Методика являє собою опитувальник, який включає у використаному нами варіанті 57 положень , які торкаються різноманітних прояв у поведінкі та на рівні позасідомого ставлення особистості і заповнюється так, що респондент повинен дати одину з двох можливих відповідей: “так” чи “ні”. Ці відповіді порівнюються з ключем, і таким чином респондент набирає бали по кожої щкалі.
Опросник включає такі шкали:
1. Шкала “S” – ізміряє почуття “за” та “проти”власного “Я” іспитуємого.
2. Шкала I- “самоповага ”.
3. Шкала II- “аутосімпатія ”.
4. Шкала III- “очикування позитивного ставлення інших до себе ”
5. Шкала IV -“самозацікавленість ” .
Опитквальник включає до себе , також сімь шкал спрямованих на вимірювання виразності установки на ті чи інші внутрішні дії щодо власного “Я” іспитуємого.
6. Шкала 1 - “ самовпевненність”.
7. Шкала 2 –“очикування позитивного ставлення інших до себе ”
8. Шкала 3 - “самоприняття”
9. Шкала 4 - “ самопослідовності”
10. Шкала 5 -“самозвинувачення”
11. Шкала 6 –“ самозацікавленість ”
12. Шкала 7 - “саморозуміння”
Всі шкали можна поділити на 2 основні групи:
1. Ставлення до себе на на несвідомому рівні : S, I,II,III,IV.
2. Ставлення до себе що знаходить виражається у поведінки:1,2,3,4,5,6,7 .
Отримані “сирі” бали переводяться у проценти тоді норма знаходиться у інтервалі S 54-89 процентов за шкалами : I 47-80,II 50-81,III 46-85,IV до 100 процентов. У іншому випадку результати оцінюються таким чином відповідно : 15-25 балів; 7-12 балів; 8-13 балів; 6-11 балів – середній рівень.
Методика займає 30-50 хвилин, може проводитися як індивідуально, так і в групі.
Методика була використана нами у традиційному варіанті.
3.2.3 Дослідження мотивації афіліації за методикою А Меграбяна
Дана методика дозволяє визначити такі два усуспільнені мотиви особистості, що входять до структури мотивації афіліації, як: прагнення бути прийнятим (СП)то страх бути відштовхнутим(СО).
Прагнення бути прийнятим (СП)то страх бути відштовхнутим(СО) – це мотиви особистісті які пов’язана з минулим досвідом особи, наскільки часто йому доводилося відчувати прийняття та любов до себе,або навпаки бути відкинутим.
Методика являє собою опитувальник, який складається у використаному нами варіанті з 62 тверджень. Учні повинні були визначити, наскільки вони відповідають їх стилю поведінки та способу життя за допомогою оцінок: “1” – ні, це зовсім не так; “2” – можливо, так; “3” – вірно; “4” – цілком вірно. При цьому перші 30 зтверджень відносились до їх прагнення бути прийнятим , а інші 32 тверджень до їх страх бути відштовхнутим. Результати оброблюються за допомогою ключа, їх можна оцінити у ситуації соціометрії відносно середнього рівню у класі обох мотивів.
Методика займає 10-15 хвилин, може проводитися у в групі.
Методика була використана нами у традиційному варіанті.
3.2.4 Дослідження рівня суб’єктивного контролю(УСК) Дж. Роттера
Ця методика була розроблена Дж. Роттера з метою виявлення типов локалізації контролю.Люди відрізняються по тому,як і де вони локалізують контроль значних для себе подій.Вілокремлюють два протилежниї типу такої локалізації: екстернальний та інтернальний.У першому випадку людина вважає, що події, що з нею відбуваються є результатом впливу зовнішніх сил- випадку інших людей та т.і. У другому випадку людина інтерпрітує важливі для неї події як результат власної діяльності.
Показники (шкали):
1. Ио-шкала загальної інтернальності
2. Ид-шкала інтернальності у сфері досягненнь
3. Ин-шкала інтернальності невдач
4. Ис-шкала інтернальності у сімейних стосунках
5. Ип-шкала інтернальності у фахівних стосунках
6. Им-шкала інтернальності у міжособистих стосунках
7. Из-шкала інтернальності стосовно хвороби та здоров’я
3.2.5 Дослідження міжособистісних відносин за допомогою методики “Соціометрія”
Ця методика дозволяє виявити місце кожного учня у системі міжособистих відносин тієї групи до якої він належить.
Соціометрія дозволяє визначити статус кожного учня у класі, який може бути мірою авторитета, поваги та симпатії до нього у класі.
На основі даних соціометрії будується соціометрічна матріца, де помічають число позитивних виборів та відхилень.Число таких виборів дає можливість виявити “лідерів” – “найпопулярніших” учасників групи, “аутсайдерів” та “відторгнутих”,а токож тенденції згуртованості групи.Навколо кого саме вона відбувається.
Число одержаних виборів може бути емпірічним еквівалентом психологічного статусу учня у класі.
“Емоційний лідер”- це той, хто налагоджує психологічний клімат, піклується про врегулювання на оптимальному рівні міжособистих стосунків.
“Інструментальний лідер” бере на себе ініциатаву у спеціфічних видах діяльності (у сфері власної компетенції) та координуе спільні зусилля у досягненні мети.
“Лідер” це той , хто одержав 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа виборів по окремому питанню.
