НД История Украины 10-11 укр (стр. 14 из 44)
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| 21 квітня 1920 р. | Варшавська угода між Польщею та УНР |
| 25 квітня 1920 р. | Початок наступу польських і українських військ |
| 6 травня 1920 р. | Вступ польських і українських військ у Київ |
| 9 травня 1920 р. | Польські та українські війська форсували Дніпро, проте їх подальше просування було зупинено на лінії Вишгород—Бровари—Бориспіль |
| 14 травня 1920 р. | Початок наступу Західного фронту Червоної армії, який був зупинений |
| 26 травня 1920 р. | Початок контрнаступу Червоної армії Південно-Західного фронту |
| 5 червня 1920 р. | Прорив польського фронту частинами 1-ї Кінної армії. Початок відступу польських військ |
| 12 червня 1920 р. | Вступ частин Червоної армії у Київ |
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| 8 липня 1920 р. | Створення більшовицького уряду Східної Галичини — Галицький ревком (Галревком) на чолі з В. Затонським |
| 15 липня 1920 р. | Проголошення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки |
| 11 липня 1920 р. | Нота англійського міністра закордонних справ Дж. Керзона про встановлення радянсько-польського кордону по «лінії Керзона», що була визначена країнами Антанти в грудні 1919 р. |
| 22 липня 1920 р. | Пропозиція польського уряду розпочати мирні переговори |
| 14 серпня 1920 р. | Червона армія підійшла до Варшави |
| 17 серпня 1920 р. | Контрнаступ польських військ під Варшавою. Початок наступу польських та українських військ по всьому фронту |
| 12 жовтня 1920 р. | Перемир’я між Польщею і радянською Росією |
Результати та наслідки радянсько-польської війни | Ðåçóëüòàòè òà íàñë³äêè |
| • Розгром Червоною армією армії УНР (листопад 1920 р.). Залишки частин УНР були інтерновані на території Польщі. Армія УНР перестала існувати як організована військова сила. Поразка українських визвольних змагань • Укладення Ризького миру (18 березня 1921 р.) • Зрив планів більшовиків «розпалити пожежу» світової революції • Поділ українських і білоруських земель між Польщею і радянською Росією • Припинення збройного протистояння на теренах Східної Європи. Закріплення нової розстановки сил, що склалася після Першої світової війни і громадянської війни в Росії |
Ризький мир (18 березня 1921 р.)
| Ризький мир був підписаний між Польщею, з одного боку, та РСФРР і УСРР, з іншого. Договір було ратифіковано: ВЦВК РСФРР —14 квітня 1921 р., ЦВК УСРР — 17 квітня | 1921 р., польський Сейм — 15 квітня. 28 квітня 1921 р. в Мінську було здійснено обмін ратифікаційними грамотами. | |
| Îñíîâí³ óìîâè | ||
| • «Обидві договірні сторони взаємно гарантують повну повагу державного суверенітету другої сторони і утримання від усякого втручання в її внутрішні справи, зокрема від агітації, пропаганди і всяких інтервенцій, або їх підтримки. Обидві договірні сторони зобов’язуються не створювати і не підтримувати організацій, що мають за мету збройну боротьбу з другою договірною стороною або зазіхають на її територіальну цілісність, або підготовляють повалення її державного чи суспільного ладу шляхом насильства, так само як організацій, що приписують собі роль уряду другої сторони або частини її території. З огляду на це, сторони зобов’язуються не дозволяти перебування на своїй території таких організацій, їх офіційних представників та інших органів, заборонити вербування, так само як і ввезення на свою територію і провіз через свою територію збройних сил, зброї бойових припасів, амуніції і різних воєнних матеріалів, призначених для цих організацій» • Припинення стану війни • Визнання Польщею незалежності УСРР і БСРР | ||
Закінчення таблиці | Îñíîâí³ óìîâè |
