Гіпертимний тип. 2 випробуваних, що мають даний тип акцентуації становлять групу ризику у відношенні формування шкідливих звичок. За даними ПДО в усіх визначена психологічна схильність до алкоголю. Такі підлітки зазвичай часто відвідують вечірки, де вживають спиртні напої, часто або, навіть, регулярно палять і мають високий ризик вживання наркотичних речовин. За даними ПДО у всіх випробуваних у даній групі виявлений ризик соціальної дезадаптациї, при цьому у половини респондентів - високий. Це може свідчити про деякі відхилення у поведінці підлітків даної категорії,що може проявлятися у вигляді схильності до шкідливих звичок.
Щодо респондентів, які відносяться до психастенічного типу акцентуацій, то результати дослідження показали, що представники даної категорії підлітків не схильні до набуття шкідливих звичок у підлітковому віці, у вигляді алкоголізації або ризику вживання наркотичних засобів.
За результатами додаткових шкал, проведеної методики ПДО визначено найбільшу схильність до набуття шкідливих звичок у підлітків, акцентуації характеру яких відносяться до епілептоїдного і до лабільного типів. У представників епілептоїдного та лабільного типів акцентуацій характеру дуже високі показники, які визначають схильність до шкідливих звичок. У гіпертимів простежується тенденція до набуття шкідливих звичок лише у половини випробуваних.
Діаграма 2
Розподіл схильності до формування шкідливих звичок у підлітків відповідно до акцентуацій їх характеру
Таким чином, на підставі проведеного дослідження, при аналізі даних, отриманих по застосовуваній методиці: патохарактерологічний діагностичний опитувальник А.Є.Личко, Іванов М.Я (ПДО), можна узагальнити, що епілептоїдний і лабільний та гіпертимний типи акцентуацій мають найбільший вплив на формування шкідливих звичок у підлітків.
Підлітковий вік є одним з найбільш складних і проблемних у житті кожної людини. В цьому віці виникають різноманітні труднощі соціальної адаптації, пов’язані з його психологічними особливостями, що особливо стосується підлітків з акцентуаціями характеру. Труднощі такого роду нерідко викликають захоплення шкідливими звичками з боку неповнолітніх, яке тільки загострює їх.
Підлітковий вік є періодом становлення характеру — у цей час формується більшість характерологічних типів. Саме в цьому віці різні типологічні варіанти норми («акцентуації характеру») виступають найбільш яскраво, тому що риси характеру ще не згладжені й не скомпенсовані життєвим досвідом.
Аналіз сучасного стану проблеми підліткових акцентуацій характеру показує, що проблема в ряді аспектів набула більш складного характеру. Зокрема, це проявляється в розширенні кількості факторів, дезадаптуючих поведінку підлітка, а також в ускладненні динаміки підліткових акцентуацій. Все це є своєрідним джерелом у схильності підлітка до формування шкідливих звичок: паління, вживання алкоголю та наркотиків.
К. Леонгард показав у своєму дослідженні, що акцентуації можуть як сприяти, так і перешкоджати соціальній адаптації, призводити до протиріч і непорозумінь, наслідком яких нерідко є різні поведінкові прояви акцентуйованого суб’єкта, зокрема і схильність до шкідливих явичок. Йдеться про зрілих, сформованих особистостей, А в підлітковий період, коли соціальна адаптація тільки розпочинається, прояви схильності такого роду більш вірогідні. В цьому віці протиріччя і непорозуміння суб’єкта з соціумом гіперболізуються. Тому і вірогідність формування шкідливих звичок з боку носіїв акцентуацій характеру є досить значною.
За допомогою застосування психодіагностичної методики у досліджені було визначено чотири характерні типи акцентуацій, які відповідають характерам підлітків, що брали участь в експериментальній частині дослідження. Зокрема, для більшої частини учнів, характерний епілептоїдний тип характеру - 7 учнів, далі йдуть лабільний і гіпертимний типи акцентуацій з однаковим співвідношенням - по 4 учня. Психастенічний тип перебуває на третьому місці за частотою зустрічаємості – 3 учня.
Наявність додаткових шкал у методиці ПДО А.Є.Личко дали нам наступні показники: частота зустрічальності осіб по параметру «алкоголізація» - 13 учнів. Менше число осіб з «ризиком початку вживання наркотичних речовин» - 10 учнів.
За результатами додаткових шкал, проведеної методики ПДО визначено найбільшу схильність до набуття шкідливих звичок у підлітків, акцентуації характеру яких відносяться до епілептоїдного і до лабільного типів. У представників епілептоїдного та лабільного типів акцентуацій характеру дуже високі показники, які визначають схильність до шкідливих звичок. У гіпертимів простежується тенденція до набуття шкідливих звичок лише у половини випробуваних.
Перспективами дослідження є: поглиблене вивчення властивостей акцентуацій характеру підлітків, з метою більш адекватного прогнозування їхніх схильностей до шкідливих звичок, вдосконалення засобів діагностики акцентуйованих рис характеру, які впливають на формування в підлітків схильності до шкідливих звичок.
