ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Тривожність – це схильність індивіда до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги: один з основних параметрів індивідуальних відмінностей.
Діяльність людини в ситуації, що породжує тривожність, безпосередньо залежить від сили ситуаційної тривожності, дієвості контрзаходів, які вживаються для її зниження, точності когнітивної оцінки ситуації.
Соціальний статус – це встановлюваний суспільством ознака, що характеризує позицію людини в соціальній спільності, положення суб'єкта в системі міжособистісних відносин і визначає його права, обов'язки, волі, престиж, повноваження й привілеї, які він одержує завдяки своєму положенню. Статус є визнаний групою ранг індивіда в соціальній групі.
У різних групах та сама людина може мати різний статус, та й взагалі, кожна людина володіє декількома статусами, однак вони не рівні. Положення в суспільстві визначає один з них – це головний статус
Відповідно до теорії ми провели емпіричне дослідження у групі дітей (29 дітей) старшого дошкільного віку дитячого садку № 256 „Дзвіночок”.
Для дослідження емоційного стану кожної дитини групи ми використали малюнковий тест Джона Бака "Будинок–Дерево–Людина" (БДЛ), методику "Малюнок неіснуючої тварини".
Також ми провели діагностику міжособистісних відносин дітей за методикою вивчення дитячої групи (соціометрія та аутосоціометрія).
У процесі проведеного дослідження впливу емоційної тривожності на статусне положення дітей старшого дошкільного віку у групі можна сказати, що наша гіпотеза підтвердилася, тому що за отриманими результатами ми бачимо, що чим вище рівень тривожності, тим більший відсоток дітей має несприятливий статус у групі, особливо це характерно для дітей з високим рівнем тривожності: у несприятливу статусну категорію потрапили всі діти з таким рівнем тривожності.
Тривожні діти можуть не користуватися загальним визнанням у групі, але й не виявляються в ізоляції, вони частіше входять до числа найменш популярних, тому що дуже часто такі діти вкрай невпевнені в собі, замкнуті, нетовариські. Або навпаки, занадто товариські, настирливі. Причиною непопулярності іноді є їхня безиніціативність через непевність у собі, тому ці діти скоріше не можуть бути лідерами в міжособистісних взаєминах. Результатом безиніціативності тривожних дітей є й те, що в інших дітей з'являється прагнення домінувати над ними, що веде до зниження емоційного фону тривожної дитини, до тенденції уникати спілкування, виникають внутрішні конфлікти, зв'язані зі сферою спілкування, підсилюється невпевненість в собі. В той же час, в результаті відсутності сприятливих взаємин з однолітками з'являється стан напруженості й тривожності, які й створюють або почуття неповноцінності й пригніченості, або агресивності. Дитина з низькою популярністю, не сподіваючись на співчуття й допомогу з боку однолітків, нерідко стає егоцентричною, відчуженою. Це погано в обох випадках, тому що може сприяти формуванню негативного відношення до дітей, людей взагалі, мстивість, ворожість, прагнення до самотності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Большой толковый психологический словарь. Т.1. (А-О); Пер. с англ./Ребер Артир. – ООО «Изд-во АСТ»; Издательство «Вече», 2003. – 592 с.
2. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: Норма и отклонения. – М.: Изд-во МГУ, 1990. –345 с.
3. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – 254 с.
4. Возрастная и педагогическая психология: Учебник для студентов пед. ин-тов/В.В.Давыдов, Т.В.Драгунова, Л.Б.Ительсон и др.; под ред. А.В.Петровского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1979. – 288 с.
5. Гарбузов В.И. Нервные дети: Советы врача.– Л.: Медицина, 1990. – 176 с.
6. Детская психология: Учеб. пособие/Я.Л.Коломинский, Е.А.Панько, А.Н.Белоус и др.; под ред. Я.Л.Коломинского, Е.А.Панько. – Минск: Университетское, 1988. – 399 с.
7. Загальна психологія: Підруч.для студентів вищ.навч.закладів/ За загальн.ред.акад. С.Д.Максименка. – К.: Форум, 2002. – 554 с.
8. Захаров А.И. Предупреждение отклонений в поведении ребёнка: 3-е изд., испр. – СПб: Союз, 1997. – 224 с.
9. Изард К. Эмоции человека: [Пер. с англ.]/Под ред. Л.Я.Гозмана, М.С.Егоровой; Вступительная статья А.Е.Ольшанниковой. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 513 с.
10.Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Диагностика и коррекция психического развития дошкольников. – Минск: Университетское, 1997. – 291 с.
11.Кочубей Б., Новикова Е. Ярлыки для тревожности//Семья и школа. – 1988. – № 9. – С. 32–43.
12.Кочубей Б., Новикова Е. Снимем маску с тревоги//Семья и школа. – 1988. – № 11. – С. 21–28.
13.Кравцова Е.Е. Психологические новообразования дошкольного возраста//Вопр. психологии. – 1996. – № 6. – С. 64–76.
14.Кузьменко В. Емоції//Дошк. виховання. – 1996. – № 6. – С. 20–21.
15.Лешли Дж. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы: кн. для воспитателей деского сада: [Пер. с англ.]. –М.: Просвещение, 1991. – 411 с.
16.Мухина В.С.Детская психология: Учеб. для пед. ин-тов/Под ред. Л.А.Венгера. – М.: Просвещение, 1985. – 534 с.
17.Немов Р.С. Психология: учеб. для студентов выс.пед.учеб.заведений: В 3 кн. Кн.1. – М.: Просвещение, 1998. – 638 с.
