Роль та мiсце творчостi в процесi самоактуалiзацii особистостi (стр. 16 из 21)

В кількісному відношенні були отримані наступні дані:

Серія 1 – 37 чоловік з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор = 0.50- 0.74); 14 чоловік з високим рівнем прояву вербальної креативності ( N ор= 0.75-0.95); 1 чол. з дуже високим рівнем прояву вербальної креативності (Nор=1)

Серія 2 –12 чоловік з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор= 0.28-0.52); 36 чоловік з середнім рівнем прояву ( Nор = 0.53- 0.76); 37 чоловік з високим рівнем прояву (Nор = 0.77-0.98); 5 чоловік з дуже високим рівнем прояву вербальної креативності (Nор=1).

Для наочності відмінність між отриманими результатами проілюстрована у вигляді графіків (див. Граф.2, Граф.3).

Граф. 2. Частотний розподіл даних тесту С.Медніка, серія 1

Граф. 3. Частотний розподіл даних тесту С.Медніка, серія 2

Результати дослідження невербальної креативності (субтест “Завершення картинок”).

При аналізуванні отриманих даних за цією методикою, виявилося значне розходження між показниками оригінальності та унікальності (на відміну від попереднього тесту, див. додаток №8). Оскільки індекс унікальності вважається більш показовим для визначення креативних здібностей людини, то упорядкування проіндексованих даних дослідження відбувалося у відповідності з показником унікальності та коректувалося за показником оригінальності (окремо по кожній виборці). В результаті подальшого ранжирування отриманих даних по всім піддослідним, було отримано наступні кількісні показники : 5 чоловік з дуже низьким рівнем прояву невербальної креативності (Nун =0); 36 чоловік з низьким рівнем прояву (Nун=1-2); 38 чоловік з середнім рівнем прояву (Nун=3-4); 9 чоловік з високим рівнем невербальної креативності (Nун=5); 2 чоловік з дуже високим рівнем прояву невербальної креативності (Nун=6)- див. Графік 4. Середнє арифметичне показника унікальності невербальної креативності по всім піддослідним – М=2.82 (σ=1.36).

Граф. 4. Частотний розподіл даних тесту “Завершення картинок”

В результаті дослідження креативності було виявлено, що високий рівень розвитку вербальної креативності не припускає високого рівня розвитку невербальної креативності і навпаки. За даними дослідження, піддослідні, які при ранжируванні зайняли перші місця за проявом вербальної креативності, опинилися на середніх (або навіть на останніх) місцях за проявом невербальної креативності(див.додаток №8). Таким чином, вербальна та невербальна креативність являються цілком самостійними, незалежними один від одного, проявами творчих здібностей.

Це положення було також підтверджено в результаті аналізування даних дослідження вербальної та невербальної креативності студентів ІІ курсу історичного факультету ЧДПУ ( 40 осіб віком від 18 до 20 років).

Середнє арифметичне показника унікальності невербальної креативності по студентській виборці – М=2.6. Кількісні дані : 16 чоловік з низьким рівнем прояву невербальної креативності ( Nун=1-2); 22 чол. з середнім рівнем прояву (Nун = 3-4); 1 чол. з високим рівнем прояву (Nун=5); 1 чол. з дуже високим рівнем прояву невербальної креативності (Nун=6) – див. Граф. 5.

Граф. 5. Частотний розподіл даних тесту “Завершення картинок” по студентській виборці

Середнє арифметичне показника оригінальності вербальної креативності по виборці студентів – М=0.39. Кількісні дані : 15 чол. з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор = 0.12-0.33); 17 чол. з середнім рівнем прояву (Nор= 0.34-0.54); 8 чол. з високим рівнем прояву (Nор = 0.55-0.75) див. Граф. 6.

Граф. 6. Частотний розподіл даних дослідження вербальної креативності (вибірка студентів)

При ранжируванні отриманих даних також були виявлені значні розходження між показниками піддослідних по вербальній та невербальній креативності.

За кількісними показниками результати дослідження студентської вибірки виявилися близькими до показників експериментальної групи Б (див. для порівняння – Граф.4 та Граф.5; Граф.1 та Граф.6).

За якістю виконання завдань в цілому всі відповіді піддослідних можна розподілити на три групи:

1). Стереотипні. Зустрічаються найчастіше та виникають в результаті очевидних ознак. Продукування стереотипних відповідей свідчить про автоматичну актуалізацію та нетворче тиражування наявних знань про світ.

2). Незвичайні. Визначаються за рідкістю зустрічаємості. Іноді спостерігається відсутність смислового зв’язку із завданням.

3). Змістовно-оригінальні. Такими визначаються унікальні відповіді, які відрізняються метафоричністю (вербальна креативність) або образністю (невербальна креативність). Дані відповіді піддослідних відповідають наступним критеріям креативності (за Торренсом): емоційна виразність, незвичність поглядів, гумор, зіставлення несумісних елементів, чарівництво [27,с.186].

В результаті дослідження творчих здібностей були визначені наступні положення:

1. Вербальна та невербальна креативність різняться за своїм проявом, та не обумовлюють розвиток один одного.

