Таким чином, виникає необхідність охопити системою тренінгів учнів, їх батьків та вчителів. Цей нетрадиційний підхід базується на одному з положень"10 заповідей": клієнтом школи є сім'я. Тут яскраво виявляється співзвучність принципів робіт з корпоративної культури і сучасного особистісно-орієнтованого маркетингу. Перш ніж дати відповідь на інші питання потрібно відповісти на головне: хто Ваш клієнт, покупець Ваших товарів, споживач Ваших послуг, хто він, який він, скільки їх? Тому перед початком роботи з формування, розвитку або реформування корпоративної культури, необхідно чітко окреслити рамки роботи — хто є носіями корпоративної культури, на кого необхідно впливати, чого потрібно досягти. Школяр, учень є об'єктом одночасного масового психологічного впливу родини і школи. При неузгодженні векторів цих впливів будь-яке виховання приречене на невдачу. Недарма зараз випадки переходу учнів із класу в клас і навіть зі школи в школу стали частішими, ніж у "добрі старі часи": сім'я — клієнт школи — стала більш примхливою, більш вибагливою, більш вимогливою до школи.
Групу батьків для тренінгу формували з урахуванням наявності досить сильного бажання з їх боку, прагнення змінитися самим, змінити стосунки у сім'ї. Часто батьки приходили "подивитися та послухати", або займали очевидно непродуктивну позицію "зробіть що-небудь зі мною, а ще краще — з моєю дитиною".
Одним зі способів відсіювання подібних "слухачів" було введення окремої оплати за такі тренінги, як це прийнято у розвинутих країнах. Зазвичай група складалася з 5 мам (старших сестер, тіток, бабусь), 5 тат (старших братів, дядьків, дідусів), ведучого групи (старшого психолога школи) та асистента ведучого (психолога). Типовими були труднощі із залученням тат як до виховання дітей взагалі, так і до участі в тренінгу зокрема. Однак, не подолавши цього нерозуміння, важко розраховувати на успіх. Тренінг батьків проводили за 48 годин, зазвичай протягом 12 днів з 17 до 21 години, крім п'ятниці та вихідних, протягом трьох тижнів. Практикували також спільні тренінги вчителів і батьків, що виявилися досить ефективними. Описані тренінги в різних школах Росії й України проводили О.В. Дєєва і В.В. Фоменко, асистував Л.Г. Хаєт.
Перед тренінгом з дітьми проводили батьківські збори, знайомили батьків з правилами поводження з "тренінговою" дитиною, звертали їх увагу на те, що:
- вона буде, як правило, стомленою, неуважною, може поводитися незвично, задавати дивні питання;
- протягом тренінгу її не можна перевантажувати ні фізично, ні психологічно;
- якщо вона скаржиться на головний біль, погане самопочуття, просить дозволу не йти на заняття гуртка або відкласти виконання домашнього завдання, доцільно піти їй назустріч;
Таблиця2.Компоненти системи тренінгів, які проводяться у навчально-виховному комплексі
| № | Контингент учасників тренінгу | Основні задачі тренінгу | Частота проведення тренінгу | Обсяг годин |
| 1 | Діти 4-6 років, діти 7-9 років | Корекція поведінки | Двічі на рік | 20 |
| 2 | Учні 5-8 класів, учні 9-11 класів | Корекція особистості, підвищення успішності | Раз у рік (за приписами двічі на рік) | 30 |
| 3 | Батьки учнів | Корекція особистості, поліпшення дитячо-батьківських стосунків | Раз у два роки | 40 |
| 4 | Учні з батьками | Те ж | За приписами раз у два роки | 40 |
| 5 | Персонал школи: адміністрація окремо, вчителі окремо, обслуговуючий персонал (няньки, кухарі, лаборанти, технічки, сторожі) окремо | Корекція особистості, професійне вдосконалювання | Раз у чотири роки | 40 |
| 6 | Чоловіки (дружини) персоналу (всі разом, але окремо від персоналу) | Корекція особистості, поліпшення сімейних стосунків, створення "почуття сім'ї" | Раз у чотири роки | 40 |
| 7 | Діти персоналу 10-18 років | Корекція особистості, підвищення успішності, поліпшення сімейних стосунків, створення "почуття сім'ї" | Раз у два роки | ЗО |
- не можна дошкуляти їй розпитуваннями, намагаючись з'ясувати, що робили і що говорили на тренінгу;
- набагато краще буде поговорити про неї, про її характер, про її дитинство, про те, як зустрілися мама з татом, оточити його своєю любов'ю, теплотою і турботою.
При створенні системи тренінгів необхідно було не тільки продумати методику й організацію кожного з них, але і подбати про їх сумісність, створення системного ефекту. Часто тренінги з дорослими і дітьми проводять різні психологи за різною методикою, заснованою на різних парадигмах психології. У системі тренінгів необхідно створити для цього деяку загальну платформу. При цьому методичні розбіжності різних тренінгів системи проступають особливо яскраво.
