Психосоматичної складової шкіряних хвороб (стр. 6 из 8)

ІІ.3 Резюме

В данному розділі були розглянуті основні особливості нейродерміту як психогенного захворювання, були виявлені основні психогенні фактори, що призводять до його виникнення. Атопічний дерматит має власну психодинаміку і супроводжується віковими змінами, які пов`язані із зміною світогляду хворого, в чому ми і впевнилися на прикладах. Практичний аналіз данного питання показав важливість психологічної допомоги шкіряним хворим та довів, що батьки відіграють велику роль для полегшення життя дитини , хворої на нейродерміт.

Отже, нейродерміт є складним та комплексним захворюванням, в анамнезі якого не останню роль відіграє психологічний компонент.

Розділ ІІІ

Діагностика психологічної складової шкіряних хвороб

В даному розділі будуть розглянуті можливі методи вивчення шкіряних хвороб дітей та підлітків виходячи із основних положень класичної психосоматики, описано дослідження ,що проводилося зі спеціальною вибіркою досліджуваних , обраних на основі наявності нейродерміту.

3.1 Обгрунтування дослідження

З метою якісного аналізу проблематики наявності психологічним проблем у сім`ях хворих дітей було вжито наступних заходів:

1) Проведена попередня бесіда з батьками на предмет можливості зв`язку шкіряних захворювань х психологічним компонентом;

2)Застосовано методику діагностики батьківських стосунків А. Я. Варга, В. В. Століна. Тест-опитувальник батьківського ставлення (ОРО) являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на виявлення батьківського ставлення в осіб, що звертаються за психологічною допомогою з питань виховання дітей та спілкування з ними.

Ставлення батьків - це система різноманітних почуттів, поведінкових стереотипів по відношенню до дитини, його сприйняття і характеру.

Включення батьків у дане дослідження є важливим перш за все тому, що дитина ,особливо в ранньому віці має тісний зв`язк з батьками (особливо з матір’ю). А отже, її психологічне здоров`я , а, як наслідок, і соматичне у великій мірі залежить від сомо ідентифікації батьків в оточуючому світі та від їх ставлення до дитини.

В теоретичному аналізі даної роботи було припущено , що саме недосконалі та проблематичні стосунки саме за моделлю «діти – батьки» до появи та прогресування шкіряних захворювань.

Згадуючи вищезазначене, слід сказати, що метою даного дослідження є виявлення саме психологічного компоненту захворювання.

3.2Діагностика та методики терапії у психосоматиці.

При постановці психосоматичного діагнозу у розпорядженні психотерапевта є дві основні методики - діагностична бесіда і психологічне тестування. Діагностична бесіда дає можливість зібрати психосоматичний анамнез, щоб привести неосмислені пацієнтом соматичні симптоми в зрозумілий смисловий зв'язок із зовнішньою і внутрішньою історією його життя.

Першочергова мета полягає в знаходженні зв'язків в часі між початком соматичних проявів і анамнестично достовірними життєво важливими змінами, або ж в констатації їх відсутності. Якщо такі зв'язки встановлюються, то подальша бесіда повинна прояснити, чи розуміє сам пацієнт значущість для розвитку захворювання тих неприємностей, які виникли у нього у зв'язку з конфліктами і кризом. Це передбачає знання особи пацієнта, умов його розвитку в дитинстві, конфліктів в процесі соціалізації, фіксації на них до останнього часу і вразливості відносно них з врахуванням ослаблення актуальності минулих переживань.[11]

Треба зауважити, що на сьогоднішній день психотерапевтична складова лікування таких хворих майже відсутня, хоча з теоретичної частини аналізу проблеми стає зрозуміло - вона є невід’ємною складовою появи хвороби і впливає на подальший її розвиток, а у деяких випадках вона може стати детермінантою виникнення хвороби.

У такій ситуації психотерапевт має усвідомити ,що таку бесіду треба застосовувати гнучко з метою встановлення зв’язків симптому і ситуації, анамнезу життя пацієнта. Це можна висвітлити у даній схемі.

[11] [6]-

Значення психологічних тестів полягає в тому, що вони складені таким чином, що з їх допомогою можна отримати об'єктивну оцінку стану пацієнта, незалежну від суб'єктивних думок дослідників. Це досягається шляхом високої стандартизації в проведенні і оцінці тесту. Багато психологічних тестових методів виникли на основі теорії особи або збагачені нею. Одним з прикладів таких тестів є кольоровий тест Люшера, який на основі вибору кольорів пацієнтом у певній послідовності дозволяє визначити його психічний стан.

