2. Переживання соціального стресу – емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються її соціальні контакти (перш за все – з однолітками).
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху – несприятливий психічний фон, який не дозволяє дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату.
4. Страх самовираження – негативні емоційні переживання ситуацій, пов’язаних з необхідністю саморозкриття, пред’явлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей.
5. Страх ситуації перевірки знань – негативне відношення й переживання тривоги в ситуації перевірки (особливо – публічної) знань, досягнень, можливостей.
6. Страх не відповідати очікуванням оточуючих – орієнтованість на значимість інших в оцінці своїх результатів, вчинків й думок, тривога з приводу оцінок, які дають оточуючі, очікування негативних оцінок.
7. Низька фізіологічна здатність чинити опір стресу – особливості психофізіологічної організації, які знижують пристосованість дитини до ситуацій стресогенного характеру, підвищують ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний фактор середи.
8. Проблеми й страхи у відношеннях з вчителем – загальний негативну емоційний фон відношень з дорослими у школі, який знижує успішність навчання дитини.
Тест складається з 58 питань (див. додаток 1).
Методика «Страхи» В.Г.Панок і Л.В.Батищева направлена на визначення того, чого бояться діти, що їх тривожить. Авторами розроблена класифікація страхів.
| Страхи | Види |
| 1. Страхи, пов’язані із загрозою для життя та здоров’я дітей | А) страх смертіБ) страх за здоров’яВ) страх наслідків аварії чи катастрофи |
| 2. Соціальні страхи | А) страх самотностіБ) хвилювання за майбутнєВ) страх війни |
| 3. Економічні страхи | А) страх голодуБ) інші економічні страхи (дефіцит чогось, нестача грошей, підвищення цін) |
| 4. Страхи приниження | А) моральне приниженняБ) страхи, пов’язані зі школоюВ) інші страхи приниження |
| 5. Страх перед тваринами | |
| 6. Тривоги дітей | А) страх темрявиБ) страх залишитися у замкненому просторі |
| 7. Містичні (релігійні, фантастичні) страхи | |
| 8. Страх перед явищами природи | А) страх перед стихійними лихамиБ) страх перед гротом, блискавкою, градом тощо |
Методика діагностики самооцінки й упевненості в собі складається з 32 запитань (див. додаток 4).
Дані методики були запропоновані учням 8 класу, середньої школи №7 м.Марганця Дніпропетровської обл. протягом 45 хвилин у присутності шкільного психолога Кузуб О.М. діти давали відповіді на запитання, які були представлені кожному індивідуально у вигляді бланків.
2.2. Результати дослідження
Обробка та інтерпретація результатів тесту «Оцінка рівня тривожності по Б.Філліпсу»
При обробці результатів виділяють запитання, які не співпадають з ключем (див додаток 2). Відповіді, що не співпадають з ключем – це прояв тривожності. При обробці підраховуються:
1. Загальне число незбіжностей по всьому тексту. Якщо воно більше 50%, можна говорити про підвищену тривожність дитини, якщо воно більше 75% від загального числа питань тесту – про високу тривожність.
2. Число збіжностей по кожному з 8 факторів тривожності, виділених в тексті. Рівень тривожності визначається так же як і в першому випадку.
Аналізується загальний внутрішній емоційний стан школяра, який в багато чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю.
| Фактори | № питань |
| 1. Загальна тривожність у школі | 2, 3, 7, 12, 16, 21, 23, 26, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58. Сума=22 |
| 2. Переживання соціального стресу | 5, 10, 15, 20, 24, 30, 33, 36, 39, 42, 44. Сума=11 |
| 3. Фрустрація потреби в досягненні успіху | 1, 3, 6, 11, 17, 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43. Сума=13 |
| 4. страх самовираження | 27, 31, 34, 37, 40, 45. Сума=6 |
| 5. Страх ситуації перед перевіркою знань | 2, 7, 12, 16, 21, 26. Сума=6 |
| 6. Страх не відповідати очікуванням оточуючих | 3, 8, 13, 17, 22. Сума=5 |
| 7. Низька фізіологічна здатність чинити опір стресу | 9, 14, 18, 23, 28. Сума=5 |
| 8. Проблеми й страхи у відносинах з вчителем | 2, 6, 11, 32, 35, 41, 44, 47. Сума=8 |
Отже, на схемі 1 (див. додаток 3) вказані загальні показники рівня тривожності. 36% вибірки мають низький рівень тривожності, 52% - підвищений рівень, 4% - високий рівень.
На схемі 2 показана загальна тривожність у школі. 36% вибірки мають низький рівень, 56% - підвищений.
На схемі 3 вказані показники переживання соціального стресу. 72% вибірки мають низький рівень, 20% - підвищений рівень.
На схемі 4 показана фрустрація потреби у досягненні успіху. 80% вибірки мають низьку фрустрацію, 12% - підвищений рівень фрустрації.
На схемі 5 вказаний рівень страху самовираження. 56% вибірки мають низький рівень, 16% - підвищений рівень, 20% - високий рівень.
На схемі 6 показані показники страху ситуацій перевірки знань. 44% вибірки мають низький рівень, 36% - підвищений рівень,12% - високий рівень.
