Специфічною особливістю виховання студентів педагогічних навчальних закладів є те, що воно ставить дві головні цілі: з одного боку, якнайкраще виховати майбутніх вчителів, адже педагог сам повинен бути добре вихованим, а з другого – підготувати їх до виховної роботи з дітьми та дорослими.
Ефективність виховної роботи із студентською молоддю залежить від багатьох чинників і, насамперед, від того, на скільки педагогічні цілі та адекватні їм зусилля вихованця і вихователя збігаються, на чому ми вже не одноразово наголошували. Інакше кажучи, наскільки зовнішні виховні впливи на майбутнього педагога відповідають завданням та змісту його самовиховання, що в традиційній виховній практиці недооцінювалось.
Педагоги небезпідставно вважають оптимальним такий варіант організації співпраці вихователя з учнями, коли їхні виховні зусилля досягають педагогічного резонансу.
Під зовнішнім впливом на вихованця розуміємо не висування авторитарних вимог, якими часто обмежується так звана виховна робота, а створення умов, що сприяють оволодінню студентом тими чи іншими людськими цінностями, або виховним ідеалом взагалі. Щоб створити такі умови, потрібно знати, якими виховними ідеалами керуються студенти, на які людські цінності орієнтуються.
Щоб визначити пріоритетні людські цінності молоді, дослідники використовують різноманітні методи, зокрема, анкетування.
Запропонована респондентам анкета мала такі запитання:
1. Які цінності ви вважаєте найголовнішими?
2. Які цінності стали вашим надбанням?
3. Якими цінностями ви прагнете оволодіти?
Матеріали анкет доповнювалися даними вибіркових бесід зі студентами. Аналіз здобутих результатів показує, що серед цінностей, які студенти відносять до пріоритетних, першорядне місце займають морально – духовні якості людини. Зокрема, 74,1% опитаних назвали доброту, 61,2% - чесність, 34,5% - справедливість, 25,9% - щирість, 20,7% - порядність.
Серед цінностей, які мали дещо нижчий рівень, варто назвати любов (19,1%), людяність і взаєморозуміння (15,5%), вірність (13,8%), чуйність (12,1%), здатність до взаємоповаги (10,5%).
З вибіркових бесід з майбутніми вчителями, стають зрозумілими мотиви вибору ними пріоритетних цінностей. Більшість з них керується популярними думками про те, що ХХ століття характеризується інтенсивним наступом людини на природу,технократизмом, який спричинив негативне втручання людини в розвиток природи і породив низку екологічних проблем і що ХХІ століття стане в історії людства періодом гуманітаризації всіх сфер суспільного життя та запобігання катастрофам глобального характеру. Слід зазначити, що лише незначна частина респондентів, надаючи перевагу духовно – моральним цінностям, орієнтується на іншого роду вартості. Так, лише 22,5% респондентів до пріоритетних цінностей відносять інтелектуальні якості і лише 5,2% - здоров’я людини.
Аналіз матеріалів анкетування свідчить, що вони здебільшого усвідомлюють себе, як особистості з властивими їм духовно – моральними цінностями, на яких ґрунтуються відносини з іншими людьми.
Водночас, не виявилося даних про самоусвідомлення студентів вролі майбутніх фахівців – професіоналів. Тому, серед пріоритетних цінностей, по суті, не бачимо таких, що свідчили б про професійні орієнтири майбутніх педагогів та відповідні цінності (професійні знання, вміння та навички). Стосовно громадянського статусу молоді, то в матеріалах анкетуванняне було виявлено цінностей, які характеризують громадянина України(знання історії та теорії національної культури, патріотизму).
Аналіз цінностей, які, на думку студентів, стали їхніми надбаннями, показує, що в цьому аспекті майбутні педагоги досить скромно, об’єктивно та критично оцінюють себе. Так лише 31% опитаних вважають себе добрими, 27,6% - чесними, 25,9% - справедливими, 8,6% - людяними, 6,9% - порядними та відвертими. Значно менше студентів вважають себе чуйними, безкорисливими.
Відповідно поділилися і прагнення майбутніх вчителів. Зокрема 19% опитаних прагнуть інтелектуально розвиватися, 15,5% - мріють стати добрішими, 5,2% - духовно багатими, 12,1% - розвинути силу волі.
