Такі особисті рис як чуйність, стриманість, доброзичливість, поступливість добре почуття гумору сприяють тосу щоб бути прийнятим у середовище ровесників. Ці юнаки та дівчата звичайно упевнені у собі,завжди більш природно тримаються, енергійні, активні, належить до числа лідерів, допомагають своїм друзям у різноманітних справах. Соціально-психологічно ізольованими,виявляються, напроти - скуті, невпевнені у собі, знервовані, невпевнені у собі, замкнені; такі однолітки викликають негативне ставлення до себе. Ее користуються повагою і така, які власну увагу та інтереси спрямовують виключно на себе, які нетактовні, брутальні та байдужі до оточуючих їх людей
Найважливішим особистим надбанням юнацького віку є оволодіння моральними нормами. З’являється потреба у близькому другі, виникають особливі вимоги до дружніх взаємин: взаємна щирість, порозумінні, чуйність, вміння тримати у таємниці інформацію щодо особистого життя друзів. Єдинство ціннісних орієнтирів, “спорідненність душ” стає все більш значущою особливістю,визначаючою взаємини підлітків.
Інфантість не властива для сучасної молоді, ій не властиві ні дитяча наявність,ні підлітковий негативізм, ій навпаки властивий більш тверезий погляд на життя, набагато більша незалежність та самостійність на відміну від юнаків та дівчат живших десять- тридцать років тому.
Справедливість молодіжжю сучасною сприймається не так, як вона сприймається дітьми : “справедливість- це коли усім однаково”. Юнаки та дівчата сьогоденністі сприймають принцип справедливісті ближче до такої трактовки: “Від кожного по здібностям,кожному-по його праці та його реальному вкладу у спільний добробут. ”Набагато глибше сприймається та розуміється принцип порядності Для молоді він, з одного боку овіян романтикою,а з іншого обгрунтован цілком на реальних позиціях, коли засновуючись на ньому оцінюються дії та вчинки людей: батьків, вчителів,товарищей та друзів. Особливо цілокупно цей принцип виявляє себе у ставленні старшокласників до батьків та вчителів. На відміну від молодших підлітків, старшокласники більш об’єктивні і поважливі у ставленні до дорослих.
На закінчення школи більша частина юнаків та дівчат являють собою людин, що практично сформовані морально, мають зрілу життєву позицію, побудовану на моральних принципах, яка на рівні із здібностями, мотивами та рисами характеру являє із себе чотверте найважливішеновоутворення дитинства, із числа особистих.
Поряд із запитаннями моралі, світогляд людини включає до себе:социально-політичні, екологічні, наукові,культурні, релегійні та інші стійкі погляди. Особливість юнацького життя у тому, що саме на нього випадає активний процес установлення світогляду. До закінчення школи ми маємо справу із людиною, світогляд якої більш-менш визначився із поглядами хоча б і не повністю та остаточно, але більшою мірою сформованими та стійкими.
Світогляд сучасної молоді формується під впливом багатьох різноманітних, на різний лад аргументованих, маючих сильні та слабаки сторони погляди, серед яких немає ні абсолютно істинних,ні цілковито невірних. Такі умови социально-політичного оточення мають як позитивні, так і негативні аспекти впливу на структуру “Я-образу”.
Позитивний вплив полягає у тому, що відсутність єдиного та однозначного орієнтира спонукає юнаків та дівчат до самостійності думок, суджень та прийняття власних рішень, сприяє вмінню відокремлювати власні цілі від нав’язаних оточенням. Таке становище допомагає прискореному розвитку та перетворенню юнаків та дівчат у зрілих особистостей, що мають власні погляди та сдібгі їх відстоювати і аргументувати.Але, з іншого боку, подібна ситуація (соціально-політичні обставини) у суспільстві веде до прискореного поділення людей на групи, які відрізняються, притому суттєво, одна від одної на рівень соціальної та моральної зрілості, на світогляд; веде до отставання одних та прискореного розвитку інших.
Під впливом бурхливого розвитку риночних відносин поняття “економічний світогляд” на рівних засадах із іншими увійшло до налего життя. Але,оскільки, штучно створене, раніше госодствуючею, ідеологією протиставлення економічного та культурного життя сохраняється у свідомості до сьогодення (чому сприяють нецивілізовані способи ведення ринку), остільки деякі юнаки та дівчата, що мають схильність до занять різноманітними видами мистецтва мають, нажаль негативні установки, що до економічних наук, до як до нібито не заслуговуючи на увагу. Навпаки, економічні знання іноді одержують малоосвічені люди, які до всього мають прагматичний підхід, чого, зростає несхожість поміж різними верствами молоді.
У ході досліджень, проведених Т.В.Снегірьовой, були виявленні такі шість типів цінностно-часової структури “Я-концепції”, що являють собою індивідуальну своєрідність самовизгаченя особистості у ранньому віці та, що відбувають у собі співвідношення минулого, теперішнього та майбутнього “Я”:
1. Усі три “Я” приємственно пов’язані одне з одним та у рівної мірі відповідають ідеальному “Я”.Це суб’єктивна гармонічна уява людини про себе.