Це стосується, у першу чергу, врахування вікових особливостей учасників тренінгу (табл. 3).
У ході роботи відзначені, наприклад, вікові розбіжності реакцій на зміну статевих ролей, коли чоловіки виконують ролі дівчат, а дівчата — ролі чоловіків. У дорослих (молодих та середнього віку) дівчата набагато легше переймають чоловічі ролі, ніж чоловіки — жіночі. Це, очевидно, пов'язано із соціальною перевагою чоловічих ролей у нашому суспільстві, що живе, як говорять феміністки, за "чоловічими законами". Разом з тим у підлітків спостерігали зворотне: юнаки легко грали жіночі ролі, дівчата ж "ставали чоловіками" з великими зусиллями.
Під час проведення тренінгу дітям необхідно, щоб їх частіше підбадьорювали, частіше вказували на успіхи і позитивні зміни, частіше аплодували, вводили елементи змагання. Необхідна частіша та енергійніша моторна розрядка, інакше діти швидко втомлюються, увага їх розсіюється. При проведенні обговорення учасникам дискусії надавали слово "маленькими порціями". Одну із сесій присвячували вільному малюванню або конструюванню за С. Славсоном.
Таблиця3.Вікові особливості методики проведення тренінгу з дітьми і дорослими
| № | Показник методики | Діти 11-14 років, підлітки 15-18 років | Молодь 19-27 років, дорослі від 28 років |
| 1 | Тривалість та кількість занять | Менша тривалість, більша кількість занять | Більша тривалість, менша кількість занять |
| 2 | Розташування учасників у приміщенні | Стабільний (хлопчик-дівчинка) порядок розсаджування учасників, послідовний (поруч з кожним) - ведучого | Спонтанне розсаджування учасників і ведучого |
| 3 | Стиль проведення ведучим заняття | Ближчий до авторитарного | Ближчий до демократичного |
| 4 | Ступінь структурованості часу,відповідності програмі, спонтанності | Висока структурованість, низька спонтанність | Низька структурованість, висока спонтанність |
| 5 | Співвідношення частки моторної та вербальної діяльності | Переважають моторні вправи | Переважають вербальні вправи |
| 6 | Співвідношення внеску методів діагностики особистості | Переважають прямі, документальні методи (аудіозапис, конспект, рисунки, звіти, протоколи) | Переважають непрямі методи - спостереження 3 подальшим записом поза тренінгом |
| 7 | Співвідношення внеску механізмів реалізації задач тренінгу | Переважаючий механізм - тренування, вироблення навичок | Переважаючий механізм -усвідомлення проблем і внутрішніх конфліктів |
| 8 | Співвідношення тривалості виконання й обговорення вправ | Частка тривалості обговорення менша | Частка тривалості обговорення більша |
| 9 | Середня тривалість вправи або етюду | Нижча за рахунок короткого обговорення | Вища за рахунок тривалого обговорення |
| 10 | Середня тривалість безупинного обговорення | Невелика через швидку стомлюваність (маленькими дозами) | Велика через необхідність створення емоційної напруги |
| № | Показник методики | Діти 11-14 років, підлітки 15-18 років | Молодь 19-27 років, дорослі від 28 років |
| 11 | Співвідношення гетерогенної й аутогенної складової аутогенного тренування | Переважає гетерогенна складова | Переважає аутогенна складова |
| 12 | Частота, тривалість фази і виразність негативних емоцій | Незначна ("переможне навчання") | Значна, особливо на середньому етапі |
| 13 | Провідна парадигма тренінгу | Біхевіоральна | Психодинамічна |
Під час обговорення в коло дорослі сідали за бажанням (розсаджування було діагностичною процедурою), дітей же садили "через одного", тобто "хлопчик — дівчинка". Заохочували розсаджування в різні дні по-різному, але із дотриманням зазначеного правила. Це дозволило не тільки підвищити дисципліну та ступінь концентрації учасників на роботі групи, але і поліпшити відносини між хлопчиками і дівчатками, підвищити згуртованість групи, створити позитивний досвід міжстатевого спілкування. Слід зазначити, що негативний досвід такого роду деформує особистість та систему її ставлень на багато років уперед.
Результативність впровадження тренінгів у шкільне життя визначається рядом факторів. Одним з них є ставлення до цього керівництва школи. Тому ефективність тренінгу вища у приватних закладах, заклопотаних проблемою підняття престижу школи, особливо, у невеликих містах. В результаті проведення тренінгів корпоративна культура школи, незважаючи на вже згадувану інертність, продемонструвала істотні зрушення. Одним із наріжних каменів корпоративної культури, які "повернулися" після тренінгу, було ставлення до незалежності і самостійності школярів. Якщо раніше практично усі вчителі і, тим більше, керівництво школи вважало ці риси головним об'єктом "викорінення", то після проведення тренінгів повага до особистості дитини піднялося на інший рівень, стало реальністю впровадження педагогіки співробітництва, тісна взаємодія батьків і вчителів, небувалий раніше рівень відкритості та відвертості.