Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
ФСП
Курсова робота
З дисципліни «Психологія управління»
На тему: «Значення мотивації для процесу управління»
Роботу виконала: Керівник:
Студентка IV курсу Русакова С. М.
Групи АМ-74 Костроміна А. М.
Михед Д.А.
Оцінка «_____________» ________________
/підпис керівника/
Київ - 2010
Зміст
Вступ ....................................................................................................................3
Розділ 1. Теоретичні засади процесу мотивації................................................5
1. Суть та структура мотиваційного процесу.............................................5
2. Теорії мотивації. Історичний огляд........................................................10
3. Потреби людини як основний фактор мотивації..................................18
Розділ 2. Мотивація у процесі управління.......................................................23
1. Методи та способи мотивації в управлінській діяльності...................23
2. Розробка комплексної мотивації персоналу для досягнення стратегічних цілей організації...............................................................30
Висновки............................................................................................................35
Використана література...................................................................................37
Вступ
Мотивація праці, керівництво і взаємодія з людьми - вирішальний фактор успіхів в управлінні підприємством та результативності роботи, і в цьому розумінні вона становить основу трудового потенціалу працівника, тобто всієї сукупності властивостей, що впливають на виробничу діяльність.
Уся діяльність людини обумовлена реально існуючими потребами. Мотивована діяльність - це вільна, обумовлена внутрішніми спонуканнями діяльність людини, спрямована на досягнення своїх цілей, реалізацію своїх інтересів. У мотивованій діяльності працівник сам визначає міру своїх дій залежно від внутрішніх спонукань та умов зовнішнього середовища.
Проблема мотивації у процесі управління є актуальною, оскільки від чітко розроблених систем мотивації залежить не тільки соціальна і творча активність працівників, але й кінцеві результати підприємств в їх багатогранній соціально-економічній діяльності, особливо в області впровадження у виробництво інноваційних процесів і заходів науково-технічного прогресу.
Об’єкт курсової роботи – процес мотивації, а предметом виступає мотивація в управлінській діяльності.
Мета роботи – розкрити зміст та значення мотивації для процесу управління.
У даній роботі можна виділити такі завдання:
· Визначити поняття «мотивація»;
· Проаналізувати основні мотиваційні теорії;
· Визначити роль потреб у процесі мотивації;
· Дослідити конкретні методи та способи мотивації персоналу в управлінській діяльності;
· Розкрити процес формування комплексної мотивації в сучасних умовах.
Курсова робота складається із двох розділів. У першому йдеться про суть та структуру мотиваційного процесу, основні теорії мотивації та про потреби людини як основний фактор мотивації. У другому розділі розповідається про методи та способи мотивації в управлінській діяльності, а також про розробку комплексної мотивації персоналу.
Вивченням проблематики цього питання займалися як зарубіжні – А.Маслоу, Д. Блэккуэл, Г. Олпорт, так і вітчизняні М Комаров, Т. Грабовська, С. Знанюк, А Леонтьєв, В. Гордієнко дослідники.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕСУ МОТИВАЦІЇ
1. Суть та структура мотиваційного процесу
Мотивація персоналу відіграє виключно важливу роль в сучасних трудових процесах, що пов’язано з істотними змінами не лише характеру, але й змісту трудової діяльності. Розвиток сучасних ринкових відносин в умовах глобалізації висуває якісно нові вимоги до всіх аспектів організації, в тому числі й до організації персоналу. На сьогоднішній день це не тільки набір, навчання і розташування кадрів, але і формування нової свідомості, а отже, і методів мотивації.
Особливою категорією ресурсів в організації та на виробництві є людські ресурси, пильної уваги заслуговує стратегія і тактика їх управління та організації. Сьогодні ми досить часто чуємо та вживаємо таке слово як «мотивація». Застосовуємо його для опису тих чи інших процесів, явищ та подій, не заглиблюючись у справжній зміст та етимологію. Отже, що ж являє собою таке поняття як «мотивація»?
Мотивація – це сукупність внутрішніх та зовнішніх сил, які спонукають людину до ефективної діяльності, задають її межі та форми, а також надають їй цілеспрямованість, орієнтовану на досягнення визначених цілей. Це динамічний процес фізіологічного і психологічного плану, що керує поведінкою людини і визначає її спрямованість, організованість, активність і стійкість. Розрізняють [7,c.123] :
· Зовнішню мотивацію - мотивація, не пов'язана із змістом певної діяльності, але обумовлена зовнішніми по відношенню до суб'єкта обставинами (стимулювання).
· Внутрішню мотивацію - мотивація, пов'язана не із зовнішніми обставинами, а з самим змістом діяльності.
Поняття мотивації розуміється у двох сенсах [1,c.150]:
· як система чинників, що викликають активність організму і що визначають спрямованість поведінки людини; до них відносяться потреби, мотиви, наміри, цілі, інтереси, прагнення;
· як характеристика процесу, що забезпечує поведінкову активність на певному рівні, іншими словами - мотивування.