2. Наявне “Я” у більшої мірі прагне до майбутнього, ніж до минулого “Я”. Минуле уявляється зовсім чужим та ставлення до нього завжди критичне. Наявне “Я” виступає як нова,більш досконала ступень у самовизначенні особистості
3. Майбутнє “Я” відірвано від теперішнього. Усі три пори існування “Я” сприймаються як абсолютно розмежовані та різні. До ідеального “Я” відповідає тільки “Я” майбутнє.
4. Ідеальне “Я” не включено ні до сучасного, ні до минулого -, ні до майбутнього “Я”, воно ізольовано від них та не приймає участі у розвитку особистості.
5. Минуле та наявне “Я” приємственно пов’язати одне з одним. Інший полюс,відмінний від них, створюють майбутнє та ідеальне “Я”, також пов’язані одне з одним. Людині, що має таку структуру “Я” властива низька самооцінка та відсутність звички шукати засоби зблизити минуле та теперишнє “Я” із ідеальним та майбутнім “Я”.
6. Наявне “Я” зовсім випадає із процесу розвитку особистості. Воно відірвано від минулого та немає з в’язів із майбутнім, не відповідає до ідеального “Я”.
Виявляється, що у ранньому юнацькому віці найбільш розповсюдженими буває другий із перелічених варіантів. Певна “Я”-концепція найбільш відповідає юнацькаї вікової нормі: наявне “Я” більш прагне до майбутнього, ніж до минулого. Критичність до минулого дитинства тут супроводжується стримано-високою самооцінкою та спрямованістю життєвих перспектив на майбутнє.
На другому місці по частоті зустрічаємих стоїть перший варіант:
Усі три “Я” сприймаються гармонічно та рівно відповідають ідеальному “Я”. На третьєм місці у цьому віці стоїть, відповідно, трерій варіант.
Інші сполучення “Я”-образів являють для юнацького віку скоріш виняток і можуть бути розглянуті як вікові психологічні аномалії.
Дослідження Снєгірьової вказують на наявність тенденції, характерної для ранньої юності: сполучення критичного ставлення до себе у минулому та спрямованість на майбутнє. Разом із цим має підтвердження висновок , зроблений на початку, при порівнянні вікових періодів - підліткового та юнацького - про часткову гармонізацію стану особистості у ранньому юнацькому віці на порівняння із підлітковим віком. Значно поліпшуються від підліткового до юнацького віку багато які інші особисті якості. Усе ж таки остаточного формування особистості у цей період не відбувається Потрясіння цього віку ні менш складні, ніж підліткові кризи, проте вони інші за своєю якістю та пов’язані із труднощами самовизначення: “яким мені бути?”
У ранньому юнацькому віці у багатьох відзначається підвищена невротичність. Цей вік-вік спеціфичних контрастів, які характеризують, як внутрішній світ людини, так і коло його між особистих взаємовідносин. У юнацькому вікі більш, ніж у інші періоди життя, зустрічаються акцентуйовані типи характеру, спостерігаються швидкі несподівані та часті переходи від одного до іншого настрою, від радості до смутку, від веселощів до нудьги, від ейфорії до зневір’я. Юнаки та дівчата схильні до емоційності, імпульсивних дій,образливі, схильні до категоричності у поглядах на життя, до недостатньо продуманих вчинків.
Психологи підкреслюють деякі характерні риси старших школярів. Наприклад Р.С. Німов виділяє наступні основні риси([ 1;с.244]) :
Інтелектуальна зрілість, включаючи, нравствінну та світоглядну, здібність старших школярів ставити та вирішувати життєві задачи. Цю здібність багато хто з них підтвердив на практиці.
Значні також особисті відміни старшокласників, причому на сьогоднішній день, спостерігається тенденція до зростання цих відмін, оскільки вона пов’язана із диференціацією учбових програм, учбових закладів, відносно більшим вибором щодо учбових предметів. Необхідно відзначити, що індивідуальні особливості обумовлені соціальним оточенням та різними заходами виховання у сім’ї та в учбових закладах, а відповідно сам старшокласник та його вихователі встановлюють різні еталони, у порівнянні із якими, розглядають та оцінюють досягнення у різноманітних колах діяльності та розвитку особистих якостей. Старші школярі, незалежно від іх особистих здібностей, як правило, вже знають, розуміють та додержуються означених їх оточенням, норм моралі.
Їх моральна свідомість досягає достатньо високого рівня зрілості, диференціації та стабільності при виражених індивідуальних відмінах у змісті ціх норм моралі, яких вони дотримуються. Ці норми мають сложну індивідуальну структуру та співвідносяться до усіх основних видів спілкування та діяльності.