Прояв творчих здібностей дуже залежить від того матеріалу, на основі якого створено завдання. Наприклад, процес фантазування може відбуватися продуктивно при комбінуванні елементами зорових образів (невербальна креативність), але можуть виникати труднощі при складенні словосполучень за асоціативним принципом (вербальна креативність).

2. На рівень прояву креативності значно впливає мотиваційний компонент діяльності (див. для порівняння Граф. 2 та Граф.3).

Наші результати дослідження узгоджуються з дослідженнями, проведеними Т.В.Галкіною та Л.Г.Хуснутдиновою (Інститут психології РАН), які виявили, що ключ до актуалізації творчих здібностей – зміна мотивації, відношення до тестового завдання. Адже “первинною є мотивація творчості, а вторинною - її операціональна складова” [27, с.195].

Також було підтверджено положення, що прояв високого рівня креативності майже не залежить від наявності, або відсутності в тестовій інструкції установки на творчість. Показники вербальної креативності піддослідних групи А змінилися несуттєво у порівнянні з показниками піддослідних групи В ( див.Граф.2 та Граф.3). Таким чином, чим креативніша людина, тим в меншій ступені впливає на рівень її творчої продуктивності стимуляція інструкцією.

Якщо прийняти до уваги, що головною рисою креативів є незалежність від зовнішнього впливу, то можна припустити, що у піддослідних з високим рівнем креативності мотивація творчості є “внутрішньою” мотивацією, актуалізація якої не залежить від впливу ззовні.Дане положення, на наш погляд, потребує додаткових, більш глибоких досліджень.

Головна проблема, яка виникає при проведенні тестів на креативність і про яку зазначають самі дослідники, що “за допомогою тестів ми можемо виявити креативів, але не можемо точно визначити некреативів”[27,с.208]. Адже на прояв творчих здібностей впливає не тільки їх наявність та умови середовища, а й багато інших факторів, врахувати які всі просто неможливо.

Дослідження кореляційних зв’язків емпіричних даних:

Вторинний статистичний аналіз даних надав змогу виявити кореляційні зв’язки між досліджувальними змінними.

Рівень прояву вербальної креативності ( без врахування мотиваційного компоненту - по даних тесту С.Медніка, серія 1) позитивно корелює з наступними особистісними характеристиками ( по даних мет. САТ):

- внутрішнім локусом контролю, шк.2 (r=0,51);

- креативністю, шк.14 (r=0.44);

- ступінню сформованості системи ціннісних орієнтацій, шк.3 (r=0.43);

- спонтанністю, шк.6 (r=0.39).

Коефіцієнти кореляції дещо змінюються, якщо взяти до уваги мотиваційний компонент виконання завдання, тобто врахувати установку на оригінальність, яку містить інструкція до тесту серії 2. Так позитивна кореляція рівня прояву вербальної креативності із задіянням мотиваційного компоненту ( по даних тесту С.Медніка, серія 2) з наведеними вище особистісними характеристиками характеризується наступними коефіцієнтами:

- з креативністю( шк.14) – r = 0.50;

- з внутрішнім локусом контролю (шк.2) – r = 0.41;

- зі ступінню сформованості системи ціннісних орієнтацій (шк.3) - r=0.35;

- зі спонтанністю (шк.6)-r=0.26.

Таким чином можна зазначити, що у креативів, на яких істотно впливає характер установки, в меншій ступені розвинена незалежність особистості та самоконтроль переважає над спонтанністю.

Для наочності, залежність ступеня прояву вербальної креативності від ступеня виразу особистісних рис проілюстровано на мал. 3.

Мал. 3. Залежність ступеня прояву вербальної креативності від ступеня вираженості особистісних рис ( по даних мет.САТ). Горизонтальні лінії – розподіл величин коефіцієнтів кореляції

№ п/п	Назва шкали	№ п/п	Назва шкали
1	“Орієнтація у часі”	8	“Самоприйняття”
2	“Підтримка”	9	“Уявлення про природу людини”
3	“Ціннісні орієнтації”	10	“Синергійність”
4	“Пластичність поведінки”	11	“Прийняття агресії”
5	“Сенситивність”	12	“Контактність”
6	“Спонтанність”	13	“Пізнавальні потреби”
7	“Самоповага”	14	“Креативність”

Аналізування кореляційних зв’язків між досліджувальними змінними креативності також виявило, що індекс оригінальності вербальної креативності з урахуванням мотиваційного компоненту значимо корелює з індексом оригінальності вербальної креативності без задіяння мотиваційної сфери (r= 0.58); кореляційний зв’язок між рівнями прояву вербальної креативності виявився не досить значимим (0.26<r<0.48), що підтверджує положення про самостійність існування цих двох компонентів творчих здібностей. Але в той же час аналізування кореляційних зв”язків зазначених змінних окремо по вибірковим групам показало, що у творчих особистостей (гр.А) коефіцієнт кореляції між вербальною та невербальною креативністю більш значимий (r=0.49) ніж в інших вибіркових групах (гр.Б, гр.В-0.06<r,0.28). Отримані дані надають можливість зробити висновок, що чим креативніша особистість – тим яскравіше в неї є вираженими і вербальний, і невербальний компоненти творчих здібностей.