“Відторгнутих” по емоційному вибіру по ітогам першого заміру 4 , а другого 0. “Відторгнутих” по вибіру по ітогам першого заміру 4 , а другого 0.
Таким чином у систему стосунків внесені зміни. Якщо проводити порівняння, то можно окремо звернути увагу на такі важливі фактори:
З’явилися нові лідери з числа “найпопулярніших”
Висновки
У представленої дипломної роботі висунута гіпотеза: ”Якщо роботу з формування адекватної статево-рольової поведінки старшокласників будувати з урахуванням їхніх особистісних особливостей, то ця робота буде не тільки більш ефективною, але й буде допомогати складанню більш сприятливого психологічного клімату учнівського колективу.” На основі цієї гіпотези був составлен план дослідження особливостей статево-рольової поведінки старшокласників, за яким проведено діагностику учнів 10-б класу НВК №116. Потім, відповідно одержаним результатам створена програма корекційних занятть, за якою був проведен цикл корекційних занятть.
Далі перечислені методики за допомогою, яких проведене дослідження, до та після завершення корекційних занятть.
Були проведені дослідження маскулінності та фемінінності учнів, при цьому окремо аналізували групу юнаків та групу дівчат, на підставі цього аналізу можно зробити такі висновки:
Рівень маскулінності (середній по групі) юнаків “Я”реального був нижчим за відповідний показник у дівчат, таким цином хлопчики оцінювали себе, меньш маскулінними ніж дівчата. Рівень маскулінності (середній по групі) юнаків “Я”-ідеальне теж був меньшим на 4 проценти, що позволяло зробити висновок про те, що є перекрути що до сприйняття власної статевої ролі. Вважаємо що орієнтири які ставлять себе старшокласники пов’язані із особливостями підліткової субкультури. Вона сприяє тому, що перевагу у групі віддають, незалежно від статі, тим хто виявляє такі риси, як:агресивність, цинічність, самовпевненість, переконливість, сила та подібні, що належать саме до комплексу маскулінних якостей. Оцінки власних батьків по маскулінності та фемініності,що дали самі учні виявляють таку тенденцію: дівчата у середньому оцінюють матір, як більш маскулінну(на 4 проценти),у порівнянні із оцінкою власної матері юнаками.Хлопцики ж, напроти, перебільшують у власної уяві фемінінность батька( в середньому на 2 проценти), у порівнянні із дівчатами. досліження
Таким чином проявляється недооцінка власної маскулінності та маскулінності батька у юнаків. Дівчата прагнуть підвищення своїх мавкулінних якостей та отрицають наявність в собі більшого ніж у хлопців рівня феминінних якостей, тому що це оказує вплив на загальне самопочуття та спосіб адаптації у групї.Про що буде сказано далі в висновках по іншим методикам.
Вважаємо що орієнтири які ставлять себе старшокласники пов’язані із особливостями підліткової субкультури .Вона сприяє тому, що перевагу у групі віддають, незалежно від статі , тим хто виявляє такі риси, як:агресивність, цинічність, самовпевненість, переконливість, сила та подібні, що належать саме до комплексу маскулінних якостей.