“Універсальний лідер” має такай же рейтінг по всіх питаннях, на які відповідала група (клас).
“Найпопулярніший”–це такий член групи ,який одержав 20-50% виборів від максимально можливого числа.
“Аутсайдер”- це такий член групи ,який одержав 0-20% виборів від максимально можливого числа.
“Відторгнутий”- це той , хто одержав 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа негативних ввиборів.
Методика побудована на основі соціометричного опросу. У данної роботі була мета провести дослідження у сфері емоційного лідерства та окремо у ділової сфері (компетентність та здібності керувати). Тому відповідно зроблені соціометричні матриці по емоційному та діловому вибору.
Методика проводилась у описаному вище варіанті у групі. Час проведення 15 хвилин.
3.4Результати дослідження та їх аналіз
3.4.1 Дослідження статево-рольових якостей за допомогою ACL- шкали Heilbrun A.B.
Були проведені дослідження маскулінності та фемінінності учнів, при цьому окремо аналізували групу юнаків та групу дівчат, на підставі цього аналізу можна зробити такі висновки:
Рівень маскулінності (середній по групі) юнаків “Я” реального був нижчим за відповідний показник у дівчат, таким чином хлопчики оцінювали себе, менш маскулінними ніж дівчата. Рівень маскулінності (середній по групі) юнаків “Я” - ідеальне теж був меншим на 4 проценти, що позволяло зробити висновок про те, що є перекрути що до сприйняття власної статевої ролі. Вважаємо що орієнтири які ставлять себе старшокласники пов’язані із особливостями підліткової субкультури. Вона сприяє тому, що перевагу у групі віддають, незалежно від статі, тим хто виявляє такі риси, як:агресивність, цинічність, самовпевненість, переконливість, сила та подібні, що належать саме до комплексу маскулінних якостей. Оцінки власних батьків по маскулінності та фемініності, що дали самі учні виявляють таку тенденцію: дівчата у середньому оцінюють матір, як більш маскулінну (на 4 проценти),у порівнянні із оцінкою власної матері юнаками.Хлопцики ж, напроти, перебільшують у власної уяві фемінінность батька( в середньому на 2 проценти), у порівнянні із дівчатами. Дані дослідження на ведені у Табл.1.1.
Таким чином проявляється недооцінка власної маскулінності та маскулінності батька у юнаків. Дівчата прагнуть підвищення своїх мавкулінних якостей та отримають наявність в собі більшого ніж у хлопців рівня феминінних якостей, тому що це оказує вплив на загальне самопочуття та спосіб адаптації у групі.Про що буде сказано далі в висновках по іншим методикам.
Вважаємо що орієнтири які ставлять себе старшокласники пов’язані із особливостями підліткової субкультури. Вона сприяє тому, що перевагу у групі віддають, незалежно від статі , тим хто виявляє такі риси, як:агресивність, цинічність, самовпевненість, переконливість, сила та подібні, що належать саме до комплексу маскулінних якостей.
Тому тренінг був спрямован на те, щоб зробити більш адекватною “Я” - концепцію, та сприйняття протилежної статі.
Результати дослідження особливостей симптомо-комплексу маскулінності- фемінінності учнів 10-б класу, представлена в Таблиці 1 та на мал. 1.
Після тренінгу було проведено повторне вимірюваннє по шкалі “Я” - реальне та “Я” - ідеальне, яке свідчить, що відбулися значущі зміни показників симптомо-комплексу маскулінності-фемінінності. У юнаків-старшокласників ці зміни виражаються у тому, що зросли показники маскулінності “Я”-реального з 73,2 бала до 85,6 бала та “Я” - ідеального з 88,4 до 93,7 балів.У дівчат зросли показники фемінінності “Я” - реального з 81,4 бала до 86,9 бала та “Я” - ідеального з 77,9 до 85,6 балів та знизився рівень маскулінності “Я” - реального з 81,8 до 79, 3 балів “Я” - ідеального- з 91,8 до 82,6 балів. Такі зміни пов’язані із треннінговим процесом спрямованим на те, щоб у свідомості учнів класу здійснилася деффіренціація якостей притаманних чоловічої та жіночої статевої ролі. У той же час програма сприяла тому щоб школярі в більш критично до таких стереотипів сприйняття, для яких властиво уява про маскулінність та фемінінність.як взаємовиклюючі одне інше, а не взаємодоповнюючі. Више сказане стосується маскулінності та фемінінності, як проявлення чоловічої та жіночої ролі у стосунках в парі, чи у групі, а також маскулінності та фемінінності як психологічних властивостей особистості. Проведені заняття дали можливість юнакам та дівчатам усвідомити , проаналізувати та внести деякі корективи до уяви про власну відповідно чоловічу та жіночу роль.
Результати післятренінгового дослідження особливостей симптомо-комплексу маскулінності- фемінінності учнів 10-б класу, представлена в Таблиці 1 та на мал. 1.
3.4.2 Вивчення особистісної структури самосвідомості. Методика особистісний опитувальник В.В.Століна
Проведені дослідження самооцінки у нашої роботі були пов’язані із тим припущенням що, на неусвідомленний рівень самооцінки та її розвиток, оказує вплив комплекс маскулінності-фемінінності, який є невідємною частиною “Я”- концепції. У свою чергу розвиток самооцінки виражає себе у постійном впливі на поведінку людини та на її ставлення до себе.