Реферат на тему:
Психолого-педагогічний моніторинг ефективності навчального процесу в загальноосвітній школі
Удосконалення навчально-виховного процесу, зважаючи на постійні динамічні зміни в освітній галузі, завжди було й буде залишатися актуальною проблемою. Їй присвячені дослідження педагогів і психологів, науковців і практиків. Зокрема, над розв’язання цієї проблеми працювали Г.Балл, М.Барна, І.Бех, М.Боришевський, О.Гірний, Н.Гонтаровська, В.Демиденко, О.Дусавицький, Ю.Васьков, Г.Єльникова, Н.Єсипова, О.Коберник, С.Максименко, О.Меняйленко, О.Митник, Н.Пастушенко, Р.Пастушенко, Н.Побірченко, С.Подмазін, О.Поліщук, О.Савченко, М.Семенов, О.Скрипченко, Г.Сорока, А.Фурман, А.Швидкий, І.Унт, О.Ярошенко та інші. Цікаві думки і пропозиції можна зустріти також у публікаціях керівників навчальних закладів різних типів та провідних учителів.
Сьогодні в межах вирішення цієї проблеми одним з актуальних завдань є забезпечення ефективного освітнього моніторингу [1]. Найпоширенішим, зважаючи на виключну важливість, є моніторинг якості навчання в системі “учитель – учень”. Він полягає у визначенні ступеня відповідності наявних у школярів знань, умінь та навичок тим, що попередньо планувалися [3]. Цей моніторинг можна вважати педагогічним. Він передбачає порівняння навчальних досягнень учнів з нормативною моделлю об’єкта оцінювання, основою якої виступають “Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” [6], а також “Державні стандарти освіти”, в яких встановлені державні вимоги до освіченості учнів та випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти [2]. Такий моніторинг традиційно здійснюється через семестрове, річне, екзаменаційне та підсумкове оцінювання результатів навчальної діяльності школярів.
Однак, на нашу думку, ефективний освітній моніторинг може здійснюватися лише на психологічних засадах. Ця стаття присвячена проблемі організації та проведення психолого-педагогічного моніторингу ефективності учіння школярів і ефективності роботи вчителів загальноосвітньої школи.
Нами теоретично обґрунтовано концепцію та розроблено систему психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи. Він передбачає аналіз відповідності навчальних досягнень кожного учня рівню його потенційних індивідуальних навчальних можливостей, що дає змогу простежити динаміку його розумового розвитку [5].
Під потенційними навчальними можливостями ми розуміємо індивідуально-своєрідну комбінацію пізнавальних психічних процесів учнів, а також наявні в них знання, навички й уміння, які сприяють оволодінню новими знаннями та досконалішими навичками й уміннями. Результати нашого дослідження свідчать, що потенційні навчальні можливості учнів за рівнями можна поділити на низькі, середні, достатні та високі.
Для визначення загального рівня потенційних навчальних можливостей враховуються такі індивідуальні показники кожного учня: обсяг довільної уваги, продуктивність довготривалої пам’яті, продуктивність словесно-логічного мислення (а для учнів 5-6-х класів також гнучкість мислення), швидкість читання, письма, рівень попередніх навчальних досягнень. Усі ці показники підлягають аналізу та колективній експертній оцінці з боку класних керівників та вчителів-предметників під загальним керівництвом заступника директора школи з навчально-виховної роботи. За наявності у штаті школи практичного психолога він також має брати участь в обговоренні цих показників.
Для визначення індивідуальних особливостей пізнавальних процесів учнів нами розроблені адаптовані психодіагностичні методики та оціночні шкали [4; 5]. Методики зручні для використання як практичними психологами, так і вчителями загальноосвітніх шкіл. Інтервальні показники окремих шкал занесені у зведену табл. 1.
Таблиця 1
Визначення рівня розвитку пізнавальних процесів у учнів основної школи (в балах)
| Пізнавальні процеси | Рівні | |||
| низький | середній | достатній | високий | |
| Обсяг довільної уваги | 0-7 | 8-9 | 10-11 | 12-20 |
| Продуктивність довготривалої пам’яті | 0-11 | 12-14 | 15-17 | 18-20 |
| Продуктивність словесно-логічного мислення | 0-7 | 8-11 | 12-15 | 16-20 |
| Гнучкість мислення | 0-2 | 3-4 | 5-6 | 7-10 |
Швидкість читання, а також усвідомлення тексту згідно з програмними вимогами перевіряється вчителями-словесниками на уроках української та російської літератури та виражається в якісних категоріях (високий, достатній, середній, низький рівні).
