2) Наступна характерна риса для піддослідних групи А – сформованість системи ціннісних орієнтацій (шк. 3). Високий показник зафіксований у 50% піддослідних даної вибірки (для порівняння – лише у 13% піддослідних групи Б і 7% групи В), низький показник – у 7% піддослідних групи А ( гр.. Б – 23%, гр.. В – 40%).
За даними вітчизняних та західних вчених (В.М. Доній, Л.В. Сохань, А. Маслоу, Е. Фромм) саме ціннісні орієнтації спрямовують процес самоактуалізації та обумовлюють ступінь її досягнення. Цінності є тим орієнтиром на життєвому шляху, який спрямовує та дозволяє досягнути поставленої мети.
3) У піддослідних групи А суттєво виражена особистісна незалежність (або внутрішній локус контролю, шк.. 2) – високий показник зафіксований у 47% (низький у 7%), тоді як у піддослідних групи Б високий показник – у 13% (низький також у 13%), у піддослідних групи В високий показник по зазначеній рисі взагалі відсутній (зате низький – у 47%).
Майже всі дослідники проблеми самоактуалізації зазначають про особистісну незалежність як найважливішу характеристику, в той же час головною рисою креативів також вважається незалежність, тільки дещо в іншому контексті – як незалежність мислення, здатність уникати стереотипів.
Таким чином загальною рисою і креативів і самоактуалізованої особистості є незалежність,що надає можливість стверджувати, що дана риса є головною характеристикою творчої самоактуалізації особистості.
4) Показник самоповаги (шк.. 7) виявився суттєво вираженим у піддослідних групи А і групи Б (у 40% піддослідних кожної групи) при низькому рівні зазначеного показника у піддослідних групи В (43% піддослідних групи В має низький рівень і лише 7% високий); показник самоприйняття (шк.. 8) максимально виражений майже у половини піддослідних групи А (47%), навпаки, максимальний рівень невираженості зазначеної риси зафіксовано у половини піддослідних групи В (50%). До того ж високий рівень самоприйняття зафіксовано переважно у жіночої половини піддослідних ( гр. А – 37% із 40%; гр.. Б – 20% із 27%).
Показники самоповаги та самоприйняття пов‘язані (за В.В. Століним) із самовідношенням особистості [77, 273], тому можна припустити, що низький рівень показників є супутником самонезадоволеності внаслідок незабезпечення наявних потреб, тоді як високий рівень, навпроти, свідчить про ефективне самозабезпечення власних потреб шляхом самоактуалізації та, як наслідок, про аутосимпатію.
5) У порівнянні з іншими групами, у піддослідних групи А зафіксована суттєва вираженість показника прийняття агресії (шк.. 11) – у 33% піддослідних (із них – 27% жіночої статі) мають високий показник, що свідчить про здатність сприймати негативні прояви людської поведінки як цілком природні та про толерантність до цих проявів. До того ж з‘ясувалося, що високий рівень показника не властивий жодному з піддослідних групи В (при низькому рівні вираженості показника у 37% піддослідних), що зазначає про підвищену вразливість до агресивних проявів та прагнення до їх уникнення.
Вираженість показника прийняття агресії пов’язано, мабуть, з кращим розумінням природи людини, тобто є ознакою так званого “саморобного” психолога. На наш погляд це сприяє успішності встановлення міжособистісної взаємодії, відкритості зовнішньому життєвому досвіду. Зазначене підтверджують нижченаведені дані.
6) Здатність до швидкого встановлення доброзичливих міжособистісних контактів (шк. 12 – “Контактність”) виражена, переважно, у піддослідних групи А (високий показник – у 43% піддослідних), у піддослідних групи Б та групи В суттєво виражений низький рівень прояву зазначеної риси (у третини піддослідних кожної групи).
Таким чином, первинна статистична обробка результатів дослідження за методикою САТ та порівняльний аналіз даних свідчать про суттєві розходження в показниках експериментальних та контрольних груп. Позитивні характеристики процесу самоактуалізації властиві переважно піддослідним які самоактуалізуються в творчій діяльності (гр. А); значний розвиток важливих показників самоактуалізації зафіксовано також у піддослідних групи Б, які мають сприятливі умови для прояву своїх природних здібностей (розвиваючі курси, диференціація учбового процесу та ін.); найнижчий рівень прояву характеристик самоактуалізації спостерігається у піддослідних групи В, які позбавлені можливості розвитку свого природного потенціалу та є далекими від впливу творчого середовища.
Дані визначення достовірності різниці між змінними вибіркової сукупності групи А та групи В (контрастні групи) наведені в Таблиці 3.