Тому тренінг був спрямован на те, щоб зробити більш адекватною “Я”-концепцію, та сприйняття протилежноїстаті. Результати дослідження особливостей особистісної структури самосвідомісті учнів 10-б класу .за методикою В.В.Століна одержані після проведення корекційної програми відрізняються більш високими показниками, як у юнаків так і у дівчат за самооцінка21,1 та21 бал, по шкалі I-“самоповага ” середні показники шкалою“S” –інтеглальна у группі юнаків11,8 балів ; у группі дівчат дорівнюються 10,7 балів,за шкалою II-аутосимпатія – шкала пов’язана із 3-“самоприйняття також показали більш високі результати але ні значно відрізняються.Такі не виликі за абсолютним значенням відміни можно об’яснити недостатнім для явних унутрішніх змін часом, який пройшов від першого заміру до другого.Але реальні зміни проявились, ще і у тому , що такі важливі шкали як S-цнтегральна шкала самооціки, шкала1-“самовпевненністі”, III-“очикування позитивного ставвення з боку іншіх” тепер позитивно кореляюють, в один час, і з маскилінністю, і з фемінінністю. Ашкала 5 “самозвинувачення”, також в одночас негативно корелюють з показниками маскилінністю і з фемінінністю
Після тренінгу змінилися показники рівню маскулінності та фемінінності,як уюнаків так і у дівчат.Напрямки цих змін можноно прокоментувати таким чином:
По перше підвисилася оцінка власної маскулінності у хлопчиків фемінінності у дівчат
По друге змінилася уява що до власного ідеального образу по маскулінності та фемініності у бік більшої маскуліннрсті у хлопчиків та більшої фемінінності у дівчат. Крім цього старшокласники перестали сприймати якості притаманні до маскулінності та фемініності як взаємовиключаючі одні одні. З’явилося інше уразуміння фемінінної ролі , позбавлення її негативного відтінку, присущого раніше сприяттю старшокласникам. Після тренінгу було проведено повторне вимірюваннєпо шкалі “Я”-реальне та “Я”-ідеальне, яке свідчить, що відбулися значущі зміни показників симптомо-комплексу маскулінності- фемінінності та про те,що для даної вибірки є значущими (за методами математичної статистики)такі фактори: маскулінность та фемініность “Я”-реального, та мотивація до афіляції-прагнення бути прийнятимі страх бути відторгнутим, рівень інтернальності –загальний у сферідосягненнь та невдач.Значно змінилися маскулінность та фемініность “Я”-реального, та мотивація до афіляції-прагнення бути прийнятимі страх бути відторгнутим, інтернальність. Дуже змінився психологічний статус багатьох унів.Соціометрічне дослідження показало, що статеві якості, та корекційна робота із ними пов’язана можуть позитивно впливати но психологічнй клімат у класі.Перевага ,що раніше віддавалась в основному маскулінним уням набула деяких змін та появився більш деференцьований підход до вибору лідерів. Серед лідерів емоційного вибіру превалюють більш фемінінні. серед ділового- білше маскуліннихтакож набули і інші показники , але не значних
У юнаків-старшокласників ці зміни виражаються у тому, що зросли показники маскулінності “Я”-реального та “Я”-ідеального балів. У дівчат зросли показники фемінінності “Я”-реального та “Я”-ідеального балів та знизився рівень маскулінності “Я”-реального “Я”-ідеального. Такі зміни пов’язані із треннінговим процесом спрямованим на те, щоб у свідомості учнів класу здійснилася деффіренціація якостей притоманних чоловічої та жіночої статевої ролі. У той же час програма сприяла тому щоб школяри вбільш критично до таких стереотипів срийняття, для яких властиво уява про маскулінність та фемінінність.як взаємовиклюючі одне інше, а не взаємодоповнюючі. Више сказане стосується маскулінності та фемінінності, як проявлення чоловічої та жіночої ролі у стосунках в парі, чи у групі, а також маскулінності та фемінінності як психологічних властивостей особистості. Проведені заняття дали можливість юнакам та дівчатам усвідомити , проаналізувати та внести деякі корективи до уяви про власну відповідно чоловічу та жіночу роль.
У зв’язку з вище сказаним, використання програми тренінга, запропонованого у даної дипломної роботішкільного практичного психолога можно вважати доцільним.
Таким чином гіпотеза,дослідження: ”Якщо роботу з формуваня адекватної статево-рольової поведінки старшокласників будувати з урахуванням їхніх особистісних особливостей, то ця робота буде не тільки більш ефективною, але й буде допомогати складанню більш сприятливого психологічного клімату учнівського колективу.”повністю підтвердилась.
1. Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи: Исследования и проблемы //Вест. Моск. Ун-та. Психология. Сер. 14.-1987.-№2.-С. 60-72
2. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология-М:.МГУ, 1982-336с.
