Смекни!
smekni.com

Віра у себе з точки зору сучасної психології (стр. 1 из 2)

Людина лише там чогось

домагається, де вона сама вірить у свої сили.

Л.Фейєрбах

Різні люди оцінюють себе по-різному. Одні - позитивно, другі - негативно. Чим по­зитивніше уявлення люди­ни про себе, тим краще в неї життя й упевненіше во­на почувається. І навпаки. Перша категорія людей - це, як правило, щасливі везунчики, друга - невдахи. Як це не прикро, але більшість із нас належить до невдах, які незадоволені собою та життям. Тому для багатьох досить характер­ною є така поведінка:

• боїмося робити помилки в житті й у зв'язку з цим не живемо, а існуємо;

• вважаємо, що неприємні почуття - це результат дії "зовнішніх сил", а не влас­ного мислення;

• перебільшуємо зовнішні обставини і "примен­шуємо" свої можливості, здібності;

• досить часто "корис­туємося" негативними емоціями і... часто хво­ріємо;

• часто сприймаємо нега­тивну інформацію для при­пинення наших дій, замість тільки їх корекції;

• часто "робимо з мухи слона" і жахаємося його;

• не слідкуємо за своїми думками, забуваємо, що всі вони впливають на наше здоров'я, настрій, зрештою створюють нас;

• не слідкуємо за своїми словами, а вони посилю­ють вплив думок. І якщо останні несуть "негативну енергію", то руйнують нас і оточуючих людей;

• часто скаржимося на свої негаразди і "програ­муємо" себе й оточуючих на хвороби, поганий настрій, поразки;

• часто дозволяємо собі вступати в негативні ро­змови;

• рідко займаємося са­мохвальством, говорячи собі: "Який я молодець!";

• рідко усміхаємося, забу­ваючи про позитивний вплив усмішки для себе і оточуючих;

• плануючи справу, часто зосереджуємося на по­разці, забуваючи, що жодна важлива справа не викону­валася людьми без віри в успіх;

• багато часу приділяємо думкам про минуле та майбутнє, а не живемо "сьогоднішнім днем";

• часто дозволяємо собі турбуватися про дрібниці, якими слід нехтувати;

• жахи нашої уяви з'їда­ють нас, але ж 90 відсотків їх є хибними;

• часто протестуємо проти неминучого і... до­водимо себе до нервового зриву замість того, щоб примиритися з тим, що вже сталося;

• страждаємо часто не стільки від того, що відбу­вається, скільки від того, як оцінюємо те, що відбу­вається;

• часто прагнемо звести рахунки з ворогами, забу­ваючи, що цим завдаємо більше шкоди собі, ніж їм;

• зосереджуємося на не­гативному боці життя, за­буваючи, що "вміння бачи­ти позитивний бік нашого життя коштує понад 1000 франків на рік";

• зосереджуємося на не­гативному замість того, щоб спробувати перетво­рити "мінуси" на "плюси";

• часто забуваємо, що майже всі хвороби - від нервів, негативних емоцій, які виникають унаслідок наших думок;

• часто звинувачуємо близьких, навколишній світ у своїх поразках, забуваю­чи, що майже на 100 відсотків вони - результат наших власних думок, які звичайно можна змінити;

• часто очікуємо якихось виняткових сприятливих випадків замість того, щоб користуватися тими, що є. Ці випадки часто виявля­ються дуже сприятливи­ми, якщо ми розумно діємо.

Мабуть, прочитавши цю "характеристику" не­вдахи, песиміста, людини з негативним мисленням, дехто пізнав себе... і, ма­буть, йому захотілося змінити і себе,! своє життя (може, вже не вперше). То­му, звичайно ж, нас ціка­вить, як можна сформувати позитивне уявлення про себе. Максуелл Мольц ре­комендує для цього вико­ристовувати позитивне мислення. Суть його полягає в тому, щоб, з од­ного боку, змінювати пози­тивний образ власного "Я" під впливом вдалих вчинків, а з другого боку, не дати йому зруйнуватися в разі невдачі. Справжній везунчик навіть після ка­тастрофічного провалу ні­коли не скаже собі: "Про­вал відбувся тому, що я ду­рень". Швидше він поду­має, що невдача - наслідок якихось прорахунків. І що наступного разу він обов'язково їх передба­чить. А загалом він вигля­дає в цій ситуації досить пристойно. Тільки за тако­го ставлення до себе й до своїх дій психологічний образ "Я" може позитивно впливати на "Я" природне. Успіхи підкріплюють Я-концентрацію людини, невдачі виконують корегувальну функцію. Посилюється ко­ординація "Я", що фактич­но означає особисте зрос­тання людини.

Людина з позитивним мисленням досить добре підготовлена до життєвих випробувань, звичайно упевнено дивиться в май­бутнє. Вона об'єктивно оцінює себе і свої можли­вості і якщо помічає в собі відсутність якихось та­лантів, то не дуже засму­чується, а просто переклю­чається на ті сфери діяль­ності, в яких здібності її можуть розкритися краще. Це оптиміст, який завжди досягає поставленої мети. Він щиро вірить в успіх, і в цьому вся справа настроєна на перемогу підсвідомість лише вико­нує закладену в неї про­граму. Такі люди, як прави­ло, щасливі: вони легко пе­реживають невдачі, всією душею радіють успіхам і надійно захищені від не­вротичних захворювань.

