ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ
„УКРАЇНА”
Херсонська філія
РОБОТА НА ЗДОБУТТЯ ОСВІТНЬО–КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ „БАКАЛАВР”
Тема: „Особистісні профілі людей з різною функціональною латералізацією мозку”
Спеціальність – психологія
Романів Ольга Миколаївна
Група 411
Науковий керівник:
Ад‘юнкт – професор психології
Голєв С.В.
Херсон 2004
Зміст
Вступ
Розділ І. Функціональна асиметрія мозку
1.1 Функціональна асиметрія мозку в антропогенезі, філогенезі та онтогенезі
1.2 Особливості різновидів асиметрій
Розділ ІІ. Методи оцінки функціональних асиметрій людини
2.1 Методи тестування, проб та опитувальників
2.2 Психофізіологічні методи дослідження
Розділ ІІІ. Психологічне дослідження зв‘язку латеральності мозку з особистісними профілями
3.1 Організація та періоди проведення дослідження.
3.2 Вивчення функціональної асиметрії мозку за допомогою сенсо – моторних проб.
3.3 Вивчення особливостей особистісних профілей.
3.4 Визначення зв‘язку між профілями латеральності у правшей та лівшей способом математичних розрахунків.
3.5 Висновки та рекомендації
Висновок
Література
Додаток 1. Таблиця індивідуальних показників профілів латеральності
Додаток 2. Анкета
Додаток 3. Діаграма співвідношень домінуючих асиметрій
Проблема функціональної асиметрії мозку людини до теперішнього часу вивчається фізіологами, психологами, клініцистами, спортивними педагогами, психофізіологами. Винесення цієї проблеми за межі вивчення однієї дисципліни більш ніж правильно, бо клініцистів, наприклад, в основному цікавить відмінність не між право- та ліворукими людьми, а відмінність між функціонуванням правої та лівої півкуль (локалізації в них центрів), спортивних педагогів – як використовувати або уникати існуючу асиметрію для підвищення спортивних результатів і т. д. Проте, наявність серед людей не тільки тих, що відають перевагу правій руці, а й ліворуких, робить цю проблему диференційно – психофізіологічною. Що це за явище, яке розділило людей на два, з урахуванням амбідекстрів, тобто людей з функціональною рівністю рук, і на три типи, звідки воно взялося, користь чи шкода від нього людині – ось ті основні питання, які цікавлять вчених.
Всупереч поширеному погляду, право - та ліворукість, як у цілому прояв функціональної асиметрії в живій та неживій природі, явища складні. Здебільшого вони все ще лишаються загадковими. Може саме тому, ця проблема приваблива для вчених різних дисциплін та напрямів науки.
Ще у другій половині ХІХ виникла думка про те, що дві половини головного мозку різним чином отримують, зберігають та перероблюють інформацію, що надходить до органів чуття. Це призвело до проведення різних досліджень із мозком людини, особливостями протікання психічних процесів у ньому, їх проявів в поведінці. Вивчення питання асиметрії дало можливість виникненню теорії домінуючої півкулі, яка по різному розглядалась вченими.
Проблема функціональної асиметрії досі є актуальною для різних наук, бо не дивлячись на вже винайдені теорії, існує багато суперечностей. Мозок людини залишається загадкою, яка вимагає ретельного та глибокого вивчення.
Об‘єктом вивчення даної роботи є функціональна латералізація мозку у здорових студенток віком від 19 до 24 років.
Предметом вивчення даної роботи є зв‘язок функціональної латералізації мозку з особистісними профілями людей.
Гіпотеза – якщо люди відрізняються за функціональною латералізацією мозку, то їхні особистісні профілі - різні.
Цілі вивчення даної проблеми:
1. вивчити психодіагностичні можливості визначення латеральності в мозку людини;
2. дослідити, чи є зв‘язок функціональної латералізації мозку з особистісними профілями людини.
Задачі:
- Аналіз наукової літератури та методик для встановлення зв‘язку між профілями латеральності та особистісними якостями людини;
- Підбір методик для проведення дослідження;
- Організація та проведення дослідження;
- Написання виводів та надання рекомендацій по вивченню даної проблеми.
Теоретичне значення даної роботи полягає в розширенні знань по проблемі функціональної латералізації мозку в людей з різними особистісними профілями.
Практичне значення роботи в тому, що її матеріал може використовуватись практичним психологом при діагностуванні людей з різними особистісними профілями для визначення їх функціональної латералізації.
Надійність та валідність результатів дослідження забезпечується використанням методів, адекватних цілям та задачам дослідження, єдністю кількісного та якісного аналізу отриманих експериментальних даних, статистичною перевіркою експериментального матеріалу.
