Тема:
“Алкоголізм і наслідки”
ПЛАН
1. Формування шкідливих звичок.
2. Алкогольні напої та їх вплив на організм людини.
а) вплив алкоголю на систему травлення;
б) вплив алкоголю на органи кровообігу;
в) вплив алкоголю на нервову систему;
3. Пониження працездатності, внаслідок алкоголізму.
4. Шкідливий вплив алкоголю на потомство.
5. Під ростковий алкоголізм.
6. Антиалкогольне виховання.
1.В умовах сучасного науково-технічного пронесу людина керую складними машинами і автоматами, користується мобільним зв’язком, володіє комп’ютером, приймає важливі рішення в складних економічних та політичних ситуаціях. Саме тому людина мусить володіти комплексом медично-біологічних і соціальних якостей, які визначають її надійність у професійній діяльності, в розумовому та фізичному розвитку. Шкідливі звички негативно впливають на здоров’я, активність, розумову та фізичну працездатність, на оперативне мислення, увагу, пам’ять.
2.Вживання алкогольних напоїв викликає у людини стан ейфорії, душевного задоволення, зняття стресу. Це пояснюється дією алкоголю на мозок – гальмуються його центри, пов’язані з формуванням емоцій. Оп’яніння організму викликає етиловий спирт С2Н2ОН (етанол). Частина випитого алкоголю виводиться із організму через шкіру, а частина надовго залишається в організмі. В мозковій тканині алкоголь затримується 15 днів. Він негативно впливає на функції і структуру всіх органів і систем.
Особливо небезпечне отруєння організму викликають спиртні напої домашнього чи кустарного приготування. Наприклад в самогоні є такі отрути, як метиловий спирт, ефіри, фурфурол, сивушні масла. Метиловий спирт дуже токсичний. В домашніх умовах він не відділяється від винного, має такий самий запах і смак, розчиняється у воді горить синім полум’ям. Метил викликає оп’яніння з головокружінням, втратою свідомості, може викликати втрату зору. Ефіри – це наркотичні речовини з гірким неприємним запахом. Фурфурол паралізує дихальні шляхи людини, а сивушні масла викликають отруєння з головними болями і станом пригніченості.
Алкогольним оп’янінням називають грубе порушення нормальної функції головного мозку. Спочатку оп’яніння порушує діяльність кори великих півкуль головного мозку, яка забезпечує всіх психічні функції, а потім і інші відділи центральної нервової системи.
Вживання навіть невеликих доз спиртного, затруднює передачу нервових імпульсів, призводить до розладу активного мислення.
Розрізняють три ступені гострого алкогольного оп’яніння: початкову, середню і важку.
Початкова ступінь оп’яніння виявляється у відчутті тепла, легкого головокружіння. Поведінка людини майже не змінюється, але з’являється самовпевненість. Посилюється серцебиття, розширюються зіниці, судини лиця. Зовнішні рухові розлади не помітні, але координація рухів дещо порушується, уповільнюється реакція на зовнішні подразники.
При вживанні великої кількості алкоголю наступає середня ступінь оп’яніння, П’яний нервується, йому властиві спалахи гніву, озлобленості, буяння, він тратить почуття відповідальності за свої вчинки, прихильний до вихваляння і агресії. Часто в такому стані людина порушує громадський порядок, здійснює хуліганські вчинки і навіть злочини. Порушується координація рухів, тому, з такими людьми часто трапляються нещасні випадки на виробництві, на вулиці і в побуті. Після отверезіння, проявляється в’ялість, сонливість, головна біль.
Важка ступінь оп’яніння наступає при вживанні великої дози алкоголю. Для цього стану характерні дві фази: збудження і гальмування. В першій фазі мова стає невиразна, рухи некоординовані, вчинки беззмістовні, не рідко агресивні. Фази гальмування проявляється у в’ялості, сонливості і закінчується глибоким наркотичним сном. В такому стані людина не реагує навіть на сильні больові подразники, вона може заснути на вулиці, а в холодну пору року замерзнути. Після пробудження людина майже не пам’ятає, що з ним було, появляється сильне бажання випити ще. У людини можлива нудота, блювота і інші признаки отруєння.
Внаслідок неодноразового прийняття алкогольних напилків у людини закріплюється умовний рефлекс. Після забуття і пробудження у п’яниць наступає важкий стан похмілля, симптоми якого знімаються при повторному вживанні спритних напилків. Це головна ознака хронічного алкоголізму. Вона супроводжується синдромом астенії – втомою, непрацездатністю. Організм хворий, але алкоголі не усвідомлює своєї хвороби і її причини.
