- чи існує людина, яка більше підходить на роль чоловіка (дружини) ніж теперішня?
За даними дослідження, жінки більш критично оцінюють взаємини із чоловіком, їм частіше приходить думка про розлучення. Більше 63% опитаних думали про можливість розлучення, конкретна альтернатива у вигляді повторного шлюбу була у 27% чоловіків і 13% жінок. Існування потенційного супутника життя істотно зменшує бар’єр перед руйнуванням шлюбу, але не завжди понижує супроводжуючі розлучення стреси, почуття вини і сорому.
Одним із факторів, що впливає на стабільність шлюбу є міжособистісні стосунків подружжя.
За визначенням М.В.Гамезо міжособистісні стосунки, це повна система взаємодій, контактів, зв’язків. Суттєвим механізмом, що забезпечує встановлення, збереження і розпад взаємин є психологічна сумісність. Вона показує максимальну суб’єктивну задоволеність партнерів одне одним при високих енергетичних затратах та взаємній ідентифікації (М. М. Обозов). Є різні точки зору на подружню сумісність, але дослідники сім’ї спільні в думці: схожість в поглядах, духовна та сексуальна гармонія забезпечують стабільність сім’ї, створюють сприятливий психологічний клімат і свідчить про психологічну сумісність.
Складовим компонентом будь-яких міжособистісних стосунків є міжособистісна симпатія та привабливість.
Дослідження проведене дозволило вирішити критерії симпатії та привабливості у шлюбі:
- Емоційність взаємин подружжя співчуття, співпереживання, взаєморозуміння.
- Психологічна сумісність.
- Зовнішня привабливість.
- Психо-сексуальна привабливість.
Міжособистісна симпатія завжди взаємна та корисна і створює свою специфіку: індивідуальну своєрідність стосунків та умов, які визначають прихильність і привабливість двох особистостей.
Індивіди, які відчувають взаємні антипатії та притягання один до одного, при міжособистісних стосунках приймають до уваги упередження та слабкості, які притамані кожному із них. Чим більшу симпатію відчувають індивіди, тим більш здібні вони до поблажливості, а отже і до більшої згоди один з одним.
Симпатія робить індивіда більш відкритим для стосунків, а антипатія навпаки, “закривають” їх один від одного.
При наявності у партнерів взаємної симпатії, психологічної привабливості в сім’ї формуються відносини, які характеризуються:
- високим рівнем довіри між партнерами, взаєморозкриттям внутрішнього світу (довіра інтимних переживань, скритих рис особистості, мрій, фактів біографії).
- можливістю бути самим собою (зняттям “маски”);
- розкутість у спілкуванні;
- позитивно-оціночні відносини (відсутність осудження, насмішки).
Взаєморозуміння передбачає не тільки адекватне сприйняття рис особистості партнера, його потреб, цінностей, але й можливість прогнозу поведінки.
Наявність схожості в цінносних орієнтаціях викликає більшу згоду між індивідами в їх відношеннях до світу, до оточуючих, до самих себе. Ймовірність згоди з привабливою особистістю завжди більше, ніж з непривабливою, оскільки привабливість включає не тільки симпатію, але й “фізичне” притягування. Згода в поглядах та оцінках посилює баланс міжособистісних стосунків.
Велике значення для стабільності міжособистісної симпатії має зовнішня та сексуальна привабливість, яка скорочує інтимну дистанцію між шлюбними партнерами.
Наявність вищезазначених показників приводить до успішності міжособистісними стосунками в подружніх парах.
В ході дослідження проведеного нами було встановлено, що партнери, які виявляли глибоку міжособистісну симпатію та привабливість були задоволені своїм шлюбом і міжособистісними стосунками. В подружніх парах, незадоволених своїми стосунками, відмічається зниження симпатії, неврівноваженість, зайва критичність, постійне прагнення “взяти верх” над іншими, відчуженість, підозрілість, недовіра партнеру, скритість у вираженні почуттів, планів, думок. Крім того слід зазначити, що симпатія і привабливість сприяє зменшенню труднощів та перешкод, які виникають в подружньому житті, пом’якшує сімейну адаптацію, полегшує кризові періоди сім’ї, змінюють сімейні стосунки.
Виявлено, що симпатія та привабливість (високий рівень) більш властивий вступаючим в шлюб (55%) ніж подружнім парам. Низький рівень симпатії та привабливості виявили 30% подружжя й лише 7% вступаючих в шлюб.
Графік 1 демонструє отримані дані.
Розподіл респондентів за рівнями симпатії та привабливості Графік 1.
(вступаючі в шлюб та сімейні пари в %)
1. | Алёшина Ю.Е. Цикл развития семьи: Исследования и проблемы / Вестник МГУ. Психология. Сер 14., 1987, № 2, С. 60-72. |
2. | Ковалёв С.В. Психология современной семьи. |
3. | Кратохвил С.В. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. М., 1990. |
4. | Эйдемиллер Э.Т., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. Л., Медицина, 1990. |
5. | J. Bradshow. Bradshow on: The Family a revolutionary Way/ Self-Discovery. Houston, Texas, 1988. |
АНОТАЦІЯ
В статті розглядаються сучасні тенденції розвитку сім’ї, визначено проблемні зони її життєдіяльності, причини та фактори, що зумовлюють якість шлюбу та його тривалість. Встановлено вплив на характер міжособистісних взаємин, задоволеність шлюбом, міжособистісної симпатії і привабливості, подружньої сумісності та інших чинників.
ANNOTATION
The article considers modern tendencies of family development, marks out it’s problematic zones, reasons and factors which determine the quality of the marriage and it’s durability. The author shows that the interpersonal sympathy and marriage jointy influence on the character of interpersonal relations and on the marriage satisfaction.
© Буленко Тетяна Василівна, доцент, завідувач кафедри практичної психології Волинського державного університету, кандидат психологічних наук.