Смекни!
smekni.com

Особистісні профілі людей з різною функціональною латералізацією мозку (стр. 8 из 12)

1.7 Статевий диморфізм

Останнім часом при вивченні функціональної асиметрії мозку немала увага приділяється статі. В російському виданні монографії „Лівий мозок, правий мозок” американські автори обговорюють результати „клінічних та поведінкових результатів”, які свідчать про несхожість асиметрій мозку між чоловіками та жінками. Вони піддають сумнівам правомірність рекомендацій зробити „статеву відмінність в організації мозку” основою для розробки навчальних програм початкових шкіл, „найкращим чином пристосованих до можливостей кожної статі”. Справедливим є висновок авторів : „Цей підхід заперечує значення індивідуальних відмінностей в межах чоловічої та жіночої статі. ” [3]

Зараз відомий такий факт, що у чоловіків більш уразлива домінуюча півкуля та психічні порушення в них спостерігаються частіше (залежні від цієї півкулі); чоловічій „нервовій організації” більш притаманний аутизм – один з основних симптомів шизофренії. У жінок частіше виникають ураження не домінуючої півкулі та такі зміни психіки, як, скажімо, афективні порушення.

В літературі є дані про різну частоту ураження правої чи лівої півкулі. Показано, що крововилив у мозок частіше у чоловіків, ніж у жінок: у 144 й у 69; крововилив до правої півкулі – у 81 чоловіка та у 69 жінок, до лівої – у 63 чоловіків та у 43 жінок [Канарейкін К. Ф., Бабєнкова С. В., 1973]. Пухлини мозку виявляли частіше у жінок ( у 69 зі 109 хворих ), ніж у чоловіків ( у 49 із 109 ): у 65 % спостережень вони утворювались в лівій і в 35 % - в правій півкулі [Дягільов В. В., 1985].

Важко скласти систематизований опис різних індивідуальних профілей асиметрії чоловіків та жінок. Багато численні висловлювання можна поділити на дві групи. В одній говориться, що ліворуких більше серед чоловіків, в іншій – серед жінок.

Стосовно публікацій й розробок про несхожість між сенсорними асиметріями, то тут можна говорити про їх недостатню вивченість. Однак відомо, що ліве вухо чоловіків більш чутливе до різних акустичних звуків, ніж праве; у жінок асиметрія менш виражена. Смакова чутливість більша у жінок, хоча і в жінок, і в чоловіків вона гостріша на лівій половині язика. [25]

Просторові й мовленнєві здібності теж суттєво різняться. У хлопчиків вже до 6 – річного віку права півкуля спеціалізується в формуванні просторових уявлень, в просторі краще орієнтуються хлопчики, ніж дівчата. У віці 7 – 8 років хлопчики більш правильно вирішують зорові, дівчата – мовленнєві завдання. Таким чином, можна говорити, що у чоловіків спостерігається краща „просторова візуалізація” , ніж у жінок. До того ж, спеціалізація лівої мовленнєвої зони у чоловіків протікає швидше, ніж у жінок, це пов‘язано зі специфікою впливу гормонального середовища на синтез білку. Існує думка, що жіночий мозок наближений до мозку чоловіка – лівші; характеризується пониженою ( у порівнянні з мозком чоловіка – правші ) спеціалізацією півкуль.

Порівнявши праві – ліві асиметрії та симетрію функцій рук, ніг, зору, слуху здорових та хворих на епілепсію, Т. І. Тетеркіна (1985) показала, що при епілепсії тільки у жінок виявився лівий профіль асиметрії; сполучення правих асиметрій рук та слуху виявлено у здорових чоловіків у 54,1 % та хворих – 38,8 %, а у жінок, таким чином, у 69 % та 35,6 %; праві асиметрії рук та зору були у 58,3% здорових та у 56,3 % хворих чоловіків, у 72,4 % здорових та у 43,8 % хворих жінок. [1]

При вивченні електричної активності мозку при запам‘ятовуванні 1) іменників, 2) музичних уривків, 3) десяти двозначних чисел у чоловіків та жінок 20 – 30 років були зроблені висновки, що мозок чоловіка більш асиметричний, що у жінок „мовленнєві функції локалізовані в обох гемисферах, і це призводить до використовування ними переважно вербально – аналітичної стратегії рішення навіть невербальних завдань”. Таким чином доводиться, що спеціалізація півкуль мозку чоловіків та жінок різна.

В основі висновків про різність асиметрії у чоловіків та жінок, висувають роль еволюційних факторів. Чоловіки в еволюції виконували роль мисливців та ватажків, й перевагу мали ті з них, хто мав гарні зорово – просторові здібності. Жінки ж постійно користувались навичками, пов‘язаними з вихованням дітей та використанням мови як способу спілкування. [6]

Більш переконливою є концепція В. А. Геодакяна (1983) про диференціації статей як „ вигідна форма інформаційного контакту з середовищем”. Мова йде про спеціалізації „за двома основним головним альтернативним аспектам еволюції”. Перший – генетичний аспект (передача інформації з покоління до покоління), забезпечує зберігання. Другий – екологічний аспект (отримання інформації з середовища), забезпечує зміни. Задачу зберігання генетичної інформації забезпечує більше жіноча стать, а зміни – чоловіча. Еволюційна стійкість людської популяції зростає за рахунок підсистем, „спеціалізованих по консервативним та оперативним тенденціям”. Таким чином, оскільки асиметрія функцій півкуль являється фундаментальною властивістю головного мозку, який обумовлює формування свідомості людини, то у проявленні цих асиметрій щось має відповідати консервативним (для жінок) та оперативним (для чоловіків) тенденціям у підтриманні еволюційної стійкості людської популяції. [47]