Для визначення показника швидкості письма за зазначеними вище якісними категоріями учні протягом десяти хвилин списують з підручника відповідний їхньому віку незнайомий текст науково-публіцистичного змісту, намагаючись зробити це грамотно та якомога швидше. Після чого вчитель аналізує роботи учнів, порівнюючи та орієнтуючись на середньостатистичні показники [4].
Дослідження за даними методиками проводилось нами впродовж чотирьох років (2000-2004 рр.) на базі загальноосвітніх шкіл №5, №6, №13 міста Бердянськ Запорізької області. У ньому взяли участь 392 учні та 48 учителів вищезазначених шкіл.
Після визначення в результаті колективного розгляду та обговорення загального рівня потенційних можливостей до навчання кожного учня 5-9-х класів класні керівники заносили цей інтегрований показник до таблиці потенційних навчальних можливостей учнів певного класу. Для зручності в таблиці рівень позначався першою літерою похідного слова (в – високий, д – достатній, с – середній, н – низький, п – початковий), яка ставилася поруч із бальним показником розвитку пізнавального психічного процесу або як окремий показник.
Розглянемо цю процедуру на конкретному прикладі. Учениця сьомого класу Поліна Т., дівчинка старанна, добросовісна, добре навчається, бере активну участь у житті класу та школи, виконує громадські доручення, користується авторитетом у групі однолітків.
Результати діагностування рівня розвитку пізнавальних процесів Поліни та колективна експертна оцінка її загального рівня потенційних можливостей до навчання відображені на рис. 1.
Приклад: Поліна Т. (7-й клас).
| Пізнавальні психічні процеси | Загальнонавчальні навички та вміння | Рівень попередніх навчальних досягнень | Рівень потенційних навчальних можливостей | ||||
| Увага | Пам’ять | Слов.-лог. мислення | Гнучкість мислення | Швидкість читання | Швидкість письма | ||
| 10 - д | 16 – д | 12 - д | - | д | в | д | д |
Рис. 1. Фрагмент таблиці потенційних навчальних можливостей учнів 7-го класу
Як бачимо, Поліна має цілком добрий потенціал до навчання, показники її психічних пізнавальних процесів знаходяться в достатніх межах, що і підтверджується її навчальними досягненнями у 6-му класі. На даний момент рівень потенційних навчальних можливостей учениці можна визначити як достатній. Єдиний тривожний симптом, на який звернула увагу експертна комісія, це те, що показник словесно-логічного мислення, хоча і знаходиться в межах достатнього рівня, але показує його нижню межу, яка межує із середнім рівнем. Це свідчить про те, що в подальшому, якщо продуктивність мислення дівчинки не покращиться, її навчальні досягнення можуть погіршитися і спуститися до межі середнього рівня.
Загальний рівень потенційних можливостей учня до навчання визначає насамперед можливості його розумового розвитку й забезпечує навчальні досягнення із загальнонавчальних предметів. Навчальні ж досягнення з таких предметів, як фізична культура, образотворче мистецтво, музика та праця потребують наявності спеціальних здібностей, рівень розвитку яких може бути дуже різним навіть у одного й того ж учня, а тим більше, не збігатися із загальним рівнем його потенційних навчальних можливостей. Спеціальні здібності проявляються через порівняно швидке та легке утворення спеціальних навичок та вмінь.
Саме тому ми пропонуємо окремо визначати фізичні, художні, трудові та музичні спеціальні навички та вміння учнів, що мають робити кваліфіковані вчителі-спеціалісти з цих предметів. У подальшому це сприятиме аналізу навчальних досягнень школярів із вищезазначених предметів. Рівень розвитку спеціальних навичок та умінь також позначається першою літерою похідного слова, а саме: в – високий, д – достатній, с – середній, н – низький і заноситься класним керівником до таблиці потенційних навчальних можливостей учнів певного класу.
У таблицю потенційних навчальних можливостей учнів ми включили також графу про пізнавальні інтереси школярів із предметів гуманітарного циклу, точних та природничих наук. Дані про наявність або відсутність таких інтересів можуть пояснити надто високі або надто низькі, порівняно з іншими, оцінки учня з певного предмета або циклу предметів.
Пізнавальні інтереси учнів вивчаються за допомогою анкетування. Анкета може містити два запитання: 1. Які предмети шкільного курсу мені подобаються і чому саме? 2. Які предмети шкільного курсу мені не подобаються і чому саме? При цьому робиться висновок про наявність або відсутність в учня пізнавальних інтересів до предметів певного циклу: гуманітарного, природничого або до точних наук [4]. Дані про пізнавальні інтереси школярів також заносяться до таблиці потенційних навчальних можливостей. Наявність інтересів позначається знаком “+”, а їх відсутність знаком “-”.
Результати визначення у Поліни рівня розвитку спеціальних навичок та вмінь, а також її пізнавальні інтереси стосовно циклів предметів показано на рис. 2.