Проблема впливу засобів масової інформації на формування особистості підлітка
План
Вступ
1. Теоретичний аналіз проблеми
2. Термінологічний словник з проблеми
3. Відображення проблеми в періодичних фахових джерелах
4. Огляд матеріалів з проблеми в Інтернет
5. Аналіз нормативно-правової бази правомірності запланованої роботи
6. Слайди, зображення у вигляді презентації.
Висновки
Додаток (презентація)
Вступ
В теперішній час значно зріс вплив засобів масової інформації на особистість. Провідну роль у цьому процесі займає телебачення. Якщо в 70-80 роках телевізор вважався розкішшю, то зараз це незамінна річ в кожній родині. Поступово телебачення витісняє газети і журнали, конкурує з радіо. Конкуренція з пресою пояснюється появою на телебаченні нових технологій: цифрове, супутникове телебачення, комп’ютерні технології. В зв’язку з цим помітно зросла оперативність передачі інформації і як наслідок ускладнена можливість контролю за чистотою ефіру.
Ще одним засобом впливу на особистість є нещодавно винайдений, апробований, такий доступний високошвидкісний Інтернет. Декілька років тому цей засіб комунікації застосовували лише на великих підприємствах, організаціях різного профілю. На сьогодні ж за допомогою Інтернету можна отримати інформацію значно легше, ніж будь яким іншим способом, навіть не виходячи з дому. Саме цим і займаються сучасні підлітки, в яких лише починається формування особистості.
Підлітковий вік - це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого розвитку особистості.Для підлітка – це період значних змін. Дитина не завжди може адекватно реагувати на оточуюче середовище. В цей час поведінка стає нестійкою, підвищується збудливість, імпульсивність. Ці та багато інших негативних рис з’являються під впливом ЗМІ.
Актуальність розгляду даної проблеми полягає в тому, що сучасні підлітки все більше часу проводять за екраном телевізору чи за комп’ютером, ніж того вимагають їхні потреби в інформації чи розвагах, і це негативно впливає на формування повноцінної особистості. Існує думка, що ЗМІ є своєрідним наркотиком, гіпнотичний вплив якого призводить до часткової втрати людиною особистої свободи, сили волі. Час, який проводить підліток в контакті з медіа продукцією постійно збільшується, при цьому формується стійке пасивне споглядання, свідома чи несвідома відмова від особистісного спілкування.
1. Теоретичний аналіз проблеми впливу засобів масової інформації на формування особистості підлітка
Все більше в сучасному суспільстві стверджується думка про те, що людство знаходиться на початку розвитку «третьої» (поряд з усною та писемною) системи культури – культури засобів масової комунікації суспільства. Масова комунікація дозволяє встановлювати та підтримувати зв'язок з більш широким соціальним середовищем, кордони якого знаходяться далеко за межами їх безпосереднього оточення.
В сучасному світі людина з раннього дитинства опиняється в оточенні техносфери, вагомою частиною якої являються засоби масової інформації, що грають важливу роль в житті людини. До складу ЗМІ входять: преса, радіо, телебачення, Інтернет. При чому, на перші місця вийшли так звані електронні засоби.
Сучасні ЗМІ, особливо телебачення набувають планетарного характеру, звертаються до багатомільйонної аудиторії, створюють новий тип культури - аудіовізуальний.
Протягом всієї історії радянської аудіовізуальної культури не існувало проблеми негативної дії образів насилля в телемовленні. Ситуація корінним чином змінилася з переходом до ринкових відносин, входженням в світовий аудіовізуальний ринок і глобалізацією аудіовізуального простору. По-перше, різко збільшилась кількість телеканалів які, прагнучи посилить свої позиції на ринку глядацьких аудиторій, перевагу надають фільмам. По-друге, щоб мінімізувати собівартість телемовлення, ставка робиться на дешеві картини [Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических последствий // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 8. – С. 10 – 14].
Першим мас-медіа була газета. Свою назву вона отримала від дрібної монети «gazzetta», яку в Венеції в VI столітті платили за рукописне зведення про поточні події. У 30-40 роки XIX ст. більшість населення отримала доступ до друкованих новин. Завдяки друку стало формуватися наукове мислення. Завдяки друку стала можливою масова освіта (книга).
На початку XX століття родину мас-медіа поповнило радіо, яке швидко продемонструвало унікальну здатність з’єднувати мешканців територій, відокремлених військовими діями Першої світової війни. Радіохвилі суттєво скоротили час доставки новин з центрів на периферію. Столиці й великі міста «наблизились» до малих населених пунктів.
У 1911 році російський вчений Розинг здійснив першу у світовій практиці телевізійну передачу. І вже тоді масові телевізійні трансляції почалися у 1930-х роках, і через 30 років телебачення стає всемогутнім засобом впливу на свідомість і стиль життя у науковій, політичній і повсякденній сферах.
На сучасному етапі існування суспільства певною популярністю і авторитетом користуються Інтернет-ЗМІ (інтернет-видання) - регулярно оновлюваний інформаційний сайт, який ставить своїм завданням виконувати функцію засобу масової інформації. Більшість Інтернет-ЗМІ оновлюється щодня або навіть безперервно протягом дня. Завдяки цій оперативності Інтернет часто використовується як джерело інформації для звичайних ЗМІ. Інтернет можна розглядати як медіа-середовище, аналогічне телебаченню, радіо та пресі.
В усьому світі зараз спостерігається тенденція падіння тиражів щоденних друкованих засобів інформації та зростання кількості відвідувань сайтів Інтернету. Це пов'язано з тим, що Інтернет стає все більш доступним і швидким, а також свідчить про те, що люди все більше і більше звертаються за новинами до Інтернет-ЗМІ, які оперативно подають новини в режимі реального часу, на відміну від щоденних газет, які поступово занепадають. Високі рейтинги відвідування Інтернет-ЗМІ характеризуються привабливістю матеріалів для масової аудиторії, але не свідчить про її змістовність та корисність. Найбільше підлягають впливу саме діти, підлітки, яких приваблює широкий обсяг інформації, яскравість, забарвленість Інтернет-сторінок. Зайшовши один раз з цікавості дитина вже не полишає його надовго. [Стерденко С. Голубєва О. У пошуках форм розвитку медіа-культури молоді// Соціальний педагог – 2009. - №10. – С.34-47].
Створюючи особливий інформаційний простір, численні медіа впливають на формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають вадливим фактором впливу на їх свідомість, світоглядні позиції [Череповська Н. Медіа-освіта в сучасній школі // Соціальний педагог – 2009. - №6. – С.15-26].
Перехідний вік – це особливий період, важливими ознаками якого є початок статевого дозрівання та виокремлення внутрішньої сфери власного «я», розвиток критичності до всього. Перегляд телебачення чи сидіння за комп’ютером займає у підлітка час, який можна було б провести активно, спілкуючись або займаючись творчою діяльністю. Здійснення творчої діяльності передбачає активну участь у громадських заходах, бажання допомогти, творити, зацікавленість реальним світом, а не віртуальним.
При контакті з телебаченням чи комп’ютером рухова діяльність дитини уповільнюється, або ж і взагалі вона нерухома, напружена, що є неприродним для неї станом. Наслідком тривалої нерухомості може бути виникнення сильного збудження дитини, також неприродного, бо воно є компенсаторним. Чим більше часу підліток проводить біля телевізора, тим менше він спілкується з іншими людьми. Саме тому дитина поступово втрачає здатність до повноцінного людського мовлення. Це призводить до відставання у психічному розвитку.
Сучасне інформаційне суспільство найбільше асоціюється з Інтернетом як основою найновіших інформаційних відносин. Саме студенти та школярі є активними користувачами цієї мережі. Вони звертаються до Інтернету задля пошуку інформації (для навчання), віртуального спілкування, для розваг. Підлітки активно користуються Інтернетом як за допомогою домашнього комп’ютера, так і в навчальному закладі, в Інтернет-кафе. Але Інтернет і комп’ютер не може замінити сучасним школярам інших радощів життя: спілкування з однолітками, спортивні секції, творчі гуртки, туристичні поїздки, подорожі.
Активність людей в Інтернеті підпорядкована задоволенню трьох основних видів потреб:
· комунікативної (електронна пошта, чати, розсилки, форуми);
· пізнавальної (навігація в мережі, читання електронної преси і новин, пошук конкретної інформації, дистанційна освіта);
· ігрової (розваги).
Глобальні комп’ютерні мережі універсальні – передбачають усі форми самовираження і соціальної взаємодії. Учасник віртуальної комунікації, як правило, анонімний, і це дає відчуття необмеженої свободи, аж до вседозволеності. У мережі підліток дістає реальний шанс існувати у віртуальному просторі не як конкретна особа, а як безліч осіб. З’явилися нові форми поведінки, характерні переважно для молодих користувачів комп’ютерних мереж. Необхідно адаптувати підліткову систему моральних установок до умов анонімного застосування Інтернету.
Неконтрольоване користування Інтернетом може призвести до таких небажаних наслідків як психологічна залежність [Кимберли С. Янг. Диагноз – интернет-зависимость // Мир Internet. - №9. -1999. - с.13].
Більше до комп’ютерної та Інтернет залежності схильні ті користувачі, в яких занижена або завищена самооцінка. Часто це виникає у критичні періоди, зокрема у підлітковому віці. Батькам і вчителям важливо зрозуміти дитину і вчасно вжити заходів.