Основні задачі мотивації:
1. Формування у кожного співробітника розуміння сутності і значення мотивації в процесі праці;
2. Навчання персоналу і керівного складу психологічним основам внутрифірмового спілкування;
3. Формування у кожного керівника демократичних підходів до керування персоналом із використанням сучасних методів мотивації [3, c.179].
Мотивація як процес, теоретично може бути подана у вигляді шести стадій:
1. Виникнення потреб. Потреба виявляється у тому, що людина починає відчувати, що їй чогось не вистачає;
2. Пошук шляхів усунення потреби;
3. Визначення цілей (напрямків) дії. На даній стадії відбувається вирішення чотирьох питань:
· Що я повинен одержати, щоб усунути потребу?
· Що я повинен зробити, щоб одержати те, що бажаю?
· Якою мірою я можу домогтися того, чого бажаю?
· Наскільки те, що я можу одержати, може усунути потребу?
4. Здійснення дії;
5. Одержання винагороди за здійснення дії. На даній стадії з'ясовується те, наскільки виконання дій дало бажаний результат. У залежності від цього відбувається або ослаблення, або зберігання, або ж посилення мотивації до дії.
6. Усунення потреби. Людина або припиняє діяльність до виникнення нової потреби, або продовжує шукати можливості і здійснювати дії по усуненню потреби [6,c.95].
Мотивація здійснює суттєвий вплив на характер трудової діяльності особистості, яка починає проявляти великі зусилля, старання, наполегливість, добросовісність та направленість.
Процес розробки стратегії мотивації трудової діяльності схематично представлено в таблиці 1 [20,c.150].
Таблиця 1.
Процес розробки стратегії мотивації трудової діяльності
| Ціль мотивації | Процедура і проблеми мотивації |
| 1.Спонукання людини або соціальної групи до активної діяльності 2. Вибір та системне використання соціально значимих для людини чи соціальної групи мотиваторів 3.Технологізація мотиваційного управління | 1. Кого мотивувати? |
| 2. Що мотивувати? | |
| 3. Як мотивувати? | |
| 4. В якій послідовності мотивувати? | |
| 5. Якими засобами та методами мотивувати? | |
| 6. Як підтримати динаміку процесу мотивації? | |
| 7. Яка ефективність процесу мотивації? | |
| 8. Як управляти мотивацією? |
Вісім основних процедур проектування стратегії мотивації трудової діяльності забезпечує досягнення трьох її основоположних цілей:
1. Спонукання людини або соціальної групи до активної діяльності;
2. Вибір та системне використання соціально значимих для людини чи соціальної групи мотиваторів;
3. Технологізація мотиваційного управління [20,с.152].
Важливим елементом процесу трудової мотивації та спонуканнями людської поведінки є емоції. Мотивація і емоція приводять в рух організм. Між мотивацією і емоцією є схожість і відмінність. Щоб відбулася адаптація до виникаючих перед нами завдань, необхідна достатня мотивація. Проте якщо мотивація дуже сильна, ми позбавляємося частини наших можливостей, і адаптація стає менш адекватною щодо дійсності. Тоді в діяльності з'являються ознаки емоцій і іноді адаптивна поведінка порушується, повністю заміщаючись емоційними реакціями.
Існує оптимум мотивації, за межами якого виникає емоційна поведінка. Поняття оптимуму мотивації пов'язано з адекватністю або неадекватністю реакцій ситуації. Цей зв'язок відповідає відношенню між інтенсивністю мотивації і реальними можливостями суб'єкта в конкретній ситуації. Для того, щоб діяльність здійснювалася ефективно, необхідний певний рівень мотивації. Проте, якщо мотивація дуже сильна, збільшується рівень активності і напруги, унаслідок чого в діяльності (і в поведінці) наступають певні розлади, тобто ефективність роботи погіршується. У такому разі високий рівень мотивації викликає небажані емоційні реакції (напруга, хвилювання, стрес), що приводить до погіршення діяльності.
Психологи різних країн в різні часи визнавали, що інтенсивна стимуляція негативно позначається на нашій ефективності, точніше кажучи, на адаптації до завдань, які безперервно ставить перед нами середовище.
Наприклад, дослідник Перон зазначав, що об'єктивно емоція характеризується досить сильною дифузною реактивністю, яка виходить за рамки відповідей, безпосередньо відповідних збудженню. А Ліндслей показав, що коли активація стає надмірною, ефективність людини погіршується, з'являються ознаки дезорганізації і ослаблення контролю. Проте експериментальний доказ існування оптимуму мотивації був одержаний набагато пізніше зважаючи на труднощі експериментального вивчення емоцій. Перші роботи, в яких був виявлений цей оптимум, не стосувалися власне емоції, але вони встановили залежність між показником активації і якістю виконання. Йеркс і Додсон (1908) були першими, хто виявив оптимум мотивації у тварин [25,c.120].