Вплив дитячо-батьківських відносин на рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку (стр. 7 из 13)

С – середній рівень;

НС- нижче середнього рівень;

Н – низький;

Діаграма№2.

Умовні позначки:

- середній рівень;

- високий рівень;

- нижче середнього рівень;

- низький рівень;

Таким чином, ми констатуємо, що більшість батьків не мають достатній рівень знань про особливості віку своєї дитини, про форми, способи, методи виховання.

Серія 5.

Проаналізувавши відповіді батьків, ми одержали наступну картину батьківського відношення до дітей:

Оптимальні батьківські відносини до дитини спостерігаються в 10 родинах (33 %).

До нейтрального рівня можна віднести 14 сімей (47 %).

Батьківські відносини, що носять негативний характер, виявляються в шести сім¢ях (20 %).

За результатами цієї методики ми бачимо, що більшість сімей використовують неефективні відносини з дитиною, що приводить до збільшення рівня тривожності у дітей.

Порівнюючи дані за цією методикою і результати тестів, спрямованих на обстеження дітей, ми виявили, що порушення в батьківських відносинах до дітей впливають на їхній емоційний стан, зокрема, на прояв тривожності.

Таблиця 5.

№ n/n	Ініціали батьків	Стать	Рівень батьківського відношення до дитини
1.	А. А.	Ж	Н
2.	А. К.	Ч	В
3.	А. К.	Ж	С
4.	А. Р.	Ж	С
5.	В. Г.	Ж	В
6.	В. К.	Ж	Н
7.	В. С.	Ж	С
8.	Г. Д.	Ч	В
9.	Г. К.	Ж	С
10.	Д. М.	Ч	С
11.	Є. П.	Ч	В
12.	Є. М.	Ж	С
13.	І. Р.	Ж	Н
14.	І. С.	Ж	Н
15.	К. П.	Ж	В
16.	Л. Ю.	Ж	Н
17.	Л. П.	Ж	С
18.	Л. Т.	Ж	В
19.	Л. Р.	Ж	С
20.	М. З.	Ж	В
21.	Н. С.	Ж	В
22.	Н. Б.	Ж	С
23.	О. Д.	Ж	С
24.	П. К.	Ж	В
25.	Р. М.	Ч	С
26.	С. Л.	Ч	С
27.	Т. В.	Ж	С
28.	С. А.	Ч	В
29.	С. В.	Ч	С
30.	Т. Р.	Ж	Н

В – високий рівень(10 сімей);

С – середній рівень(14 сімей);

Н- низький рівень(6 сімей).

Таким чином, у результаті проведеного дослідження, підсумовуючи отримані результати, ми виділили рівні дитячо-батьківських відносин у сім¢ї. Критеріями визначення рівнів дитячо-батьківських відносин для нас з'явилися:

- дитячі відносини до батьків;

- знання батьків про виховання дитини;

- батьківське відношення до дітей.

Високий рівень – характеризується достатнім обсягом знань і уявлень батьків про виховання дитини. Дитина в сім¢ї почуває себе комфортно і затишно. Батьки поважають свою дитину, схвалюють її інтереси і плани, намагаються в усьому допомогти їй, заохочують її ініціативу і самостійність.

Середній рівень - характеризується недостатнім обсягом знань і уявлень батьків про виховання дитини. Батьки порушують взаємини з дітьми, дитина почуває себе самотньо, вони не надають їй самостійності.

Низький рівень – характеризується незнанням батьків про виховання дітей. Дитина не удоволена своїм сімейним станом, має підвищену тривожність. Батьки сприймають свою дитину поганою, непристосованою, невдачливою, випробують стосовно дитини дратівливість і образу.

Результати проведеного нами дослідження показали, що середній і низький рівні в розвитку дитячо-батьківських відносин викликають особливу увагу, тому що у відносинах батьків з дітьми просліджуються деякі порушення, що позначаються на появі у дітей тривожності.

На наш погляд, причинами, зростання тривожності у дітей, є те, що:

- у батьків не сформоване повне увлення про виховання дитини;

- дитина не відчуває себе затишно і комфортно в сім¢їі (вона не задоволена своїм положенням усім¢ї );

- діти ростуть в умовах дефіциту добра, ласки, любові; бояться покарання;

- у сім¢ї – несприятлива обстановка; надмірна опіка.

