Малюнок 2.3. Вiдсоткове спiввiдношення показникiв IQ у дослiджуваних основної групи
Малюнок 2.4. Вiдсоткове спiввiдношення показникiв IQ у дослiджуваних контрольної групи
Оскільки у хворих наголошуються явища інтоксикації, то на тлі інтоксикації розвивається астенія.
Унаслідок наростаючої астенії виникають зміни перш за все в структурі таких пізнавальних процесів, як пам'ять і увага - передумов інтелекту.
Відбувається звуження об'єму уваги, порушення процесів відображення і зберігання інформації, тому випробуваним був запропонований тест «Пам'ять на числа».
Методика дослідження короткочасної пам'яті «Пам'ять на числа».
Короткочасна пам'ять людини пов'язана з її актуальною свідомістю, тобто з тим, що для неї важливо в даний момент. Короткочасна пам'ять якраз і потрібна для відбору потрібної і відсіювання непотрібної інформації.
Таким чином, вона грає роль своєрідного фільтру.
Мета методики: Визначення об'єму короткочасної здорової пам'яті.
Випробуваний повинен запам'ятати, а потім відтворити максимальну кількість чисел з таблиці, що пред'являється йому [додаток В].
Результати дослідження оцінки короткочасної пам'яті обох груп наведені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 - Результати оцінки короткочасної пам'яті
№ | Основна група | Кількість правильних відповідей | Контрольна група | Кількість правильних відповідей |
1 | А. Р. | 4 | Л. I. | 6 |
2 | П. I. | 6 | В. I. | 6 |
3 | Р. В. | 5 | Л. П. | 7 |
4 | А. С. | 4 | А. С. | 8 |
5 | Л. Л. | 3 | П. С. | 7 |
6 | С. В. | 5 | В. А. | 6 |
7 | А. I. | 5 | П. Ю. | 6 |
8 | I. I. | 4 | Д. О. | 7 |
9 | В. I. | 4 | М. С. | 8 |
10 | Н. П. | 3 | О. I. | 7 |
11 | Н. П. | 4 | О. А. | 6 |
12 | I. Т. | 3 | Н. А. | 8 |
13 | З. К. | 3 | П. П. | 7 |
14 | О. Л. | 4 | Е. В. | 7 |
15 | Р. Л. | 5 | С. П. | 6 |
16 | М. I. | 4 | Д. I. | 7 |
17 | Д. Б. | 3 | П. Б. | 7 |
18 | П. Р. | 5 | Ю. I. | 8 |
19 | Т. Д. | 5 | В. Ф. | 7 |
20 | А. О. | 4 | О. А. | 8 |
21 | С. О. | 4 | Р. Ю. | 5 |
22 | П. Р. | 3 | Т. Р. | 7 |
Серед. бал | 4. 09 | 6. 86 |
Оцінка короткочасної здорової пам'яті проводиться за кількістю правильно відтворених чисел.
Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, - 10 одиниць матеріалу. Середній рівень: 6-7 одиниць.
Провівши дослідження двох груп випробуваних за методикою «Пам'ять на числа» ми можемо з певною впевненістю стверджувати, що пацієнти, страждаючі хронічними болями мають низький рівень короткочасної зорової пам'яті (середній бал - 4. 09, при нормі - 6-7), тодi як показники короткочасної пам'яті у здорових осiб нормальнi (середнiй бал – 6. 86) (таблиця 2. 5.).
Поступове зниження короткочасної пам'яті у пацієнтів з хронічними болями в співвідношенні з контрольною групою наочно відображені на малюнку 2. 5, де крива показників короткочасної пам'яті контрольної групи відмічена рожевою лінією, а крива основної групи – синьою.
Малюнок 2.5. Показники короткочасної пам'яті обох груп випробуваних
Як наочно представлено в дослідженні по мірі наростання астенії до таких змін інтелектуальної сфери, як зниження рівня аналітико-синтетичної діяльності мислення з переважанням наочно-образного мислення над абстрактно-логічним, приєднуються порушення процесів уваги і пам'яті.
Розумова діяльність починає носити риси конкретності і ситуативності.
Поступово формується інтелектуальна недостатність, знижується продуктивність мислення.
Зміни в пізнавальній сфері хворих з хронічним болем нерозривно пов'язані зі змінами емоційності.
У структурі астенії спостерігається дратівливість зі зниженням контролю над емоційними реакціями, відбувається порушення процесів відображення і зберігання інформації, звуження об'єму уваги.
Спiввiдношення показникiв короткочасноi пам'яті обох груп також відображено гiстограмою (малюнок 2. 6.).
Малюнок 2.6. Спiввiдношення показникiв короткочасноi пам'яті обох груп
Оцінка психологічних властивостей і станів особистостi
Соціальні якості людини виявляються в її особистостi - стійкій системі соціально значущих рис. Саме потреби - мотиви, інтереси, переконання, прагнення, потяги, бажання, ціннісні орієнтації - є ядром особистостi, основою і рушійною силою поведінки людини.
