Åòàïè, ðîêè | Õàðàêòåðèñòèêà |
І етап. 1917—1918 | • Скасування приватної власності на землю, націоналізація • Муніципалізація землі — передача її в розпорядження місцевим (губернським, повітовим) радам • Розподіл поміщицьких земель, передача їх селянам без викупу • Соціалізація землі — зрівнювальний розподіл землі за споживацькими та трудовими нормами; періодичний переділ землі • Заборона оренди і найманої праці |
ІІ етап. 1919—1920 | • Створення великих колективних підприємств на основі колишніх поміщицьких маєтків (радгоспів, колгоспів) — колективізація • Зрівняльний розподіл землі між селянами; відновлення общинних форм землекористування • «Воєнний комунізм» на селі, продрозкладка |
ІІІ етап. 1921—1928 | • Кооперація — добровільні колективні форми обробітку землі, збуту, переробки сільгосппродукції • Добровільна колективізація — створення на добровільних засадах великих колективних підприємств (ТОЗи, артілі, комуни) • Дозвіл оренди і найманої праці |
ІV етап. 1929—1933 | • Суцільна насильницька колективізація (до кінця 1930-х рр. було колективізовано 97 %); створення колгоспно-радгоспної системи • Ліквідація дрібного селянського господарства; перехід до великого товарного виробництва. Проте не було ліквідовано дрібнотоварну форму господарювання — присадибне господарство, яке давало значну частку продукції (молоко, м’ясо, яйця, овочі, фрукти) • Розселянювання — знищення працьовитих господарів землі (протягом 1929— 1934 рр. в Україні було знищено понад 200 тис. «куркульських» господарств (1,2—1,4 млн осіб) • Відчуження засобів праці та її результатів від самого робітника |
Колективізація в УСРР (УРСР)
Колективізація — створення колективних селянських господарств, яке на практиці призвело до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці. | Рішення про проведення колективізації було прийнято на ХV з’їзді ВКП(б). | |||
Мета | • Забезпечення міста коштами на потреби індустріалізації • Ліквідація «аграрного перенаселення» • Поширення контролю держави за приватним сектором сільського господарства (повне одержавлення економіки) • Ліквідація куркульства як класу • Збільшення товарності сільського господарства; спроба налагодити ефективне сільськогосподарське виробництво | |||
Термін | • 1929—1937 рр. | |||
Основні заходи | • Насильницьке створення колгоспів • Розкуркулення • Обмеження переселення селян до міст (1932—1933 рр. — запровадження паспортів, які видавалися лише мешканцям міст. 17 березня 1937 р. — селянам не дозволялося залишати колгоспи без підписання адміністрацією угоди з майбутнім роботодавцем) |
Закінчення таблиці
Результат | • Держава отримала хліб і вже не залежала від індивідуальних господарств у хлібозаготівлі • Держава отримала засоби для індустріалізації • Село втратило третину робочої сили • Завершення одержавлення економіки • Ліквідація індивідуального селянського господарства, проте, зберігалося присадибне господарство, яке впродовж існування СРСР давало значну частку молока, м’яса, овочів і фруктів • Злам устоїв селянського життя • Формування історично нової системи господарювання, що заснована на жорсткій трудовій дисципліні, примусовій праці, прикріплення до колгоспу (радгоспу), натуральній оплаті праці тощо • Відчуження засобів праці та її результатів від самого робітника • Зруйнування сільського господарства, поступовий його занепад • Голодомор 1932—1933 рр. |
Голодомор — цілеспрямована політика влади на створення штучного голоду. |
Перший п’ятирічний план передбачав, що в Україні в колгоспи буде об’єднано 30 % селянських господарств. Але вже на листопадовому 1929 р. пленумі ЦК ВКП(б) було взято курс на суцільну прискорену колективізацію. Резолюція пленуму «Про сільське госпо- | дарство України і про роботу на селі» передбачала найвищі темпи колективізації в Україні порівняно з іншими союзними республіками. У січні 1930 р. Україну віднесли до групи регіонів, де колективізацію планувалося завершити протягом осені 1931 р. — весни 1932 р. | ||
Åòàï | Õàðàêòåðèñòèêà | ||
1929—1930 рр. | Час прискореної колективізації, яка перетворилася по суті в комунізацію. Село поринуло у вир самознищення: селянство почало продавати або забивати худобу, ховати або псувати реманент. У 1928—1929 рр. в Україні було знищено до 50 % поголів’я худоби | ||
1930 р. | Маневр сталінського керівництва з перекладенням відповідальності на місцеві партійні й радянські органи (стаття Й. Сталіна на початку березня 1930 р. «Запаморочення від успіхів», постанова ЦК ВКП(б) від 14 березня 1930 р. «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії у колгоспному русі»). Почався масовий вихід з колгоспів | ||
1931—1933 рр. | Новий етап суцільної колективізації, прискорення її темпів, закінчення в основному колективізації в Україні (було об’єднано 70 % селянських господарств) | ||
1934—1937 рр. | Завершальний етап колективізації. У 1937 р. колгоспи об’єднували 96,1 % посівних площ |
Голодомор 1932—1933 рр. в Україні
Радянська політична система в 1930-ті рр.Керівництво УСРР (УРСР) у 1920—1930-ті рр.
Репресивно-каральні органи СРСР (УСРР (УРСР))
Ðîêè ³ñíóâàííÿ | Íàçâà | Àáðåâ³àòóðà |
1917—1922 | Всеросійська надзвичайна комісія | ВНК (рос. ВЧК) |
1922—1934 | Об’єднане державне політичне управління | ОДПУ (рос. ОГПУ) |
1934—1941 | Народний комісаріат внутрішніх справ | НКВС (рос. НКВД) |
1941—1946 | Народний комісаріат державної безпеки | НКДБ (рос. НКГБ) |
1946—1953 | Міністерство державної безпеки | МДБ (рос. МГБ) |
1953—1954 | Міністерство внутрішніх справ | МВС (рос. МВД) |
1954—1991 | Комітет державної безпеки | КДБ (рос. КГБ) |
Ìåòà | Ñïîñîáè òà ìåòîäè çä³éñíåííÿ ðåïðåñèâíèõ çàõîä³â |
• Знищення будь-якої, навіть потенційної опозиції • Придушення національно-визвольного руху • Знищення старої «партійної гвардії», усіх, хто міг пролити світло на минуле Й. Сталіна • Переслідування і знищення всіх представників колишніх політичних партій, заможних верст населення • Зняття соціальної напруги в суспільстві, знищення «стрілочників» — представників бюрократичного і партійного апарату, на яких перекладали відповідальність за прорахунки Сталіна та його оточення | • Показові політичні процеси; позасудові переслідування; створення особливих нарад для спрощення судочинства при покаранні «ворогів народу» і членів їхніх сімей; застосування на практиці органами НКВС методів фізичного впливу на «ворогів народу» тощо |
Найбільші судові процеси і справи