Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
Кафедра психології
РЕФЕРАТ
На тему: Профорієнтація в системі освіти
Розробила: Каменєва Т.В.
Перевірила: Шиловцева Г.Г.
Київ
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПРОФОРІЄНТАЦІЯ
2. СТАДІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ТА НАПРЯМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ НА ЦИХ СТАДІЯХ
3. СИСТЕМА ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ ЗАХОДІВ
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТОК
ВСТУП
Стратегічним завданням психологічної служби в системі освіти виступає формування готовності учнів до соціального й, зокрема, професійного самовизначення. Психологічний аспект професійного самовизначення людини півязаний із установленням меж її професійної придатності. Під цим тарміном у психології розуміють вірогідні сну характеристику, яка відображає можливості конкретної людини по оволодінню певною професійною діяльністю.
Основними структурними компонентами придатності людини до конкретної професії є такі:
· громадянські якості (моральність, ставлення до суспільства), особливо важливі для педагогічної, юридичної і керівної роботи;
· професійно-трудова спрямованість особистості: ставлення до праці й професії, інтереси і схильності саме до певної діяльності;
· загальна дієздатність (фізична, розумова): активність, лисціплінованість, ініціативність, широта і глибина мислення;
· спеціальні здібності, тобто якості, необхідні саме для певних видів діяльності: абсолютний слух для скрипаля, просторове мислення для архітектора.
· Знання, навички й досвід, тобто компетентність саме у даній професійній сфері.
Така придатність людського індивіда до певного виду праці визначається методами професійної орієнтації та професійного добору.
Основну роботу по формуванню готовності учня до професійного самовизначення шкільний психолог здійснює в межах організації й проведеня профорієнтаційної діяльності з молоддю, яка передбачає й профпросвітницькі, профдіагностичні та профконсультативні заходи.
1. ПРОФОРІЄНТАЦІЯ
Профорієнтація – це система заходів, які здійснює психолог, спрямованих на виявлення особистісних своєрідностей, інтересів і здібностей людини з метою надання їй допомоги в розумному виборі такої професії, яка найбільше відповідає її індивідуальним можливостям.
У спеціалізованих завадах професійної освіти, які готують кваліфікованих спеціалістів конкретних професій, акцент роботи освітнього психолога переноситься на діяльність професійного добору абітурієнтів з метою визначення прогнозу успішності їхньої первинної професіоналізації в межах освітньої установи. Психолог здійснює й індивідуальну професійну консультативну роботу, пов’язану з проблемами адаптації учнів до нових умов професійної освіти, з необхідністю вужчої спеціалізації учня або студента в обраній професії.
Профорієнтація виступає одним із важливих завдань психологічного супроводу професійного самовизначення учня. Вона спрямована на виявлення й розвиток його професійної придатності.
У системі професійної орієнтації прийнято виділяти такі функції:
*соціальну – зорієнтовану на передання учневі певної системи знань, норм і цінностей, які дають йому змогу в майбутньому здійснювати соціально-професійну діяльність як повноправному й повноцінному членові суспільства;
* економічну – пов’язану з необхідністю покращення якісного складу працівників, підвищення їхньої професійної активності, кваліфікації та продуктивності праці;
* психолого-педагогічну, спрямовану на виявлення, формування й врахування індивідуальних особливостей кожного, хто обирає певну професію;
* медико-фізіологічну, що передбачає врахування вимого до здоровя й окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання певної професійної діяльності.
2. СТАДІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ТА НАПРЯМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ НА ЦИХ СТАДІЯХ
Автор популярної сьогодні теорії компромісу з реальністю Є.Гінзберг зазначає, що професійне самовизначення як вибір професії – це процес, що розвивається в часі, й остаточне рішення людини виникає не миттєво, а протягом певного, доволі тривалого періоду. Зокрема, він виділяє в цьому процесі три стадії:
1. Стадія фантазії триває до 11 років. У її межах дитина уявляє себе в певній професії безвідносно до реальних можливостей власного життя: здібностей, можливостей одержати кваліфіковану підготовку, роботу за спеціальністю тощо.
2. Гіпотетична стадія – від 11 до 17 років, вміщає 4 періоди. Протягом першого періоду інтересу (11-12 років) основою вибору майбутньої професії стають інтереси й схильності підлітка. У період здібностей (13-14 років) підлітки починають замислюватися над вимогами, які та чи інша професія пред’являє до здібностей людини, й порівнювати ці вимоги з власним потенціалом обдарованості. Для періоду оцінки (15-16 років) характерне намагання співвіднести особливості професії з власними ціннісними орієнтаціями й реальними можливостями. А в перехідний період (біля 17 років), який збігається з закінченням загальноосвітнього навчального закладу, відбувається перехід від гіпотетичного до реалістичного підходу у виборі професії.
