Вплив дитячо-батьківських відносин на рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку (стр. 11 из 13)

N n/n	Ініціали батьків	Стать	Рівень дитячо-батьківських відносин		Рівень батьківського відношення до дітей
			Етапи		Етапи
			Діагност.т.	Контрольн.н	Діагност.	Контрольн.
1.	А. А.	Ж	Н	С	Н	С
2.	А. К.	Ч	В	В	В	В
3.	А. К.	Ж	С	В	С	В
4.	А. Р.	Ж	С	В	С	В
5.	В. Г.	Ж	С	В	С	В
6.	В. К.	Ж	Н	Н	Н	Н
7.	В. С.	Ж	С	В	С	В
8.	Г. Д.	Ч	С	В	С	В
9.	Г. К.	Ж	В	В	В	В
10.	Д. М.	Ч	С	В	С	В
11.	Є. П.	Ч	В	В	В	В
12.	Є. М.	Ж	С	С	С	С
13.	І. Р.	Ж	Н	С	Н	С
14.	І. С.	Ж	Н	С	Н	С
15.	К. П.	Ж	В	В	В	В
16.	Л. Ю.	Ж	Н	Н	Н	Н
17.	Л. П.	Ж	С	В	С	В
18.	Л. Т.	Ж	С	В	В	В
19.	Л. Р.	Ж	С	В	С	В
20.	М. З.	Ж	С	В	С	В
21.	Н. С.	Ж	В	В	В	В
22.	Н. Б.	Ж	С	В	С	В
23.	О. Д.	Ж	С	В	С	В
24.	П. К.	Ж	В	В	В	В
25.	Р. М.	Ч	С	С	С	В
26.	С. Л.	Ч	С	В	С	В
27.	Т. В.	Ж	В	В	В	В
28.	С. А.	Ч	В	В	В	В
29.	С. В.	Ч	В	В	В	В
30.	Т. Р.	Ж	Н	Н	Н	Н

С – середній рівень;

Н – низький.

Порівняльний аналіз діагностичного та контрольного етапів дослідження представлені в діаграмі №3, 4.

Діаграма 3. Діагностичний етап дослідження.

Умовні позначки:

високий рівень дитячо-батьківських відносин

-; середній рівень дитячо-батьківських відносин

-;низький рівень дитячо-батьківських відносин.

Діаграма 4. Контрольний етап дослідження.

Умовні позначки:

- високий рівень дитячо-батьківських відносин;

- середній рівень дитячо-батьківських відносин;

- низький рівень дитячо-батьківських відносин

З результатів діаграми ми бачимо, що відбулася тенденція до поліпшення дитячо-батьківських відносин, у більшості дітей тривожність знизилася до оптимального рівня. Тільки 3 сім¢ї залишилось на низькому рівні дитячо-батьківських відносин, але поліпшення помітні й у цих сім'ях.

На наш погляд, індивідуальні заняття з цими сім¢ями допоможуть вирішити існуючими в них проблеми у взаєминах та налагодити позитивні стосунки дітей з батьками.

Висновки

Отже, теоретичне вивчення проблеми впливу дитячо-батьківських відносин на рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку дозволило дістатися певних висновків:

1. Тривожність – серйозний емоційний бар'єр, що ускладнює життя дитини і впливає на її психічне здоров'я. Однією з основних причин дитячої тривожності є порушення дитячо-батьківських відносин. Це в основному походить від того, що батьки недостатньо знають психологічні особливості своєї дитини, використовують методи виховання своїх батьків.

2. Дослідники сучасності та минулого, які вивчали проблему дитячо-батьківських стосунків і їх вплив на рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку впевнені, що:

· Для розвитку позитивних дитячо-батьківських стосунків дорослі повинні мати певний рівень знань з проблеми виховання і взаємин з дитиною(Є.О Смирнова, М.В. Бикова та інші);

· Виховання – складна система. На нього впливають спадковість і біологічне (природне) здоров'я дітей і батьків, матеріально – економічна забезпеченість, соціальний стан, уклад життя, кількість членів сім¢ї, відношення до дитини (Л.Д. Столяренко, С.І Самигіна).

· Основою сімейного мікроклімату, є міжособистісні відносини, що і визначають його клімат. Саме по відношенню батьків до своєї дитини, можна припустити, яким він стане в майбутньому (А.С. Макаренко, А.В. Петровського, А.И. Захарова, А.Б. Добрович).

· Взаємини в сім¢ї можуть носити різносторонній характер. На дитячо-батьківських відносинах позначається тип сім¢ї, позиція, що займають дорослі, стилі відносин та роль, що вони відводять дитині в сім¢ї. Під впливом типу батьківських відносин формується її особистість.

· Діти з підвищеною тривожністю відносяться до груп ризику по неврозах, негативному поводженню, емоційним порушенням особистості. Одним з факторів, що впливають на появу тривожності у дітей, як вказують А.І. Захаров, А.М. Парафіян та інші, є батьківські відносини.

3. Аналізуючи підходи авторів корекції дитячо-батьківських відносин, найбільш значимим, на наш погляд, є форми роботи зі збагачення знань батьків (збори, індивідуальні консультації, різноманітні клуби, вивчення батьками психолого-педагогічної літератури по вихованню дітей). Дослідники звертають увагу, що для корекції дитячо-батьківських відносин можна використовувати тренінг (когнітивно-поведінковий, психологічний, соціально-психологічний).

Результати проведеного нами експериментального дослідження показали що середній і низький рівні в розвитку дитячо-батьківських відносин викликають особливу увагу, тому що у відносинах батьків з дітьми просліджуються деякі порушення, що позначаються на появі у дітей тривожності.

Отже, нами було виявлено 6 дітей (20%), незадоволених своїм положенням у сім¢ї. 15 дітей (30%) часто випробують дискомфорт, хоча і задоволені. У результаті діагностики ми припустили, що цих дітей не влаштовують взаємини з батьками.

За результатами нашого дослідження нами були виявлені причини, що викликають тривожність у дитини:

-страх фізичного покарання;

-страх залишитися в будинку одною;

-відсутність батьківської ласки;

-лементи батьків за провини.

Дані прояви спостерігалися у відповідях у 21 дитини (70 %). З них у 15 (50 %) – спостерігалася наявність деяких причин, що викликають тривожність. У 6 дітей (20 %) були відзначені всі ці причини і лише в 9 (30 %) випадках тривожність не спостерігалася.

На наш погляд, причинами, зростання тривожності у дітей, є те, що:

- у батьків не сформоване повне уявлення про виховання дитини;

- дитина не відчуває себе затишно і комфортно в сім¢і (вона не задоволена своїм положенням усім¢ї );

- діти ростуть в умовах дефіциту добра, ласки, любові; бояться покарання;

- у сім¢ї – несприятлива обстановка; надмірна опіка.

Отримані висновки надають підставу стверджувати, що гіпотеза дослідження , в якій було зроблено допущення, що однією з причин виникнення тривожності у дітей молодшого шкільного віку є низький рівень знань батьків про виховання дитини, підтвердилась. А це, в свою чергу дозволяє говорити про ефективність та своєчасність розробленої системи роботи з батьками. Даний підхід виявився результативним та актуальним. Запропоновані форми і методи роботи дійсно допомагають батькам отримати певні психолого-педагогічні знання, вчать правильно будувати свої стосунки з дітьми, вчасно знаходити свої помилки та виправляти їх, сприяють появі почуття відповідальності поліпшенню дитячо-батьківських відносин і зниженню рівня дитячої тривожності.