Окремого нагадування заслуговує катарсис — процес виявлення застарілої емоційної травми: в багатьох випадках він може принести велику психологічну користь і допомогти впоратися зі стресом.
Важливий внутрішній ресурс, що допомагає багатьом людям долати стреси, — це природно властивий їм оптимізм, глибока внутрішня переконаність, що, попри всі труднощі й незгоди, за великим рахунком у житті все буде добре. Оптимізм може допомагати людям оцінювати стресові події більш позитивно й мобілізовувати ресурси для прямої акції (дії) у відповідь на стресор. Медичні дослідження показують, що в оптимістів у середньому менше підточується імунна система, й навіть тиск у відповідь на стрес підвищується в них не надто сильно. Особливу стійкість до стресів демонструють люди свідомі, чесні, надійні, з розвиненим почуттям обов’язку, які мають тверді моральні переконання й звичку шукати позитив у будь-яких випробуваннях. Вони й живуть, звичайно, довше, й здоров’я в них краще. Можливо, це пов’язано з тим, що такі особистості найчастіше більш схильні усвідомлено піклуватися про своє здоров’я. Ну а найбільш вирішальною, мабуть, якістю, з погляду успішності копінгу, є почуття внутрішнього контролю. Люди, котрі відчувають себе господарями свого життя, краще переносять стрес навіть у ситуаціях, які об’єктивно не піддаються контролю.
4. Методи боротьби зі стресомМайже неможливо контролювати кожну стресову ситуацію у нашому житті, але можна контролювати більшість наших реакцій на стрес. Звісно, що це все дуже важко, але можливо. Так що основний принцип боротьби зі стресами – постійний самоконтроль. Існує дуже багато методик по боротьбі зі стресами. В своєму ІНДЗ хочу запропонувативам декілька простих порад, притримуючись яких можна навчитися долати неприємні життєві ситуації: Намагайтесь бути в житті філософом ( а коли це необхідно, згадуйте про почуття гумору, через його призму життя бачиться набагато легше). Намагайтесь дивитись на все зі сторони. Так легше тримати себе в руках. Ніколи не скаржтесь – від цього не стане легше. Але, це не означає, що не треба розповідати про свої проблеми близьким, тим, хто Вас розуміє та підтримує. Розмова допомагає зняти напруження та проаналізувати ситуацію оповідачу.Не марнуйте дарма часу на тривоги та побоювання, шукайте позитивні сторони подій.
Намагайтеся любити себе більше, ніж Ви до цього робили.
Не залишайтеся у стані нерухомості, шукайте вихід. Крім Вас нікому не вирішити вашу проблему.
Допомагайте іншим. Життєвий досвід може стати вам у пригоді.
Не покладайте рук і не переставайте боротися.
Подивіться на ситуацію по-новому, з іншої точки зору, ніж та, котра була у Вас до цього.
Вчіться відпочивати, знаходячись у стресових ситуаціях. Фізичні навантаження допомагають на деякий час «відключитись» від проблем. Це дуже добрий метод відпочинку для мозку.
Просто чудово, якщо у вас є хобі. Зазвичай улюблені захоплення допомагають розслабитися та приносять багато приємних емоцій.
Думайте позитивно. Налаштовуйте себе на позитивний результат, підсумок.
Кричіть та плачте. Іноді це буває дуже корисним і необхідним.
Злегка натисніть на скроні. Масажування нервів полегшує біль і усуває різноманітні недомагання.
Слухайте музику. Ніщо так не розслаблює і не заспокоює, як позитивна музика.
Лічіть до десяти. Перед тим, як зреагувати на ситуацію, полічіть до десяти про себе. Така пауза дає змогу взяти себе в руки.
Прийміть гарячу ванну. Гаряча вода дуже гарно розслаблює.
Прогуляйтеся по місцевості з гарним краєвидом. Картина, яка радує око, розслаблює та згладжує негатив.
У тяжких стресових випадках краще звернутися за допомогою до психолога чи, хоча б, зателефонувати до телефону довіри чи екстреної психологічної допомоги.
Висновок
Отже, аналізуючи вище викладений матеріал даного дослідження, можна зробити такий висновок. Питання стресу в житті людини є дуже актуальним на сьогоднішній день, бо кожен з нас (хочимо ми того чи ні) піддається його впливу… І хоч повністю позбавитись від стресу неможливо, людина має всі внутрішні резерви організму, для того щоб боротися з ним, і суттєво зменшити його вплив. Як ми вже знаємо, виділяють так звані «хороші» і «погані» стреси, які по-різному впливають на людину. «Погані» стреси можуть викликати дуже важкі хвороби, і навіть стати причиною смерті. А так звані «хороші» стреси, навпаки – тренують і зміцнюють адаптаційні системи організму та тримають його в тонусі, тобто вони є необхідними для підтримки здоров’я людини. І підтвердженням цих слів є вислів Ганса Сельє: «Без стресу життя вмирає»…Саме тому людське життя повинно зводитись до того, щоб не лікувати стреси, а навпаки, як каже засновник теорії стресу Г. Сельє «потрібно вчитися отримувати від нього задоволення». Людина повинна вчитися контролювати себе, свої вчинки, і своє життя. Тоді вона стає сильнішою і може легко долати різні складні ситуації , особливо ті, які є для неї найбільш стресовими. Наука сьогодні не стоїть на місці, і пропонує різні методи боротьби зі стресом. Але кожна людина з-поміж усіх може вибрати індивідуально свій, який їй найбільше підходить. Вибір методу – це вже особиста думка і справа кожної конкретної людини, адже скільки людей – стільки й думок, якими б суб’єктивними вони не були… Завершити дане дослідження мені хотілося би також словами Ганса Сельє: « Нехай для вас стрес буде ароматом і смаком життя »…Список використаної літератури
1. Щербатых Ю.В. Психология стресса. – М.: Ексмо, 2006. – 304 с.
2. Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. Психол і педагог спеціальностей. – Львів: Край, 2005.
3. Селье Г. Стресс без дистресса. – Рига: Виеда, 1992.
4. СельеГ. Некоторые аспекты учения о стрессе // Хрестоматия о психологии / Под ред. Петровского. М., «Просвещение», 1977.
5. Кижаев-Смык Л.А. Психология стресса. – М.: Наука, 2003.
6. Рушман Э.М. Надо ли убегать от стресса? М.:, 1990.
7. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме. М., 2000.
8. Судаков К. В. Системные механизмы эмоционального стресса. М., 2001.
9. Тригранян Р.А. Стресс и его значение для организма. – М.: Наука, 1999.
10. Васильев В.Н. Здоровье и стресс. – Москва, 1991.
11. Коган Б. М. Стресс и адаптация. М.: Знание, 1980.
12. Крутецкий В.А. Психология: Учеб. Для учащихся пед. Уч-щ. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1986. – 336с.