3. Викатер К. Полочные размишления семейного терапевта.-М.Независимая фирма”Класс”, 1998
4. Волкова А.Н.. Трапезников Т.М. Методологические приемы диагностиеки супружескихотношений.// Вопросы психологии-1985.-с.-110-116
5. Гребенников И.В. Воспитательний климат семьи.-М.: Знание, 1976-40с.
6. Джеймс М.Брак и любовь/ Пер. с англ. –М.: Прогресс, 1985.-192с.
7. Гозман Л.Я.,Шлягина Е.И. Психологические проблеми семьи //Вопросы психологии-1985.-№2.-с.186-187.
8. Голод С.И. Стабильность семьи.-Л.:Наука,1984.-126с.
видання-М.:Гуманит изд центр”Владос”,200,-Кн.2:Психологія освіти-608с.
9. ЕйдемиллерЕ.Г., ЮстицкисВ., Психология и психотерапия семьи -СПб: Видання “Питер”,1999-656с.
10. Захаров А.И. Психотерапия у детей и подростков.-М.:Медицина, 1982-215с.
11. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста.-СПб:-Специальная литература, 1996.-454с.
12. Ковалев С.В. Психология семейних отношений.- М.: Педагогика.1987.- 159с.
13. Кон И.С. Психология ранней юности :Кн для учителей:-М.:Просвещение,1989.-255с.-(Психологич. наука в школе).
14. Козлов Н.И. Как относиться к себе и к людям, или Практическая психология на каждий день /3-е вдн., перераб. Та доп.-М.АСТ-ПРЕСС 1998.-328с.
15. Козлов Н.И. Психогигиенические аспекти воспитания детей и подростков // Психогигиена и психопрофилактика:Сб. науч. Тр./ Под ред. В.К.Мягер,В.П.Козлова, Н.В. Семеновой-Тянь-Шаньской.-Л., 1983.-с.13-17.
16. Кочарян А.С.Личность и половая роль
17. Карвасарский Б.Д.Медицинская психология.-Л.: Медицина,1985.-303с.
18. Келли Г., Тибо Дж. –Межличностние отношения: Теория взаимозависимости // Современная зарубежная социальная психология.-М.: МГУ.,1984.-с. 127-137
19. Келам А., Эббер И. Причины конфликтних ситуаций в семье Человек после развода.-Вильнюс-Вильнюс ,1985.-с. 56-66
20. Личко А.Е. Подростковая психиатрия.-Л.: Медицина. 1985.-416с.
21. Мацловкий М.С..ГуркоТ.А.-Молодая семья в большом городе.-М.: Знание,1986.-48с.
22. Мягер В.К., Мишина Т.М. Семейная психотерапия: Руководство по психотерапии.- Л.: Медиыина, 1979,-с.297-310
23. Науково-практичний освітній-методиський журнал 5/2000 Практична психологія та соціальна робота, с.43
24. Німов Р.С. Психологія підручник для студентів ВУЗ:В. 3кн-4-е
25. Обозова А.Н. Психологические проблеми служби семьи и брака// Вопроси психологии-1984.-№3-с. 104-110.
26. Олейник Ю.Н.Исследование уровей совместимости в молодой семье // Психологический журнал
27. Петренко В.Ф. Ввеление в эксперементальную психосемантику: исследование форм репрезентацыъ в обыденном сознании.-М.: Издат. МГУ. 1983.-176
28. ТитаренкоВ.Я. Семья и формирование личности. М.-Мысль,1987.-352с.
29. Шпалинский В.В. Социальная психология менеджмента. Харьков ,ИВМО “ХК” 1998.
30. Хекхаузен Х. Деятельность и мотивация/Пер.с нем.-М: Прогресс-1985.Т.2, 1986.
31. ЮстицкийВ.В. Роль неосознаваемих психологических механизмов в формировании отношений родителей к детям.//Применение математичеких методов в исследовании процесса обучеия.-Вильнюс,1977.-с. 159-167