3. Реалістична стадія – від 17 років і старші. У межах цієї стадії молоді люди здійснюють остаточний вибір професії. Тут виділяють період дослідження (17-18 років), спрямований на загальну орієнтацію й здобуття глибоких фундаментальних знань з обраної спеціальності, період кристалізації (19-21 рік), що характеризується звуженням діапазону вибору й визначенням основного напряму майбутньої професії, та період спеціалізації (від 21 року), в межах якого обраний фах уточнюється вибором конкретної, вужчої спеціалізації. Наприклад, студент-психолог приймає рішення стати психологом освіти.
Основними напрямами профорієнтаційної роботи психолога освіти на цих стадіях є: професійна просвіта, професійна психологічна діагностика та професійне консультування.
Професійна просвіта передбачає популяризацію серед дітей і учнівської молоді знань про психологічні, медико-психологічні, психолого-фізіологічні, соціально-психологічні та інші аспекти існуючих професій. Успіх проведення її значною мірою визначається рівнем поінформованості психолога, його педагогічними здібностями. Основними завданнями для психолога тут виступають:
· необхідність сформувати в учнів, які обирають професію, здатність здобувати й оперувати інформацією про світ професій;
· усвідомлювати ситуації вибору, враховувати умови правильного вибору.
3. СИСТЕМА ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ ЗАХОДІВ
Суттєву допомогу оптантам, тобто людям, які вибирають професію, освітній психолог може надати через систему психодіагностичних заходів. У професійній орієнтації і професійному доборі психологічна діагностика покликана вивчати індивідуально-психологічні особливості як учнів шкіл, так і тих, хто вже навчається в середніх спеціальних і вищих закладах професійної освіти, з метою визначення їх профпридатності, ін тересів, здібностей та подальших професійних намірів.
Найінформативнішими психодіагностичними методиками, які доцільно застосувати в профорієнтаційній роботі, вважаються: методика вивчання схильності учнів – ДДО (диференційно-діагностичний опитувальник), „Карта інтересів”, методика КОЗ (комунікативні й організаторські здібності), опитувальник Дж. Голанда. Останній є ретельно розробленим психодіагностичним засобом, який містить і класифікатор на 500 основних професій. Він базується на типологічній теорії Дж. Голанда., відповідно до якої професійний вибір людини зумовлений тим, який тип особистості в неї сформувався. На матеріалі західної культури виділено шість особистісних типів: реалістичний, дослідницький, артистичний, соціальний, підприємницький і конвенційний. Кожен із них має власні життєві пріоритети, націлений на розв’язання комплементарних життєвих проблем,, прагне оточити себе певними людьми, - словом, шукає або створює відповідне до свого типу життєве середовище.
Відповідність типу особистості людини характерові професійного середовища є передумовою її професійної задоволеності й високих трудових досягнень.
Основною формою індивідуальної профорієнтаційної роботи в закладах освіти є професійне консультування. Як напрям профорієнтаційної роботи воно ставить такі цілі:
· довідково-інформаційну, що досягається через інформування особистості, яка опинилася перед необхідністю професійного самовизначення, про можливості опанувати різними професіями, про вимоги до прийому на роботу й навчання, канали працевлаштування й перспективи професійного зростання;
· діагностичну, спрямовану на дослідження особистості суб’єкта вибору професії з метою виявити відповідність його особливостей вимогам певної професійної діяльності;
· формуючу, яка передбачає корекцію вибору професії, з метою максимально наблизити інтереси й здібності оптанта до вимог компліментарного професійного середовища.
Для освітньо психолога-початківця, який вивчає нагромаджений досвід професійного консультування, корисною буде така інформація про найтиповіші з позиції психологічного аналізу ситуації професійної консультативної практики:
· Той, хто обирає професію, добре орієнтується у світі професій, уже обрав професію відповідно до своїх інтересів і здібностей, знає, як здобути обраний фах, звертається до професійного консультанта з метою підтвердити правильність власного вибору.
· Ситуація, коли той, хто обирає професію, має кілька варіантів власного професійного майбутнього та не знає, до якого навчального закладу вступити, щоб наблизити його.
· Конфліктна ситуація: професійний план молодої людини викликає або внутрішні розбіжності (недооцінка себе, але завищений рівень домагань), або зовнішні (неузгодженість вибор з позиціями батьків, учителів, інших референтних осіб).