Значна частина опитаних була неспроможною визначити цінності, якими вони б хотіли оволодіти. Це свідчить про серйозні прогалини в організації самовиховання та профорієнтаційної роботи. Від себе додамо, що за той час, який пройшов, все ж деякі позитивні зрушення в цьому плані відбулися, про що більш докладніше ми розповімо в частині про наше практичне дослідження впливу вчительської моралі на виховання учнів.
Дуже важливо, що б майбутній вчитель глибоко усвідомив свій професійний ідеал, як своєрідну модель, на яку орієнтуватиметься в процесі навчання та самоосвіти, виховання та самовиховання.
Особливої уваги тут потребує питання про значення загальнолюдських цінностей в професійній діяльності педагога.
Більшість науковців небезпідставно вважають, що в системі професійних цінностей вчителя повинні синтезуватися якості фахівців кількох профілів. В умовах педагогічного вузу доцільно формувати виховний ідеалстудентів, залучаючи їх до вивчення проблем шкільного виховання, як в теоретичному,так івпрактичномуаспектах.
Вивчення студентами цінностей школярів, надзвичайно корисне, бо, виконуючи функції дослідника, майбутній педагог, з одного боку, уподібнюється учневі та оцінює його з позиції школяра, а з іншого – поводиться як дослідник і оцінює школяра з позиції педагога. Іншими словами, студент ніби перевтілюється і завдяки цьому здобуває ту систему знань про людські цінності, які допомагають йому сформувати виховний ідеал і керуватися ним в своєму становленні, як особистості і громадянина.
Висновок
Вплив на людину, з метою формування в нього духовно-моральних цінностей - тема, що вивчають учені вже кілька тисяч років. За цей час уже було більш-менш сформоване поняття про духовне і моральне поводження людини. Питання залишалося в тім, як сформувати моральне і духовне поводження людини.
Значення і функція початкової школи в системі безупинного утворення визначається не тільки наступністю її з іншими ланками утворення, але і неповторною цінністю цієї ступіні становлення і розвитку особистості дитини. Психологи установили, що саме молодший шкільний вік характеризується підвищеною сприйнятливістю до засвоєння моральних правил і норм. Це дозволяє вчасно закласти моральний і духовний фундамент розвитку особистості. Стрижнем виховання, що визначає моральний розвиток особистості в молодшому шкільному віці, є формування гуманістичного відношення і взаємини дітей, опора на почуття, емоційну чуйність.
Педагогічний зміст роботи з морального становлення особистості молодшого школяра полягає в тому, щоб допомагати йому просуватися від елементарних навичок поводження до більш високого рівня, де потрібно самостійність ухвалення рішення і моральний вибір. Успішність даного виду діяльності у формуванні моральних якостей школяра залежить від грамотності педагога, розмаїтості застосовуваних їм методів і емоційному відгуку дітей.
Метою морального виховання є формування цілісної, зробленої особистості в її гуманістичному аспекті.
Останнє припускає:
1. Вироблення розуміння життєвої важливості моралі;
2. Установку на вироблення моральної самосвідомості (совість);
3. Вироблення стимулів подальшого морального розвитку;
4. Вироблення моральної стійкості, бажання й уміння пручатися злу, спокусі і спокусі самовиправдання при порушенні моральних вимог;
5. Милосердя і любов до людей.
Засобами морального виховання є:
1.Моральне переконання як основний морально-психологічний засіб впливу на особистість.
2.Моральний примус як форма морального осуду.
Моральне виховання здійснюється в тісній органічній єдності, по-перше, з основний (професійної) діяльністю, по-друге, з вихованням світоглядним, до якого примикають інші розвиті форми спілкування і діяльності: художньо- естетична, політична, правова і т.д.
Крім педагогічного впливу на формування моральних і духовних цінностей особистості впливають багато факторів: соціальне середовище, різні види діяльності, що ведуть типи спілкування, полоролевые розходження дітей, при цьому кожен вік вносить свій внесок у формування моральної свідомості особистості; соціальна обстановка, що склалася в нашій країні, накладає відбиток на формування особистості.
Список використаної літератури
1. Артюхова И. С. Ценности и воспитание// Педагогика, 1999, №4.;
2. Каиров И. А. “Нравственное развитие младших школьников в процессе воспитания”, Москва, 1979 г.
3. Немов Р. С. Психология. В трех книгах. Кн. 1.: Общие основы психологии. – К.: Владос, 2000;
4. Специальная педагогика: Учебн.пособие для студентов высш.пед.учебн.заведений / Под ред. Н.М. Назоровой. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 304 с.