Перший етап діагнстики, що був проведен перед циклом корекційних занатть учнів 10-б класу дозволяють прокоментувати одержані результати таким чином:
по шкалі “S” –інтеглальна самооцінка, що виміряє почуття “за” чи “проти”власного “Я” іспитуємого та відображує загальний рівень реалізованністі власних мотивів, середні показники у групі юнаків досягають 19 балів; -у группі дівчат досягають 21 балів, що перебільшує середні показники юнаків та обидва показника знаходяться у інтервалі норми(15-25балів).Це співвідношення корелює із показниками маскулінності “Я” -реального у группі юнаків та у групі дівчат.
По шкалі I-“самоповага ” середні показники у группі юнаків 10,8 ; у группі дівчат меньші та дорівнюються 9,9 балів.За шкалою II-“аутосімпатія” ,шкалою III-“очикування позитивного ставлення інших до себе ”та за шкалою IV-“самозацікавленість ” більш високі показники у дівчат, це співвідноситься із більш високою у них фімінінністью “Я” –реального середні показники знаходяться у нормативному інтервалі 15-25 балів і дорівнювались з результатів першої діагностики 21 балу у дівчат та у хлопців19 балам,середній паказник по класу 20,3 бала.
Як і на основні шкали “S”,I,II,III,IV тесту В.В.Століна так і на сімь шкал спрямованих на вимірювання виразності установки на ті чи інші внутрішні дії щодо власного “Я” іспитуємого, що ними однаково впливають показники симптомо- комплексу маскулінності- фемінінності. А саме маскулінность прямо корілює із шкалою1-“самовпевненністі”, а фемінінность із шкалами 1-“самовпевненністі”, із шкалою 2–“очикування позитивного ставлення інших до себе ” та обратно крілює із шкалою 5-“самозвинувачення”.
Взаемовплив проаналізован за допомогою математиіної статистики, а саме коефіцієнта кореляції Пирсона р<0,05. Результатаи діагностики та дані представлені у табл.6.1 та на мал. 2.1.
Результати дослідження особливостей особистісної структури самосвідомісті учнів 10-б класу .за методикою В.В.Століна одержані після проведення корекційної програми відрізняються більш високими показниками, як у юнаків так і у дівчат за самооцінка21,1 та21 бал, по шкалі I-“самоповага ” середні показники шкалою “S” – інтеглальна у группі юнаків11,8 балів ; у групі дівчат дорівнюються 10,7 балів,за шкалою II-аутосимпатія – шкала пов’язана із 3-“самоприйняття також показали більш високі результати але ні значно відрізняються. Такі не великі за абсолютним значенням відміни можно об’яснити недостатнім для явних унутрішніх змін часом, який пройшов від першого заміру до другого.Але реальні зміни проявились, ще і у тому , що такі важливі шкали як S-цнтегральна шкала самооціки, шкала1-“самовпевненністі”, III-“очикування позитивного ставвення з боку іншіх” тепер позитивно кореляюють, в один час, і з маскилінністю, і з фемінінністю. Ашкала 5 “самозвинувачення”, також в одночас негативно корелюють з показниками маскилінністю і з фемінінністю.
Результати представлені в табл.6.1.,таблиці 2.2та на мал. 2.2
3.4.3 Дослідження мотивації афіліації за методикою А Меграбяна
Дана методика дозволяє визначити такі два усуспільнені мотиви особистості, що входять до структури мотивації афіліації, як: прагнення бути прийнятим (ПП)то страх бути відштовхнутим(СВ).
Прагнення бути прийнятим (ПП)–це мотив особистісті який пов’язан із маскулінністю в “Я”-концепції особи прямою кореляцію коефіцієнт кореляції Пирсона 0,37 с вероятностью ошибкі р< 0,05. Страх бути відштовхнутим(ВВ) навпаки буте мати з нею обратну кореляцію коефіцієнт кореляції Пирсона –0,42 с вероятностью ошибкі р< 0,05.Варто вважати, що середній показник (ПП=142,1 та СВ=119,8 балов у юнаків та ПП=141,5 та СВ=117,0 балов у дівчат) не відображає у повної мірі картини розподілення по группі юнаків та у дівчат ПП та СВ, зкористаємося модой (тоді показники будуть відповідно равни: ПП=117 та СВ=117 балов у юнаків та ПП=131 та СВ=106 балов у дівчат).Тобто,у класі у середньому можно наблюдать великий разброс значеній ПП та СВ,але при цьому в більшості випадків прагненя бути прийнятим више за страх бути відвергнутим.
Результати першого діагностування представлені у табл.3 та на мал.3.1.
Було проведене повторне діагностування після корекційно-розвивачцого тренінгу. Середній показник (ПП=153,3 та СВ=114,8 балов у юнаків та ПП=149,2 та СВ=113,4 балов у дівчат), що відображає рост показників ПП та зниження показників СВ. Але рост ПП більш значний ніж зниження СВ. Це закономірно тому, що у людини, з підвищенням для неї авторитету групи до якої вона належить підвищується і мотивація афіліації. До складу ж цієї мотивації входять як прагнення бути прийнятим так і страх бути відшовхнутим, таким чином страх бути відшовхнутим.Позитивним признаком змін та потеплішанню атмосфери у колективі є то,що з’явилася обратна кореляція ПП та СП табл 6.2
Результати повторної діагностики представлені у табл.3 та мал.3.2 та мал. 3.3.
3.4.4 Дослідження рівня суб’єктивного контролю(УСК) Дж. Роттера
Ця методика була розроблена Дж. Роттера з метою виявлення типов локалізації контролю.Люди відрізняються по тому,як і де вони локалізують контроль значних для себе подій.Вілокремлюють два протилежниї типу такої локалізації: екстернальний та інтернальний.
Перше діагностування по цієї методикі виявило такі показники у хлопців та двічат 10-б класу: за шкалою Ио-шкала загальної інтернальності хлоці на 26,4 бала, дівчата-29 при нормі від 22 до32 балів, що не є низьким показников беручи до уваги вік 16 років, коли почувати себе у багато чому залежним від дорослих- доволі природньо , але це почуття вже ні таке,як у отроцтві.За шкалою Ид-шкала інтернальності у сфері досягненнь-6,8балів у юнаків, 7,5 у дівчат.Взагалі результати отримані за методикою Дж.Роттера у цьому класі свідчать про те, що у дівчат декілько вища за хлопців інтернальністьу таких сферах:досягненнь, сімейних стосунків, а у юнаків у порівнянні із дівчатами вища інтернальність у сферах невдач та професійної діяльності.Припускаємо, що така картина по шкалі невдач може скластися у зв’язку із строгим ставленням педагогів та батьків до галасних розваг хлопців із тим, що їх частіше помічають, коли порушен порядок, хоча в цілому показники у межах норми.
Результати діагностики у табл.4.1 та мал.4.1
Діагностика проведена після циклу занятть показала такі вміни що до рівню локусу контролю:
Підвищелися показники за шкалами Ид-досягненнь, Ис-сімейної сфери,
Им-міжособистих відносин за шкалою Ио-шкала загальної інтернальності хлоці на 30,4 бала, дівчата-30,2 при нормі від 22 до32 балівщ, що пояснюється тим опитом школярів який вони одержали в процесі тренінгових занятть.А саме тим що по-перше хлопчики та дівчата спробували себе у ріних ролях та зрозуміли свої здібності та можливість кожного особисто впливати на події довколо себе та керувати ними; по-друге усвідомили з’язок подій та реації оточиючих людей та власної поведінки та ставлення до людей.
3.4.5 Дослідження міжособистісних відносин за допомогою методики “Соціометрія”
За методикою виявили місце кожного учня у системі міжособистих відносин класу.
Визначили статус кожного учня у класі, який може бути мірою авторитета, поваги та симпатії до нього у класі.Дослідження побудовали на основі содіометричного опросу. У данної роботі була мета провести дослідження у сфері емоційного лідерства та окремо у ділової сфері (компетеннтністі та здібності керувати).Тому відповідно зроблені соціометрині матриці по емоційному та діловому вибору.
Результати першого діагностування представлені у табл.6.1 та другого післі занятть у табл.6.2
На основі соціометрічних матриць, де помічають число позитивних виборів та відхилень виявили “лідерів”–“найпопулярніших” учасників групи, “аутсайдерів” та “відторгнутих”.
“Лідер” це той , хто одержав 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа виборів по окремому питанню.
“Універсальний лідер” має такай же рейтінг по всіх питаннях, на які відповідала група (клас).
“Найпопулярніший”–це такий член групи ,який одержав 20-50% виборів від максимально можливого числа.
“Аутсайдер”- це такий член групи ,який одержав 0-20% виборів від максимально можливого числа.
“Відторгнутий”- це той , хто одержав 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа негативних ввиборів.
Результати вивчення структури класу, описаної вище було представлено у поєднаної таблиці вивчення психологічного статусу. Окремо по діловому виборута окремо за емоційним вибором, відповідно були виявили категорії “лідерів”–“найпопулярніших” учасників групи, “аутсайдерів” та “відторгнутих”, табл.6.1-до тренінгу та табл.6.2 після тренінгу.
По результатам порівняння першого заміру, (до заннятть) та другого заміру(після проведення тренінгу), можно підвести такі ітоги:
“Універсальний лідер”, який має такий же рейтінг по всіх питаннях, на які відповідала група (клас)- вибірупо ітогам першого заміру 1 , а другого 3.
“Лідерів”, що одержали 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа виборів по емоційному вибіру по ітогам першого заміру 1 , а другого 4. “Лідерів”, що одержали 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа виборів по ділового вибіру по ітогам першого заміру 3 , а другого 5.
“Найпопулярніший”–це такий член групи ,який одержав 20-50% виборів від максимально можливого числа за емоційним вибором по ітогам першого заміру 12 , а другого 14. “Найпопулярніший”–це такий член групи ,який одержав 20-50% виборів від максимально можливого числа за діловим вибором по ітогам першого заміру 11 , а другого 10.
“Аутсайдер”- це такий член групи ,який одержав 0-20% емоційних виборів від максимально можливого числа по ітогам першого заміру та другого 8, але змінився состав . “Аутсайдер”,який одержав 0-20% ділових виборів від максимально можливого числа по ітогам першого заміру та другого 9, але змінився состав.