Результати діагностичного етапу представлені в діаграмі №3.

Умовні позначки:

-високий рівень (9 дітей);

- середній рівень (15 дітей);

-низький рівень (6 дітей);

Для подолання тривожності у дітей, викликаної порушеннями в дитячо-батьківських відносинах, нами була складена програма, спрямована на їхню корекцію.

2.3 Програма занять з корекції сімейних взаємовідносин

Програма і методика проведення:

Мета тренінгу: підвищити батьківську ефективність учасників.

Завдання тренінгу:

• поглибити пізнання батьками самих себе, своїх психологічних особливостей, усвідомлення своїх дітей і думок, зміцнення позитивних якостей особистості, набуття навичок адекватної поведінки у певних соціальних ситуаціях (використовується «Вікно «Джохарі» як модель саморозкриття людини в соціальному оточенню;

• вивчити світ дитинства як такий, поглибити пізнання своєї дитини, и вчинків, емоцій, думок;

• на підставі вищезгаданого знайти оптимальні шляхи спілкування з дитиною; пошук та використання адекватних методів виховання й розвитку дитини на основі її повного прийняття;

• надати батькам можливість обговорювати певні конкретні проблеми і разом знаходити засоби їх вирішення;

• активізувати членів групи з метою допомогти самому собі.

Регламент тренінгу. Тренінг складається з 24 годин (12 занять по 2 години). Заняття проходять раз на тиждень або частіше в залежності від можливостей учасників.

Методичні прийоми, що використовуються під час тренінгу. Рольова гра, дискусія, брейн-стормінг, розгляд реальних проблемних ситуацій учасників тренінгу, аналіз власного життєвого досвіду, обговорення поданої інформації.

Програма проведення тренінгу батьківської ефективності.

Заняття 1.

1. Знайомство. Учасники по черзі називають своє ім'я або псевдонім, та повідомляють (за бажанням) деяку інформацію про себе (вік, місце роботи тощо).

2. Запит та очікування учасників тренінгу. Батьки по колу відповідають на питання: “Що привело Вас у групу? Чого ви очікуете від групи?”

3. Розповідь ведучого щодо мети тренінгу, його завдань, можливостей, правила групи, укладання групового контракту (не запізнюватись, не пропускати заняття, дотримуватись правил групи тощо).

. Правила групи:

• всі обговорення і дії відбуваються за принципом «тут і зараз» (якщо учасники заздалегідь не обумовлюють, що розглядається ситуація з минулого або з майбутнього);

• учасники відкрито виявляють свої думки, почуття;

• члени групи говорять від себе («я гадаю», «мені здається»); . • в дискусії учасники звертаються до конкретної людини;

• учасники не оцінюють одне одного, а описують те, що відбувається.

4. Зворотний зв'язок. Учасники тренінгу (в тому числі і ведучий) висловлюють свої почуття, що виникали у них під час першої зустрічі, роблять пропозиції щодо подальших занять.

5. Ритуал прощання (повторюється щоразу в кінщ зустрічі). Усі стають по колу, обіймають один одного за плечі, заплющують очі, повільно хитаються вліво-вправо в розслабленому стані.

Заняття 2.

1. Проговорення незавершених почуттів. Батьки говорять те, що вони не встигли сказати на попередньому занятті, те, що вони бажають сказати групі зараз.

2. Розповідь учасників групи про себе від імені предмета, який «багато знає про свого господаря». Наприклад, від імені годинника, прикрас, одягу тощо. Розповідь починається словами «Мій господар ...»

3. Розгляд концепції Е. Берна щодо трьох станів особистості.

Теоретичний підхід Е. Берна до трьох основних моделей особистості.

Е. Берн вважає, що у кожної людини набір його поведінкових (поведінкові зміни звичайно супроводжуються емоційними) схем співвідноситься з певним станом його свідомості. А з другим психічним станом, часто несумісним з першим, буває пов'язаний вже другий набір схем. Ця відмінність призводить до висновку про існування різних станів «Я» людини. Берн виділяє три основні категорії стану людини: