Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді (стр. 1 из 16)
БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді
План.
Вступ.
Розділ 1. Теоретичні засади дослідженняполітичної культури студентської молоді
1.1. Формування політичної культури молоді на сучасному етапі та її психологічні аспекти.
1.2. Формування політичної культури молоді, побудова змісту політичної освіти молоді
1.3. Особливості формування політичної культури української молоді в умовах нестабільного суспільства та шляхи її реформування.
1.4. Регіональний чинник розвитку політичної культури населення України.
1.5. Національна ідея та її значення у формуванні політичної культури молодих громадян.
Розділ ІІ.Організація та методичні засади дослідження політичної культури студентської молоді
2.1. Обґрунтування програми та методів дослідження.
2.2. Аналіз результатів дослідження.
Висновок.
Додатки.
Вступ.
Актуальність дослідження. Звернення до проблеми політичної культури молоді та її психологічних чинників зумовлене низкою важливих обставин. По-перше, сучасний етап розвитку українського суспільства, який характеризується продовженням трансформаційних процесів у сфері суспільних цінностей та ідеалів, викликає модифікації глибинних взаємовідносин людини з державою, владою, політикою і призводить до значних змін у перебігу та формах становлення політичної культури особистості.
По-друге, у молодіжному середовищі останнім часом спостерігається переоцінка суспільних та культурних цінностей попередніх поколінь, переривання послідовності у передачі соціокультурного та політичного досвіду, що призводить до загальної ціннісно-нормативної кризи та ідеологічного вакууму. Все це висуває підвищені вимоги до молодої людини як суб'єкта соціально-політичного буття, тому виникає необхідність у створенні нових моделей політичної поведінки та власної системи цінностей.
По-третє, у сучасних умовах різноманітності політичного спектра суспільного житгя, в умовах багатопартійності проблема формування цілеспрямованої дійової позиції молоді в розбудові політичних інституцій набуває особливого значення. У молодому віці відбувається трансформація емоційно-оцінного та когнітивно-оиосередкованого ставлення до політичного життя суспільства у його дійово-практичну реалізацію, а також усвідомлення змістовних аспектів політичної діяльності суспільних інститутів зі спробою визначення власної політичної позиції стосовно них.
Незважаючи на значну кількість напрямів і підходів, які пояснюють зміст, сутність та особливості прояву політичної культури особистості, розробка цієї проблеми є недостатньою і потребує переосмислення дослідженого раніше та поглибленого розгляду окремих аспектів цієї проблеми. Попри розлогу традицію досліджень тут і дотепер немає єдності поглядів.
Політична культура під кутом зору узагальнюючих політико-психологічних характеристик індивіда, ступеня його політичної розвиненості, вміння реалізувати власні політичні знання у межах функціонуючої політичної системи розглядається у працях Є.І.Головахи, В.М.Бебика, М.Ф.Головатого, В.А.Ребкала, М.Н.Корнєва; особливості політичної культури у їхньому тісному зв'язку з політичним вихованням та освітою підростаючих поколінь в умовах суспільних змін розкриваються у працях Т.І.Бєлавіної, М.И.Боришевського, І.В.Жадан, Л.Н.Овдієнко; акцент на національній культурі, національному характері та менталітеті робиться у дослідженнях М.І.Пірен, О.М.Рудакевича, Л.П.Нагорної; акцент на дослідженні атасне психологічних чинників процесу формування політичної культури особистості через аналіз процесу її політичної соціалізації, політичної ідентичності зроблено у роботах Н.Ф.Гедікової, Н.М.Дембицької, М.С.Катаєвої, В.В.Москаленко; розгляд політичної культури особистості через комплексні дослідження масової політичної свідомості та політичної поведінки здійснено у роботах В.О.Васютинського, Г.Г.Дилігенського, Д.В.Ольшанського, М.М.Слюсаревського, О.Б.Шестспал.
Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, аналіз феномена політичної культури в сучасних умовах становлення особистості мас на меті поєднання вихідних принципів зазначених концептуальних підходів у цілісне наукове уявлення про психологічні детермінанти прояву політичної культури, політичного рівня свідомості студентської молоді та його реалізації у певному виді політичної поведінки.
Об'єкт дослідження - психологічні особливості політичної культури студентської молоді.
