Смекни!
smekni.com

НД История Украины 10-11 укр (стр. 16 из 44)

За даними Партизансько-повстанського штабу (ППШ) УНР, на липень 1921 р. нараховувалося 42 великі партизанські загони. Серед них виділялися: загін Заболотного (район дій Ольвіополь— Балта), кількість — до 6000 багнетів і шабель, 6—8 гармат, кулемети; загін Струка (Коростень—Житомир—Козятин), до 3000 осіб; загін Брови (Новомосковськ—Павло- град), 3000 багнетів, 1000 шабель, 27 кулеметів, гармати; загін Мордалевича (Радомишльський по- віт), до 1220 багнетів; формування Бондарчука, Завгороднього і Хмари (Черкащина), до 1200 багнетів; загін Удовиченка (Полтавщина), до 1000 багнетів; Надбузька Повстанська дивізія (Гайсинський і Уманський повіти), до 4000 багнетів і шабель. Крім того, діяло повстанське з’єднання Н. Махна (до 30 тис. осіб). Щоправда, воно не підлягало ППШ і дотримувалось власної тактики, а в серпні зазнало поразки. У чекістських донесеннях значилось, що «загальна кількість бандитів у 1921 р. досягла 40 тисяч осіб». На жовтень 1921 р. після каральних акцій радянської влади активний повстанський рух становив лише 830 шабель і 440 багнетів.

Другий «зимовий похід» армії УНР

Ïèòàííÿ äëÿ õàðàêòåðèñòèêè

Çì³ñò

Коли відбувся Жовтень—листопад 1921 р.
Мета Підняти антибільшовицьке збройне повстання на Правобережній Україні, створити базу для визволення від більшовицької окупації
Сили, що брали участь у поході Волинська група (близько 800 бійців під командуванням генерала Ю. Тютюнника). Бессарабська група (300 бійців під командуванням генерала А. Гулого-Гуленка) Подільська група (400 бійців під командуванням полковника М. Палія, згодом — полковника С. Чорного)
Результати Трагедія під Базаром (359 бійців волинської групи, що потрапили в полон і відмовилися вступити до Червоної армії, були розстріляні). Остаточна поразка визвольних змагань, припинення збройної боротьби

Поразка селянського повстанського руху і Другого «зимового походу»

Ïðè÷èíè ïîðàçêè

• Час виступу повстанських загонів було обрано невдало, коли пік повстанського руху вже пройшов • Активна підривна і розвідувальна робота чекістських органів щодо зриву походу • Зосередження значних сил Червоної армії на Правобережжі (близько 200 тис. осіб — третина існуючої на той час Червоної армії) • Початок голоду 1921—1923 рр. • Зміна політики радянської влади. Запровадження непу • Утома населення від війни • Нечисленність загонів армії УНР

Голод 1921—1923 рр. в Україні

Причини голоду

• Політика «воєнного комунізму» • Незацікавленість селян у збільшенні посівних площ • Падіння товарності сільського господарства Руйнування сільського господарства в роки Першої світової війни, революції, громадянської війни Посуха і неврожаї 1921, 1922 рр. Підвищення норм хлібозаготівлі

Політика влади

• Приховування факту голоду. Ізоляція військами районів, охоплених голодом • Вилучення хлібних запасів для відправлення до Росії (голод у Поволжжі) • Укладення угоди уряду УСРР з Американською адміністрацією допомоги (АРА), яка разом з іншими міжнародними організаціями надавала допомогу жертвам голоду 10 січня 1922 р. • Надання селянам посівного матеріалу, техніки

Територія, охоплена голодом

Масштаби

Сучасні Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Миколаївська області та південь Харківської Голодувало 4—7 млн осіб. Голод супроводжувався епідеміями холери, тифу, оспи

Міжнародні організації, що надавали допомогу голодуючим

АРА і Джойнт (90 % допомоги), місія Нансена, Сербсько-Хорватсько-Словенський комітет, Швейцарський, Дацький, Німецький Червоний Хрест, французький Вереліф, Швейцарські комітети в Берні та Цюріху, Чехословацька місія, релігійні організації (переважно протестантські)

Наслідки, результати

Померло від голоду 1,5—2 млн осіб. Загальні демографічні втрати склали 5 млн осіб Придушення селянського повстанського руху в Україні Зміцнення влади більшовиків

Хлібозаготівельні кризи

Ðîêè

Øëÿõè âèõîäó ç êðèçè

Íàñë³äêè ä³é óðÿäó

1925 Збільшення закупівельних цін на хліб Відновлення хлібозаготівлі, розширення непу
1927—1928 Збільшення закупівельних цін на хліб Відновлення хлібозаготівлі
1928—1929 Відновлення воєннокомуністичних методів, насильницька експропріація хліба в селян, початок колективізації Згортання непу, початок суцільної колективізації
Загалом станом на 1 травня 1923 р. урядом УСРР було підписано 45 міждержавних угод, чотири резолюції загальноєвропейської конференції в Генуї та сім угод з міжнародними організаціями. У 1922 р. повноважні представництва (посольства) УСРР існували в Англії, Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Чехословаччині, Росії.

