Украинский язык 10 класс Заболотный стандарт (стр. 20 из 24)
Âèðîáëåíі âіêàìè é çàêðіïëåíі â ïîáóòі êðàùі ôîðìè âіòàíü-çâåðíåíü, ïîâñÿêäåííîãî ñïіëêóâàííÿ – íå çâè÷àéíà ëþäñüêà çàáàãàíêà. Öå íàø ïîâñÿêäåííèé åòèêåò, íàøà êóëüòóðà, âçàєìîñòîñóíêè, çðåøòîþ, íàøå çäîðîâ’ÿ íå ëèøå â áóêâàëüíîìó, àëå é ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі. Êîðîòøå êàæó÷è, öå íàø ñïîñіá æèòòÿ (Çà Â. Ñêóðàòіâñüêèì).
ІІ. Запишіть 8–10 етикетних мовленнєвих формул, які в звичайних побутових ситуаціях могли б покращити настрій людини.
48. І. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.
Âóñòà íåçíàéîìöÿ çäðèãíóëèñÿ, íà îáëè÷÷і ìàéíóâ âèðàç іðîíії, ïðîòå ñëîâà áóëè ïðèâіòíі é äðóæåëþáíі:
– Äîáðîãî ðàíêó, äðóæå. Äèâîâèæíèé êðàєâèä – ÷è íå òàê? Òàêîãî âíèçó íå ïîáà÷èø!..
– Çäðàñòóéòå, – âіäïîâіâ Ãðèöü. – Ïðàâäà âàøà, ÿ âæå ìèëóâàâñÿ âñіì öèì... àëå, ïðîáà÷òå...
– Âàñ õâèëþє ìіé âèãëÿä?
– Òà íі, – ðîçãóáèâñÿ Ãóê, – àëå ìåíі çäàëîñÿ... ùî âàì ïîòðіáíà äîïîìîãà...
– Íå ïîòðåáóþ, – âіäãóêíóâñÿ âåñåëî íåçíàéîìåöü, ñòðіïíóâøè äîâãèìè ÷îðíèìè êó÷åðÿìè. – ß íå áîæåâіëüíèé, ÿê âè ïîäóìàëè... íі, íі, âèáà÷åíü íå òðåáà! ß é íå ïîòåðïіëèé. Òàêèé æå ìàíäðіâíèê, ÿê і âè. «Äèêóí». Ëþáëþ ñàìîòíіñòü, êðàñèâі ìіñöÿ, äå ìîæíà çàãëèáèòèñÿ â ñåáå, ïîäóìàòè...(Î. Áåðäíèê).
ІІ. Розкажіть, що відображає мовленнєва поведінка героїв тексту. Проаналізуйте вживання формул мовленнєвого етикету в наведеній ситуації. Зверніть увагу на роль привітання в спілкуванні (вносить нову інформацію, передає ставлення мовця до співрозмовника, задає тон розмові). Яку функцію виконує звертання – інформаційну, спонукальну чи контактовстановлювальну?
49. І. Прочитайте текст. Розкажіть, що нового для себе ви дізналися з нього. Якими формулами вітання чи прощання ви можете доповнити текст?
ÇÄÎÐÎÂÅÍÜÊІ ÁÓËÈ!
Ùîäíÿ, çóñòðі÷àþ÷èñü ç ëþäüìè, ìè âіòàєìîñÿ. Âіòàííÿ íàëåæèòü äî íàéóæèâàíіøèõ åòèêåòíèõ âèðàçіâ, âîíî є îñíîâíîþ ôîðìîþ ґðå÷íîñòі. Ç éîãî äîïîìîãîþ âñòàíîâëþєòüñÿ êîíòàêò ìіæ ëþäüìè, âèçíà÷àþòüñÿ їõíі âçàєìèíè âäîìà ÷è íà ðîáîòі, ïіäòðèìóþòüñÿ äðóæåëþáíі ñòîñóíêè.
