П’ятнадцяте питання – про майбутню професіюодинадцятикласників. Воно також, певним чином, визначало своєрідні орієнтириюнацтва, їхнє бачення свого подальшого життєвого шляху, соціальнуадаптованість. Отож, 13,6% учнів хотіли б, щоб це була престижна професія тадобре оплачувана, ще 13,6% – щоб приносила радість, але не можуть її назватичерез невизначеність. Інші 13,6% хочуть бути вчителями, 9% учнів – менеджерами,ще 9% – філологами, інші 9% – лікарями та 9% – не можуть взагалі нічого сказатипро свою майбутню професію. Інші учні назвали такі професії, як бухгалтер,економіст, програміст, біолог, механік, слідчий, журналіст, дизайнер, візажист,музикант, рок-музикант та веб-дизайнер.
У відповідь на шістнадцяте питання учні мали визначитисвої життєві правила. Отож, серед правил, якими керуються учні, переважаютьтакі, як оптимізм, наполегливість, рішучість, розсудливість, повага до батьків,досягнення успіху, самоповага, прощення, чесність. В загальному, ці цінності єпозитивними, і учні, хоча і, можливо, не дотримуються їх у повсякденному житті,але дуже прагнуть до того, щоб саме ці цінності були головними в їхньомуособистісному «Я», визначали їхню індивідуальність та відмінність від іншихлюдей.
Отже, більшість старшокласників формує своє особистісне«Я» на основі таких факторів як дружба, прагнення до незалежності, оптимізм танаполегливість у досягненні успіху. Дружба в цьому віці має надзвичайно велике значення,оскільки дає підлітку почуття потрібності, незалежності від старших. З друзямистаршокласники весело та цікаво проводять свій вільний час, від друзів чекаютьоцінки, яка, зазвичай, значно вища зв власну самооцінку. Іноді дружбу заміняєсередовище молодіжної субкультури, проте і там, де всі – як одна сім’я, всідрузі, підліток потребує одного – найближчого друга, якому може відкритися,який його повністю зрозуміє та обов’язково щось порадить.
З метою дослідження впливу молодіжної субкультури наформування особистісного «Я» в період ранньої юності було також проведенепедагогічне спостереження та вивчення шкільної документації, яке полягало втому, щоб порівняти навчальну та громадську діяльність учнів, які належать допевної молодіжної субкультури з учнями, які не є учасниками молодіжних течій.Вивчення шкільної документації полягало в аналізі звітів психолога тасоціальних педагогів по роботі з учнями-старшокласниками. Ця робота проходила втаких напрямках, як вивчення рівня тривожності дитини, самооцінки учнів,виявлення їхньої вербальної та фізичної агресії. Після проведення даних формроботи, відмінність учнів-«неформалів» від звичайних старшокласників можнапроаналізувати наступним чином. В старшокласників, які є носіями певнихмолодіжних течій, часто завищена самооцінка, адже вони почувають себе вищими засвоїх однолітків, в дечому кращими за них. Через завищену самооцінку в цих учнівпроявляється така риса характеру як негативізм. Зазвичай, негативізм призводитьдо девіантної поведінки, яка проявляється у фізичній та вербальній агресії. Порівнюючинавчальну діяльність учнів, не можна сказати, що представники молодіжноїсубкультури вчаться гірше. В них розвинені творчі здібності, проте вони нечасто беруть участь у громадському та культурному житті школи. Це пояснюєтьсятим, що в них вже є певне середовище, в якому вони можуть, не боячись осуду чирізкої критики, проявляти свої здібності – середовище субкультури. Також вучнів, які є учасниками молодіжних течій – невисокий рівень тривожності,порівняно з їхніми однолітками, адже вони більш пристосовані до самостійного, вдеякій мірі, вирішення справ та впевнені в підтримці друзів із середовищасубкультури.
Отже, на формування особистісного «Я» в період ранньоїюності молодіжна субкультура впливає в деякій мірі позитивно, тому що вирішуєдля молоді частину їхніх проблем та переживань: забезпечує підтримку друзів,підвищує самооцінку, адже в період юнацтва більшість молодих людей недооцінюєсебе та свої здібності. Також молодіжна субкультура розвиває творчі здібностіта нахили, зменшує рівень тривожності в молоді, сприяє становленню особистостів суспільстві, її соціалізації. Проте, залишаються і негативні фактори впливу. Тобто,вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я», соціального «Я» вперіод ранньої юності залежить від того, яку течію субкультури обере молодалюдина та в чому полягатиме характер та зміст її діяльності в середовищімолодіжної субкультури.