Негативне мислення (негативний спосіб думок) призводить до прямо про­тилежних результатів: по­роджує тривогу й невдово­лення, фрустрації та оз­лобленість, створюючи тим самим підґрунтя для різних хвороб. Негативіст боїться труднощів і не має мети, знає, що його в усьо­му переслідує невдача, і тому справді на неї прире­чений. Важко тягне він за собою протягом життя все зростаючий комплекс не­повноцінності. Налашто­вана на поразку під­свідомість природно штов­хає його від однієї поразки до другої. Негативіст в усьому вбачає загрозу і завжди очікує гіршого, і, як наслідок, це дає знати про себе значно частіше. Він постійно навіює собі, що зараз неодмінно станеться щось жахливе (літак, ма­буть, розіб'ється!) або поринає в думки про щось вірогідне, значно пе­ребільшуючи його нега­тивні наслідки (я, напевно, втрачу роботу і тоді моє життя надовго залежатиме від соціальної допомоги).

За своєю суттю пози­тивне мислення - це віра в успіх. Зрозуміло, від вас не вимагається бути життєра­дісним постійно, до того ж це неможливо. Потрібно просто зробити так, щоб упевненість у собі стала звичкою. Позитивізм - це не чародійна паличка, яка позбавляє нас від усіх проблем; від вас же вима­гається терпіння, на­стирливість і володіння методами самотерапії. Не чекайте швидких успіхів, інакше будь-яка тимчасова невдача призведе до стре­су і загальмує весь оздо­ровчий процес. Але вірте в кінцевий успіх: позитивне мислення - прямий шлях у нове, щасливе і здорове життя. Воно і при важкій хворобі діє іноді краще будь-яких ліків. Лікарі зна­ють, як важко видужує пе­симіст і як блискуче вихо­дить із найбезнадійніших ситуацій оптиміст.

Ще в давнину лікарі помічали, що хвороба частіше виникає у людей злих, заздрісних, запаль­них, а також похмурих, ме­ланхолійних. Хворі думки, негативні емоції та пере­живання, затьмарене невіглаством хворе життя на Давньому Сході вважа­ли основною причиною хвороби та передчасної смерті.

Великий римлянин, класик античної медицини К. Гален ще в другому столітті нашої ери ствер­джував, що в боротьбі за здоров'я на першому місці - вміння володіти своїми пристрастями.

Епіктет, великий філо­соф-стоїк, попереджав, що слід більше уваги приділя­ти усуненню дурних думок з голови, ніж усуненню "пухлин, які з'являються на нашому тілі".

Епіктет казав про це ще дев'ятнадцять століть тому, а сучасна медицина на всі 100 відсотків підтри­мує цю думку. Канадський лікар Г. Сельє наголо­шував: "Похмурі думки та емоції ослабляють нас, ро­блять хворими, а позитивні

- роблять нас сильними та здоровими". Німецький філософ В. Гумбольт гово­рив: "З часом хвороба ро­зглядатиметься як пере­кручене мислення і хворіти буде соромно".

Але ж багато людей вважають позитивне мис­лення нереалістичним, бо таким чином позитивіст нібито просто хоче уник­нути проблем, трагедій і безнадійності. Проте справа зовсім не в тому. Позитивне мислення характеризує ставлення до своїх проблем і проблем людства, а також сприяє їх вирішенню з допомогою конструктивних дій.

Багато людей з вели­кою "легкістю" сприйма­ють образи, негативні дум­ки і обмірковують план помсти, поганьблення. Та­ке мислення, коли людина повністю віддається емоціям, називають пато­генним, тобто мисленням, яке породжує хворобу, па­тологію характеру (асо­ціюється з негативним мисленням). Таке мислен­ня перебуває під сильним впливом "тваринних" авто­матизмів. Але якщо люди­на навчиться керувати своїм мисленням, контро­лювати емоції, потреби і бажання, то вона володіти­ме саногенним мисленням (таким, що народжує здо­ров'я), яке асоціюється з позитивним мисленням.

Несхожість між людьми з позитивним і негативним мисленням також можна продемонструвати на при­кладі їх ставлення до склянки, наповненої водою до половини. Людина з не­гативним мисленням гово­рить, що склянка напівпо­рожня; людина з позитив­ним мисленням каже, що склянка напівповна.

Позитивне мислення дає змогу вам зібрати свої сили, подолати слабкість і обмеження. Воно допома­гає зрозуміти, що ви наро­джені для великих справ, бо ПОЗИТИВНА СИЛА все­редині вас може втілити в реальність будь-яку мрію. Вона допомагає зосереди­тися на доброму і дозво­ляє спрямувати основну увагу на згоду з собою, зі світом і людьми.

Сподіваючись на кра­ще, ви генеруєте силу, яка притягає позитивне у ваше життя. Але ж потрібно зрозуміти одну річ. Пози­тивне мислення марне, якщо воно не призводить до позитивних дій. Думка, або психічна енергія, повинна бути перетворена в дію, або в кінетичну енергію. Кінетична енергія дії зміцнює позитивізм у підсвідомості.

При правильному за­стосуванні цей автоматич­ний механізм досягнення мети виявляє помилки, змінює курс і веде нас точно до наміченої цілі.

Таким чином, позитив­не мислення характерне тим, що людина свідомо контролює свої думки (і не дозволяє укорінюватися негативним думкам),емоції (запобігає конкретними діями виникненню нега­тивних емоцій). При цьому вірить у себе, в кінцевий успіх, залишається за будь-яких обставин оптимістом. Воно характерне, як прави­ло, для позитивної Я-концепції особистості і певною мірою є звичкою.