Структура та об‘єм роботи.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
Головною відмінністю трудових процесів людини від діяльності тварини є суспільний, соціально опосередкований характер, який пропонує перш за все мовленнєве спілкування, здатність до формування уявлень. [12]
При вивченні форм психічної діяльності древніх людей важливу роль відіграють розробки в області палеонтології, палеоневрології. Дані цих робіт вказують на залежність між рівнем розвитку мозку та матеріальною культурою. Так виготовлення знарядь праці по мірі їх ускладнення примушувало до відволікання від конкретних предметів і виникнення задатків абстрактного мислення. В якості однієї з найважливіших характеристик трудового процесу підкреслюється направленість дій людини на майбутнє, реалізація в праці попереджувальної дії, тобто в кінці процесу праці виникає результат, який вже на початку цього процесу був на увазі в уяві людини.[26]. Вимагалось розділення минулої діяльності людини (зі збереженням досвіду) від діяльності, яка протікає в даний момент, і від тієї діяльності яка має відбутися в майбутньому. Таке розділення мало означати і диференціювання часу – теперішнього, минулого та майбутнього, в яких протікала, завершувалася чи здійснювалась діяльність людини.
Виявлена й інша важлива тенденція в антропогенезі – становлення взаємозалежних співвідношень між вираженністю асиметрії мозку та характером трудової діяльності. Праця для людини є одним з найважливіших соціальних факторів, який забезпечує прояв асиметрії функцій мозку. Мова йде про особливості розвитку аналізаторських систем, що мають місце в різних видах праці та про найбільшу асиметрізацію функцій неокортикальних полів, притаманних тільки людині.
Саме в трудових процесах на основі як би зворотного зв‘язку проявляється потенційно закладена право – ліворукість, руки вдосконалюються як складний рецептор; динамічні системи: мозок – рука, рука – око; зорово – моторно – кінестетична, зорово – вестибулярна, – що визначає мануальну спритність, точність оцінки просторових відносин, пластику пози. [23]
Цікавими стають теорії щодо пояснень виникнення праворукості. Китайські археологи повідомили, що знайдений ними скелет пітекантропа (850 000 років тому) належить правші. Про те, що неандертальці були правшами, свідчать знайдені вченими малюнки на скелях в печерах. С. А. Семенов (1960) вивчаючи предмети, оброблені древніми людьми за допомогою каміння (по нахилу ударів можна судити про те, в якій саме руці був предмет праці, а в якій - знаряддя), дійшов висновку, що вони оброблювалися саме правшами. На користь цього висновку свідчать роботи по вивченні посуду, малюнки на костях мамонтів, метальні палки. Однак, є вчені, які вважають, що на той час, а саме неолітичний період (8500 років до н. е.) людей у яких переважала ліва рука було не так то й мало – приблизно 30 %.[27]
Таким чином виникають різні теорії, які намагаються пояснити домінування при використанні саме правої руки.
Б. В. Огнєв (1948) запропонував „космічну” теорію виникнення праворукості. За його теорією, в північній частині земної кулі мають бути правші, в південній – лівші, а на екваторі – амбідекстри. Докази на підтримку своєї теорії він вбачає в історії письма. Огнєв звертає у вагу на те, що письмо зліва направо – письмо праворуких – притаманне народам Євразії, в південній частині земної кулі виникло письмо справа наліво, народи, що живуть на екваторі пишуть зверху вниз – це історичне письмо амбідекстрів. Однак не дивлячись на різну манеру письма всі (і євреї, і араби) пишуть правою рукою. Загальна розповсюдженість праворукості не залежно від того, яка це частина земної кулі доводиться навіть лінгвістикою. В роботах А. Я. Шайкевича проаналізовано кілька десятків мов і доведено, що у всіх народів слова „правий” і „лівий” мають однакове значення: правий – спиртний, лівий – поганий, неспритний. Крім того, існує закономірність дії вибору домінуючої кінцівки і в тварин. [11]
Не менш оригінальною є генетична теорія Фліса. Автор теорії бісексуальності людей, за якою кожна людина складається з двох половин – чоловічої та жіночої (як і хромосоми при заплідненні), вважає, що саме ця обставина обумовлює нерівномірність р розвитку й використання рук: у чоловіків більш слабка жіноча сторона – ліва, а у жінок більш сильна чоловіча сторона – права. Деякі вчені не тільки підтримують цю теорію, а розвивають її далі. На їх думку, при патріархаті шанованою рукою була права, а при матріархаті – ліва. [3]
На думку деяких вчених у сучасної людини праворукість визначається не просто генетичним, а поєднаним з ним соціальним фактором, що забезпечують легкість проходження процесів, пов‘язаних з мовою в лівій півкулі. До того ж праворукість передається спадково і визначається одним геном, а ліворукість – ні. Можливість впливу соціальної середи на формування домінування лівої півкулі підтверджується даними, виходячи з яких вираженність „ефекту правого вуха” прямо залежить від інтенсивності мовленевої стимуляції в ранньому дитинстві та її якісних аспектів. Однак, є й такі вчені які вважають ліворукість спадковою. Вірогідність народження дитини у якої домінує ліва рука від ліворуких батьків дорівнює 0,46; якщо тільки один з батьків ліворукий, то цей показник знижується до 0,17; і, нарешті, якщо дитина народжується у праворуких батьків, то вірогідність того, що дитина буде лівшею складає 0,02. Такі дані були отримані Райфом (1951). Таким чином, спадковість, на перший погляд, здається доведеним фактом, однак не слід виключати того, що ліворукі батьки можуть передавати своїм дітям не тільки певні гени, але й життєві навички, які, можливо, формують ліворукість. [1]