Ці приклади свідчать про те, що в процесі історичного розвитку лексичний склад мов піддається семантичним змінам, тобто змінам значень слів.
4. Типи перенесень (зміщень) значень слів; розширення та абстрагування і звуження (спеціалізація) значень слів). Виділяють звичайно три типи перенесень значень за різними ознаками: 1) перенесення за схожістю (зовнішньою, внутрішньою, кольоровою) або за подібністю прикмет; цей тип змін називають ще метафоричним перенесенням найменувань (від грец. metaphora – „перенесення”); 2) перенесення за суміжністю (просторовою, часовою), або метонімічне перенесення найменувань (від грец. metõnymia – „перейменування”); 3) перенесення за однорідною функцією, виконуваною різними предметами, або функціональні перенесення найменувань (від лат. functio – „виконання”).
1. П е р е н е с е н н я з а с х о ж і с т ю (метафоричне). У мовах світу метафоричні перенесення помітні передусім у словах, що позначають найвідоміші поняття. Це здебільшого назви частин людського організму (в українській мові: ручка у дитини і в дверях), одягу (рукав у піджаку і в річці) тощо. Метафоризації піддаються і слова інших груп лексики, особливо ті, що пов’язані з життєво важливими об’єктами і явищами суспільства. Так, у другій половині ХХ ст. в українській мові поширилося вживання спортивної лексики з вторинним, переносним, значенням, пор.: Ветерани передають естафету молоді (естафета сприймається із значенням „досвіду, набутих знань”) або Слід підняти планку у визначенні переможців конкурсу (словосполучення підняти планку – означає „посилити вимогливість”).
У різних мовах процес метафоризації своєрідний (хоча подекуди й трапляється збіг різномовних метафор). У цьому полягає одна з важливих ознак лексичної структури мови, а зумовлене це дією різних асоціативних чинників. Так, наприклад, в українській і російській мовах слова кіт, сокіл мають переносні значення, слово ж дрозд моносемічне. Тим часом у французькій мові перші два слова не мають переносних значень, а слово merle (дрозд) утворює метафоричне словосполучення finmerle(„пройдисвіт”).
2. П е р е н е с е н н я н а й м е н у в а н ь з а с у м і ж н і с т ю (метонімічне перенесення) виникає внаслідок асоціації (від лат. associo – „сполучення, з’єднання чогось в єдине ціле”) за просторовою чи часовою належністю. Метонімічне перенесення назв відбувається:
а) при позначенні предмета за матеріалом, наприклад: рос. Выставка стекла и фарфора (слова стекло і фарфор вжито в розумінні „вироби зі скла і фарфору”);
б) при називанні предмета за його частиною, як-от: укр. сантиметр у значенні „стрічка довжиною метр чи півтора митра з нанесеними на ній поділками на сантиметри, які дорівнюють одній сотій частині метра”;
в) при називанні людини за властивостями, які вона має, а саме: співаків називають басом, тенором, співачок – меццо-сопрано за наявністю в них відповідних тембрів голосу;
г) при позначенні явищ, дій, предметів назвою одного з них як найістотнішого, зокрема: серед значень слова укр. мови хліб є й таке: „засіб для існування, заробіток”, що розуміється у фразі добувати собі на хліб. Подібне спостерігається в російській мові: зарабатывать на хлеб (тобто „на пропитание”) і в польській: zarobićnachleb ( тобто на „utrymanie”);
ґ) при називанні приміщення за продуктом, що виготовляється в ньому (фотографія – „процес, продукт процесу” і „приміщення”, яке називається „Фотографія”);
д) при називанні виробів за місцем виготовлення (укр. пломбір („морозиво”) від назви французького курорту Plombiéres; нім. Bucharei(„каракуль”) – від географічної назви Бухара).
Окреме місце в метонімічному перенесенні значень посідають приклади переходу власних назв у загальні: вернадит (мінерал) – за ім’ям вітчизняного мінералога і геохіміка В. І. Вернадського, доломіт (назва гірської породи) – за іменем французького вченого Долом’єна.
Перенесення значень на основі асоціацій – вельми поширене явище, але воно не завжди має своїм результатом появу і закріплення за словом нового значення в мові. У такому випадку воно класифікується як контекстуальне значення.
3. Ф у н к ц і о н а л ь н і п е р е н е с е н н я н а й м е н у в а н ь з одного предмета на інші, з однієї дії на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій. Слід зазначити, що частина вчених такий тип перенесення часто кваліфікує як метафоричне. Своєрідність такого перенесення можуть проілюструвати такі приклади: первісне значення слова стріляти – це „пускати стріли”, однак сьогодні ми не пов’язуємо його з пусканням стріл; для нас стріляти – значить „пускати кулі, снаряди, ракети, тобто здійснювати постріли з вогнепальної зброї”. Це означає, що слово набуло вторинного значення (перенесення за функцією).