| • Передбачалося негайне встановлення дипломатичних відносин • Визначалася лінія кордону між державами: до Польщі відходили західноукраїнські (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя) і західнобілоруські землі; «Росія і Україна відмовляються від усяких прав і претензій на землі, розташовані на захід від кордону… Зі свого боку Польща відмовлялася на користь України та Білорусії від усяких прав і претензій на землі, розташовані на схід від цього кордону» • Росія та Україна брали на себе зобов’язання не втручатися у польсько-литовський конфлікт • На Польщу не поширювалися зобов’язання щодо виплати боргів Російської імперії • Передбачена процедура оптації громадян • Радянська сторона зобов’язувалася сплатити Польщі 30 млн руб. золотом і передати залізничне майно на суму 18 245 тис. руб. золотом • Передбачалося укладення економічної угоди • Визначалися права національних менших і релігійних громад на території договірних сторін. «Польща надає особам російської, української і білоруської національності, які перебувають у Польщі, на основі рівноправності національностей, усі права, що забезпечують вільний розвиток культури, мови і виконання релігійних обрядів. Взаємно Росія і Україна забезпечує особам польської національності… всі ті ж права» • Сторони взаємно відмовилися від компенсації воєнних витрат • Визначалися принципи утримання військовополонених і їх обміну • «Кожна з договірних сторін надає громадянам супротивної сторони повну амністію за всякі політичні злочини і провини» • Росія та Україна зобов’язувалися повернути Польщі всі цінності, що були вивезені з Польщі, починаючи від 1 січня 1772 р. • Розв’язувалися майнові претензії юридичних і фізичних сторін |
Розгром «Білої армії» барона П. Врангеля
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| Весна 1920 р. | П. Врангель (4 квітня очолив «Білу армію» в Криму), спираючись на допомогу країн Антанти переформував залишки військ Денікіна і закріпився у Криму |
| 6 червня 1920 р. | Скориставшись тим, що Червона армія вела запеклі бої з Польщею, війська Врангеля оволоділи Північною Таврією, вийшовши на лінію Херсон—Нікополь—Бердянськ |
| 7 серпня 1920 р. | Контрнаступ Червоної армії, утворення Каховського плацдарму |
| Середина вересня 1920 р. | Спроба військ Врангеля прорватися в Донбас, на Дон і Правобережжя. Вихід на лінію Олександрівськ (Запоріжжя)—Синельнікове—Маріуполь |
| 21 вересня 1920 р. | Створення Південного фронту Червоної армії під командуванням М. Фрунзе |
| Кінець вересня 1920 р. | Союз Н. Махна з радянською владою для спільної боротьби проти Врангеля. Умови: — надати автономію Гуляйпільському району — дозволити пропаганду анархістських ідей — звільнити з в’язниць анархістів і махновців — надати допомогу зброєю |
| 8 жовтня 1920 р. | Остання спроба військ Врангеля прорватися в Донбас |
| 28 жовтня 1920 р. | Початок контрнаступу радянських військ з Каховського плацдарму. Початок відступу військ Врангеля в Крим |
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| 7—11 листопада 1920 р. | Прорив Червоною армією Перекопських укріплень військ Врангеля. Початок евакуації залишків військ Врангеля з Криму до Туреччини і Болгарії |
| 25—26 листопада 1920 р. | Розрив союзу між радянською владою і Н. Махно. Спроба Червоної армії розгромити збройні формування махновців |
| Із розгромом військ П. Врангеля на території України в основному завершилися широкомасштабні бойові дії, хоча активний селянський повстанський рух ще продовжувався на Правобережжі та Півдні України (весна—літо 1921 р.) | |
Поразка Української революції і визвольних змагань | Îñíîâí³ ïðè÷èíè |
| • Низький рівень національної самосвідомості українців і, як наслідок, слабка соціальна база визвольного руху. Українську революцію очолила українська інтелігенція, яка розраховувала на підтримку селян. Інтелігенція була нечисленною, а селянство — політично несвідоме, неосвічене, неорганізоване, розпорошене. Робітники, підприємці, поміщики в більшості своїй не підтримали ідею незалежності України • Відсутність єдності в діях українських національних сил, які не пішли на компроміс в ім’я загальнонаціональних інтересів. УЦР була усунута шляхом перевороту П. Скоропадського; влада гетьмана була повалена в результаті повстання, організованого Директорією УНР; українські комуністи визнавали лише радянську форму правління; не було єдності між УНР і ЗУНР • Несприятлива міжнародна ситуація, відсутність зовнішньої підтримки. Боротьбу проти української революції вели набагато могутніші зовнішні сили |
Фактори, які впливали на розвиток української культури в 1917—1920 рр.