18.Ольховець Т. Дитина в садку і вдома: (Психомалюнок як метод дослідження тривожності)//Дошк. виховання. – 1994. – № 10. – С. 4–5.
19.Практическая психология: Учебно-методич6еское пособие/Под ред. С.В.Кондратьевой. – Мн.: Ред. журн. „Воспитание”, 1997. – 212 с.
20.Психолог в детском дошкольном учреждении: Методические рекомендации к практической деятельности/Под ред. Т.В.Лаврентьевой. – М.: Новая школа, 1996. – 144 с.
21.Психологія: Підручник/За ред. Ю.Л.Трофімова. – 3-тє вид. – К.:Либідь, 2001. – 560 с.
22.Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 529 с.
23.Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. – М.: Наука, 1970. – 302 с.
24.Социльная психология: Учебное пособие для вузов/Сост.: Р.И.Мокшанцев, А.В.Мокшанцева. – Новосибирск: Сибирское соглашение, 2001. – 408 с.
25.Степанова Г. Эмоциональные состояния ребёнка-дошкольника и их педагогическая оценка в условиях детского сада//Жошк. воспитание. – 1998. – № 5. – С. 39–53.
26.Урунгаева Г.А. Дошкольная психология. – М.: Наука, 2002. – 470 с.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Таблиця 3.2.1
Симптомокомплекси за тестом «Будинок – Дерево – Людина»
| Симптомокомплекс | № | Симптом | Бали | ||
| Незахищеність | 1 | Малюнок у самому центрі аркуша | 0;1;2;3 | ||
| 2 | Малюнок у верхньому куті аркуша | 0;1;2;3 | |||
| 3 | Будинок, дерево – із самого краю | 0;1;2 | |||
| 4 | Малюнок унизу аркуша | 0;1;2;3 | |||
| 5 | Багато другорядних деталей | 0;1;2;3 | |||
| 6 | Дерево на горі | 0;1 | |||
| 7 | Дуже підкреслені корін | 0;1 | |||
| 8 | Непропорційно довгі руки | 0;1 | |||
| 9 | Широко розставлені ноги | 0;1 | |||
| 10 | Інші можливі ознаки | ||||
| Тривожність | 1 | Хмари | 0;1;2;3 | ||
| 2 | Виділення окремих деталей | 0;1 | |||
| 3 | Обмеження простору | 0;1;2;3 | |||
| 4 | Штрихування | 0;1;2;3 | |||
| 5 | Лінія із сильним натиском | 0;1;2;3 | |||
| 6 | Багато стирання | 0;1;2;3 | |||
| 7 | Мертве дерево, хвора людина | 0;2 | |||
| 8 | Підкреслена лінія основи | 0;1;2;3 | |||
| 9 | Товста лінія фундаменту будинку | 0;2 | |||
| 10 | Інтенсивно затушоване волосся | 0;1 | |||
| 11 | Інші можливі ознаки | ||||
| Недовіра до себе | 1 | Дуже слабка лінія малюнка | 0;2 | ||
| 2 | Будинок збоку аркуша | 0;1 | |||
| 3 | Слабка лінія стовбура | 0;1 | |||
| 4 | Одномірне дерево | 0;1 | |||
| 5 | Дуже маленькі двері | ||||
| 6 7 | Обмовки, що самовиправдовують під час малювання, прикривання малюнка рукоюІнші можливі ознаки | ||||
| Почуття неповноцінності | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | Малюнок дуже маленькийВідсутні ноги, рукиРуки за спиноюНепропорційно короткі рукиНепропорційно вузькі плечіНепропорційно велика система гілокНепропорційно велике двомірне листяДерево, що вмерло від гниттяІнші можливі ознаки | 0;1;2;30;20;10;10;10;10;10;1 | ||
| Ворожість | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Відсутність віконДвері – замкова щілинаДуже велике деревоДерево скраю аркушаЗворотній профіль дерева, людиниГілки двох вимірів, як пальціОчі – порожні очниціДовгі, гострі пальціОскал – видно зубиАгресивна позиція людиниІнші можливі ознаки | 0;20;10;10;10;10;10;20;20;10;2 | ||
| Конфліктність (фрустрація) | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Обмеження просторуПерспектива знизу (погляд хробака)Перемальовування об'єктаВідмова малювати якийсь об'єктДерево, як два дереваЯвна невідповідність якості одного з малюнківСуперечливість малюнка й висловлюваньПідкреслена таліяВідсутність труби на даху Інші можливі ознаки | 0;1;2;30;1;2;30;20;20;20;20;10;10;1 | ||
| Труднощі спілкування | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 | Відсутність дверейДуже маленькі дверіВідсутність віконЗайво закриті вікнаВікна – отвори без рамВиділене обличчяОбличчя, намальоване останнімВідсутність основних деталей обличчяЛюдина, намальована схематично, з рисочекБудинок, людина в профільДвері без ручкиРуки в оборонній позиціїВисловлення про намальовану людину як про самотню, без друзівІнші можливі ознаки | 0;20;10;20;104!0;10;10;20;20;10;10;10;1 | ||
| Депресивність | 1 2 3 4 5 6 7 | Розміщення малюнків в самий низ аркушаВид дерева або будинку зверхуЛінія основи, що йде внизЛінія, що слабшає в процесі малюванняСильна втома після малюванняДуже маленькі малюнкиІнші можливі ознаки | 0;1;2;30;10;10;20;20;2 | ||
Додаток 2