Статус УСРР 1920—1922 рр.

Äàòà

Ïîä³ÿ

10 березня 1919 р. Конституція УСРР визначила статус УСРР як незалежної держави
9 грудня 1920 р. ЦК РКП(б) визначила форму відносин між УСРР і РРФСР як міждержавну
28 грудня 1920 р. Підписання Союзного робітничо-селянського договору між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою (РСФРР) і Українською Соціалістичною Радянською Республікою (УСРР)

Îñíîâí³ ïîëîæåííÿ

• Вступ РСФРР і УСРР у воєнний і господарський союзи • Об’єднання комісаріатів військових і морських справ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів, пошти і телеграфу, Вищої Ради народного господарства • Входження об’єднаних комісаріатів до складу Раднаркому РСФРР • Здійснення контролю і керівництва об’єднаними комісаріатами через Всеросійські З’їзди рад депутатів робітників, селян і червоногвардійців та ВЦВК, до складу яких УСРР посилає своїх представників

Міжнародні угоди УСРР у 1921—1922 рр.

Äàòà

Íàçâà

31 січня 1921 р. Договір з Грузією
14 лютого 1921 р. Договір з Литвою
18 березня 1921 р. Ризький мирний договір з Польщею
23 квітня 1921 р. Угода між Україною та Німеччиною про обмін військовополоненими та інтернованими громадянами
3 серпня 1921 р. Договір з Латвією
25 листопада 1921 р. Договір з Естонією
7 грудня 1921 р. Тимчасова угода між урядами Росії, України та Австрії
26 грудня 1921 р. Представник РРФСР В. Вороний від імені УСРР підписав україно-італійський договір
2 січня 1922 р. Договір про дружбу і братерство з Туреччиною
5 листопада 1922 р. Поширено дію російсько-німецького договору в Рапалло на Україну
6 червня 1922 р. Тимчасова угода між УСРР і Чехословаччиною

Входження УСРР до складу СРСР

Ïðîåêò É. Ñòàë³íà. «Àâòîíîì³çàö³ÿ»

Ïðîåêò Â. Ëåí³íà

Передбачалося включення радянських республік до складу РСФРР на правах автономії Передбачалося, що всі радянські республіки увійдуть до нового державного об’єднання на рівних правах. Декларувалося, що кожна республіка мала б право вільного виходу із Союзу

Українське керівництво зайняло особливу позицію щодо утворення Союзу. Не заперечуючи створення Союзу, воно категорично відкидало план «автономізації»

30 грудня 1922 р. І з’їзд Рад СРСР в основному затвердив Декларацію про створення Союзу та Союзний договір. До складу СРСР увійшли РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР. У січні 1924 р. на ІІ з’їзді Рад СРСР було прийнято Конституцію СРСР, яка завершила юридичне оформлення Союзу

Основні положення

Ст. 1. Компетенція Союзних органів згідно з Союзним договором 30 грудня 1922 р. • Представництво Союзу в міжнародних відносинах • Зміна зовнішніх кордонів СРСР • Укладення договорів про входження до складу Союзу нових членів • Оголошення війни й укладення миру • Укладення зовнішніх державних позик • Ратифікація міжнародних договорів • Установлення системи зовнішньої і внутрішньої торгівлі • Установлення основ і загального плану всього народного господарства Союзу • Урегулювання транспортних і поштово-телеграфних справ • Установлення основ організації Збройних сил СРСР • Утвердження єдиного бюджету, установлення монетної, грошової і кредитної системи, а також системи загальносоюзних, республіканських і місцевих податків • Установлення загальних основ землеустрою і землекористування • Установлення основних законів про працю • Установлення загальних основ народної освіти • Установлення загальних заходів у галузі охорони здоров’я • Установлення системи мір і вагів • Організація загальносоюзної статистики • Основне законодавство щодо союзного громадянства, іноземців • Право загальної амністії Ст. 26. За кожною союзною республікою зберігається право вільного виходу із Союзу

Травень 1925 р. ІХ з’їзд Рад УСРР вніс зміни в текст Конституції УСРР, які закріплювали входження УСРР до складу СРСР

Історичне значення

• З утворенням СРСР суверенні права УСРР були урізані ще більше. Право на вихід було фікцією, бо залежало виключно від позиції ЦК РКП(б) • Однак проголошення СРСР закріпило деякі завоювання українського народу: визнано територіальну цілісність України, існував власний адміністративний апарат. Деякі права отримали і національні меншини, що компактно проживали на території України

Розвиток української культури в роки непу