Таблиця 2. Політичний ціннісний рівень у структурі свідомості
студентської молоді, % (За методикою СЦОО В.Ю.Дмитрієва)
| Цінності політичного рівня | Рівень репрезентації цінностей, % | |||||
| Емоційний | Когнітивний | Дійово-практичний | ||||
| 17-18 років | 19-25 | 17-18 років | 19-25 років | 17-18 років | 19-25 | |
| Політична активність | 4.9 | 8.3 | 3.9 | 6.3 | 2.0 | 2.9 |
| Політичне лідерство | 1.9 | 4.9 | 0.0 | 2.9 | 0.0 | 0.5 |
| Політичний мир та стабільність | 38.5 | 51.5 | 42.3 | 39.8 | 2.0 | 3.5 |
| Політичний інтерес, інформованість | 9.6 | 18.0 | 6.7 | 14,6 | 2,9 | 8.7 |
Ціннісна орієнтація на політичний мир і стабільність є досить вагомою як на емоційному, так і на когнітивному рівні репрезентації, проте низький відсоток інших політичних ціннісних орієнтацій свідчить скоріше не про важливість політичного миру та спокою у їх глобальному розумінні, а про необхідність особистісної захищеності, безпеки та стабільності, які мають побутово-життєве забарвлення.
У процесі аналізу взаємозв'язку між політичним ціннісним рівнем свідомості та особистісними параметрами студентської молоді виявлено, що особливості мотиваційно-потребової сфери,, когнітивного стилю і стилю міжособистісної взаємодії не справляють вагомого впливу на рівень актуалізації політичного ціннісного рівня свідомості, що свідчить про ймовірну зумовленість його не стільки суто особистісними властивостями, скільки ціннісними та соціально-психологічними факторами. Виявлено, що однією з детермінант прояву політичного ціннісного рівня свідомості с загальна структура ціннісних орієнтацій, у якій провідне місце посідають цінності соціального, етичного та пізнавального рівнів.
Аналіз особливостей політичної поведінки студентської молоді дав змогу виділити два основні типи політичної залученості серед політично активної студентської молоді - когнітивно-електоральну та дійово-практичну, причому більшість респондентів віддала перевагу першому типу активності, яка має пасивно-споглядальний характер, а також два основні види політичної мотивації - ціннісно орієнтована та інструментальна політична мотивація з переважанням альтруїстичних, ціннісно орієнтованих спрямувань. Низькі показники реальної політичної участі, постійного інтересу засвідчують відсутність адекватних новим політичним реаліям поведінкових моделей реалізації політичної культури серед сучасної молоді.
На підставі аналізу основних психологічних чинників політичної активності студентської молоді на прикладі групи політично активних респондентів порівняно з групою політично пасивних респондентів виявлено такі особливості психологічних проявів політичних активістів, як: висока мотивація досягнення, потреба в самореалізації, домінуванні, нестійкість самооцінки, прагнення поліпшити враження про себе в очах значущих інших - у мотиваційно-потребовій сфері, які, однак, виявились фрустрованими за результатами факторного аналізу і проявились переважно у вигляді захисних та компенсаторних тенденцій.
У когнітивній сфері виявлено переважання реалістичного, прагматичного та аналітичного стилів мислення, взаємопоєднання та перетинання основних характеристик яких дає змогу визначити головні особливості когнітивного стилю, властивого політично активним респондентам. Це інтерес до отримання конкретних результатів, опора на об'єктивні, перевірені факти, прагнення до порядку та контролю над ситуацією, схильність до дійовості, швидкого прийняття рішень без особливих внутрішніх коливань.
Стиль міжособистісної взаємодії політично активних респондентів характеризується існуванням не лише нонконформістських та індивідуалістичних проявів у міжособистісних стосунках, але й рис тривожності, невизнаності, що зумовлює пошуки самоствердження, соціального захисту та підвищення особистісного статусу.
Ціннісно-смислова сфера характеризується високим рівнем інтегрованості політичного ціннісного рівня до загальної структури ціннісних орієнтацій переважно на дійово-практичному рівні актуалізації і дає підстави для припущення, що політика як така є не метою для політично активних респондентів, а лише засобом досягнення ними визнаних важливими життєвих орієнтирів.
Виявлено особливості життєвого шляху (первинної соціалізації) політично активних респондентів - незначний вплив батьківського прикладу та авторитету на перебіг політичної соціалізації респондентів, переривання органічного трансферу батьківських політичних цінностей дітям; ранній досвід відстоювання власних інтересів та поглядів у сімейному оточенні, особливості сімейних рольових позицій, що сприяло формуванню якостей, властивих політичним активістам; незначний рівень шкільного та вчительського авторитету в процесі формування політичних переконань у період шкільного навчання. Це засвідчує поступову втрату сім'єю та школою функцій первинної політичної соціалізації особистості, що призводить до певної хаотичності та некерованості цього процесу на початкових етапах життєдіяльності індивіда.
У результаті дослідження виділено основні типи політичної активності та пасивності сучасної молоді та визначено їхнє психологічне змістове наповнення (табл. 3).
Таблиця З. Психологічний зміст типів політичної активності і політичної пасивності.
| Емпірично виявлені типи | Психологічний зміст виявленого типу | ||||
| Особливості мотиваційно-потребової сфери | Домінуючийкогнітивнийстиль | Стильміжособистіс-ноївзаємодії | Домінуючийцінніснийрівень | ||
Політичної активності | Домінантно-самостверджувальна | Потреба визнання, захисні зовнішньо- звинувачувальнітенденції | Прямолінійно-агресивний, владно-лідируючий | Політичний, соціальний, естетичний | |
| Компенсатор-но-конформістсь-ка | Пасивність, компенсація, втомленість | Прагматичний | Співпрацюю-чий, конвенціальний | Побутово-життєвий, етичний | |
| Реалістично мотивована | Потреба в досягненні та оволодінні | Реалістичний | Соціальний, політичний | ||
| Інтелектуаль-но-фрустрована | Стримування спонтанної самореалізації, незадоволена чуттєвість | Владно-лідируючий, незалежно-домінуючий | Політичний, соціальний, пізнавальний | ||
| Ідеал і стично-ірраціональна | Ірраціональність домагань, індивідуалістичність | Аналітичний | Релігійний. політичний, пізнавальний | ||
політичної пасивності | Фрустрована соціоцентричність | Фрустрація базових потреб | Ідеалістичний | Залежно-слухняний, відповідально-великодушний | Естетичний, релігійний, політичний |
| Соціально-конвенціона-льна адаптованість | Активна життєва позиція, потреба в емоційній залученості | Відповідально-великодушний | Етичний, побутово-життєвий | ||
| Інтелектуалі-зований індивідуалізм | Синтетичний | Незалежно-домінуючий | Пізнавальний | ||
| Пересічно-сложивацька адаптація | Потреба в емоційній залученості | Естетичний, пізнавальний | |||
Виділено основні сучасні стилі політичної активності студентської молоді шляхом факторного аналізу таких показників, як ідейно-політичні настанови, зміст та рівень актуалізації політичного ціннісного рівня свідомості, характер політичної поведінки (табл. 4).