Проблему накопичення негативних емоцій в тілі людини можна розглядати у руслі соматопсихотерапії - робота із соматизованим еквівалентом психічних переживань.[12]. В такому випадку будь-яке патогенне переживання слід розглядати у схемі: що відчуває людина у власному тілі на рівні фізіологічних вражень, якими словами-образами вона оперує для пояснення свого стану, символом якого явища в її житті вони є. Виявлення пластичного образу переживання ,що знаходиться на одному з рівнів тіла є важливим етапом на шляху до самоусунення хвороби самим пацієнтом. Тут доцільно наголосити на соматизації психічних переживань ,коли конфлікти і труднощі психологічної природи не усвідомлюються хворим, а переживаються виключно на фізіологічному рівні у вигляді шкіряних проявів.

Існує декілька причин , що детермінують труднощі усвідомлення. Серед них тему даної роботи будуть цікавити:

1)сімейне виховання , для якого характерним є:

-заборона на вираження емоцій( частіше негативних);

-заборона на відкрите обговорення проблем та знаходження спільного рішення між усіма членами сім’ї, що тягне за собою недовіру;

- ізоляція від зовнішнього світу ,контактування лише із безпосередніми членами родини;

- замовчування як спосіб вирішення конфліктів у родині.

Даний підхід є дуже важливим для розвитку психосоматичної медицини, адже він оперує відчуттями людини, тобто субстанціями ,що не є для неї ефемерними поясненнями, як це може сприйматися при чисто психоаналітичному підході. Психокаталіз тілесних відчуттів є методом зміни стану пацієнта, відновлення його ресурсу, вичерпаного негативними станами особистості.

3.3 Методика проведення дослідження

Останні десять років найбільш відомим і використовуваним методом діагностики батьківського позиції по відношенню до конкретної дитини є опитувальник, розроблений в 1986 році А. Я.Варга спільно з В. В. Столін (ОБС).

Дитячо-батьківські стосунки були предметом спеціального розгляду в багатьох психологічних напрямках (психоаналіз, школа соціального навчання.) У кожній школі батьківське ставлення (БC) описується найрізноманітнішими поняттями і категоріями, які визначаються вихідними теоретичними позиціями авторів. Проте, при всьому рызмноманітті термінів (любов і контроль, безумовність і умовність і т.д.), практично у всіх підходах до розуміння і вивчення БС можна угледіти вихідну дихотомію, яка задає подвійність або поляризацію БС. Ця полярність простежується в більшості описів БС, представлених в класичних теоріях і може бути зведена до двох позицій: особистісної та предметної.

«Можна вважати, що дані амбівалентні характеристики відображають реальну, об'єктивну подвійність батьківського позиції. Оскільки «предметне» (часткове) і «особистісний» (цілісне) спочатку утворюють два полюси, між якими існують конкретні відносини, їх можна розглядати як структурні складові батьківського ставлення. Виходячи з вищесказаного, можна припустити, що дані амбівалентним характеристики відображають реальну, об'єктивну подвійність батьківського позиції.» [18]

Тип батьківського ставлення і співвідношення його структурних компонентів визначається не тільки індивідуальними особливостями батьків, але і віком дитини.

Характер батьківського ставлення, що визначається переважанням предметного або особистісного начала, визначає стиль виховання.

З метою якісного аналізу проблематики виявлення та перебігу атопічного дерматиту у дітей віком 15-18 років їх батькам було запропоновано пройти тест батьківського ставлення (А. Я. Варга, В. В. Столін) [16].

3.4 Резюме

В даному розділі були коротко розглянуті основні особливості обраної методики та окреслені загальні засади розуміння сутності дитячо- батьківських стосунків.

Розділ ІV

План та хід дослідження

В даному розділі буде наведено дослідження стосовно тематики наявності шкірних хвороб у підлітків. Будуть виявлені основні закономірності впливу патогенних психологічних переживань дітей та їх батьків на соматичне здоров`я перших.

4.1 Планування дослідження.

В данному дослідженні приймали участь батьки трьох підлітків, що мають діагноз нейродерміт. З батьками було проведено попередню бесіду стосовно можливості зв`язку психологічної атмосфери в сім`ї їх ставлення до себе та дитини та наяності складного захворюваня у їх дітей.

Для експериментальної перевірки батькам (матерям) було запропоновано відповісти на на питання анкети, яка дозволяє виявити особливості батьківського ставлення за зазначеними вище критеріями.

4.2 Характеристики вибірки

Дослідження проводилося на базі спеціалізованої школи №177 м.Києва. В ньому прийняли участь батьки дітей, які:

1)мають нейродерміт з раннього дитинства;

2)живуть неповними сім`ям из різних причин;

3) знаходятьс у старшому шкільному віці 15- 21 рік;

4) батьки яких не відмовилися прийняти участь в дослідженні;

4.3 Обробка та інтерпретація отриманих результатів

Батьківське ставлення розуміється як система різноманітних почуттів і вчинків дорослих людей по відношенню до дітей. З психологічної точки зору батьківське ставлення - це педагогічна соціальна установка по відношенню до дітей, що включає в себе раціональний, емоційний і поведінковий компоненти. Всі вони в тій чи іншій мірі оцінюються за допомогою опитувальника, що складає основу даної методики.