Не поодинокими є приклади, коли в розвиткові переносного значення слів поперемінно діють різні асоціативні чинники. Слово англійської мови book первісно означало вид дерева „бук”. На букових дощечках писали і, коли мали один текст, скріплювали їх разом. Так слово book за метонімічними ознаками набуло значення книги, складеної з букових дощечок. З появою паперу його було перенесено на означення книги з паперовими аркушами.
Дія розглянутих семантичних процесів іноді спричиняє розширення або звуження значеннєвого наповнення слів, які пов’язуються зі змінами обсягу лексичного значення слова. Н а п р и к л а д:
а) Слово бутерброд (у німецькій мові виникло із значення „скибка хліба з маслом”) розширило семантику: ним називають скибку (або дві складені скибки) хліба не тільки з маслом, а й з сиром чи ковбасою. Обсяг значення слова розширився.
Середньогрецьке tetradion, що перекладається як „чвертка”, означало згорнений учетверо аркуш, у якому розрізали зігнуті верхні краї і цим досягали можливості писати на кожній із сторін аркуша. Запозичене з грецької мови, слово тетрадь у російській мові позначає „зошит з будь-якою кількістю аркушів”. Значення слова розширилося.
б) Був час, коли слово пиво означало всякий напій. У сучасному вжитку в українців, росіян, білорусів воно закріпилося лише як назва напою з ячмінного солоду з невеликим вмістом алкоголю. Слово закріпилося на називанні одного з ряду однорідних напоїв. Назва напою спеціалізувалася. (Звуження семантики).
Подібний процес пережили старогрецьке слово apothēkē (аптека), яке втратило давнє значення „склад будь-яких товарів” і в сучасних європейських мовах функціонує із спеціальним значенням – „склад ліків”. (Звуження семантики).
Звуження семантики сталося і в слові англійської мови meat, яке раніше було назвою їжі взагалі, а тепер означає лише „м’ясо”.
Контрольні питання
1. Що таке моносемія і полісемія? У чому відмінність вживання слів однозначних від багатозначних?
2. Як виникає полісемія? У чому відмінність між прямим і переносним значенням слова?
3. Які типи перенесення значень ви знаєте? Охарактеризуйте їх і наведіть приклади. Чим відрізняється переносне значення слова від переносного вживання (оказіонального значення) слова?
4. Що таке розширення і звуження значення слова? Чи збігається поняття широкого значення з поняттям багатозначності?
Лекція № 9
Тема: Лексикологія у вузькому розумінні терміна: склад і функціонування різних шарів словникового складу мови (лексики).
План
1. Лексика мови з погляду походження (слова споконвічні і запозичені; прямі й посередні запозичення; інтернаціоналізми; кальки; ставлення до запозичень, поняття пуризму).
2. Лексика з погляду її вживання (загальнонародна, діалектно й соціально обмежена). Стилістично забарвлена й стилістично нейтральна лексика.
3. Змінність лексики, зумовлена змінами в житті суспільства і розвитком мислення (неологізми, оказіоналізми, застарілі слова: історизми, архаїзми; слова активного й пасивного вжитку).
4. Групування слів за семантичним відношенням між ними (синоніми, антоніми, омоніми, евфемізми, дисфемізми, табу).
Основні поняття теми
Антоніми, архаїзми, дисфемізми, евфемізми, загальнонародна лексика, запозичення, кальки, інтернаціоналізми, неологізми, оказіоналізми, омоніми, синоніми, стилістично забарвлена лексика, стилістично нейтральна лексика, споконвічні слова, табу.
*С а м о с т і й н о опрацюйте матеріал, користуючись підручником (Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. - С. 194 - 235) та методичною розробкою „Лексикологія в таблицях”.
Термінологічний словник курсу
(за темами)_
Білінгвізм, гуманітарні науки, діахронія, етнолінгвістика, загальне мовознавство, індивідуальна двомовність, конкретне (часткове) мовознавство, мовознавство, національна двомовність, об’єкт науки, полілінгвізм (мультилінгвізм), предмет науки, природничі науки, психолінгвістика, синхронія, соціолінгвістика.
Діалектика, дослідні методи, зіставний метод, історичний метод, квалітативний метод, квантитативний метод, науковий світогляд, метафізика, метод, метод обчислень, методологія (часткова і загальна/філософська), описовий метод, порівняльно-історичний метод, філософські методи.
Дві форми існування конкретних мов, дихотомія мови, експліцитна мета (висловлювання), імпліцитна мета (висловлювання), індивідуальне мовлення, комунікативна функція, мислеофорлююча функція, мова, мовлення, прагматика.
Вищі рівні мови, граматичний рівень мови, звук, ієрархія мовних рівнів, лексема, морфема, морфологія, нижчий рівень мови, означення, означуване, парадигма, парадигматичні відношення, план вираження, план змісту, речення, синтагматичні відношення, синтаксис, система мови, структура мови, фонема.