Список використаної літератури
1. Аддиктивное состояние человека: Учеб. пособие / С. В. Дремов,А. М. Уразаев, Н. Л. Мамышева.—Томск: Изд-во Томск. пед.ун-та, 2000.—90 с.;
2. Андреев Н. А. Асоциальноеповедение несовершеннолетних.—Самара: Изд-во Самар. юрид. ин-та Минюста России, 2001. — 153 с.;
3. Антонова-Турченко А. Г. и др. Психологическая диагностика икоррекция трудновоспитуемых детей и подростков: Учеб.пособие.—К., 1997. — 312 с.;
4. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь - справочник по психологической диагностике. - Киев, 1989;
5. Бушай І.М. Особливості побудови моделі життєвої перспективи акцентуйованими підлітками // Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід, перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. — Чернігів, 1999. — С.179-182;
6. Бушай І.М. Особливості психокорекції “Я-образу” підлітків-акцентуантів в системі психологічної служби школи // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 3(10). (НПУ ім.М.П.Драгоманова). — Київ, 2000. — С. 233-238;
7. Волков Б.С. Психология подростка. – М., 2002;
8. Выготский Л.С. Педология подростка. – М., 1994;
9. Гузиков Б.М., Вдовиченко А.А., Иванов Н.Я. Выявление контингентов подростков с риском злоупотребления наркотическими и другими токсическими веществами. — Обозр. психиат. и мед. психол.– М., 1993.−№1. −С.73–75;
10. Диагностика психических состояний в норме и патологии. под редакцией Случевского Ф. И. - Л.,1980;
11. Драгунова Т.В. Психологический анализ оценки поступков подростками.// Вопросы психологии личности школьника. — М., 1991;
12. Запухляк О. З. Блок-тест акцентуацій характеру як нова авторська методика // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К.: , 2006, т. 7, вип. 7. – С. 110 – 120;
13. Запухляк О. З. Особливості агресії акцентуйованих підлітків // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К.: , 2004, т. VI, вип 1. – С. 152 – 157;
14. Жуков С.М., Жукова Т.В. Історія психології: Навч. посіб. − К.: ЦНЛ, 2005. − 223 с.;
15. Клейберг Ю. А. Социальные нормы и отклонения. 2-е изд., доп.—М.: Вита-Пресс, 1997;
16. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / За заг. ред. М.С. Корольчука. − К.: Ельга; Ніка Центр, 2004. − 400с.;
17. Леонгард К. Акцентуированные личности. - Киев, 1981;
18. Личко А.Е., Витевский В.С. Подростковая наркология. Руководство для врачей. — Л.: Медицина, 1991;
19. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. Руководство для врачей. — Л.: Медицина, 1985;
20. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. — Л.: Медицина, 1977; изд. 2–е доп. и перераб., Л.: Медицина, 1983;
21. Максимова Н. Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч.посіб.—К.: ВПУ Київ. у-нт , 2002. — 308 с.;
22. Озерецковский С.Я. Иванов Н.Я., Личко А.Е. Выявление депрессии у подростков при патохарактерологическом исследовании. — В кн.: Аффективные расстройства. Диагностика. Лечение. Реабилитация. Ред. В.И.Кашкаров. — Л.: изд. инст. им. Бехтерева, 1988. −С.47–52;
23. Психопатические расстройства у подростков. Ред. А.Е.Личко, Ю.В.Попов. — Л.: изд. инст. им. Бехтерева, 1987;
24. Патохарактерологический диагностический опросник для подростков и опыт его практического использования. Ред. А.Е.Личко, Н.Я.Иванов. — Л.: изд. инст. им. Бехтерева, 1976;
25. Саморазрушающее поведение у подростков. Ред. A.Е.Личко, Ю.В.Попов. — Л.: изд. инст. им. Бехтерева, 1991;
26. ЩелкуновА.О. Психологічна і педагогічна структура динаміки розповсюдження наркоманії та шкідливих звичок серед школярів різних вікових груп. // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки: Збірник наукових праць – Київ-Запоріжжя.. – 2004. – с.34-38.
Додаток І
Тест ПДО і код розшифрування результатів
I. САМОПОЧУТТЯ
№вибору | Тема й пропоновані вибори | Бали по шкалі об'єктивної оцінки | |
1-едослідження (найбільш підходящі вибори) | 2-едослідження (найбільш непідходящівибори) | ||
1 | У мене майже завжди погане самопочуття | А | |
2 | Я завжди себе почуваю бадьорим і повним сил | ГММ | d |
3 | Тижнігарного самопочуття чергуються в мене з тижнями, коли я почуваю себе погано | Ц | |
4 | Моє самопочуття часто міняється іноді по кілька разів у день | П | |
5 | У мене майже завжди щосьболить | АА | |
6 | Погане самопочуття виникає в мене після прикростей і занепокоєнь | ||
7 | Погане самопочуття з'являється в мене від хвилювань й очікування неприємностей | ||
8 | Я легко переношу біль і фізичні страждання | Ц | |
9 | Моє самопочуття цілком задовільне | ННД | |
10 | У мене зустрічаються приступи поганого самопочуття із дратівливістю й почуттям туги | С | |
11 | Самопочуття моє дуже залежить від того, як ставляться до мене навколишні | ||
12 | Я дуже погано переношу біль і фізичні страждання | ||
0 | Жодне з визначень до мене не підходить | О | О |
II. НАСТРІЙ