Таблиця 3.
Вибіркові середні значення, стандартні відхилення і оцінка різниці (t-критерій) за методикою САТ
| № п/п | Шкали методики | Піддослідні | t- критерій (td) | |||
| гр. А (N=30) | гр. В (N=30) | |||||
| сер. знач. (М) | ст. відх. (σ) | сер. знач. (М) | ст. відх. (σ) | |||
| 1. | Орієнтація у часі | 8.7 | 3.15 | 7.9 | 2.83 | 1.0 |
| 2. | Підтримка | 54.1 | 7.83 | 42.4 | 6.16 | 6.5 |
| 3. | Ціннісні орієнтації | 13.6 | 2.72 | 10.7 | 2.32 | 4.5 |
| 4. | Пластичність поведінки | 13.9 | 3.27 | 11.8 | 2.32 | 2.9 |
| 5. | Сенситивність | 7.3 | 2.01 | 5.6 | 1.82 | 3.5 |
| 6. | Спонтанність | 8.7 | 1.65 | 7.2 | 1.66 | 3.4 |
| 7. | Самоповага | 10.4 | 2.28 | 8.0 | 2.27 | 4.0 |
| 8. | Самоприйняття | 12.6 | 3.22 | 9.2 | 3.10 | 4.2 |
| 9. | Уявлення про природу людини | 5.6 | 1.70 | 5.3 | 1.16 | 0.7 |
| 10. | Синергійність | 4.3 | 1.15 | 4.0 | 0.95 | 1.0 |
| 11. | Прийняття агресивності | 9.3 | 2.14 | 7.4 | 1.91 | 3.6 |
| 12. | Контактність | 11.0 | 2.74 | 9.7 | 1.94 | 2.2 |
| 13. | Пізнавальні потреби | 6.0 | 1.64 | 5.1 | 1.61 | 2.1 |
| 14. | Креативність | 8.8 | 1.77 | 6.4 | 1.62 | 5.5 |
2. Аналіз результатів дослідження за даними тесту FPI
Кількісні показники первинної статистичної обробки наведені вТабл. 4.
Таблиця 4.
Показники первинного статистичного аналізу даних тесту FPI
| N п/п | Шкала методики FPI | σ | Показники (кількість осіб) | ||||||||||
| Низькі (<M-σ) | Високі (>M+σ) | ||||||||||||
| Загальна кількість | По кожній виборці окремо (N=30) | Загальна кількість | По кожній виборці окремо (N=30) | ||||||||||
| абс. (N=90) | % | A | Б | В | абс. (N=90) | % | A | Б | В | ||||
| 1. | Невротичність | 3.2 | 7 | 7.8 | 3 | 2 | 2 | 38 | 42.2 | 11 | 10 | 17 | |
| 2. | Спонтанна агресивність | 2.6 | 10 | 11.1 | 3 | 3 | 4 | 38 | 42.2 | 11 | 17 | 10 | |
| 3. | Депресивність | 3.2 | 11 | 12.2 | 6 | 1 | 4 | 34 | 37.8 | 11 | 13 | 10 | |
| 4. | Дратівливість | 2.5 | 6 | 6.7 | 2 | 3 | 1 | 60 | 66.7 | 18 | 24 | 18 | |
| 5. | Товариськість | 2.9 | 18 | 20 | 9 | 4 | 5 | 20 | 22.2 | 7 | 7 | 6 | |
| 6. | Урівноваже-ність | 2.1 | 13 | 14.4 | 3 | 7 | 3 | 24 | 26.7 | 10 | 6 | 8 | |
| 7. | Реактивна агресивність | 2.2 | 6 | 6.7 | 2 | 2 | 2 | 47 | 52.2 | 10 | 17 | 20 | |
| 8. | Сором΄язли-вість | 2.2 | 19 | 21.1 | 7 | 9 | 3 | 34 | 37.8 | 9 | 10 | 15 | |
| 9. | Відкритість | 1.9 | 2 | 2.2 | 0 | 0 | 2 | 60 | 66.7 | 23 | 20 | 17 | |
| 10. | Екстраверсія – інтроверсія | 2.3 | 9 | 10 | 3 | 3 | 3 | 32 | 35.6 | 10 | 11 | 12 | |
| 11. | Емоційна лабільність | 3.3 | 13 | 14.4 | 5 | 3 | 5 | 40 | 44.4 | 13 | 16 | 11 | |
| 12. | Маскулінізм – фемінізм | 2.2 | 29 | 32.2 | 11 | 9 | 9 | 23 | 25.6 | 7 | 10 | 6 | |
В результаті якісного аналізування наведених показників було виявлено наступне: