3.2 Застосування аудиторських методів для перевірки формування та оподаткування прибутку підприємства
Уся виробнича діяльність організацій і їхні фінансові результати при аудиторській перевірці залежать насамперед від дотримання принципів комерційного розрахунку. Контроль за здійсненням вимог комерційного розрахунку й аудита кінцевих фінансових результатів повинний вироблятися при повній і неповної його формах. Виражаючи виробничі відносини, аудит повною мірою повинний відповідати вимогам ринкових відносин, що складаються.
При аудиті повинна приділятися увага самостійності підприємства в рамках закону і відповідальності його перед державою по оподатковуванню, ефективності використання ресурсів - відмінним рисам комерційного розрахунку.
В аудиторській перевірці фінансових результатів діяльності підприємства використовуються кількісні і якісні показники в необхідному ув'язуванні. Так, розмір прибутку промислового підприємства визначається не тільки кількістю й асортиментом виробів, що випускаються, але і їхньою вартістю. Аудиторська перевірка дотримання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів вимагає підрозділ факторів на аудируємі показники, на залежного і незалежні від підприємства. Усунення впливу шляхом відповідних розрахунків сторонніх факторів дозволяє більш правильно проводити аудит результатів зусиль колективу того або іншого підприємства або приватного власника.
Перевірені первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в балансі, звіті про фінансові результати, в іншій звітності внутрішнього характеру, служать інформаційною базою, що є основним компонентом експертної системи, пристосованої до вимог і цілям аудита.
Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів і іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення вірогідності їхньої звітності, обліку, його повноти й відповідності чинному законодавству й установленим нормативам;
При проведенні аудиту на підприємстві необхідно визначити об'єкти аудиту. Всі об'єкти аудиту оподаткування прибутку можна поділити на такі групи:
ресурси: сировина, матеріали, комплектуючі, запасні частини, енергоносії, товари, готова продукція, валютні кошти, основні засоби, цінні папери, нематеріальні активи;
господарські процеси: матеріально-технічне забезпечення, операції купівлі-продажу товарів, матеріалів, забезпечення фінансовими ресурсами;
результати фінансово-господарської діяльності: обсяги експорту та імпорту продукції, собівартість експортної продукції та імпортних товарно-матеріальних цінностей, прибуток, рентабельність;
облікова політика підприємства та її складові частини;
аналітично-інформаційні функції управління: планування, облік, контроль, аналіз.
Аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.
Ймовірність того, що висновок про відсутність помилки в кожній із статей звітності буде правильним, залежить від трьох факторів:
1 бухгалтерського обліку підприємства;
2 надійності систем контролю;
3 аудиторських процедур.
Загальний аудиторський ризик складається із внутрішнього ризику діяльності підприємства, ризику контролю й ризику не виявлення.
Ризик не може бути усунутий повністю, тому в аудиторській практиці встановлений прийнятний рівень ризику - 5%, а, отже, рівень довіри рівняється 95%.
Внутрішній ризик (ВР) являє собою сукупність можливих ризиків, пов'язаних з функціонуванням підприємства, а саме: характеризує рівень всіх потенційних помилок у результаті діяльності підприємства до перевірки з боку системи внутрішнього контролю. Ризик виникнення таких помилок пов'язаний із впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів.
Ризик контролю (РК) являє собою оцінку дієвості системи внутрішнього контролю підприємства-клієнта з погляду її здатності запобігати або виявляти помилки. Система внутрішнього контролю підприємства утвориться підсистемами внутрішньогосподарського контролю (ВГК) і внутрішнього аудита (ВА). У свою чергу, у системі ВГК, функції якого реалізують всі структурні підрозділи апарата керування, особливо варто виділити внутрішньогосподарський бухгалтерський контроль (ВГБК), реалізований фахівцями обліково-фінансової служби. Тому при визначенні ризику контролю необхідно оцінити надійність і дієвість підсистем ВГК і ВА (де така служба є) [2].
Як свідчить аудиторська практика, рівень ризику контролю підвищується при комп'ютерному варіанті ведення бухгалтерського обліку із застосуванням неапробованих бухгалтерських програм. Крім того, фактором збільшення ризику контролю є сам факт виявлення попередньою аудиторською перевіркою помилок і неточностей у системі бухгалтерського обліку.
Між ризиком контролю й інформаційною базою аудита існує пряма залежність. Якщо система ВК зізнається досить надійної, то обсяги відібраних для тестування об'єктів можуть бути зменшені.
Сполучення ВР і РК являє собою ймовірність наявності помилок після обліку впливу системи ВК. Це припускає, що аудитори повинні на основі оцінки цих ризиків спрогнозувати, у яких розділах фінансової звітності помилки найбільш або найменш можливі. Такий підхід дозволяє визначити загальний обсяг нагромадження аудиторських доказів, а також його розподіл по конкретних об'єктах (ділянкам) аудита.
Ризик не виявлення (РН) означає міру готовності аудитора визнати, що проведені їм аудиторські процедури відносно конкретних об'єктів не дозволять виявити помилки, що перевищують гранично припустимий розмір (якщо такі є).
Визначення величини РН тісно пов'язане з величиною ВР і РК. Чим вище ризик останніх, що припускає невисокий ступінь довіри аудитора до систем обліку й ВК, тим менше ризик не виявлення необхідно встановити для конкретної аудиторської перевірки.
ВР і РК не залежать від аудитора, він не може на них вплинути, оскільки вони є результатом діяльності підприємства-замовника незалежно від проведення аудита. На відміну від цих елементів РН є слідством виконаної аудитором роботи, за якої він несе повну відповідальність. Таким чином, у цьому ключі основним завданням аудитора є мінімізація ризику не виявлення, що досягається достатнім обсягом аудиторських процедур на основі застосування грамотно складених методик аудита, тестування зон ризику.
При розрахунку загального аудиторського ризику можна скористатися моделлю оцінки ризику, застосовуваної п'ятьома провідними аудиторськими фірмами миру:
ЗАР=ВР*РК*РН, (9)
де ЗАГ - загальний аудиторський ризик;
ВР - внутрішній ризик;
РК - ризик контролю;
РН - ризик не виявлення [11].
Середній рівень внутрішнього ризику складає 55%, ризик контролю – 50%, ризик не виявлення, відповідно до раніше отриманої статистики – 10%. Тоді, загальний аудиторський ризик буде дорівнювати:
ЗАР=ВР*РК*РН=0,55*0,5*0,1=0,0275 (2,75%)
Підприємницький ризик означає, що аудиторська організація може повністю або частково не одержати оплату за виконану роботу незалежно від її результату через конфлікт із клієнтом, або до неї можуть бути застосовані штрафні санкції. Він визначається поруч факторів: конкурентноздатністю аудиторської організації, фінансовим станом клієнта, характером операцій клієнта, компетентністю адміністрації й облікового персоналу й ін. До фінансових втрат у вигляді штрафів, а також до підриву ділової репутації аудиторського висновку.
Розрахунок оцінки підприємницького ризику представлений у таблиці 10.
Таблиця 10 – Критерії оцінки підприємницького ризику
| Фактор ризику | Оцінка фактора ризику | Рівень підприємницького ризику |
| 1 | 2 | 3 |
| Визначення економічної ситуації; в якій функціонує підприємство | Зростання ділової активності | Середній |
| Визначення галузі функціонування підприємств | Стабільна, але можливий в подальшому спад розвитку | Середній |
| Політика управління на підприємстві | Активна | Середній |
| Система контролю на підприємстві | Середній контроль | Низький |
| Результати аудиту минулих років | Не було перевірок | Низький |
| Частота зміни керівництва | За весь час існування ТОВ керівництво не змінювалось | Низький |
| Фінансовий стан підприємства | Має достатній фінансовий потенціал | Низький |
| Ймовірність виникнення судових спорів | Дуже незначна, але вона є | Низький |
| Репутація управлінців і власників | У всіх позитивна репутація | Низький |
| Досвід їх роботи | Практичний досвід роботи, багатий стаж роботи за спеціальністю | Низький |
| Власність | Колективна | Низький |
| Розуміння клієнтом ролі та відповідальності аудиту | Повне розуміння | Низький |
| Місце розташування компанії | Вигідне місце розташування | Низький |
За результатами критеріїв оцінки підприємницького ризику можна зробити висновок, що на підприємстві „КЗПО” цей ризик низький.
Під час проведення аудиторської перевірки результатом аудиту можуть бути:
- підтвердження достовірності фінансової звітності;