Частина Української соціал-демократичной робітничої партії (УСДРП) | Л. Юркевич, А. Лола, П. Дятлов, В. Винниченко | Засуджували війну, підтримували більшовицьку позицію: «Перетворення імперіалістичної війни на громадянську, поневолених мас проти поневолювачів» |
Громадські організації в Наддніпрянській Україні | Îðãàí³çàö³ÿ | Õàðàêòåðèñòèêà |
| Комітет Всеросійського союзу міст при Південно-Західному фронті | Основна діяльність була спрямована на допомогу біженцям із Галичини для організації їх життя у нових районах, створення українських шкіл, лікарень. Очолив комітет відомий меценат барон Ф. Штейнгель |
| Земський союз | Допомога всім постраждалим у війні. Організація медичної допомоги пораненим та їх реабілітація |
| Товариство допомоги населенню Півдня Росії, що постраждало від воєнних дій | Допомога жертвам російської окупації західноукраїнських земель: арештантам, депортованим, заручникам, біженцям. Виникло влітку 1915 р. |
Бойовий шлях Українських Січових Стрільців (УСС)
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| Кінець серпня 1914 р. | Формування першої (Д. Вітовський) і другої (Е. Коник) сотні у Львові |
| 30 серпня 1914 р. | Передислокація легіону УСС до Стрия |
| 3 вересня 1914 р. | Складення січовиками присяги |
| Початок вересня 1914 р. | Передислокація січовиків на Закарпаття (с. Страбичів біля Мукачева) |
| 27—28 вересня 1914 р. | Перші бої січовиків на Ужоцькому і Верецькому перевалах |
| Вересень 1914 р. | Дії партизанських двадцяток січовиків у Карпатах |
| Жовтень 1914 р. | Участь УСС у контрнаступі австрійських військ |
| Грудень 1914 р. — січень 1915 р. | Охоронно-розвідувальна служба на Карпатських перевалах |
| Січень 1915 р. | Участь УСС в австро-німецькому наступі в Карпатах |
| 29 квітня — 2 травня 1915 р. | Бій на г. Маківка |
| 30 травня — 1 червня 1915 р. | Бої під Болеховим |
| Кінець червня 1915 р. | Бої за Галич |
| 28 серпня — 2 вересня 1915 р. | Бої стрільців у межиріччі Серету і Стріпи |
| 10 жовтня — 3 листопада 1915 р. | Семиковецький бій на р. Стріпа |
Закінчення таблиці
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| Грудень 1915 р. | Переформування куренів УСС у полк |
| 17 серпня 1916 р. | Поразка полку УСС під Потуторами, стрільці не стримали російського наступу |
| Серпень 1916 р. | Наказ про розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового і резервного |
| Вересень 1916 р. | Розгром УСС під Бережанами (г. Лисоня). Із полку залишилося 150 осіб |
| Вересень 1916 р. — лютий 1917 р. | Період переформування і поповнення підрозділів стрільців. Культурно-освітня діяльність стрільців на Волині |
| Лютий 1917 р. | Повернення стрільців на фронт під командуванням Ф. Кікаля |
| Червень—липень 1917 р. | Бій під Конюхами |
| Липень 1917 р. | Похід до р. Збруч |
| Січень—листопад 1918 р. | Похід на Правобережжя. Бої з більшовиками під Херсоном і Олександрівськом. Участь у німецько-австрійській окупації. Повернення на Буковину |
Українські збройні формування у складі австро-угорської та німецької армій в роки Першої світової війни | Àðì³ÿ | Îðãàí³çàö³éíà ôîðìà | Êîìàíäóþ÷³ |
| Австроугорська | Легіон (добровольче формування) УСС. Входив до складу корпусної групи генерала Гофмана | Тимчасовий командир Т. Рожанковський; М. Галущинський (з 18 серпня 1914 р.) і полковник П. Молік (призначений австрійським командуванням до прибуття М. Галущинського) |
| Полк (регулярна частина австро-угорської армії) УСС із 1915 р. у складі 55-ї дивізії | Г. Коссак (із серпня 1915 р.); А. Варивода (з березня 1916 р.); Ф. Кікаль (з лютого 1917 р.); О. Микитка (з січня 1918 р.) | |
| Гуцульський (буковинський) легіон (листопад 1914 р. — осінь 1915 р.) | Е. Фішер | |
| Гуцульська сотня (жовтень 1916 — червень 1917 рр.) | О. Русс | |
| Сірожупанна дивізія (березень 1918 р. — листопад 1920 р.) (Перша стрілецько-козацька дивізія) | Підполковник І. Перлик, із серпня 1918 р. — генерал В. Сокира-Яхонтов, згодом генерал Васильєв (до кінця 1918 р.) | |
| Німе цька | 1-а і 2-а Синьожупанні дивізії (лютий— березень 1918 р. —27 квітня 1918 р.) | Генерал-поручник В. Зеленський |
Російська окупаційна політика в Галичині в 1914—1917 рр.