На схемі 7 вказані показники страху не відповідати очікуванням оточуючих. 36% вибірки мають низький рівень, 32% - підвищений рівень, 24% - високий рівень.
На схемі 8 показані показники низької фізіологічної здатності чинити опір стресу. 80% вибірки мають низький рівень такої здатності, 8% - підвищений рівень, 4% - високий рівень.
На схемі 9 вказані показники проблем й страхів у відносинах з вчителями. 60% вибірки мають низький рівень проблем й страхів, 52% - підвищений рівень, 4% - високий рівень.
Обробка та інтерпретація результатів методики «Страхи» В.Г.Панок і Л.В.Батищева.
| Страхи | Кіл-сть дітей |
| 1. Страхи, пов’язані із загрозою для життя та здоров’я дітей А) страх смертіБ) страх за здоров’яВ) страх наслідків аварії чи катастрофи | 4%8%4% |
| 2. Соціальні страхиА) страх самотностіБ) хвилювання за майбутнєВ) страх війни | 12%24%0% |
| 3. Економічні страхиА) страх голодуБ) інші економічні страхи (дефіцит чогось, нестача грошей, підвищення цін) | 0%0% |
| 4. Страхи приниженняА) моральне приниженняБ) страхи, пов’язані зі школоюВ) інші страхи приниження | 8%36%0% |
| 5. Страх перед тваринами | 24% |
| 6. Тривоги дітейА) страх темрявиБ) страх залишитися у замкненому просторі | 8%8% |
| 7. Містичні (релігійні, фантастичні) страхи | 0% |
| 8. Страх перед явищами природиА) страх перед стихійними лихамиБ) страх перед гротом, блискавкою, градом тощо | 0%0% |
| Загальна кількість дітей | 25 |
| Відмовилися відповідати | 0 |
| Нічого не бояться | 1 |
| Загальна кількість названих страхів | 12 |
Отже, найпоширенішими страхами являються: страх перед шкільними екзаменами, страх тварин, поганих людей (наркоманів, бомжів) – 16%, висоти – 32%, страх перед наслідками своїх дій та вчинків, страх самотності.
Обробка та інтерпретація результатів методики діагностики самооцінки й упевненості в собі.
На схемі (див. додаток 5) вказані показники самооцінки й упевненості в собі. 30% вибірки низький рівень самооцінки й упевненості в собі, 65% - середній рівень самооцінки й упевненості в собі, 5% - високий рівень самооцінки й впевненості в собі.
ВИСНОВКИ
Підлітковий вік є важливим етапом у житті людини, впродовж якого активно формується особистість, відбувається психічний розвиток, який нерідко супроводжується наявністю страхів, в тому числі і шкільних. Навчальна діяльність, яка, згідно з психологічною теорією діяльності, є провідною, розвиває пізнавальні потреби підлітків, що виступає основою набуття нових знань та позитивного життєвого досвіду. Страхи, стримуючи пізнавальні потреби дитини, можуть виступати серйозною перешкодою у гармонійному розвитку, заважати повноцінній соціалізації і виступати передумовою невротизації дитини.
Незважаючи на те що страх, особливо в його крайніх проявах, переживається досить рідко, більшість бояться цієї емоції. Переживання страху відчувається й сприймається людьми як загроза особистої безпеки. Страх спонукає людей робити спроби, які направлені на уникнення загрози, на усунення небезпеки. Страх може викликаний як фізичною, так і психологічною загрозою.
У сучасних тлумаченнях феномена, страх визначають як негативну емоцію, нестійкий стан, почуття, афективно-загострений стан, негативне емоційне переживання. При цьому, вказується, що інтенсивність страху може варіювати в широкому діапазоні відтінків (побоювання, боязнь, переляк, жах) в залежності від темпу надходження інформації про ту чи іншу загрозу.
Існує ряд стимулів та ситуацій, на які ми біологічно схильні реагувати страхом. До таких «природних сигналів» небезпеки відносяться біль, самотність й неочікувана зміна стимуляції. Але по мірі набуття досвіду людина навчається боятися самих різних ситуацій, явищ та об’єктів. Більшість умовних активаторів страху так чи інакше пов’язані з природними сигналами небезпеки. Якщо батьки постійно реагують на певні стимули страхом, то велика ймовірність того, що ці стимули будуть викликати страх й у їх дитини.
Переживання страху супроводжується почуттям невпевненості, незахищеності, неможливості контролювати ситуацію. Первинною функцією страху являється мотивація специфічних когнітивних й поведінкових актів, які сприяють укріпленню безпеки й почуття впевненості. Страх викликає ефект «тунельного сприйняття» й суттєво звужує вибір стратегій поведінки. Однак страх несе в собі й адаптивну функцію, бо змушує людину шукати способи захисту від можливої шкоди. Передчуття страху може стати імпульсом для підкріплення «Я», може спонукати індивіда до само досконалості з метою зниження власної уразливості.
Процес соціалізації страху в дитини значній мірі обумовлюється батьками. Різні батьки застосовують різні техніки соціалізації страху. Розумний підхід повинен включати в себе виховання деякої долі толерантності до страху, навчання прийомам протистояння страху, а також розвиток навиків уникнення небезпечних стимулів чи зниження їх інтенсивності. Позитивний приклад батьків – це самий позитивний приклад навчання дитини конструктивним взаємовідносинам з емоцією страху.