Предмет дослідження - особистісні детермінанти реалізації політичної культури студентської молоді.Мета дослідження полягала у виявленні взаємозв'язку між
особистішими параметрами та проявом політичної культури студентської
молоді.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати відповідну психологічну літературу.
2. Здійснити аналіз існуючих концептуальних підходів до визначення змісту та психологічних компонентів політичної культури особистості, визначити способи її операціоналізації.
3. Встановити психологічні чинники, які зумовлюють активні форми реалізації політичної культури студентської молоді, виділити сучасні стилі політичної активності.
У ході розв'язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні - теоретичний аналіз наукової літератури та практичних результатів досліджень феномена політичної культури з формулюванням концептуальної моделі досліджуваного явища; емпіричні -застосування методів суб'єктивного шкалювання, проективних методик та класичних опитувальників для проведення емпіричного дослідження; конструктивні - розробка і впровадження методик семантичного аналізу ідейно-політичних настанов та особливостей політичної поведінки особистості; методи математичної обробки результатів - первинний статистичний аналіз.
Структура бакалаврської зумовлюється логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 30 найменувань, додатків. Повний обсяг бакалаврської становить 86 сторінок, основний текст бакалаврської містить 11 таблиць.
Інструментарій обстеження: Рівненський державний гуманітарний університет.
Розділ 1. Теоретичні засади дослідженняполітичної культури
студентської молоді.
1.1.Формування політичної культури молоді на сучасному етапі та її
психологічні аспекти.
Відродження незалежної демократичної держави залежить, насамперед, від громадянської позиції, соціальної активності кожного члена суспільства, передусім молоді.
Роль молоді в суспільстві визначається її духовністю, моральними устоями, національними традиціями, загальним рівнем культури. Кожне покоління формується на основі попередніх духовно-моральних основ, що є відбитком соціально-політичних та економічних факторів суспільного розвитку. Сьогодні нова українська держава прагне підтримувати національну культуру, щоб на її основі сформувати цінності, які повинні сприйматися молоддю. Але цей процес досить складний і тривалий, так що очікувати миттєвих результатів не доводиться. [13; 17 - 26].
Проблема формування і розвитку політичної культури сучасної молоді набуває дедалі більшої гостроти. Йдеться про політичну культуру якісно нового рівня — культуру громадянськості, культуру реальної участі у процесах вироблення політики і державного управління. Запорукою того, що нашій молоді не дадуть відсиджуватися у тенетах інфантилізму і апатії, є зусилля громадських організацій, засобів масової інформації, науковців і освітян, спрямовані на соціалізацію молоді, її більш активне залучення до суспільно-політичних процесів.
Українська держава надзвичайно зацікавлена у цивілізаційній соціалізації молодого громадянина, у формуванні в нього демократичної політичної свідомості й культури, законослухняності, які обмежують прояви крайнощів і радикалізму, роблять людину соціально активною, здатною до саморозвитку та самореалізації.
Однак самої такої зацікавленості замало. Необхідні ще й практичні дії в напрямку заохочення участі молоді в розвитку державотворчих процесів, потрібна відповідна молодіжна політика, яка б ураховувала інтереси молоді, визначала шляхи вирішення проблем, які її хвилюють, конкретні дії з реалізації такої політики.
Становлення й розвиток державної молодіжної політики передбачає систематичний аналіз стану свідомості як методологічної основи цього процесу і водночас виступає як необхідна умова формування політичної свідомості, що є основою демократичної політичної культури особи.[15; 35].
Політична свідомість — це сприйняття суб'єктом тієї частини реальності, що пов'язана з політикою, це суб'єктивний образ політичної системи. Знання та уявлення про політику не є продуктом індивідуальної свідомості. Особа здобуває їх із навколишнього середовища в процесі політичної соціалізації. Політична свідомість, як елемент політичної культури, вбирає в себе як ідеологічні компоненти (політичні знання, цінності, переконання), так і психологічні (політичні почуття, емоції, переживання, орієнтації та настрої).
Формування політичної свідомості залежить не тільки від тієї об'єктивної ситуації, у якій розвивається цей процес. Цей фактор є вирішальним, але не єдиним. Велике значення мають і фактори суб'єктивного характеру, зокрема:
1. зовнішні, до яких належать інститути політичної системи, національні та соціальні групи, різні неформальні об'єднання, під впливом яких відбувається соціалізація особистості;