Тест «Шкала самооцінки або вимірювання рівня тривожності».
Відчуття тривоги - це відчуття навислої загрози. У основі його лежить страх кого-небудь (або що-небудь) втратити, іншими словами - незадоволені потреби збереження.
Відчуття туги відрізняється від відчуття тривоги тим, що виникає через відсутність успіхів, іншими словами - незадоволених потреб розвитку.
Зокрема - розвитку знань здібностей як засобу для задоволення інших потреб [46].
Потреби збереження і розвитку в нашому життi нерозривні, оскільки розвиватися і удосконалюватися може лише те, що здатне себе зберегти. А зберегти себе може лише те, що здатне розвиватися і удосконалюватися.
Мета: Дослідження рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність) і рівня тривожності як, стійкої характеристики (особистiсна тривожність).
Текст методики зачитується експериментатором або пред'являється випробуваному список на залегідь приготованих бланках. Текст складається з двох шкал, по 20 тверджень в кожній, що роздільно оцінюють реактивну і особистiсну тривожність.
Випробувані, відповідаючи на затвердження першої частини опитувальника (1-20), вибирають один з чотирьох варіантів відповідей: 1) немає; 2) швидше немає; 3) швидше так; 4) так. Напроти номера твердження записують число, відповідне вибраній відповіді.
Для другої частини опитувальника (твердження 21-40) варіанти відповідей інші: 1) майже ніколи; 2) іноді; 3) часто; 4) майже завжди [додаток Г].
Показники дослідження особистiсної і ситуативної тривожності обох груп представлені в таблиці 2. 6.
Таблиця 2.6 - Показники особистiсної і ситуативної тривожності обох груп
№ | Основна група | Контрольна група | |||
Ситуативна тривожність | Особистiсна тривожність | Ситуативна тривожність | Особистiсна тривожність | ||
1 | 34 | 46 | 33 | 38 | |
2 | 30 | 44 | 32 | 34 | |
3 | 38 | 49 | 30 | 39 | |
4 | 40 | 39 | 28 | 42 | |
5 | 33 | 38 | 34 | 40 | |
6 | 29 | 40 | 29 | 38 | |
7 | 31 | 39 | 30 | 39 | |
8 | 34 | 49 | 31 | 41 | |
9 | 41 | 53 | 36 | 42 | |
10 | 30 | 41 | 40 | 44 | |
11 | 44 | 56 | 35 | 39 | |
12 | 34 | 50 | 41 | 46 | |
13 | 32 | 44 | 39 | 37 | |
14 | 45 | 54 | 34 | 32 | |
15 | 42 | 49 | 42 | 40 | |
16 | 36 | 51 | 38 | 40 | |
17 | 38 | 48 | 32 | 38 | |
18 | 40 | 45 | 40 | 39 | |
19 | 46 | 50 | 39 | 40 | |
20 | 39 | 47 | 30 | 38 | |
21 | 38 | 45 | 28 | 32 | |
22 | 42 | 44 | 29 | 39 | |
Сер.бал | 37. 09 | 46. 40 | 34. 09 | 38. 95 |
Наочно це можна відобразити гістограмами в малюнках 2.7. та 2.8.
Малюнок 2.7. Показники рівня особистiсної і ситуативної тривожності основної групи
Малюнок 2.8. Показники рівня особистiсної і ситуативної тривожностi контрольної групи
Оскільки, якщо отримана сума менше 30 - це показник низької тривожнiсті, 31 - 44 - помірної, 45 і більше – високої, обстежуванi основної групи мали помірну ситуативну тривожність (серед. бал - 37, 09, але особистiсна, тобто супроводжуюча пацієнта постійно, як стійка характеристика - дуже висока (серед. бал – 46, 4) (малюнок 2.7.).
У контрольній групі щодо здорових осіб отримані результати, якi свідчать про низьку і помірну тривожність (середнiй бал особистiсної тривожнiстi – 34, 09, ситуативної – 38, 95) (малюнок 2.8.).
Депресія є психологічною реакцією на усвідомлення і переживання психосоматичним хворим інтелектуальної неспроможності (особливо на пізніх етапах захворювання, які супроводжуються хронічними болями), що формується, тому у деяких випробовуваних розвинені тривожні та іпохондричні риси.
Вимушена відмова від звичної професійної діяльності, необхідність в зміні професії із-за захворювання, що постійно супроводжується болем, або перехід на інвалідність, перетворення на об'єкт сімейної опіки, ізоляція від звичного соціального оточення (унаслідок тривалого стаціонарного лікування) - все це в значній мірі впливає на особистiсть хворого, у якого з'являються риси егоцентризму, підвищеної вимогливості, образливості.
Проективні методики
Малюнковий тест «Будинок, дерево, людина» або як заглянути в найтемніший куточок душі