Хронічний алкоголізм, або алкогольна наркоманія, - хвороба, при які у людини появляється неймовірний потяг до спиртних напоїв, спостерігається симптоми астенії і абстиненції та інші алкогольні розлади. Самопочуття алкоголіка дуже пригнічене, він невпевнений в собі, часом кається, лякається. Характер різко погіршується, сон короткочасний і поверхневий, він бачить жахливі сни. Водночас підвищується опірність організму до алкогольного отруєння. В стадії побутового п’янства звичайні дози алкоголізму вже недостатні. Ще одна ознака алкоголізму – ослаблення захисних рефлексів – блювоти, нудоти, слиновиділення. При вживанні великих доз алкоголю спостерігається галюцинації, гострі психози, втрата пам’яті. З’являється нестійкий мотив поведінки, хворий здійснює вчинки, не властиві йому раніше. В минулому щирий, милосердний, добрий чоловік стає рівно душним, аморальним, озлобленим. У алкоголіка відсутня ціле направленість. Він ніколи не доводить розпочату справу до кінця.
В останній стадії алкоголізму різко знижується опірність до великих доз алкоголю. Хворі почувають себе погань, у них порушується кровообіг, з’являються гострі розлади серцево-судинної системи, печінкова недостатність. По зовнішньому вигляді вони нагадують хворих, яким властива психічна і соціальна деградація.
а) Спиртні напої подразнюють слизову оболонку шлунку. Шлунковий сін виділяється з невеликою кількістю ферментів і високою місткістю соляної кислоти. Подразнюючи слизову оболонку шлунку, він разом зі спиртом стимулює відчуття апетиту. Спирт обезводнює клітини, викликає запалення і ущільнення тканин, при цьому засвоєння вітамінів затрудняється. І п’яниць порушується вуглеводний обмін. Білки, вітаміни і мікроелементи поступають в організм з недостатній кількості. Порушуються функції травлення. Алкоголь негативно діє на ферменти травлення, засвоєння їжі різко погіршується. Запалюється слизова оболонка шлунку, що призводить до гастриту, запалення підшлункової залози – панкреатиту. Постійне вживання алкоголю призводить до гострого або хронічного гастриту, що супроводжується різким болями, почуттям печії, неприємним запахом з рота, головними болями. У алкоголіків пропадає апетит, вони п’ють, не закусуючи, а це дуже виснажує організм. Алкоголь всмоктується в кров. Кров із ємністю алкоголю поступає до печінки. Порушується вуглеводний обмін. Це спричинює запалення печінки – гепатит і загальне отруєння організму. Застій жовчі понижує робото-здатність організму. Заключним етапом хронічного алкогольного отруєння печінки являється цироз – важка невиліковна хвороба. Алкоголь поступово руйнує секреторні і рухові функції травлення в результаті чого виникає вітамінно білкова недостатність.
Б) Після всмоктування в кров і проходження через печінку, алкоголь попадає в загальний кровообіг, шкідливо діє на судини і серце.
Наукові дослідження доказують, що у алкоголіків дуже швидко і тяжко пошкоджується сердечно-судинна система. Захворювання органів кровообігу зустрічаються у них у 20 разів частіше, ніж у непитущих. Часте вживання алкоголю призводить до переродження серцевого м’язу. Алкоголь підвищує звертання крові, що спричинює утворенню тромбу, внаслідок чого відбувається омертвіння тканини (некроз). Алкоголь викликає паталогічні процеси не тільки в серці, але і в артеріях та судинах. Вживання спиртного спричинює розширення судин, запалення суди – тромбофлебіт. Кожний випитий келих підвищує артеріальний тиск, що є причиною багатьох серцево-судинних захворювань.
В) Алкоголь впливає на нервову системі людини, а через неї на загальний стан організму.
Найбільше від алкогольної інтоксикації терпить мозок (кора великих півкуль). У алкоголіків мозок зменшується в об’ємі. Токсичне враження головного мозку проявляється не тільки в гострих і хронічних деградації особистості. Особистість стає примітивною, понижується її ініціативність, погіршується пам’ять: все гірше запам’ятовується нове, пригадується старе. Розлади пам’яті можуть бути такі, що хворий стає повним інвалідом. Виникають різні форми алкогольних психозів, слухові і зорові галюцинації, розлади свідомості, небезпечні вчинки. Хворий в стані алкогольного психозу небезпечний для оточуючих, часто себе пошкоджує, схильний до самогубства. Алкоголікам властивий поліневрит. Поліневритом називається запалення периферичних нервів. Найчастіше пошкоджуються ноги. Спочатку з’являються неприємні поколювання, потім свербіж, чубиться чутливість. М’язи стають в’ялими, стопи звисають і хворий не може ходити. Алкогольний поліневрит супроводжується психічними розладами. Алкоголіки середнього віку часто хворіють поліенцефалітом. Це важке захворювання характеризується порушенням мови, ходу підвищенням температури, провалами пам’яті, галюцинаціями, втратою свідомості. Алкоголіки переважно погано сплять, якщо не вип’ють відповідної дози спиртного. Їм сняться жахи, погрози, замахи, переслідування.
У останній стадії алкоголізму спостерігаються де мерій або біла гарячка. Хворий є небезпечним як для себе, так і для оточуючих. За декілька днів до розвитку білої гарячки у нього появляється стан тривоги. Безсонниця. Потім його переслідують слухові і зорові галюцинації.
Поруч із цими хворобами, у алкоголіків може бути ще й патологія головного і спинного мозку. Це супроводжується головними болями, головокружінням, пониженням розумової і фізичної активності, розладами пам’яті, сну.