молодіжна субкультурапідліток юність
Висновки
Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблемсучасної психолого-педагогічної науки і практики – проблему впливу молодіжноїсубкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності. У ходідослідження було з’ясовано сутність та процес розвитку сучасної молодіжноїкультури, визначено зміст, напрямки та характер впливу молодіжної субкультурина молодь. Також було проведене експериментальне дослідження середстаршокласників, яке виявляло характер впливу молодіжної субкультури наформування особистісного «Я» у період ранньої юності, формування соціального«Я» молоді, адаптації до життя в суспільстві, формування індивідуальностіюнацтва. Вивчення та аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження тадослідження впливу молодіжної культури на старшокласників дало змогу зробититакі висновки та узагальнення:
1. Молодіжнасубкультура, яка являється частиною загальної культури суспільства і є системоюнорм, цінностей, поглядів, переконань, принципів молоді, має два прояви своговпливу на юнацтво. Перший тип прояву – це прямий вплив молодіжної субкультурина формування особистісного «Я» у період ранньої юності. Він має місце у томувипадку, якщо особистість безпосередньо сама є представником чи носієммолодіжної субкультури. Другий тип прояву – це непрямий вплив субкультури, якийпроявляється у відношення молоді, яка не належить до течій молодіжноїсубкультури до своїх однолітків-неформалів чи самої молодіжної субкультури.Змістом цього впливу є судження чи ставлення цієї ж молоді до самих течіймолодіжних субкультур та до їх представників, сприйняття чи неприйняття їхньоїдіяльності.
2. Про впливмолодіжної субкультури на формування особистісного «Я» та індивідуальністьособистості у період ранньої юності, а також на вибір нею ціннісних орієнтаційу житті, не можна судити однозначно, оскільки він багатогранний і стосуєтьсярізних аспектів життєдіяльності юнацтва. Проте, узагальнено можна визначитихарактер цього впливу як позитивний та негативний. Дослідивши тапроаналізувавши напрями впливу молодіжної субкультури на формуванняособистісного «Я», можна виділити такі позитивні аспекти даного впливу, як:
· самоствердженнята самореалізація молодої людини в середовищі молодіжної субкультури;
· формуванняоб’єктивної самооцінки та вибір ціннісних орієнтацій в житті;
· розвитоктворчих здібностей;
· формуванняпочуття приналежності до колективу, спілкування, метою якого є саморозкриття тасамопізнання;
· формуваннята розвиток дружніх стосунків, юнацької дружби, яка виступає як своєрідна форма«психотерапії»;
· виробленнясвого, суб’єктивного погляду на світ, формування світогляду, особистої думки;
· активнасоціалізація та адаптація до життя в суспільстві.
Проте вплив молодіжної субкультури характеризуєтьсятакож і негативними сторонами, які часто мають перевагу над позитивнимифакторами впливу. Характер впливу та те, яким він буде, залежить від напрямкудіяльності та змісту молодіжної субкультури, представником чи носієм якої ємолода людина. Отож, до негативних факторів впливу молодіжної культури наформування особистісного «Я» в період ранньої юності належать такі, як:
· нівелюванняавторитету батьків та заміна його авторитетом друзів;
· емансипаціявід влади дорослих;
· завищенасамооцінка, на основі якої часто виникає така риса характеру як негативізм;
· фізичната вербальна агресія, як наслідок, девіантна, асоціальна поведінка;
· в деякихтечіях молодіжних субкультур негативною рисою є інфантильність;
· десоціалізація,невміння жити та працювати в суспільстві;
· протиставленнясебе суспільству;
· нездоровийспосіб життя;
· удеструктивних течіях молодіжної субкультури негативним наслідком діяльності єкримінальна відповідальність.
Отже, як мають вести себе дорослі, люди, які виховуютьмолоде покоління – батьки та вчителі з феноменом молодіжної субкультури та їїпредставниками. Перш за все, не варто відразу осуджувати та проявляти своєнегативне ставлення. Це лише буде для юнацтва приводом нового протесту протидорослих, суспільства. Але і повністю схвалювати діяльність молодіжноїсубкультури не варто. По-перше, не всі течії молодіжної субкультури єсуспільно-прийнятими, такими, щоб їхню діяльність можна було б дозволити. Апо-друге, самі представники молодіжної субкультури не схвалять та не сприймутьтакого ставлення. Тому залишається лише діалог. Потрібно вчитися жити тапрацювати в неформальному суспільстві, серед неформальної молоді та вміти їївиховувати.