Вплив комунікативних здібностей на соціометричний статус дитини старшого дошкільного віку в груп (стр. 4 из 5)

У процесі дослідження використовували такі методи: спостереження; тести; опитування усне (бесіда); опитування письмове (анкетування); експеримент.

Наше дослідження проходило в декілька етапів.

Етап 1. Інформаційний - визначення рівня розвитку комунікативних здібностей дітей старшого дошкільного віку. Для цього у межах комунікативної компетенції нами були виокремлено такі критерії: ініціативність спілкування; наявність контактно-встановлюючих засобів спілкування.

До критеріїв були підібрані відповідні показники. Ініціативність спілкування з показниками: наявність навичок спільної діяльності, товариське відношення один до одного. Наявність контактно – встановлюючих засобів спілкування з показниками: виразність інтонацій, наявність засобів невербального характеру. До кожного критерію і показника були розроблені завдання на з’ясування відповідних умінь і навичок.

Етап 2. Діагностичний. Виявивши рівні розвитку комунікативних здібностей нами було проведено соціометричне дослідження з метою виявлення соціометричного статусу дітей.

На першому етапі ми збирали індивідуальні відомості про дітей: вік, родинні відносини. Проводився констатуючий експеримент, за допомогою якого ми дізналися про взаємини дітей у групі, їх статусне положення і комунікативні здібності; про залежність статусу дитини від рівня розвитку комунікативних здібностей.

Спочатку ми спостерігали за дітьми в групі, за їх відносинами під час різних . видів діяльності: як вони граються, чи з радістю працюють, чи вміють вони гратися разом з іншими дітьми, чи входять у якісь мікрогрупи, які в них стосунки Дані спостереження дали змогу виділити дітей, які завжди граються, працюють наодинці і тих , які ініціативні, займають ведучу позицію в грі, користуються великою популярністю у ровесників.

Через чотири дні ми провели бесіду з вихователем про статус дитини в групі (Додаток Б) і отримали такі результати:

Таблиця 2.1

№	Ім’я та прізвище	Статус	№	Ім’я та прізвище	Статус
1	Сергій А.	Бажаний	8	Микита К.	Бажаний
2	Катя Б.	Зірка	9	Артем Л.	Бажаний
3	Світлана Б.	Прийнята	10	Георгій М.	Прийнятий
4	Тетяна Г.	Ізольована	11	Тетяна О.	Прийнятий
5	Дмитро Д.	Бажаний	12	Алла П.	Прийнята
6	Андрій К.	Зірка	13	Надія П.	Прийнята
7	Антон К.	Прийнятий	14	Артем Т.	Ізольований

Отже, з бесіди ми можемо зробити висновок, що на думку вихователя, клімат взаємодій дітей у групі добрий. В групі 2 “лідери”, 4 “бажаних”, 6 “прийнятих” та 2 “ізольованих” дитини.

Провівши бесіду з батьками про статус їх дітей у групі (Додаток Б) ми отримали такі результати:

Таблиця 2.2

№	Ім’я та прізвище	Статус	№	Ім’я та прізвище	Статус
1	Сергій А.	Прийнятий	8	Микита К.	Прийнятий
2	Катя Б.	Зірка	9	Артем Л.	Зірка
3	Світлана Б.	Ізольована	10	Георгій М.	Ізольований
4	Тетяна Г.	Прийнята	11	Тетяна О.	Бажана
5	Дмитро Д.	Бажаний	12	Алла П.	Прийнята
6	Андрій К.	Зірка	13	Надія П.	Бажана
7	Антон К.	Бажаний	14	Артем Т.	Зірка

Для отримання більш достовірних даних ми використали метод соціометрії. Однією з його форм є гра “Секрет”. Для цієї гри ми підготували перевідні картинки – по 3 для кожної дитини. Склали список групи: окремо хлопчиків, окремо – дівчаток. Кожній дитині присвоїли порядковий номер.

Дослідження почали з вступної бесіди з групою:

· Діти, сьогодні ми з вами пограємо в дуже цікаву гру. Але ви повинні вміти зберігати таємницю, дотримуватися порядку і дисципліни.

Помічник дослідника вивела усіх дітей в інше приміщення (до спортзалу), де читала їм книжку. Діти по одному заходили до групи, а після дослідження ішли на вулицю. Таким чином діти, котрі вже брали участь в експерименті, не зустрічаються з тими, хто чекає своєї черги – до приходу в групу дитина не знає, в чому полягає гра. Таким чином забезпечувався індивідуальний підхід.

Коли дитина заходила до групи, їй повідомляли правила гри:

· Ось тобі три картинки (на звороті поставлено номер, присвоєний цій дитині в експерименті). Поклади їх по одній на столик трьом товаришам з групи, кому хочеш. Виграє той, у кого виявиться найбільше картинок. Ніхто не знатиме, кому ти поклав, навіть мені можеш не казати, якщо не хочеш (як правило, всі діти самі називали ровесників, яким вони клали картинки, крім того, на них проставлені їхні порядкові номери).

У результаті експерименту ми отримали таблицю (Додаток В), з якої видно, скільки виборів отримав кожен член групи. Це число визначає положення дитини в системі стосунків або, за прийнятою в соціометрії термінологією, її “соціометричний статус”.

Після перегляду шаф, ми відмітили пусті і доклали в них картинки, щоб діти не переживали негативних емоцій. Далі всіх дітей запросили підрахувати, в кого скільки картинок, на цьому гра закінчилась.

Ми підрахували результати за такою схемою:

6-7 подарунків отримали діти – зірки;

3-5 подарунків отримали бажані діти;

1-2 подарунки отримали прийняті діти;

нічого не отримали ізольовані діти.

Виходячи з цих результатів ми оформили соціограму у вигляді трьох кіл. З правої сторони ми розмістили хлопчиків у вигляді трикутників, а з лівої – дівчаток у вигляді кружечків.

Розміщення дітей на соціограмі відповідає кількості отриманих ними виборів. Отже, в першому колі розмістили “зірок”, тобто дітей, які мають високий статус (набрали 6 – 7 подарунків). Це Березюк Катя – 6 подарунків, Демидюк Дмитро – 6, Кредич Андрій – 6, Плюта Алла – 7.

В другому колі – “бажані” діти: Андрущак Сергій – 4, Бридка Світлана – 3, Курсевик Микита – 3, Лобода Артем – 3.

В третьому – “прийняті” діти: Матусяк Георгій – 2 та Переда Надія – 2.

В центрі – “не прийняті” або “ізольовані” діти (усі – 0 виборів): Гвіздок Тетяна, Крутій Антон, Орел Тетяна, Трач Артем (Додаток В).

Діти, що відносяться до 1 – 2 кола займають сприятливе положення в групі. З ними завжди із задоволенням граються, запрошують у свої ігри, вони веселі, емоційні, товариські, активні, самостійні.

І навпаки – дітей, що набрали 1 – 2 вибори не завжди приймають у свої ігри, іноді ігнорують їх, не хочуть з ними спілкуватися, але буває, що вони також проявляють ініціативу, активність, самостійність і тоді з ними залюбки граються.

Але в групі є і діти, які не набрали жодного подарунка. Таких дітей взагалі уникають, не приймають в ігри, вони граються наодинці, тобто ізольовані. Вони безініціативні, іноді набридливі, іноді озлоблені, іноді тривожні.

Так як гра “Секрет” не може дати на 100% достовірних результатів, то через тиждень ми провели ще один варіант соціометричного дослідження – гру “Вибір в дії”, розроблену Я.Л. Коломінським.

Для цієї гри ми підібрали по три привабливі речі для кожної дитини. Це – іграшки, картинки, цукерки, книжечки тощо.

Дитина отримувала таку інструкцію: “Оціни три цих предмети за ступінню їх привабливості, по тому, наскільки інші діти хотіли б мати їх у себе. На перше місце постав найбільш бажаний для дітей предмет, на друге – трохи менше бажаний, а на третє – той, що залишився. Тепер вибери із своєї групи трьох дітей, яким би ти хотів(ла) подарувати ці предмети, назви їх і віддай їм ці предмети. Самий привабливий предмет ти повинен(на) віддати тому, кого любиш найбільше, менш привабливий – тому, хто у тебе стоїть на другому місці, а останній – тому, хто за симпатією до нього ти поставив би на третє місце.”

Після того, як всі діти роздали предмети, що у них були, товаришам по групі, ми визначили, хто, скільки і яких предметів отримав. У відповідності з кількістю отриманих предметів, визначили соціометричний статус дитини в групі за формулою:

,

де С – статус дитини в групі у системі взаємовідносин з ровесниками; к – кількість привабливих предметів, отриманих дитиною від товаришів по групі; п – кількість дітей у групі, що тестується.

Чим більше найбільш привабливих предметів отримала дитина в процесі експерименту, тим ближче її взаємовідносини з ровесниками, тим вищий її статус в групі. Основою для висновків про статус дитини в групі слугують кількісні дані, тобто показник С.

Оцінка результатів проводилась за такою шкалою:

9 – 10 балів – показник С дитини в межах 90 – 100 %;

4 – 8 балів – показник С дитини в межах 40 – 89 %;

1 –3 бали – показник С дитини в межах 10 – 39 %;

0 балів – показник С дитини в межах 0 – 9 %.

Висновки про рівень статусу:

9 – 10 балів – зірки;

4 – 8 балів – бажані;

1 –3 бали – прийняті;

0 балів – ізольовані.

З цього ми також зробили соціограму і побачили майже такі ж результати, як і в попередньому дослідженні (Додаток В).

Отже, зіставивши результати бесід та соціометричних досліджень, ми отримали наступну картину:

Таблиця 2.3

№	Ім’я та прізвище	Батьки	Вихователь	Гра “Секрет”	Гра “Вибір в дії”
1	Сергій А.	Прийнятий	Бажаний	Бажаний	Прийнятий
2	Катя Б.	Зірка	Зірка	Зірка	Зірка
3	Світлана Б.	Ізольована	Прийнята	Бажана	Бажана
4	Тетяна Г.	Прийнята	Ізольована	Ізольована	Ізольована
5	Дмитро Д.	Бажаний	Бажаний	Зірка	Зірка
6	Андрій К.	Зірка	Зірка	Зірка	Зірка
7	Антон К.	Бажаний	Прийнятий	Ізольований	Ізольований
8	Микита К.	Прийнятий	Бажаний	Бажаний	Бажаний
9	Артем Л.	Зірка	Бажаний	Бажаний	Бажаний
10	Георгій М.	Ізольований	Прийнятий	Прийнятий	Прийнятий
11	Тетяна О.	Бажана	Прийнятий	Ізольована	Ізольована
12	Алла П.	Прийнята	Прийнята	Зірка	Зірка
13	Надія П.	Бажана	Прийнята	Прийнята	Прийнята
14	Артем Т.	Зірка	Ізольований	Ізольований	Ізольований

Отже, тепер ми маємо точні результати вивчення взаємовідносин дітей у групі. Знаємо, що в групі є 4 дітей, які мають дуже низький статус, тобто “ізольовані”. В чому причина такого до них відношення дітей у групі? Що визначає низький статус дітей?