Çäàâíà â Óêðàїíі, çîêðåìà â ñіëüñüêіé ìіñöåâîñòі, іñíóâàëà äîáðà òðàäèöіÿ: âіòàòèñÿ ç ëþäüìè íåçàëåæíî âіä їõ áëèçüêîñòі, çíàéîìñòâà. Öå áóëî îçíàêîþ âèõîâàíîñòі òà øëÿõåòíîñòі.
Âèáіð âіòàëüíîãî ñëîâà çàëåæèòü âіä ðіçíèõ îáñòàâèí. Óðàíöі ìè âèêîðèñòîâóєìî òàêі ñëîâà, ÿê «Äîáðèé ðàíîê!» àáî «Äîáðîãî ðàíêó!». Íèíі íàáóâàє ïîøèðåííÿ îñòàííÿ ôîðìà ÿê áіëüø іíòèìíà, ÿêà âèðàæàє ïîáàæàííÿ ëþäèíі. Àäæå ìè ñâîїì ïðèâіòàííÿì ïіä ÷àñ çóñòðі÷і áàæàєìî îäèí îäíîìó äîáðà, áëàãîïîëó÷÷ÿ. Êðіì òîãî, âèðàç «Äîáðîãî ðàíêó!» çâó÷èòü íàáàãàòî òåïëіøå ó ñòàâëåííі äî çóñòðі÷íîãî, íіæ âèðàç «Äîáðèé ðàíîê!», õî÷à îáèäâі ôîðìè є íîðìàòèâíèìè äëÿ ñó÷àñíîї óêðàїíñüêîї ìîâè.
Ó ñâîєìó ïðèâіòàííі ìè âèñëîâëþєìî ëþäèíі íå ëèøå ïîáàæàííÿ äîáðà, à é çäîðîâ’ÿ. Äëÿ öüîãî ñëóãóþòü òàêі âèñëîâè: «Äîáðîãî çäîðîâ’ÿ!» òà «Çäðàñòóéòå!». Ôîðìà âіòàííÿ «Çäîðîâåíüêі áóëè!» íàáóëà â óêðà їíñüêіé ìîâі íàöіîíàëüíîãî ìîâíîãî êîëîðèòó. Â óêðàїíöіâ є ùå îäíå ñâîєðіäíå ïðèâіòàííÿ,
ÿêå âæèâàєòüñÿ ìіæ äîáðå çíàéîìèìè ëþäüìè, – «Ìîє øàíóâàííÿ!».Ëþäè ðіçíîãî âіêó ìîæóòü âіòàòèñÿ ïî-ðіçíîìó: òàê, ìîëîäü àáî äîáðå çíàéîìі êîëåãè, ðîâåñíèêè ÷àñòî âæèâàþòü îäíîñëіâíå âіòàííÿ: «Ïðèâіò!», ëþäè ñòàðøîãî âіêó âæèâàþòü áіëüø óðî÷èñòі âèðàçè: «Ìîє âіòàííÿ!», «Âіòàþ Âàñ!», à òàêîæ âèðàæàþòü ñâîє ñòàâëåííÿ äî ëþäèíè, ðàäіñòü âіä çóñòðі÷і: «Ðàäèé Âàñ áà÷èòè!», «ßê ñïðàâè?», «ßê çäîð îâ’ÿ?». Ó ñâÿòêîâі äíі âіòàþòüñÿ: «Çі ñâÿòîì áóäüòå çäîðîâі!», «Ç Ðіçäâîì Õðèñòîâèì!», «Ç Íîâèì ðîêîì!» òîùî. ×àñîì âіòàííÿ ìîæå ìіñòèòè åëåìåíò çàïðîñèí: «Ëàñêàâî ïðîñèìî!», «Ïðîñèìî çàâі òàòè!». Ó çàõіäíèõ ðåãіîíàõ Óêðàїíè ïîøèðåíèì є âіòàííÿ «Ñëàâà Іñóñó!». Äî öüîãî ÷àñó çáåðіãàєòüñÿ â íàøіé ìîâі ôîðìà ïðèâіòàííÿ ëþäèíè, ùî çàéíÿòà ÿêîþñü ðîáîòîþ: «Áîæå ïîìîæè!», «Áîã