Практичні рекомендації батькам
Не поспішайте задовольняти бажання дитини;
не намагайтеся виконувати за сина чи доньку будь-яку справу;
давайте дитині постійні доручення. Стежте за їх виконанням;
не виконуйте за дитину те, що їй доручено, без поважної причини (такою причиною може бути хвороба);
навчіться вислухувати свою дитину, бути терплячими: не поспішайте закінчити за неї фрази, не перебивайте, не підганяйте;
не нав’язуйте синові чи донці свою думку чи волю: краще аргументовано доведіть, що так, як ви пропонуєте буде краще;
привчайте дитину до аргументації своїх вчинків: пропонуйте їй щоразу замислюватись над тим, що вона хоче робити, або що робить;
спонукайте дитину пізнавати довкілля;
створіть навколо маляти безпечні умови для його перебування та пізнання ;
пояснюйте дитині зрозумілою мовою, але без сюсюкання та зайвого спрощення (призначення та користь різних речей, правила користування ними);
вчасно привчайте дитину до самообслуговування: щоб не викликати протидії вашим домаганням, придумайте ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля;
з найменшого віку привчайте дитину шанувати й любити своїх батьків, дідусів і бабусь, братиків чи сестричок: не допускайте її самоствердження за рахунок інших;
пам’ятайте: прикладом для дитини насамперед є її батьки;
поважайте свою дитину, не принижуйте її гідність брутальними словами, глузування з її незграбності та не вмілості, фізичними покараннями;
любіть дітей не сліпою, а мудрою любов’ю, яка допоможе їм вирости гарними людьми, вдячними вам і здатними до самореалізації в різних життєвих умовах.
Список використаних джерел
1. Абабков В.А. Клинические основы психотерапии неврозов и других нервно-психических отклонений //Психотерапия: от теории к практике. Спб., 1995.
2. Андрусенко В.А. Социальный страх. М., 1984.
3. Абрамова Г.С. Возростная психология: Учебник для студентов вузов. М., 1972.
4. Абрамова Г.С. Практическая психология. М., 1997.
5. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. Брест, 1993.
6. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. М., 1993.
7. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 1980.
8. Аникеева Н.Т. Воспитание игрой. М., 1987.
9. Астапов В.Н. Функциональный подход к изучению состояния тревоги. //Психологический журнал, 1992. Т.13 №5.
10. Бернс А.И. Развитие Я-концепции и воспитания. Г., 1990.
11. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Соколова Е.Д. Методика многостороннего исследования личности. М.: Фолиум., 1994.
12. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: Норма и отклонение. М.: Педагогика, 1990г.
13. Битянова М.Р., Азарова Т.В. Работа психолога в начальной школе.-М.,1998.
14. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика.-Спб,2000.
15. Бондаренко А.Ф.Психологическая помощь: теория и практика.-К., 1997.
16. Божович Л.И. Проблемы формирования личности /под ред. Д.И. Фельдштейна. М., 1995.
17. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. - М. : Изд-во МГУ, 1976г.
18. Выготский Л.С. Педагогическая психология. –М., 1991.
19. Гарбузов В. И. Нервные дети: Советы врача. - Л. : Медицина, 1990г. -176с.
20. Детский практический психолог. Программы и методические материалы./Под ред. Шагревой О.А. Козловой С.А.-М., 2001.
21. Джеймс М., Джонгвард. Рожденные выигрывать.-М., 1993.
22. Дубровина И.В., Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога М., 1987.
23. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. М., 1997.
24. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия.-Л., 1990.
25. Захаров А.И. Дневные и ночные страхи у детей. Серия «Психология ребенка». Спб., 2000.
26. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков. Л., 1988.
27. Захаров А. И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка: 3-е изд., Спб: Союз, 1997.
28. Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. М., 1986.
29. Изард К. Эмоции человека: [Пер. с анг.] /Под ред. Гозмана Л.Я., Егоровой М.С.; Вступительная статья Ольшанниковой А.Е. М.:изд-во МГУ, 1980г.
30. Ковалев С.В. Психология современной семьи. М., 1988.
31. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Детская психология: Минск, 1998г.
32. Коломинский Я.Л, Панько Е.А. Диагностика и коррекция психического развития дошкольников: Минск, 1997г.
33. Краткий психологический словарь /Сост. Л.А. Карпенко; под общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г.Ярошевского.-М.,с.195
34. Кочубей Б. Детские тревоги; что, откуда, почему? //Семья и школа. М., 1988.
35. Кочубей Б, Новикова Е. Ярлыки для тревожности.//Семья и школа. М., 1988
36. Кочубей Б., Новикова Е. Снимем маску с тревоги.//Семья и школа. М., 1998.
37. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнее воспитание. М., 1999.
38. Левитов Н.Д. Психическое состояние беспокойства, тревоги. //Вопросы психологии, 1969., №1.
39. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми, поощерять их развитие и решать проблемы: Кн. Для воспитателей дет.сада. М.: Образование,1991.
40. Лаврентьева Т.В. Психолог в детском дошкольном учреждении: Методические рекомендации к практической деятельности. М.: Новая школа, 1996.
41. Лесгафт П.Ф. Как помочь ребенку в обучении, в школе и семье. М., 1995.
42. Мухина В.С. Детская психология/ Под ред. Л.А.Венгера – М.: Образование, 1985г.
43. Морри ван Ментс. Эффективный тренинг с помощью ролевых игр.-Спб,2002.
44. Немчин Т.А. Состояние нервно-психического напряжения. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1983.
45. Немов Р.С. Психология. Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений в 2-х кн. Кн. 2. Психология . М., 1994.
46. Овчарова Р.Ф. Справочная книга школьного психолога.-М.,1996.
47. Овчарова Р.Ф. Семейная академия: вопрос и ответа.-М., 1996.
48. Осипова А.А. Введение в практическую психокоррекцию: групповые методы работы.-М: Московский психолого-социальный институт; Ворониж: НПО «МОДЕК», 2000.
49. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Пособие для студентов вузов.-М.,2000.
50.Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика.-М.,2000.
51. Петровский А.В. Возростная и педагогическая психология: Учебник для студентов пед. ин-тов. М. : Образование, 1979. -288с.
52. Пилиповский В. Я., Помощь родителям в воспитании детей. -М., 1992.
53. Практическая психология для преподователей./ Под ред. Тутушкиной.-М., 1997.
54. Психология страха: Популярная энциклопедия.-М.,1999.
55. Психологический словарь /под ред. Давыдова В.В.-М.,1983.
56. Рогов Е.И. Настольна книга практического психолога .-М.,1995.
57. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. М.,1970г.
58. Розин В.М. Психология: теория и практика.-М., 1997.
59. Рабочая книга школьного психолога. /Под ред. Дубровиной И.В.-М.,1995.
60. Сатир В. Как устроить себя и свою семью.-М.,1992.
61. Семейная психотерапия. /Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В., Александрова Н.В.-Спб.,2000.
62. Степанов С.С. Психологический словарь для родителей.-М.,1996.
63. Столяренко Л.Д., Самигин С.И. Сто экзаменационных ответов по педагогике./Ростова-на-Дона, 2001.
64. Столяренко Л.Д., Самигин С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах. Ростова-на-Дона: Феникс, 2000.
65. Худик В.А Диагностика детского развития: исследовательские приемы.-К.,1992.
66. Шкала явной тревожности для детей / Перевод и адаптация А.М. Прихожан. М., 1994.
67. Шульга Т.И., Слот В., Спаниярд Х. Методика работы с детьми “группы риска”.-М., 2001.
Додаток №1
Методика «Незакінченні речення»
Текст методики:
Думаю, що мій батько рідко...
Знаю, що нерозумно, але боюся...
У порівнянні з більшістю інших сімей моя сім¢я...
Моя мати і я...
Зробив би все, щоб забути...
Якби мій батько тільки захотів...
Більшість моїх товаришів не знають, що я боюся...
Моя сім¢я поводиться зі мною як з...
Моя мати...
Моєю найбільшою помилкою було...
Я хотів би, щоб мій батько...
Хотілося б мені перестати боятися...
Більшість відомих мені сімей...
Вважаю, що більшість матерів...
Почуваю себе винуватим, якщо...
Думаю, що мій батько...
Мої побоювання не раз змушували мене...
Коли я був дитиною моя сім¢я...
Я люблю свою матір, але...
Саме гірше, що мені доводилося зробити, це...
Для кожної групи речень виводиться характеристика, що визначає дану систему відносин як позитивну, негативну чи байду.
Ключ:
| № п/п | Групи речень | № завдань |
| 1. | Відношення до батька | 1, 16, 31, 46. |
| 2. | Страхи і побоювання | 7, 22, 37, 52. |
| 3. | Відношення до сім¢ї | 12, 27, 42, 57. |
| 4. | Відношення до матері | 14, 29, 44, 59. |
| 5. | Почуття провини | 15, 30, 45, 60. |
Додаток № 2.
Дитячий варіант шкали явної тривожності (СМА)
А. М. Парафіян
1.Тобі важко думати про що-небудь одному.
2.Тобі неприємно, якщо за тобою спостерігають, коли ти що-небудь робиш
3. Тобі дуже хочеться в усьому бути найкращим.
4. Ти легко червонієш.
5. Усі твої знайомі тобі подобаються.
6. Нерідко ти звертаєш, що в тебе сильно б'ється серце.
7.Ти дуже сильно соромишся.
8. Буває що тобі хочеться бути якнайдалі від того місця, де ти знаходишся.
9. Тобі здається, що в інших усе виходить краще ніж у тебе.