Розділ ІІ. Методи оцінки функціональних асиметрій людини

2.1 Методи тестування, проб та опитувальників

За даними різних авторів, доля лівшей коливається від 1 до 30 %, найбільш частіше наводяться цифри 3 – 7 %, до того ж далеко не у всіх вчених серед неправоруких виявляються амбідекстри. Для визначення переважаючої руки застосовуються опитувальники, які містять питання про використання лівої або правої руки у побуті, навчанні, в ігровій та трудовій діяльності. Іноді досліджуваним пропонується продемонструвати ту чи іншу дію, вказану в запитаннях, тобто усний звіт доповнюється експериментальними пробами. Великий розброс результатів при виявлені серед популяції долі неправоруких пояснюється тим, що різні автори використовують неоднакові підбори питань, тестів, а також варіюють їх число в дослідженні. Крім того, існує невпевненість в тому, кого вважати лівшею. Деякі автори виділяють „абсолютних лівшей”, „переучених лівшей”, „прихованих”, „парціальних” і т. і., базуючись на різних морфологічних ознаках, даних експериментальних проб та опитувальників. [14]

Низка вчених в більшій мірі покладаються на тести. Обстеження рукості, яка виявляється тільки за допомогою опитувальника, виявляють меншу кількість лівшей і більше – амбідекстрів у порівнянні з результатами аналогічного обстеження за допомогою тестів.

Пропонуючи опитувальник, експериментатор звертається до самооцінки досліджуваних, яка не завжди відповідає дійсності і може привести до помилкових висновків. Показано, що серед тих, хто вважає себе правшами багато лівшей і амбудекстрів. При цьому чоловіки частіше оцінюють себе як ліворуких. [48]

Іншим недоліком опитувальників є те, що їх структура сприяє автоматизації відповідей і призводить до повторів. Лиши опитувальники Crovitz і Zener мають таку послідовність питань, де чергуються дії домінантної та недомінантної руки. Наведемо приклад декількох типових запитань, які пропонуються авторами для оцінки функціональної асиметрії мозку:

Crovitz, Zener, 1962 Anett, 1970 Oldfield, 1971 Raczkowski, 1974
Якою рукою: Пишете; Тримаєте цвях,забиваючи його молотком; Кидаєте м‘яча; Тримаєте пляшку, відкриваючи її малюєте; Тримаєте картоплю при чищенні; Тримаєте глечик, наливаючи воду; Ріжете ножицями; Ріжете ножем; Тримаєте голку, втягуючи нитку в неї; Тримаєте стакан, коли п‘єте; Тримаєте зубну щітку; Тримаєте тарілку, коли витираєте; Тримаєте тенісну ракетку при грі. Якою рукою: Пишете; Кидаєте предмет; Ріжете ножицями; Тримаєте зубну щітку; Тримаєте сірник, коли підпалюєте; Підмітаєте підлогу віником; Тримаєте молоток; Тримаєте тенісну ракетку під час гри; Тримаєте голку, втягуючи нитку в неї; Відкриваєте кришку банки; Берете лопату зверху при копанні; Роздаєте карти. Якою рукою: Пишете; Малюєте; Кидаєте м‘яча; Тримаєте ножиці; Тримаєте зубну щітку; Ріжете ножем; Тримаєте ложку; Підмітаєте підлогу віником; Запалюєте сірника; Відкриваєте коробку. Якою рукою: Малюєте; Пишете; Знімаєте з колоди верхню карту; Відкупорюєте пляшку; Кидаєте в ціль м‘ячем; Тримаєте молоток; Чистите зуби; Тримаєте викрутку; Користуєтесь канцелярською гумкою; Тримаєте ракетку при грі в теніс; Ріжете ножицями; Запалюєте сірника; Носите книги чи портфель; Виливаєте воду з глечика; Яку руку першу простягаєте в рукав пальто; Якою рукою берете ручку пилезбірника; Якою ногою штовхаєте м‘яча; Яку ногу взуваєте першу.

Це являється причиною меншого числа лівшей в амбідекстрів, які виявляється за допомогою опитувальників. [49]

Проби мають ту перевагу, що наглядно демонструють домінування лівої та правої сторони в конкретному завданні. Однак велика кількість проб, які використовуються експериментаторами, свідчать про недовіру до них. Дійсно, процент правшества і лівшества, отриманих за допомогою різних проб, змінюється в дуже широкому діапазоні. Наприклад, проба „зчеплення пальців рук” виявляє 56 % лівосторонніх значень, тоді як пишуть своє ім‘я лівою рукою в 7,4 % випадків. [34]

Цікаво відмітити, що кореляція між результатами різних проб у лівшей і правшей різна. Так за даними Є. В. Гурової, сполучення лівої пози Наполеона з лівим типом аплодування виявлено в 73,4 % всіх випадків. Сполучення такої пози Наполеона з більш широким нігтьовим ложем лівого мізинця виявляється в 73 %.

S. Tapley і M. Bryden виявили, що коефіцієнт кореляції між показниками руки, якій надають більшу перевагу, що виявляється за допомогою опитувальників, і показниками в тесті на розміщення точок в центрах багатьох маленьких кружечків в цілому для групи дорівнює 0,75. Але коефіцієнт кореляції, виявлений для лівшей і правшей окремо дуже невеликий. Автори припустили, що показники рукості, що виявляються за допомогою опитувальників і тестів на мануальну діяльність, обумовлені різними факторами.